Рішення № 84919557, 27.09.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2019 року Справа № 160/6110/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді: Букіної Л.Є., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - ОСОБА_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду 02.07.2019 року надійшов позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції (далі – відповідач-1), в якій просить визнати протиправну бездіяльність відповідача-1 щодо нерозгляду заяви позивача від 10.04.2019 року про вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення та про зобов`язання відповідача-1 повторно розглянути його заяву про вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення та скласти відносно неї відповідний протокол про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування позову вказано про невжиття відповідачем усіх передбачених заходів щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 . На думку позивача, ним надано достатньо доказів на підтвердження вчинення зазначеною особою правил дорожнього руху, що спричинило дорожньо-транспортну пригоду, а відтак вважає, що Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції фактично ухилилося від складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 , тим самим допустило протиправну бездіяльність.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.07.2019 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху і надано строк для усунення її недоліків.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.07.2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні). Тією ж ухвалою суду відповідачу запропоновано надати відзив на позовну заяву; залучено ОСОБА_2 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до участі у справі як третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів, а Департамент патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646, адреса: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернеста, 3) співвідповідачем у справі № 160/6110/19.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.09.2019 року у задоволенні клопотання представника третьої особи про розгляд справи за правилами загального позовного провадження – відмовлено.

Відповідач скористався наданим правом і надіслав на адресу суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив про відсутність підстав для задоволення позову, з огляду на те, що звернення позивача розглянуто у строки, передбачені Законом України «Про звернення громадян», а надана йому відповідь за своєю суттю відповідала приписам спеціального законодавства України, з огляду на те, що матеріали ДТП (учасником якої і був позивач) з вимогами суду щодо їх доопрацювання та складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 до Управління не надходили.

Від третьої особи на адресу суду надійшли пояснення, в яких останній звернув увагу на закінчення строків притягнення до адміністративної відповідальності.

Дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, проаналізувавши відповідні норми чинного законодавства, суд виходить із такого.

Судом встановлено та не заперечується учасниками справи, що інспектором патрульної поліції складений протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) у відношенні ОСОБА_1 , відповідно до якого останній 13 лютого 2019 року о 21 годині 10 хвилин, керуючи автомобілем «ДЕУ», д/н НОМЕР_2 , рухався в районі буд. № 27 по вул. Володимира Вернадського в м. Дніпрі, де, при зміні напрямку руху та повороті ліворуч не переконався в безпечності свого маневру, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем «Ніссан», д/н НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_2 , яка рухалась позаду в попутному напрямку та здійснила виїзд на смугу зустрічного руху. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 10.1 Правил дорожнього руху України, спричинивши матеріальний збиток та механічні пошкодження зазначеним транспортним засобам.

Вказане встановлене постановою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 21.03.2019 року у справі № 201/2379/19 (провадження №3/201/1130/2019), якою провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП закрито за відсутністю складу правопорушення.

12.04.2019 року позивач звернувся до відповідача-1 із заявою про вчинення 13.02.2019 року ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, в якій, серед іншого, просив скласти відносно зазначеної особи протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, за фактом порушення правил дорожнього руху.

Відповідачем-1 надано позивачу відповідь, оформлену листом від 19.04.2019 року № К-126/41/19/01-2019, в якій останньому повідомлено про відсутність підстав для складання відносно ОСОБА_2 відповідного протоколу про адміністративне правопорушення з огляду на те, що розгляд матеріалів дорожньо-транспортної пригоди за участю позивача та ОСОБА_2 закінчений. Також у листі повідомлено, що прийняття заходів адміністративного впливу за скоєння адміністративного правопорушення належить до компетенції суду.

Вважаючи, що відповідачем-1 умисно ігноруються факти вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення та відносно неї безпідставно не складається протокол про адміністративне правопорушення, позивач звернувся до суду із цим позовом.

При вирішенні спору суд виходить із того, із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначається Законом України «Про Національну поліцію».

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про Національну поліцію», Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Згідно з п. 1-4, 8 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; вживає заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров`ю фізичних осіб і публічній безпеці, що виникли внаслідок учинення кримінального, адміністративного правопорушення; у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Відповідно до ст.254 КУпАП (у редакції чинній на момент вчинення спірних правовідносин), про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

За правилами ч.1 п.1 ст.255 КУпАП, протоколи про адміністративні правопорушення за ст.124 КУпАП складають уповноважені на те особи органів внутрішніх справ (Національної поліції).

Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Згідно із Розділу 8 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративне правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої наказом МВС України № 1395 від 07 листопада 2015 року, у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, на місці дорожньо-транспортної пригоди складається протокол про адміністративне правопорушення стосовно цих осіб, до якого додаються:

1) схема місця ДТП (додаток 7), яку підписують учасники ДТП та поліцейський;

2) пояснення учасників пригоди та свідків (у разі їх наявності);

3) показання технічних приладів (у разі їх наявності);

4) показання засобів фото- та/або відеоспостереження (у разі їх наявності);

5 )інші матеріали, які необхідні для прийняття рішення у справі.

У випадках, коли для прийняття об`єктивного рішення виникає необхідність для отримання додаткових даних, поліцейський, який оформлює матеріали ДТП, протягом доби передає оформлені матеріли ДТП для подальшого розгляду уповноваженій особі підрозділу патрульної поліції, на території обслуговування якого сталася пригода.

Уповноважена особа підрозділу патрульної поліції під час розгляду матеріалів ДТП повинен(на) в найкоротший строк, але не більше одного місяця з дати вчинення ДТП, встановити всі обставини її скоєння, вжити інших заходів щодо об`єктивного визначення особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, передбачене статтею 124 КУпАП, скласти відносно такої особи протокол про адміністративне правопорушення та в п`ятиденний строк надіслати його до відповідного суду.

Аналізуючи наведені норми у контексті спірних правовідносин, суд зазначає, що складання протоколу про адміністративне правопорушення, у тому числі за статтею за ст.124 КУпАП, а також його надсилання до відповідного суду для вирішення питання про притягнення до адміністративної відповідальності є виключною компетенцією працівників патрульної поліції.

Як вже встановлено судом, позивач став учасником ДТП, за наслідками якої відносно нього складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

Тобто, працівниками поліції виконаний обов`язок щодо оформлення ДТП та надіслання відповідних матеріалів до компетентного суду.

Твердження позивача про нерозгляд його заяви від 12.04.2019 року, на яку надано відповідь листом від 19.04.2019 року № К-126/41/19/01-2019, надісланого на його звернення у строки, передбачені Законом України «Про звернення громадян», фактично зводяться до незгоди із суттю отриманої відповіді.

Суд звертає увагу, що складання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення за заявою громадянина є правом, а не є беззаперечним обов`язком працівників поліції і знаходиться у площині дискреційних повноважень працівників поліції, а тому суд не може втручатися у дискреційні повноваження відповідачів.

Так, поняття дискреційних повноважень наведене, зокрема, у Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до яких під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, дискреційним є право суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом такого права є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може».

Таким чином, вимоги позивача про зобов`язання відповідача-1 повторно розглянути його заяву про вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення та скласти відносно неї відповідний протокол про адміністративне правопорушення є втручанням в дискреційні повноваження відповідачів, а тому їх задоволення буде формою втручання у дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень, що з урахуванням вимог чинного законодавства є неприпустимим.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України визначено право кожної особи в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Суд відмічає, що позивачем не надано доказів на підтвердження тих обстави, що нескладання протоколу відносно іншої особи, порушують права, свободи або інтереси саме позивача.

На підставі викладеного вище, відповідачем-1 доведено правомірність дій при наданні позивачем відповіді, з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, а також відсутності об`єкту судового захисту, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. 241-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 – відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, у разі якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного перегляду справи.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Л.Є. Букіна