Вирок № 8495010, 11.03.2010, Краснокутський районний суд Харківської області

Справа № 1 - 26 /2010 року

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 березня 2010 року Краснокутський районний суд Харківської області в складі:

головуючого - Вовк Л.В.

з участю секретаря - Журавльової Т.М.,

прокурора - Склярова К.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Краснокутську Харківської області кримінальну справу за звинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, одруженого, непрацюючого, ІНФОРМАЦІЯ_3, невійськовозобов”язаного, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючого за адресою : ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше не судимого в силу ст. 89 КК України;

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_7, молдаванина, громадянина України, неодруженого, непрацюючого, ІНФОРМАЦІЯ_8, невійськовозобов”язаного, зареєстрованого та проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_9, раніше не судимого,-

у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України,

в с т а н о в и в :

14.09.2009 року, близько 17 год., ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, на ґрунті раптово виникших неприязних відносин до ОСОБА_3, з приводу того , що останній ображав матір ОСОБА_1- ОСОБА_4, маючи намір на спричинення тілесних ушкоджень, знаходячись біля будинку ОСОБА_4, який розташований по вул. Польовій № 16 в с. Отрада, Краснокутського району, Харківської області, стали наносити удари руками та ногами по голові та тулубу ОСОБА_3, спричинивши останньому тяжкі тілесні ушкодження небезпечні для життя в момент заподіяння. Від отриманих тілесних ушкоджень 22 вересня 2009 року ОСОБА_3 помер у Краснокутській ЦРЛ.

Підсудний ОСОБА_1 вину свою у вчиненні злочину не визнав, пояснивши , що 14 вересня 2009 року його мати ОСОБА_4 повідомила, що її ображав ОСОБА_3, та з метою помсти він вирішив разом з молодшим братом ОСОБА_5 вияснити відносини з потерпілим. Першим удар по тілу ОСОБА_3 наніс його брат – ОСОБА_5 . Особисто він наніс один удар ногою у плече потерпілого , інших ударів він не наносив , по голові його не бив. Крім того , пояснив, що удари по голові ОСОБА_3 наніс ОСОБА_5.

Підсудний ОСОБА_2 вину свою у вчиненні злочину також не визнав, пояснивши, що 14 вересня 2009 року ОСОБА_4 повідомила, що її ображав ОСОБА_3 та з цих підстав вони вирішили разом з ОСОБА_1 та його молодшим братом ОСОБА_5 вияснити відносини з потерпілим. Особисто він наніс 3 удари долонею в обличчя потерпілому , по голові він його не бив , удари ОСОБА_6 наносив ОСОБА_5.

Не дивлячись на те, що підсудні вину свою у вчиненні злочину не визнали, їх вина підтверджується іншими доказами :

- показаннями потерпілої ОСОБА_7, яка пояснила , що 15 вересня 2009 року вона дізналася від своєї сестри ОСОБА_8 , що її син ОСОБА_3 побитий і він лежить на землі біля будинку ОСОБА_9. Як їй стало відомо, що побиття сина скоїли ОСОБА_2 та ОСОБА_1. В цей же день син помер в Краснокутській ЦРЛ. Претензій до підсудного ОСОБА_2 вона не має, так як його сім”я понесла витрати на поховання ОСОБА_3;

- показаннями свідка ОСОБА_9, який повідомив , що 14 вересня 2009 року, в вечірній час, він знаходився в своєму домоволодінні та займався господарством та чув як по сусідству у домоволодінні ОСОБА_4 відбувалася якась сварка . Коли вийшов за подвір?я , то побачив , що на дорозі лежить потерпілий ОСОБА_3 , його обличчя було в крові. Він бачив як ОСОБА_5 витирав кров на обличчі потерпілого та чув як ОСОБА_1 повідомив , що вдарив ОСОБА_3 у вухо. Яким чином та хто саме наносив удари потерпілому, він не бачив. Так як він вважав , що ОСОБА_3 знаходиться в стані алкогольного сп?яніння та не знав , що йому потрібна допомога , зайшов в будинок спати, а вранці побачивши , що ОСОБА_3 знаходиться на тому ж місці , поїхав та повідомив його родичам , щоб останні викликали швидку допомогу та міліцію;

- показаннями свідка ОСОБА_5, який пояснив у судовому засіданні, що 14 вересня 2009 року він разом з братом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 приїхали додому до своєї матері ОСОБА_4, яка почала скаржитися на ОСОБА_3, так як він її ображав . З метою помститися за матір , брат ОСОБА_1 вдарив ОСОБА_3 ногою у плече , а він особисто наніс два удари кулаком в спину потерпілого. ОСОБА_2 наніс 2 удари потерпілому в обличчя. Він підтвердив , що брат ОСОБА_1 та ОСОБА_2 били потерпілого руками та ногами по голові та тілу;

- показаннями свідка ОСОБА_4 , яка пояснила , що дійсно 14 вересня 2009 року до неї приїхали сини ОСОБА_1 , ОСОБА_5 та їх знайомий ОСОБА_2. Вона їм поскаржилася на те, що ОСОБА_3 її ображав, та хлопці після цього почали бити ОСОБА_3. Хто саме його бив та скільки раз йому наносили удари вона не бачила. Через деякий час , вона бачила , що ОСОБА_3 пішов додому;

- показаннями свідка ОСОБА_10, яка пояснила, що працює слідчим Краснокутського РВ ГУМВС України в Харківській області та під час розслідування кримінальної справи входила до слідчо-оперативної групи. Під час досудового слідства на підсудних тиску з боку працівників міліції не було, до них не застосовувався ні фізичний ні психологічний вплив. Підсудні ОСОБА_2 та ОСОБА_1 даючи показання, щиро каялися у скоєному злочині, під час відтворення обстановки та обставин події розповідали без будь-якого примусу та показували на місці про обставини вчинення злочину;

- аналогічними показаннями свідків ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , які підтвердили , що з боку працівників міліції на ОСОБА_1 та ОСОБА_2 тиску не було та на досудовому слідстві вони вину визнавали повністю та пояснювали, що наносили удари потерпілому;

- показаннями свідка ОСОБА_14. , дослідженими в ході судового засідання на підставі ст.306 КПК України, яка пояснила , що 14 вересня 2009 року вона бачила, що на дорозі лежить невідомий чоловік , а біля нього стояли ОСОБА_1, ОСОБА_5 та ОСОБА_2. Хлопці попрохали винести їм черпак води, для того щоб обмити обличчя ОСОБА_3, а потім вони пішли. ОСОБА_3 залишався сидіти на землі, а коли до нього підходив ОСОБА_9 і запитував , чи йому потрібна допомога, то останній говорив, що не потрібна. На слідуючий день , коли вона вийшла на вулицю, то побачила, що ОСОБА_3 залишався на тому ж місці , а біля нього стояли його родичі;

- показаннями свідка ОСОБА_15, дослідженими в ході судового засідання на підставі ст.306 КПК України, яка пояснила , що 15 вересня 2009 року їй повідомив ОСОБА_16, що ОСОБА_3 лежить побитий на землі. Коли вона до нього підійшла, то останній лежав в непритомному стані та хрипів. Після чого вона відразу викликала швидку допомогу;

- протоколом огляду місця пригоди від 15 вересня 2009 року, та фототаблицею до нього, в ході якого оглянуте місце де знаходився в непритомному стані потерпілий;

- протоколами відтворення обстановки та обставин події від 17.09.2009 року, проведеними з участю ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_5, згідно яких вони розповіли та показали на місцевості яким чином наносили удари ОСОБА_3;

- протоколом огляду речових доказів від 10.11.2009 року, згідно якого оглянуті особисті речі ОСОБА_1 та ОСОБА_2

- висновками судово-медичної експертизи № 88 від 12.11.20098 року та № 76 від 20.09.2009 року, згідно яких ОСОБА_3 спричинені тяжкі тілесні ушкодження, по критерію небезпечні для життя. Причиною смерті ОСОБА_3 стала закрита черепно-мозкова травма , травматичний субдуральний крововилив.

Показання підсудних ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про непричетність їх до нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_3, те, що удари наносив ОСОБА_5 , що на досудовому слідстві їх працівники міліції примушували говорити не правду та приховувати те, що ОСОБА_5 причетний до злочину ,є недостовірними і суперечать доказам зібраними в ході досудового та судового слідства. Їх посилання на непричетність до злочину будь-якими доказами не підтверджені. Проведеною перевіркою встановлено, що працівники міліції свої службові повноваження не перевищували, про що відносно них відмовлено в порушенні кримінальної справи за ст. 365 КК України. Крім того, згідно постанови Краснокутського РВ ГУМВСУв Х\о від 10.11.2009 року в порушенні кримінальної справи за ст.ст. 121,122,125 КК України відносно ОСОБА_5 відмовлено. Крім того, що ОСОБА_5 не скоював злочину відносно потерпілого свідчать його показання, відтворення обстановки та обставин події від 16.09.2009 року, 17.09.2009 року , проведені з його участю, а також протколи очних ставок проведених між ОСОБА_5 та ОСОБА_2С.В., ОСОБА_5 та ОСОБА_1

В ході судового засідання судом встановлено, що органами досудового слідства дії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 кваліфіковані вірно і суд їх дії також кваліфікує за ч.2 ст. 121 КК України, оскільки вони скоіли умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.

При призначенні покарання, суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого підсудними злочину, який в силу ст. 12 КК України є тяжким злочином.

Як особа ОСОБА_2 осудний, холостий, за місцем проживання характеризується негативно, раніше не судимий, 10.08.2009 року притягувався до адміністративної відповідальності за ст. 180 КУпАП, не працює, про що свідчать дані : його показань, паспорту , довідок, характеристики, висновку судово-психіатричної експертизи.

Вивченням особи підсудного ОСОБА_1 судом встановлено, що він осудний , одружений , раніше не судимий, згідно ст.89 КК України, неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності ,не працює, має на утриманні одну неповнолітню дитину, про що свідчать дані : його показань, паспорту, довідок, характеристики, висновку судово-психіатричної експертизи.

Відповідно до п.13 ч.1 ст.67 КК України обставиною, що обтяжує покарання підсудних ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є вчинення злочину в стані алкогольного сп?яніння.

При призначенні покарання суд враховує характер і ступінь тяжкості злочину, конкретні обставини справи , вказані дані про особи підсудних, обставину, що обтяжує покарання підсудних , тому ОСОБА_2 та ОСОБА_1 необхідно призначити покарання у вигляді позбавлення волі з відбуванням покарання в кримінально-виправній установі.

Стосовно речових доказів, суд вирішує відповідно п.3 ст.81 КПК України.

Судові витрати за проведення дактилоскопічної експертизи в сумі 912 грн., підлягають стягненню з підсудних.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд -

з а с у д и в :

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України та призначити йому покарання у вигляді 8 (вісім) років позбавлення волі в місцях, визначених органами кримінально-виконавчої системи.

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України та призначити йому покарання у вигляді 7 (семи) років 6 місяців позбавлення волі в місцях, визначених органами кримінально-виконавчої системи.

До вступу вироку в законну силу міру запобіжного заходу засудженим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишити попередню - утримання під вартою в слідчому ізоляторі № 27 м. Харкова.

Стягнути в рівних частинах з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в Харківській області, код 25574728, банк одержувача: УДК в Харківській області, р/р 35229002000143, МФО 851011 кошти, витрачені на проведення експертизи в сумі 912 (дев”ятьсот дванадцять) грн. 00 коп.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_1 рахувати з моменту затримання, тобто з 16 вересня 2009 року.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_2 рахувати з моменту затримання, тобто з 16 вересня 2009 року.

Речові докази по справі - пакет , де знаходяться речі ОСОБА_1 – футболку чорного кольору, спортивні штани, туфлі чорного кольору та пакет з речами ОСОБА_2- футболку сірого кольору, джинсові штани, резинові тапки , які знаходиться в камері схову СУ ГУМВС України в Харківській області – знищити.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області протягом п’ятнадцяти діб з дня його проголошення шляхом надання апеляційної скарги через Краснокутський районний суд Харківської області.

СУДДЯ Л.В. ВОВК