Ухвала суду № 84971243, 10.10.2019, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 10.10.2019

Справа №320/6611/19

Провадження 1-кс/937/5710/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 жовтня 2019 року

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

слідчого судді – Урупи І.В.,

за участі:

секретаря судового засідання – Литвиненко В.Є.

прокурора – Гресь Ю.Ю.

підозрюваного – Бехбудова ОСОБА_1 ,

захисника підозрюваного Бехбудова Х ОСОБА_2 - адвоката Ляпіна В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, Маханькова Д.Ю. у кримінальному провадженні ЄРДР №62019080000000362 від 05 серпня 2019 року про продовження строку тримання під вартою відносно Бехбудова ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Бигир Геокчайський район Азербайджан, громадянина України, не працюючого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , такого, що не має судимості, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 27 п. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області надійшло клопотання слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, Маханькова Д.Ю., погоджене прокурором відділу Генеральної прокуратури України Гересь Ю. за матеріалами кримінального провадження ЄРДР №62019080000000362 від 05 серпня 2019 року про продовження строку тримання під вартою відносно Бехбудова ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 днів.

Клопотання обґрунтовано тим, що Другим слідчим відділом слідчого управління Територіального управління ДБР, розташованого у м. Мелітополі проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні ЄРДР № 62019080000000362 від 05 серпня 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 115 ч. 3, 5 ст. 27 п. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України.

Бехбудов ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 27 п. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України скоєному за наступних обставин:

Бехбудов ОСОБА_4 підозрюється в тому, що перебуваючи на посаді слідчого СВ Шевченківського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області на початку серпня 2019 року діючи на замовлення невстановленої досудовим розслідуванням особи вирішив організувати виконання умисного вбивства мешканця міста Запоріжжя ОСОБА_5 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . З цією метою, Бехбудов ОСОБА_4 виконуючи злочинну роль організатора злочину, а саме умисного вбивства на замовлення, в якості пособників по підшукуванню можливих виконавців злочину, залучив ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_4 .

ОСОБА_7 підозрюється в тому, що надалі, 03.08.2019 в денний час доби, знаходячись на території Вознесенівського ринку за адресою м. Запоріжжя, пр. Перемоги, 72, виконуючи злочинну роль пособника в організації умисного вбивства ОСОБА_9 , діючи умисно, з корисливих мотивів, запропонував ОСОБА_10 зустрітися з Бехбудовим ОСОБА_11 для обговорення питань, пов`язаних з виконанням умисного вбивства на замовлення вказаного громадянина. Усвідомивши злочинність намірів Бехбудова ОСОБА_3 та ОСОБА_7 , а також незаконність їх дій, ОСОБА_10 надав згоду правоохоронним органам на проведення заходів, спрямованих на викриття протиправних дій Бехбудовим ОСОБА_11 , виконуючи при цьому роль виконавця умисного вбивства на замовлення ОСОБА_9 Так, 09.08.2019 у вечірній час доби перебуваючи на території автосалону “AUDI” за адресою м. Запоріжжя, вул. Космічна, 121, ОСОБА_7 представив Бехбудову ОСОБА_12 в якості виконавця умисного вбивства ОСОБА_9 громадянина ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Бехбудов ОСОБА_4 в процесі діалогу з ОСОБА_10 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу на організацію умисного вбивства на замовлення, діючи умисно, з корисливих мотивів, доручив останньому виконати умисне вбивство ОСОБА_9 за грошову винагороду у розмірі 4000 доларів США (що станом на 09.08.2019 згідно офіційного курсу НБУ становить 101 240 грн.), після чого надав ОСОБА_10 інформацію щодо контактних даних та адреси проживання ОСОБА_9

14 серпня 2019 року, у встановленому законом порядку, співробітниками УСБУ в Запорізькій області створені умови, щодо імітації умисного вбивства ОСОБА_9 шляхом ножового поранення за місцем його мешкання, за адресою АДРЕСА_2 .

В подальшому, 14 серпня 2019 року, в денний час доби, ОСОБА_10 засобами мобільного зв`язку повідомив ОСОБА_13 про успішне вчинення умисного вбивства ОСОБА_9

Цього ж дня, приблизно о 16 год. 30 хв. Бехбудов ОСОБА_4 знаходячись у автомобілі “Volkswagen Passat B5” НОМЕР_1 на території автозаправки “Окко” за адресою м. Запоріжжя, пр. Соборний, 17, будучи впевненим у реалізації свого злочинного наміру, а саме умисного вбивства ОСОБА_9 , продовжуючи виконувати злочинну роль організатора умисного вбивства на замовлення, діючи умисно, з корисливих мотивів, доручив ОСОБА_8 передати ОСОБА_10 в якості винагороди за виконане умисне вбивство на замовлення грошові кошти в розмірі 2000 доларів США (що станом на 14.08.2019 згідно офіційного курсу НБУ становить 50 280 грн.), при цьому ОСОБА_10 з вказаної суми грошових коштів мав передати ОСОБА_8 500 доларів США (що станом на 14.08.2019 згідно офіційного курсу НБУ становить 12 570 грн.), як винагороду пособнику в організації умисного вбивства на замовлення ОСОБА_9

ОСОБА_8 підозрюється в тому, що в цей же час, знаходячись на території автозаправки “Окко” за адресою м. Запоріжжя, пр. Соборний, 17, виконуючи злочинну роль пособника в організації умисного вбивства ОСОБА_9 , діючи умисно, з корисливих мотивів передав ОСОБА_10 грошові кошти в сумі 2000 доларів США (що станом на 14.08.2019 згідно офіційного курсу НБУ становить 50 280 грн.), в якості винагороди за виконання умисного вбивства на замовлення ОСОБА_9 , а останні в свою чергу передав ОСОБА_8 500 доларів США (що станом на 14.08.2019 згідно офіційного курсу НБУ становить 12 570 грн.), як винагороду пособнику в організації умисного вбивства на замовлення ОСОБА_9 .

Таким чином, Бехбудов ОСОБА_4 підозрюється в тому, що виконав усі дії, які вважав необхідними для реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_9 , але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі.

Бехбудов ОСОБА_4 , підозрюється в тому, що діючи як організатор, організував та керував вчиненням умисного вбивства, тобто умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині, вчиненого на замовлення, з корисливих мотивів, групою осіб, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, тобто скоїв кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 27, п. 6, 11, 12, ч. 2 ст. 115 КК України.

Бехбудову ОСОБА_4 15.08.2019 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 27, п. 6, 11, 12, ч. 2 ст. 115 КК України.

Підозру відносно Бехбудова ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення слідчий обґрунтовує наступними доказами:

- протоколом допиту свідка ОСОБА_10 , в яких останній зазначив обставини знайомства із підозрюваними та організації виконання злочину;

- протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_7 , який показав обставини знайомства з ОСОБА_10 та передачі грошових коштів останньому за виконання останнім умисного вбивства;

- протоколом затримання ОСОБА_13 , згідно якого останнього було затримано після вчинення злочину;

- протоколом затримання ОСОБА_8 , згідно якого у останнього вилучені грошові кошти передані ОСОБА_13 для вручення їх виконавцю злочину;

- протоколами огляду мобільних телефонів вилучених під час обшуків, згідно яких встановлені обставини діалогу між часниками злочину;

- іншими матеріалами справи у їх сукупності.

На теперішній час стороною обвинувачення вживаються заходи щодо встановлення усіх обставин вчинення Бехбудовим ОСОБА_11 злочину, у тому числі допити свідків, встановлення особи замовника злочину, відшукання речей та документів, які можуть бути використані як доказ у кримінальному провадженні, отримуються розсекречені матеріали негласних слідчих (розшукових) дій.

Таким чином, Бехбудов ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання лише у вигляді реального позбавлення волі на строк від десяти до п`ятнадцяти років або довічного позбавлення волі, з конфіскацією майна.

Необхідність обрання стосовно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлюється наявністю наступних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які можуть настати, якщо щодо підозрюваного не буде застосовано такий запобіжний захід.

Метою та підставами застосування стосовно підозрюваного запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати проведенню досудового розслідування іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний, може здійснити вищезазначені дії.

Слідчий посилається на те, що після вчинення вказаного кримінального правопорушення, підозрюваний маючи службові зв`язки з працівниками Шевченківського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області, що дислокується та обслуговує адміністративну територію Шевченківського району м. Запоріжжя, у якій має можливість вплинути на посадових осіб експертних установ та закладів охорони здоров`я або на інших учасників кримінального провадження з використанням службових та позаслужбових (дружніх, тощо) зв`язків у правоохоронних органах, неправдиві показання яких можуть зашкодити проведенню об`єктивного та неупередженого досудового розслідування даного кримінального провадження.

Наведені обставини свідчать про можливість незаконного впливу на свідків та інших учасників кримінального провадження, шляхом застосування до останніх методів залякування, методів фізичного та морального впливу, використовуючи своє становище, що не виключає можливість вчинення іншого злочину.

Враховуючи, що підозрюваний має стійкі зв`язки із особами, які знаходяться за межі країни, що підтверджується зібраними матеріалами та безперешкодно може покинути територію України та переховуватись на території іншої держави або іншим чином переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, що унеможливить притягнення останнього до встановленої законом кримінальної відповідальності.

Враховуючи викладене, спроби підозрюваного будь-яким чином ухилитися від слідства та перешкодити досудовому розслідуванню є дуже ймовірними.

Так, підозрюваний відмовився від надання свідчень про обставини злочину в порядку ст. 63 Конституції України.

У наведені способи підозрюваний також матиме можливість перешкоджати кримінальному провадженню та затягувати хід досудового розслідування.

Вказані обставини, свідчать про можливість продовження протиправної діяльності, а саме скоєння інших злочинів, в тому числі, щодо свідків, експертів та інших учасників у даному кримінальному провадженні з метою уникнення відповідальності.

Підозрюваний проживає на відстані від органу досудового розслідування (м. Мелітополь Запорізької області), місцем вчинення ним злочину є м. Запоріжжя, а тому обрання відносно нього іншого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, створить передумови для його подальшого переховування від органів досудового розслідування або суду.

Сам підозрюваний, як колишня службова особа правоохоронного органу, до повноважень якого входило в тому числі проведення оперативно розшукової діяльності, обізнаний про форми та методи проведення оперативно розшукової діяльності та специфіку проведення слідчих дій у кримінальних провадженнях.

Отже підозрюваний достовірно знає, яким чином можливо приховати свої злочинні дії, як вплинути на свідків чи потерпілих, що може допомогти йому уникнути кримінальної відповідальності, за вчинення тяжкого злочину.

Підозрюваний тривалий час був співробітником Національної поліції, отже має стійкі та широкі зв`язки в органах різних гілок влади та може негативним чином впливати на об`єктивне та всебічне встановлення обставин вчиненого кримінального правопорушення.

Так, перебування підозрюваного навіть під цілодобовим домашнім арештом, не виключає його можливості спілкування чи надання співслужбовцям вказівок чи іншим особам на знищення, приховування чи спотворення службових документів, які мають суттєве значення для встановлення дійсних обставин кримінального правопорушення, а також надавати вказівки щодо незаконного здійснення впливу на свідків у кримінальному провадженні чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальних провадженнях щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрози його застосування, щодо злочину, який спричинив загибель людей.

Застосування запобіжного заходу в вигляді застави також жодним чином не зможе запобігти вище - перерахованим ризикам.

Запобігти настанню вказаних ризиків також неможливо застосуванням будь-яких більш м`яких запобіжних заходів.

Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 511-550/0/4-13 від 04 квітня 2013 року «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України», слідчому судді, суду слід враховувати, що рішення про застосування одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи підозрюваного, обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.

Крім цього, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Так, згідно ст. ст. 7-9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

У рішенні по справі «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 Європейський суд з прав людини вказав, що наявність вагомих підстав підозрювати затриманого у вчиненні злочину є неодмінною умовою правомірності тримання під вартою. У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

Крім цього, у рішенні по справі «Харченко проти України» від 10.02.2011 Європейський суд з прав людини вказав, що розумність строку тримання під вартою не може оцінюватись абстрактно, вона має оцінюватись в кожному конкретному випадку залежно від особливостей конкретної справи.

Обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідає суспільному інтересу. Крім того, гарантії того, що підозрюваний не вчинить інше кримінальне правопорушення, наразі відсутні.

Так, обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою спрямоване на забезпечення посилення контролю за місцем перебування останнього, виконання ним процесуальних обов`язків, попередження та своєчасне припинення вчинення незаконного впливу на свідків та вчинення інших кримінальних правопорушень, продовження протиправно діяльності.

Наявність вказаних ризиків підтверджується зібраними під час досудового розслідування матеріалами кримінального провадження.

Жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, зокрема, з наступних підстав:

- при обранні особистого зобов`язання та домашнього арешту підозрюваний зобов`язується не відлучатися із житла, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого. Враховуючи тяжкість вчиненого злочину, а також той факт, що підозрювана особа не проживає за місцем реєстрації протягом тривалого часу, є ризик того, що підозрюваний буде переховуватися від органів досудового розслідування;

- особисту поруку неможливо застосувати у зв`язку з відсутністю осіб, яких слідство вважає такими, що заслуговують на довіру і які б могли поручитися за виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Слід також зазначити, що практика застосування домашнього арешту із носінням електронних засобів контролю є не досить ефективною, у зв`язку із відсутністю в підрозділах ГУНП достатньої кількості електронних засобів контролю, їх несправністю, а забезпечення контролю за поведінкою підозрюваних без таких засобів є малоефективним (службова завантаженість поліції), а також спростовується тим, що контроль за виконанням такого запобіжного заходу здійснюється працівниками ГУНП в Запорізькій області, де до останнього часу працював підозрюваний.

Враховуючи підстави та обставини, передбачені ст. 177 (всі перелічені та обґрунтовані вище ризики) та ст. 178 КПК України, такі як:

-п. 1 ч. 1 ст. 178 КПК України – підозра у вчиненні злочину доводиться вагомими доказами (перелічені вище);

-п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України – тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється - за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років позбавлення волі або довічне позбавлення волі;

-п. 3 ч. 1 ст. 178 КПК України – вік та стан здоров`я підозрюваного (не є неповнолітнім чи особою похилого віку, стан здоров`я дозволяє перебувати в умовах слідчого ізолятору);

-п.4 ч.1 ст. 178 КПК України - не одружений, утриманців не має;

-п. 5 ч. 1 ст. 178 КПК України – може бути звільнений із займаної посади у зв`язку із вчиненням злочину або у разі складання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення;

-п. 7 ч. ст. 178 КПК України - майновий стан підозрюваного – має належне грошове забезпечення та гідну заробітну платню;

-п. 8 ч. ст. 178 КПК України - наявність судимостей у підозрюваного – не має;

-п. 10 ч. 1 ст. 178 КПК України – наявність обґрунтованої підозри у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 27, п. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України.

-п. 12 ч.1 ст. 178 КПК України - ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Зазначені вище факти свідчать про неможливість запобігання вказаним ризикам і застосування більш м`якого запобіжного заходу до підозрюваного.

Все вищезазначене дає достатні підстави вважати, що підозрюваний при застосуванні більш м`якого запобіжного заходу у подальшому може переховуватись від слідства та суду, незаконно впливати на свідків та інших учасників у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

У зв`язку з наведеним, з метою забезпечення об`єктивності, всебічності розслідування у найкоротший термін є доцільним продовжити застосований до Бехбудова ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання особи під вартою строком на 60 діб.

На підставі ст. 107 КПК України здійснюється фіксування кримінального провадження за допомогою технічних засобів. Відповідно до вимог ст. 108 КПК України ведеться журнал судового засідання.

Прокурор у судовому засіданні просив задовольнити клопотання та продовжити застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк досудового розслідування, посилаючись на те, що ризики, передбачені ст.177 продовжують існувати.

Підозрюваний Бехбудов ОСОБА_1 проти задоволення клопотання про продовження відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечував, заявив клопотання про зміну йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт застосувавши Конвенцію та практику ЄСПЛ, посилаючись на те, що слідчим не надано доказів існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, та на характеризуючи матеріали відносно нього, оцінивши їх в сукупності, в тому числі наявність стійких соціальних зв`язків, постійного місця проживання, те, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, не переховувався від слідства, не перешкоджав встановленню істини по справі, не продовжував злочинну діяльність. Вважає, що слідчим не доведено того, що до нього не можливо застосувати більш м`який запобіжний захід ніж тримання під вартою.

Захисник підозрюваного Бехбудов Х ОСОБА_14 С ОСОБА_14 огли адвокат Ляпін В.Ю.в судовому засіданні проти задоволення клопотання про продовження відносно його підзахисного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечував посилаючись не доведеність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, оскільки слідчий спирався лише на припущення. Також зазначив, що при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до Бехбудова ОСОБА_1 слідчий повинен був застосувати альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, оскільки застосування насильства в даному випадку не було, технічні наслідки не настали.

Крім того, захисник підозрюваного Бехбудов ОСОБА_1 адвокат Ляпін В.Ю. заявив клопотання про зміну запобіжного заходу відносно ОСОБА_13 у вигляді тримання під вартою на особисту поруку, посилаючись на те, що за виконання підозрюваним, покладених на нього обов`язків можуть поручитися депутат Запорізької міської ради ОСОБА_15 , батько підозрюваного Бехбудов ОСОБА_16 та він сам – адвокат Ляпін Володимир Юрійович.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до висновку про продовження строку тримання під вартою відносно Бехбудова ОСОБА_17

Завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні до закінчення дії попередньої ухали слідчого судді від 16.08.2019,якою підозрюваному Бехбудову ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 17 години 10 хвилин 12.10.2019 року, є неможливим, оскільки є необхідність проведення низки слідчих дій та виконання положень глави 24 КПК України.

Слідчим суддею встановлено, що по даному кримінальному провадженню досудове розслідування не закінчено, існує необхідність у проведенні низки слідчих дій в рамках кримінального провадження.

Із наданих матеріалів кримінального провадження вбачається, що наведені у клопотанні слідчого підстави для продовження застосування щодо Бехбудов ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є цілком обґрунтовані.

Підозра у вчиненні інкримінованого Бехбудову ОСОБА_1 дій є обґрунтованою у тій мірі, як це достатньо для даної стадії кримінального провадження, докази, які зазначені в клопотанні слідчого на теперішній стадії процесу підтверджують обґрунтованість підозри у вчиненні Бехбудовим ОСОБА_1 інкримінованого йому кримінального правопорушення, а перелічені в клопотанні доводи підтверджено доказами, які і дали можливість обґрунтувати підозру.

Перевіряючи доводи клопотання на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає, що доводи слідчого є обґрунтованими та погоджується з існуванням заявлених у клопотанні ризиків, наявність яких підтверджена матеріалами кримінального провадження.

З урахуванням положень ч. 3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою є сукупним та не може перевищувати дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.

14 серпня 2019 року Бехбудова ОСОБА_1 затримано в порядку ст.208 КПК України

15серпня 2019 року Бехбудову ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 27 п. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України.

16серпня 2019року відповідно до ухвали слідчого судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Бехбудова Х.С. ОСОБА_18 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 17 години 10 хвилин 12.10.2019 року.

10 жовтня 2019 року слідчим суддею Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області винесено ухвалу про продовження строку досудового розслідування кримінального провадження ЄРДР №62019080000000362 від 05 серпня 2019 року за підозрою Бехбудова ОСОБА_3 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , до чотирьох місяців, тобто до 15 грудня 2019 року.

Отже, враховуючи, що Бехбудов ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні умисного особливо тяжкого злочину, передбаченогоч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 27 п. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, за який передбачено покарання лише у вигляді позбавлення волі на строк від десяти до п`ятнадцяти років або довічного позбавлення волі, з конфіскацією майна, вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється Бехбудов ОСОБА_1 , відомості про його особу, тяжкість покарання, що загрожує, а також конкретні обставини інкримінованого кримінального правопорушення слідчий суддя дійшов висновку про необхідність продовження строку тримання підозрюваного під вартою, оскільки він може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати проведенню досудового розслідування іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, що свідчить про наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.

Застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу буде недостатнім оскільки, при обранні особистого зобов`язання та домашнього арешту підозрюваний зобов`язується не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, житла, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого. Враховуючи тяжкість злочину, в якому підозрюється Бехбудов ОСОБА_1 , не має достатньо міцних соціальних зв`язків та не працює, інші наведені вище обставини у сукупності, дають підстави вважати, що є ризик того, що Бехбудов ОСОБА_1 буде переховуватися від органів досудового розслідування.

Також враховуючи те, що підозрюваний Бехбудов ОСОБА_1 не має постійного джерела доходів, обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді застави згідно ч. 4 ст. 183 КПК України також неможливо.

На час розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, не зменшились, і більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти цим ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання ним процесуальних обов`язків, а тому продовження строку тримання під вартою відносно Бехбудова ОСОБА_1 є виправданою мірою.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Оскільки ризики визначені ч. 1 ст. 177 КПК України, встановлені слідчим суддею при застосуванні запобіжного заходу відносно підозрюваного, на даний час продовжують існувати та не зменшилися, слідчий суддя вважає, що даний захід забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного.

Європейський суд з прав людини у рішенні „Подвезько проти України крім іншого зазначає, що пункт 1 статті 5 Конвенції вимагає, що для того, щоб позбавлення свободи не вважалося свавільним, недостатньо самого факту застосування цього заходу згідно з національним законодавством - він також повинен бути необхідним за конкретних обставин. На думку Суду, тримання під вартою відповідно до підпункту «c» пункту 1 статті 5 Конвенції має відповідати вимозі пропорційності, яка обумовлює існування обґрунтованого рішення, в якому здійснюється оцінка відповідних аргументів «за» і «проти» звільнення.

У відповідності до п.п. 61, 62 рішення Європейського суду з прав людини від 24 липня 2003 року по справі «Смирнов проти Росії», наявність підстав для утримання під вартою повинно бути оцінено по кожній конкретній справі з урахуванням всіх обставин справи. Довготривале утримання під вартою може бути виправданим лише при наявності конкретних ознак того, що цього вимагають інтереси суспільства, які незважаючи на наявність презумпції невинності, перевищують інтереси забезпечення поваги до свободи.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, незважаючи на презумпцію невинуватості, з урахуванням серйозності висунутої підозри, наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, на даному етапі є адекватним превентивним заходом, а тому слід продовжити строк тримання під вартою підозрюваному Бехбудову ОСОБА_1 в межах строку досудового розслідування на 60 днів до 08 грудня 2019 року.

Таким чином, слідчий суддя не вбачає підстав для зміни запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт відносно Бехбудов ОСОБА_1 ,а відтак клопотання підозрюваного про зміну йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт задоволенню не підлягає.

Клопотання адвоката Ляпіна В.Ю. про зміну запобіжного заходу відносно підозрюваного Бехбудова ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою на особисту поруку також не підлягає задоволенню, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 180 КПК України особиста порука полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов`язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків відповідно до статті 194 цього Кодексу і зобов`язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу. Між тим слідчому судді не надано письмових зобов`язань ОСОБА_15 та ОСОБА_19 про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним Бехбудовим ОСОБА_11 покладених на нього обов`язків відповідно до статті 194 цього Кодексу і зобов`язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу. Крім того, й сам захисник підозрюваного адвокат Ляпін В.Ю. виявляючи в судовому засіданні бажання поручитися за підозрюваного ОСОБА_13 , письмового зобов`язання про це, слідчому судді не надав.

Слідчий суддя вважає, що запобіжний захід у вигляді особистої поруки не може забезпечити виконання підозрюваним Бехбудова ОСОБА_3 покладених на нього процесуальних обов`язків.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків передбачених цим Кодексом.

При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

З огляду на характер кримінального правопорушення, в якому підозрюється Бехбудов ОСОБА_3 , керуючись правилами п.1 ч.4 ст.183 КПК України, слідчий суддя не визначає розмір застави у кримінальному провадженні.

Посилання захисника підозрюваного адвоката Ляпіна В.Ю. на те, що в даному випадку при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до Бехбудова ОСОБА_1 повинен бути застосований альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, оскільки застосування насильства в даному випадку не було, тяжкі наслідки не настали, суд не приймає до уваги, оскільки кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 27 п. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, у якому підозрюється Бехбудова ОСОБА_1 Кримінальним кодексом України віднесено до злочинів проти життя та здоров`я особи, а те, що злочин не було закінчено не залежало від волі підозрюваного.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 176-178, 183, 193, 194, 196, 199 КПК України, слідчий суддя, -

ухвалив:

Клопотання підозрюваного Бехбудова ОСОБА_3 про зміну йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт залишити без задоволення.

Клопотання захисника підозрюваного Бехбудова Хілала Сархан огли адвоката Ляпіна В.Ю. про зміну запобіжного заходу відносно ОСОБА_13 у вигляді тримання під вартою на особисту поруку залишити без задоволення.

Клопотання слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, Маханькова Д.Ю. у кримінальному провадженні ЄРДР №62019080000000362 від 05 серпня 2019 року про продовження строку тримання під вартою відносно Бехбудова ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 27 п. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах строку досудового розслідування, на строк 60 днів, до 24 годин 00 хвилин 08 грудня 2019 року.

Строк дії ухвали визначити тривалістю до 24 годин 00 хвилин 08 грудня 2019 року.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: