Ухвала суду № 85020179, 18.10.2019, Приморський районний суд м. Маріуполя

Справа №266/5613/19

Провадження№ 2/266/1086/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2019 року м. Маріуполь

Суддя Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області Сараєв І.А., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, треті особи Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталя Станіславівна приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Вольф Тетяна Леонідівна ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду із позовом, в якому просила визнати виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С., 03.05.2019 року, реєстровий № 9874 таким, що не підлягає виконанню.

Так, позивач звернулася до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просила суд зупинити дію виконавчого напису вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С., 03.05.2019 року, реєстровий № 9874.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного)розгляду).

Так видами забезпечення позову, відповідно до ч. 1 ст. 150 ЦПК України, зокрема є зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.

Згідно ч. 1 ст. 157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У відповідності до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від22.12.2006року №9«Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий напис нотаріуса є виконавчим документом.

Виходячи зі специфіки вказаного виду забезпечення позову, підставою для його застосування є оскарження боржником виконавчого документа.

Законодавець визначив, що саме по собі оскарження виконавчого документа свідчить про існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення про задоволення позову, а тому передбачив можливість зупинення стягнення за таким виконавчим документом, як вид забезпечення позову.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню, оскільки між сторонами дійсно наявний спір про визнання виконавчого напису нотаріуса, за яким відкрите виконавче провадження про стягнення з позивача заборгованості, таким, що не підлягає виконанню, і невжиття заходів забезпечення позову може істотно утруднити ефективний судовий захист, та таке забезпечення позову є співмірним із заявленими позовними вимогами, до того ж судом також враховано, що за оскаржуваним виконавчим написом в рамках виконавчого провадження вже ухвалено постанову про звернення стягнення на майно позивача.

Як передбачено положеннями частини 7 статті 153 ЦПК України, в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, а також вирішує питання зустрічного забезпечення.

Станом на час розгляд судом заяви про забезпечення позову у суду відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обов`язок суду на застосування зустрічного забезпечення, згідно з частиною 3 статті 154 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 150-153 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову – задовольнити.

Зупинити стягнення у виконавчому провадженні № 59190262 за виконавчим написом, вчиненим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С., реєстровий № 9874, про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «ПУМБ» заборгованості в розмірі 16800,12 гривень до завершення розгляду справи № 266/5613/19 (провадження № 2/266/1086/19) судом та набрання рішенням суду законної сили.

Копію ухвали суду про забезпечення позову для негайного виконання надіслати до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Вольф Т.Л., місцезнаходження: 02094, м. Київ, вул.. Юрія Поправки, 6 офіс 15.

Одночасно копію ухвали надіслати заінтересованим особам для відома.

Ухвала суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду через Приморський районний суд м. Маріуполя протягом п`ятнадцяти днів.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя Сараєв І. А.