Ухвала суду № 84971246, 10.10.2019, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 10.10.2019

Справа №320/6611/19

Провадження 1-кс/937/5711/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 жовтня 2019 року

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

слідчого судді – Урупи І.В.,

за участі:

секретаря судового засідання – Литвиненко В.Є.,

прокурора – Гресь Ю.Ю.,

підозрюваного – ОСОБА_1 ,

захисника підозрюваного ОСОБА_1 - адвоката Гончара Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, Маханькова Д.Ю. у кримінальному провадженні ЄРДР №62019080000000362 від 05 серпня 2019 року про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, не одруженого, не працюючого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , такого, що не має судимостей, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 27 п. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області надійшло клопотання слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, Маханькова Д.Ю., погоджене прокурором відділу Генеральної прокуратури України Гересь Ю. за матеріалами кримінального провадження ЄРДР №62019080000000362 від 05 серпня 2019 року про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 днів.

Клопотання обґрунтовано тим, що Другим слідчим відділом слідчого управління Територіального управління ДБР, розташованого у м. Мелітополі проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні ЄРДР № 62019080000000362 від 05 серпня 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 115 ч. 3, 5 ст. 27 п. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України.

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 27, п. 6, 11, 12, ч. 2 ст. 115 КК України скоєному за наступних обставин:

Бехбудов ОСОБА_2 підозрюється в тому, що перебуваючи на посаді слідчого СВ Шевченківського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області на початку серпня 2019 року діючи на замовлення невстановленої досудовим розслідуванням особи вирішив організувати виконання умисного вбивства мешканця міста Запоріжжя ОСОБА_3 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . З цією метою, Бехбудов ОСОБА_2 виконуючи злочинну роль організатора злочину, а саме умисного вбивства на замовлення, в якості пособників по підшукуванню можливих виконавців злочину, залучив ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 .

ОСОБА_5 підозрюється в тому, що надалі, 03.08.2019 в денний час доби, знаходячись на території Вознесенівського ринку за адресою м. Запоріжжя, пр. Перемоги, 72, виконуючи злочинну роль пособника в організації умисного вбивства ОСОБА_6 , діючи умисно, з корисливих мотивів, запропонував ОСОБА_7 зустрітися з Бехбудовим ОСОБА_8 для обговорення питань, пов`язаних з виконанням умисного вбивства на замовлення вказаного громадянина. Усвідомивши злочинність намірів Бехбудова ОСОБА_9 та ОСОБА_5 , а також незаконність їх дій, ОСОБА_7 надав згоду правоохоронним органам на проведення заходів, спрямованих на викриття протиправних дій Бехбудовим ОСОБА_8 , виконуючи при цьому роль виконавця умисного вбивства на замовлення ОСОБА_6 Так, 09.08.2019 у вечірній час доби перебуваючи на території автосалону “AUDI” за адресою м. Запоріжжя, вул. Космічна, 121, ОСОБА_5 представив Бехбудову ОСОБА_10 в якості виконавця умисного вбивства ОСОБА_6 громадянина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Бехбудов ОСОБА_2 в процесі діалогу з ОСОБА_7 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу на організацію умисного вбивства на замовлення, діючи умисно, з корисливих мотивів, доручив останньому виконати умисне вбивство ОСОБА_6 за грошову винагороду у розмірі 4000 доларів США (що станом на 09.08.2019 згідно офіційного курсу НБУ становить 101 240 грн.), після чого надав ОСОБА_7 інформацію щодо контактних даних та адреси проживання ОСОБА_6

14 серпня 2019 року, у встановленому законом порядку, співробітниками УСБУ в Запорізькій області створені умови, щодо імітації умисного вбивства ОСОБА_6 шляхом ножового поранення за місцем його мешкання, за адресою АДРЕСА_2 .

В подальшому, 14 серпня 2019 року, в денний час доби, ОСОБА_7 засобами мобільного зв`язку повідомив Бехбудову ОСОБА_10 про успішне вчинення умисного вбивства ОСОБА_6

Цього ж дня, приблизно о 16 год. 30 хв. Бехбудов ОСОБА_2 знаходячись у автомобілі “Volkswagen Passat B5” НОМЕР_1 на території автозаправки “Окко” за адресою м. Запоріжжя, пр. Соборний, 17, будучи впевненим у реалізації свого злочинного наміру, а саме умисного вбивства ОСОБА_6 , продовжуючи виконувати злочинну роль організатора умисного вбивства на замовлення, діючи умисно, з корисливих мотивів, доручив ОСОБА_1 передати ОСОБА_7 в якості винагороду за виконане умисне вбивство на замовлення грошові кошти в розмірі 2000 доларів США (що станом на 14.08.2019 згідно офіційного курсу НБУ становить 50 280 грн.), при цьому ОСОБА_7 з вказаної суми грошових коштів мав передати ОСОБА_1 500 доларів США (що станом на 14.08.2019 згідно офіційного курсу НБУ становить 12 570 грн.), як винагороду пособнику в організації умисного вбивства на замовлення ОСОБА_6

ОСОБА_1 підозрюється в тому, що в цей же час, знаходячись на території автозаправки “Окко” за адресою м. Запоріжжя, пр. Соборний, 17, виконуючи злочинну роль пособника в організації умисного вбивства ОСОБА_6 , діючи умисно, з корисливих мотивів передав ОСОБА_7 грошові кошти в сумі 2000 доларів США (що станом на 14.08.2019 згідно офіційного курсу НБУ становить 50 280 грн.), в якості винагороди за виконання умисного вбивства на замовлення ОСОБА_6 , а останні в свою чергу передав ОСОБА_1 500 доларів США (що станом на 14.08.2019 згідно офіційного курсу НБУ становить 12 570 грн.), як винагороду пособнику в організації умисного вбивства на замовлення ОСОБА_6 .

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється в тому, що виконав усі дії, які вважав необхідними для реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_6 , але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі.

ОСОБА_1 , підозрюється в тому, що своїми умисними діями, діючи як посібник, своїми порадами та допомогою у передачі грошової винагороди виконавцю за вчинення умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині, вчинив злочин передбачений ч.2 ст. 15, ч. 5 ст. 27, п. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України тобто закінчений замах на вбивство вчинене на замовлення групою осіб, з корисливих мотивів який не було закінчено з причин, які не залежали від його волі.

ОСОБА_1 15.08.2019 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 27, п. 6, 11, 12, ч. 2 ст. 115 КК України.

Підозра відносно ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення обґрунтована наступними доказами:

- протоколом допиту свідка ОСОБА_7 , в яких останній зазначив обставини знайомства із підозрюваними та організації виконання злочину;

- протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_5 , який показав обставини знайомства з ОСОБА_7 та передачі грошових коштів останньому за виконання останнім умисного вбивства;

- протоколом затримання ОСОБА_11 , згідно якого останнього було затримано після вчинення злочину;

- протоколом затримання ОСОБА_1 , згідно якого у останнього вилучені грошові кошти передані ОСОБА_11 для вручення їх виконавцю злочину;

- протоколами огляду мобільних телефонів вилучених під час обшуків, згідно яких встановлені обставини діалогу між часниками злочину;

- іншими матеріалами справи у їх сукупності.

На теперішній час стороною обвинувачення вживаються заходи щодо встановлення усіх обставин вчинення ОСОБА_1 злочину, у тому числі допити свідків, встановлення особи замовника злочину, відшукання речей та документів, які можуть бути використані як доказ у кримінальному провадженні, отримуються розсекречені матеріали негласних слідчих (розшукових) дій.

Таким чином, ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання лише у вигляді реального позбавлення волі на строк від десяти до п`ятнадцяти років або довічного позбавлення волі, з конфіскацією майна.

Аналізуючи поведінку підозрюваного та матеріали кримінального провадження сторона обвинувачення дійшла до висновків необхідності обрання стосовно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що обумовлюється наявністю наступних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які можуть настати, якщо щодо підозрюваного не буде застосовано такий запобіжний захід.

Метою та підставами застосування стосовно підозрюваного запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати проведенню досудового розслідування іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний, може здійснити вищезазначені дії.

Слідчий вважає, що підозрюваний може здійснювати незаконний вплив на свідків та інших учасників кримінального провадження, шляхом застосування до останніх методів залякування, методів фізичного та морального впливу, що не виключає можливість вчинення іншого злочину.

Враховуючи, що на території Донецької та Луганської областей наразі проходить операція об`єднаних сил, тривають бойові дії, частина територій не підконтрольна владі та правоохоронним органам України, існують обґрунтовані підстави вважати, що підозрюваний, розуміючи невідворотність та тяжкість покарання, яке йому загрожує за вчинений злочин, може перейти на вказану територію, де тривалий час буде у подальшому переховуватись від органу досудового розслідування та суду.

Враховуючи викладене, спроби підозрюваного будь-яким чином ухилитися від слідства та перешкодити досудовому розслідуванню є дуже ймовірними.

У наведені способи підозрюваний також матиме можливість перешкоджати кримінальному провадженню та затягувати хід досудового розслідування.

Вказані обставини, свідчать про можливість продовження протиправної діяльності, а саме скоєння інших злочинів, в тому числі, щодо свідків, експертів та інших учасників у даному кримінальному провадженні з метою уникнення відповідальності.

Підозрюваний проживає на відстані від органу досудового розслідування (м. Мелітополь Запорізької області), місцем вчинення ним злочину є м. Запоріжжя, а тому обрання відносно нього іншого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, створить передумови для його подальшого переховування від органів досудового розслідування або суду.

Зокрема, у випадку обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з позбавленням волі, останній повернеться до м. Запоріжжя, та отримає можливість незаконно впливати на свідків та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Перебування підозрюваного навіть під цілодобовим домашнім арештом, не виключає його можливості здійснення впливу на свідків у кримінальному провадженні та знищенні доказів, які мають суттєве значення для встановлення дійсних обставин кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір у кримінальних провадженнях щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрози його застосування, щодо злочину, який спричинив загибель людей.

Застосування запобіжного заходу в вигляді застави також жодним чином не зможе запобігти вищеперерахованим ризикам.

Запобігти настанню вказаних ризиків також неможливо застосуванням будь-яких більш м`яких запобіжних заходів.

Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 511-550/0/4-13 від 04 квітня 2013 року «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України», слідчому судді, суду слід враховувати, що рішення про застосування одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи підозрюваного, обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.

Крім цього, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Так, згідно ст. ст. 7-9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

У рішенні по справі «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 Європейський суд з прав людини вказав, що наявність вагомих підстав підозрювати затриманого у вчиненні злочину є неодмінною умовою правомірності тримання під вартою. У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

Крім цього, у рішенні по справі «Харченко проти України» від 10.02.2011 Європейський суд з прав людини вказав, що розумність строку тримання під вартою не може оцінюватись абстрактно, вона має оцінюватись в кожному конкретному випадку залежно від особливостей конкретної справи.

Обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідає суспільному інтересу. Крім того, гарантії того, що підозрюваний не вчинить інше кримінальне правопорушення, наразі відсутні.

Так, обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою спрямоване на забезпечення посилення контролю за місцем перебування останнього, виконання ним процесуальних обов`язків, попередження та своєчасне припинення вчинення незаконного впливу на свідків та вчинення інших кримінальних правопорушень, продовження протиправно діяльності.

Наявність вказаних ризиків підтверджується зібраними під час досудового розслідування матеріалами кримінального провадження.

Жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, зокрема, з наступних підстав:

- при обранні особистого зобов`язання та домашнього арешту підозрюваний зобов`язується не відлучатися із житла, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого. Враховуючи тяжкість вчиненого злочину, а також той факт, що підозрювана особа не проживає за місцем реєстрації протягом тривалого часу, є ризик того, що підозрюваний буде переховуватися від органів досудового розслідування;

- особисту поруку неможливо застосувати у зв`язку з відсутністю осіб, яких слідство вважає такими, що заслуговують на довіру і які б могли поручитися за виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Практика застосування домашнього арешту із носінням електронних засобів контролю є не досить ефективною, у зв`язку із відсутністю в підрозділах ГУНП достатньої кількості електронних засобів контролю, їх несправністю, а забезпечення контролю за поведінкою підозрюваних без таких засобів є малоефективним (службова завантаженість поліції), а також спростовується тим, що контроль за виконанням такого запобіжного заходу здійснюється працівниками ГУНП в Запорізькій області, в якій на даний час працює підозрюваний.

Враховуючи підстави та обставини, передбачені ст. 177 та ст. 178 КПК України, такі як:

-п. 1 ч. 1 ст. 178 КПК України – підозра у вчиненні злочину доводиться вагомими доказами (перелічені вище);

-п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України – тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється - за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років позбавлення волі або довічне позбавлення волі;

-п. 3 ч. 1 ст. 178 КПК України – вік та стан здоров`я підозрюваного (не є неповнолітнім чи особою похилого віку, стан здоров`я дозволяє перебувати в умовах слідчого ізолятору);

-п.4 ч.1 ст. 178 КПК України - соціальні зв`язки не міцні в місці його постійного проживання, не одружений, утриманців не має;

-п. 5 ч. 1 ст. 178 КПК України – не працює;

-п. 7 ч. ст. 178 КПК України - майновий стан підозрюваного – не має належне грошове забезпечення;

-п. 8 ч. ст. 178 КПК України - наявність судимостей у підозрюваного – не має;

-п. 10 ч. 1 ст. 178 КПК України – наявність обґрунтованої підозри у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 15, ч. 5 ст. 27, п. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України.

-п. 12 ч.1 ст. 178 КПК України - ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний.

Зазначені вище факти свідчать про неможливість запобігання вказаним ризикам і застосування більш м`якого запобіжного заходу до підозрюваного.

Все вищезазначене дає органу досудового розслідування та прокурору достатні підстави вважати, що підозрюваний при застосуванні більш м`якого запобіжного заходу, у подальшому може переховуватись від слідства та суду, незаконно впливати на свідків та інших учасників у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

У зв`язку з наведеним, з метою забезпечення об`єктивності, всебічності розслідування у найкоротший термін є доцільним продовжити застосований до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання особи під вартою строком на 60 діб.

На підставі ст. 107 КПК України здійснюється фіксування кримінального провадження за допомогою технічних засобів. Відповідно до вимог ст. 108 КПК України ведеться журнал судового засідання.

Прокурор у судовому засіданні просив задовольнити клопотання та продовжити застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк досудового розслідування, посилаючись на те, що ризики, передбачені ст.177 продовжують існувати.

Підозрюваний ОСОБА_1 проти задоволення клопотання заперечував, при цьому причетність до скоєння правопорушення не визнав, зазначивши що йому не було відомо про те, що відбувалося вбивство на замовлення.

Захисник підозрюваного ОСОБА_1 адвокат Гончар Д.В.в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував посилаючись на відсутність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, просив застосувати ОСОБА_1 більш м`який запобіжний захід, при цьому врахувати особу підозрюваного, його сімейний та матеріальний стан, а також те, що роль підозрюваного ОСОБА_5 у кримінальному правопорушенні більша ніж роль його підзахисного, але йому обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою.

Завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні до закінчення дії попередньої ухали слідчого судді від 16.08.2019,якою підозрюваному ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 17 години 20 хвилин 12.10.2019 року, є неможливим, оскільки є необхідність проведення низки слідчих дій та виконання положень глави 24 КПК України.

Слідчим суддею встановлено, що по даному кримінальному провадженню досудове розслідування не закінчено, існує необхідність у проведенні низки слідчих дій в рамках кримінального провадження.

Із наданих матеріалів кримінального провадження вбачається, що наведені у клопотанні слідчого підстави для продовження застосування щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є цілком обґрунтовані.

Підозра у вчиненні інкримінованого ОСОБА_1 дій є обґрунтованою у тій мірі, як це достатньо для даної стадії кримінального провадження, докази, які зазначені в клопотанні слідчого на теперішній стадії процесу підтверджують обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого йому кримінального правопорушення, а перелічені в клопотанні доводи підтверджено доказами, які і дали можливість обґрунтувати підозру.

Перевіряючи доводи клопотання на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає, що доводи слідчого є обґрунтованими та погоджується з існуванням заявлених у клопотанні ризиків, наявність яких підтверджена матеріалами кримінального провадження.

З урахуванням положень ч. 3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою є сукупним та не може перевищувати дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.

14 серпня 2019 року ОСОБА_1 затримано в порядку ст.208 КПК України

15серпня 2019 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 27 п. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України.

16серпня 2019року відповідно до ухвали слідчого судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 17 години 20 хвилин 12.10.2019 року.

10 жовтня 2019 року слідчим суддею Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області винесено ухвалу про продовження строку досудового розслідування кримінального провадження ЄРДР №62019080000000362 від 05 серпня 2019 року за підозрою Бехбудова ОСОБА_9 , ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , до чотирьох місяців, тобто до 15 грудня 2019 року.

Отже, враховуючи, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні умисного особливо тяжкого злочину, передбаченогоч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 27 п. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, за який передбачено покарання лише у вигляді позбавлення волі на строк від десяти до п`ятнадцяти років або довічного позбавлення волі, з конфіскацією майна, вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 ,відомості про його особу, тяжкість покарання, що загрожує, а також конкретні обставини інкримінованого кримінального правопорушення слідчий суддя дійшов висновку про необхідність продовження строку тримання підозрюваного під вартою, оскільки він може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати проведенню досудового розслідування іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, що свідчить про наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.

Застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу буде недостатнім оскільки, при обранні особистого зобов`язання та домашнього арешту підозрюваний зобов`язується не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, житла, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого. Враховуючи тяжкість злочину, в якому підозрюється ОСОБА_1 , не має достатньо міцних соціальних зв`язків та не працює, інші наведені вище обставини у сукупності, дають підстави вважати, що є ризик того, що ОСОБА_1 буде переховуватися від органів досудового розслідування.

Враховуючи те, що особи, які могли б поручитися за ОСОБА_1 відсутні, обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді особистої поруки згідно ст. 180 КПК України також є неможливим.

Також враховуючи те, що підозрюваний ОСОБА_1 не має постійного джерела доходів, обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді застави згідно ч. 4 ст. 183 КПК України також неможливо.

На час розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, не зменшились, і більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти цим ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання ним процесуальних обов`язків, а тому продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_1 є виправданою мірою.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Оскільки ризики визначені ч. 1 ст. 177 КПК України, встановлені слідчим суддею при застосуванні запобіжного заходу відносно підозрюваного, на даний час продовжують існувати та не зменшилися, слідчий суддя вважає, що даний захід забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного.

Європейський суд з прав людини у рішенні „Подвезько проти України крім іншого зазначає, що пункт 1 статті 5 Конвенції вимагає, що для того, щоб позбавлення свободи не вважалося свавільним, недостатньо самого факту застосування цього заходу згідно з національним законодавством - він також повинен бути необхідним за конкретних обставин. На думку Суду, тримання під вартою відповідно до підпункту «c» пункту 1 статті 5 Конвенції має відповідати вимозі пропорційності, яка обумовлює існування обґрунтованого рішення, в якому здійснюється оцінка відповідних аргументів «за» і «проти» звільнення.

У відповідності до п.п. 61, 62 рішення Європейського суду з прав людини від 24 липня 2003 року по справі «Смирнов проти Росії», наявність підстав для утримання під вартою повинно бути оцінено по кожній конкретній справі з урахуванням всіх обставин справи. Довготривале утримання під вартою може бути виправданим лише при наявності конкретних ознак того, що цього вимагають інтереси суспільства, які незважаючи на наявність презумпції невинності, перевищують інтереси забезпечення поваги до свободи.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, незважаючи на презумпцію невинуватості, з урахуванням серйозності висунутої підозри, наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, на даному етапі є адекватним превентивним заходом, а тому слід продовжити строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_1 в межах строку досудового розслідування на 60 днів до 08 грудня 2019 року.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків передбачених цим Кодексом.

При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

З огляду на характер кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_1 , керуючись правилами п.1 ч.4 ст.183 КПК України, слідчий суддя не визначає розмір застави у кримінальному провадженні.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 176-178, 183, 193, 194, 196, 199 КПК України, слідчий суддя, -

ухвалив:

Клопотання слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, Маханькова Д.Ю. у кримінальному провадженні ЄРДР №62019080000000362 від 05 серпня 2019 року про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 27 п. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах строку досудового розслідування, на строк 60 днів, до 24 годин 00 хвилин 08 грудня 2019 року.

Строк дії ухвали визначити тривалістю до 24 годин 00 хвилин 08 грудня 2019 року.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: