Ухвала суду № 84983710, 16.10.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про повернення заяви про забезпечення позову

16 жовтня 2019 року м. Київ № 640/19350/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши, до моменту відкриття провадження у справі, у порядку письмового провадження, заяву б/н від 07.10.2019 «Про забезпечення позову /в порядку глави 10 КАСУ/» Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 у адміністративній справі за позовом б/н від 07.10.2019

Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Головного управління ДФС у м. Києві

про визнання протиправним та скасування боргу і рішення,

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , як адвокат (адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) (далі - позивач або ФОП ОСОБА_1 або Суб`єкт перевірки) подав на розгляд Окружному адміністративному суду міста Києва позов до Головного управління ДФС у м. Києві (адреса: 04655, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19, ідентифікаційний код - 39439980) (надалі - відповідач або ГУ ДФС у м. Києві або Податковий орган), у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати борг по сплаті єдиного податку з фізичних осіб в сумі 924.25 гривень станом на 01.09.2019 визначений п. 18 Акту про результати камеральної перевірки щодо порушення платником єдиного податку умов застосування спрощеної системи оподаткування від 17.09.2019 за № 1204/26-15-33-17-11/ НОМЕР_1 ;

- визнати протиправним та скасувати індивідуальний акт - рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 30.09.2019 за № 380/26-15-33-17-26/ НОМЕР_1 .

Мотивуючи позовні вимоги позивач зазначив, що суперечність між собою одних і тих же нормативних актів не може бути підставою для виключення його з реєстру платника єдиного податку 5% та переведення на загальну систему оподаткування 18% на протязі року. На думку ФОП ОСОБА_1 , дії ГУ ДФС у м. Києві не відповідають вимогам пункту 4.1.6. Податкового кодексу України щодо соціальної справедливості, як установлення податків та зборів відповідно до платоспроможності платників податків та чинному законодавству в цілому.

Разом з позовом ФОП ОСОБА_1 (по тексту альтернативно - Заявник) подано заяву про забезпечення адміністративного позову, у якій останній просить суд забезпечити позов шляхом зупинення дії індивідуального акта - рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 30.09.2019 за № 380/26-15-33-17-26/2396218618 про виключення ФОП ОСОБА_1 з реєстру платників єдиного податку до дня набрання судовим рішенням законної сили.

В обґрунтування заяви відмічено, що виключення з реєстру Суб`єкта перевірки - платника єдиного податку (5%) та переведення на загальну систему оподаткування 18% з підстав, які не відповідають дійсним обставинам справи та є за своєю формою подвійним оподаткуванням, має очевидні ознаки протиправності рішення.

Заявник зауважує, що невжиття заходів забезпечення позову в подальшому може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, оскільки неодмінно призведе до зупинення діяльності платника податків, внаслідок неможливості сплати підвищених податків на декілька десятків тисяч гривень, що є занадто суворою та незаконною санкцією застосованою до платника податків і лише на підставі сумнівного і оспорюваного податкового боргу в розмірі 924,25 грн., що не відповідає вимогам пункту 4.1.6. Податкового кодексу України щодо соціальної справедливості, як установлення податків та зборів відповідно до платоспроможності платників податків та чинному законодавству.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, заяву про забезпечення позову внесено до системи автоматизованого розподілу та передано судді Пащенку К.С.

Розглянувши заяву, суд акцентує увагу на такому.

У відповідності до частини четвертої статті 152 Кодексу адміністративного судочинства України до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

З матеріалів позову та заяви не слідує про долучення Заявником документів на підтвердження сплати судового збору за подану заяву про забезпечення позову.

При цьому, суд відзначає, що як випливає з матеріалів позову, в обґрунтування звільнення від сплати судового збору позивачем зазначено, що останній є інвалідом війни ІІІ групи, в підтвердження чого надано копію посвідчення інваліда ІІІ групи № 028006 від 03.09.2018.

На рахунок наведеного, судом примічається, що згідно п. 8 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та сім`ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи.

Поряд із цим, згідно ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», учасникам війни (статті 8, 9) надаються пільги зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету відповідно до податкового та митного законодавства.

За ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», особам з інвалідністю внаслідок війни та прирівняним до них особам (стаття 7) надаються такі пільги, зокрема: за бажанням осіб з інвалідністю замість путівки на санаторно-курортне лікування вони можуть один раз на два роки одержувати грошову компенсацію: особи з інвалідністю внаслідок війни I-II груп - у розмірі середньої вартості путівки, особи з інвалідністю внаслідок війни III групи - у розмірі 75 процентів середньої вартості путівки. Грошова компенсація надається незалежно від наявності медичного висновку про необхідність санаторно-курортного лікування або медичних протипоказань; особам з інвалідністю III групи надається право безплатного проїзду один раз на два роки (туди і назад) залізничним, водним, повітряним або міжміським автомобільним транспортом незалежно від наявності залізничного сполучення або проїзду один раз на рік (туди і назад) зазначеними видами транспорту з 50-процентною знижкою вартості проїзду; особам з інвалідністю внаслідок війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються: особам з інвалідністю I групи - у розмірі 50 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, II групи - 40 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, III групи - 30 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

В силу ч. 2 ст. 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», посилання на який, між іншим, має місце з боку позивача, ветерани війни та особи, на яких поширюється дія цього Закону, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

З урахуванням наведених в Законі України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» переліку окреслених пільг, слід відзначити, що предмет заявленого позову не пов`язаний із соціальним захистом, а обумовлений захистом прав суб`єкта звернення в площині питань пільг зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету відповідно до податкового та митного законодавства, а тому наявність статусу інваліда ІІІ групи не є підставою для пільг відповідно до п. 8 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», і зокрема для звільнення позивача від сплати судового збору за подання адміністративного позову про визнання протиправною та скасування податкової вимоги зі сплати боргу з єдиного податку.

Згідно з частиною сьомою статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 152 цього Кодексу, повертає її заявнику без розгляду, про що постановляє ухвалу.

З огляду на те, що заява про забезпечення позову не відповідає вимогам статті 152 КАС України, така заява підлягає поверненню Заявнику без розгляду.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 152, 154 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву б/н від 07.10.2019 «Про забезпечення позову /в порядку глави 10 КАСУ/» Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 у адміністративній справі за позовом б/н від 07.10.2019 повернути Заявнику без розгляду.

За частиною другою статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Згідно зі статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвалу про повернення заяви, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 294 Кодексу адміністративного судочинства України, може бути оскаржено.

Суддя К.С. Пащенко