Ухвала суду № 84917242, 15.10.2019, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/4133/15-к

№ провадження 1-кс/208/2927/19

УХВАЛА

Іменем України

15 жовтня 2019 р. м. Кам`янське

Слідчий суддя Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області Івченко Т.П., за участю секретаря судового засідання Сухомлина Є.О., прокурора Олійника І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Кам`янського ВП ГУНП в Дніпропетровській області Кисельової А.І. про тимчасовий доступ до речей і документів в межах кримінального провадження № 42013040800000083 від 27.03.2013 року за ч. 4 ст. 190 КК України, -

встановив:

Слідчий звернувся до слідчого судді із вказаним погодженим з прокурором клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, які перебувають у володінні ПАТ КБ «Приватбанк» (МФО 305299), розташованого за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, з можливістю вилучення у вказаній установі належним чином завірених копій наступних документів: кредитного договору (договорів), укладеного у період 2007-2008 років між ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та ПАТ КБ «Приватбанк», матеріалів кредитної справи у повному обсязі, кредитного договору (договорів), укладеного у період 2007-2008 років між ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) та ПАТ КБ «Приватбанк», матеріалів кредитної справи у повному обсязі, кредитного договору (договорів), укладеного у період 2007-2008 років між ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ) та ПАТ КБ «Приватбанк», матеріалів кредитної справи у повному обсязі.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання з підстав, зазначених у його мотивувальній частині.

Слідчий в судове засідання не прибув.

Зі змісту клопотання заявлено розгляд питання про дозвіл на тимчасовий доступ у відсутність володільця інформації, з метою її збереження та уникнення ризиків внесення в неї змін. Зазначена позиція підтримана прокурором під час судового розгляду.

Слідчий суддя, вислухавши прокурора, дослідивши матеріали клопотання, приходить до наступного висновку.

Прокурор посилається на те, що слідчим відділом Кам`янського ВП ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42013040800000083 від 27.03.2013 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України. Підставою внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань стала заява ОСОБА_1 . Під час проведення досудового розслідування у якості потерпілої було допитано ОСОБА_1 , яка надала свідчення з приводу того, що раніше знайома їй ОСОБА_3 у період 2007-2008 років зловживаючи довірою останньої, переконала її оформити на себе грошовий кредит у ПАТ КБ «Приватбанк», при цьому при укладанні кредитного договору довелось у якості застави зазначити свою квартиру за адресою: АДРЕСА_1 . Отримані від такого кредитного договору кошти в сукупності були витрачені на придбання об`єкту нерухомості за адресою: АДРЕСА_2 , який за спільною попередньою домовленістю між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 планувалося використати при веденні спільної діяльності, за що отримувати матеріальну винагороду (прибуток), частку від якої сплачувати за вищевказаним договором. Як було з`ясовано, право власності у повній частці при укладанні договору купівлі-продажу об`єкту нерухомого майна було визначено за ОСОБА_3 , що станом на теперішній час підтверджується витягом з Єдиного реєстру права власності на нерухоме майно.

У подальшому ОСОБА_1. від представників банку ПАТ КБ «Приватбанк» стало відомо, що порушуються умови укладеного нею кредитного договору в частині фінансових зобов`язань перед установою банку і як наслідок у процесі цивільного судочинства було прийнято рішення про накладення арешту на квартиру останньої за адресою: АДРЕСА_1 , а також прийнято рішення щодо виселення з зазначеної квартири. Будь-яких коштів ОСОБА_1 від ОСОБА_3 не одержувала і не одержує, від спілкування остання ухиляється, місцезнаходження її станом на теперішній час невідоме, що надає підстави зробити обґрунтоване припущення щодо вжиття заходів зі сторони останньої, спрямованих на уникнення від кримінальної відповідальності за вчинення шахрайських дій.

Зі змісту клопотання вбачається, що в ході досудового розслідування стало відомо, що потерпілою особою від аналогічних шахрайських дій з боку ОСОБА_3 стала ОСОБА_2 . Представником потерпілої ОСОБА_1 було підготовлено та подано клопотання до органу досудового розслідування, яке стосується отримання тимчасового доступу до речей і документів, які перебувають у володінні ПАТ КБ «Приватбанк», а саме належним чином завірених копій документів: кредитного договору (договорів), укладеного у період 2007-2008 років між ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та ПАТ КБ «Приватбанк», матеріалів кредитної справи у повному обсязі, кредитного договору (договорів), укладеного у період 2007-2008 років між ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) та ПАТ КБ «Приватбанк», матеріалів кредитної справи у повному обсязі, кредитного договору (договорів), укладеного у період 2007-2008 років між ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ) та ПАТ КБ «Приватбанк», матеріалів кредитної справи у повному обсязі.

На думку прокурора, з метою повного, всебічного та неупередженого проведення досудового розслідування, встановлення істини по кримінальному провадженню, необхідно вилучити, вивчити та дослідити вказані документи, які самі по собі та в сукупності з іншими документами кримінального провадження мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, що підлягають доказуванню: події кримінального правопорушення, винуватість підозрюваних, вид і розмір шкоди, яку було завдано, та обставини які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, можливість використання їх як доказів та неможливість іншими способами довести обставини вчиненого кримінального правопорушення.

Також прокурор зазначив, що існує загроза знищення або внесення змін до вищевказаних документів з боку службових осіб ПАТ КБ «Приватбанк» (МФО 305299) з метою приховування протиправних дій, тому клопотання про тимчасовий доступ до вказаних речей та документів прохав розглянути без виклику особи, у володінні якої вони знаходяться.

Згідно ч. 5 ст. 163 КПК України, слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи: 1) перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; 2) самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв`язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні; 3) не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.

Ч. 6 ст. 163 КПК України встановлено, що слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження, крім обставин, передбачених частиною п`ятою цієї статті, доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів. Доступ особи до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, здійснюється в порядку, визначеному законом. Доступ до речей і документів, що містять відомості, які становлять державну таємницю, не може надаватися особі, що не має до неї допуску відповідно до вимог закону.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 162 КПК України, до охоронюваної законом таємниці, яка міститься в речах і документах, належать відомості, які можуть становити банківську таємницю.

Слідчий суддя вважає доведеною наявність достатніх підстав вважати, що існує реальна загроза зміни або знищення речей чи документів, доступ до яких слідчий просить надати, тому слідчий суддя на підставі ч. 2 ст. 163 КПК України розглянув клопотання без виклику особи, у володінні якої вони знаходяться.

Прокурор посилається на встановлення досудовим розслідуванням того факту, що право власності у повній частці при укладанні договору купівлі-продажу об`єкту нерухомого майна було визначено за ОСОБА_3 , що є однією з ознак шахрайських дій, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру права власності на нерухоме майно. В той же час, згідно матеріалів клопотання, інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за № 95997849 сформовано прокурором 31.08.2017 року, тоді як клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів подане до суду 08.10.2019 року, тобто більше ніж через два роки після останньої перевірки наявності ознак кримінального правопорушення.

Також, прокурор зазначає, що потерпілою від шахрайських дій, крім ОСОБА_1 , є також ОСОБА_2 , відомості щодо якої також є предметом клопотання, однак, матеріали клопотання не містять протоколу допиту потерпілої ОСОБА_2

Ч. 3 та ч. 5 ст. 132 КПК України передбачено, що під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі при наданні тимчасового доступу до речей і документів (п. 5 ч. 2 ст. 131 КПК України), сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Ст. 84 КПК України визначено, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Згідно ч. 1 ст. 94 КПК України, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

У відповідності до положень ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

З норм ст. 26 КПК України випливає, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

З огляду на викладене, слідчий суддя вважає надані стороною обвинувачення докази, зокрема інформаційну довідку дворічної давності щодо права власності на предмети злочину, недостатніми для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.

Керуючись викладеним та ст. 22, 26, 84, 94, 131, 132, 159 - 166 КПК України, слідчий суддя, -

постановив:

У задоволенні клопотання слідчого СВ Кам`янського ВП ГУНП в Дніпропетровській області Кисельової А.І. про тимчасовий доступ до речей і документів в межах кримінального провадження № 42013040800000083 від 27.03.2013 року за ч. 4 ст. 190 КК України - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя Т. П. Івченко