Ухвала суду № 84917246, 11.10.2019, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/6785/19

№ провадження 1-кс/208/2938/19

УХВАЛА

Іменем України

11 жовтня 2019 р. м. Кам`янське

Слідчий суддя Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області Івченко Т.П., за участю секретаря судового засідання Вілкової Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Кам`янського ВП ГУНП в Дніпропетровській області Митякинського М.О. про арешт майна в межах кримінального провадження № 12019040160001885 від 04.10.2019 року за ч. 1 ст. 186 КК України, -

встановив:

Слідчий звернувся до слідчого судді із вказаним погодженим з прокурором клопотанням, прохав накласти арешт на специфікацію до договору фінансового кредиту, закладу № 12.20279/0 від 29.09.2019 року, згідно якої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт громадянина України НОМЕР_1 , виданий 24.12.1996 року Жовтневим РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області), зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , надав до відокремленого підрозділу № 12 ПТ «ОСОБА_7, ОСОБА_11 Ломбард «Гарант», розташованого за адресою: АДРЕСА_2, мобільний телефон «Xiaomi Redmi 6A Black 2 GB RAM 16 GB ROM», IMEI 1: НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_3 та оптичний носій інформації (диск), на якому маються відеоматеріали з камери внутрішнього відеоспостереження зазначеного ломбарду за проміжок часу, коли укладався договір № 12.20279/0 від 29.09.2019 року між ОСОБА_1 та відокремленим підрозділом № 12 ПТ «ОСОБА_7. , ОСОБА_11 . Ломбард «Гарант».

У судове засідання слідчий не з`явився, надав слідчому судді клопотання про розгляд клопотання про арешт майна за його відсутності, прохав клопотання про арешт майна задовольнити.

Прокурор у судове засідання не з`явився, причини неявки не повідомив.

На підставі ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксування кримінального провадження за допомогою технічних засобів не здійснювалось.

У відповідності до положень ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

З норм ст. 26 КПК України випливає, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Слідчий суддя враховує, що сторона обвинувачення на власний розсуд розпорядилася правом підтримати заявлене клопотання без своєї особистої участі, у письмовій формі та з документальним підтвердженням.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Клопотання вмотивоване тим, що 29.09.2019 року приблизно о 21:00 годині, невстановлена особа, перебуваючи біля будинку № 8 по вулиці Ніколенка в місті Кам`янському відкрито викрала майно у ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме належний останньому мобільний телефон «Xiaomi Redmi 6A Black 2 GB RAM 16 GB ROM», IMEI 1: НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_3 . 04.10.2019 року відомості про зазначене кримінальне правопорушення внесені до ЄРДР за № 12019040160001885 за ч. 1 ст. 186 КК України. В ході проведення досудового розслідування, а саме 08.10.2019 року у співробітника відокремленого підрозділу № 12 ПТ « ОСОБА_7 , ОСОБА_8 Ломбард «Гарант», розташованого за адресою: АДРЕСА_2 - ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_3 , вилучено наступне майно:

- специфікація до договору фінансового кредиту, закладу № 12.20279/0 від 29.09.2019 року, згідно якої ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт громадянина України НОМЕР_1 , виданий 24.12.1996 року Жовтневим РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області), зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , надав до відокремленого підрозділу № 12 ПТ «ОСОБА_7, ОСОБА_11. Ломбард «Гарант», розташованого за адресою: АДРЕСА_2, мобільний телефон «Xiaomi Redmi 6A Black 2 GB RAM 16 GB ROM», IMEI 1: НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_3 ;

- оптичний носій інформації (диск), на якому маються відеоматеріали з камери внутрішнього відеоспостереження зазначеного ломбарду за проміжок часу, коли укладався договір № 12.20279/0 від 29.09.2019 року між ОСОБА_1 та відокремленим підрозділом № 12 ПТ «ОСОБА_11 , ОСОБА_8 Ломбард «Гарант».

08.10.2019 року вилучені у ОСОБА_10 речі визнано речовими доказами. На думку слідчого, предмети клопотання відповідають критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, є речовими доказами та мають доказове значення для встановлення фактичних обставин події кримінального правопорушення, метою застосування арешту відносно вказаного майна є запобігання можливості його приховування, знищення, пошкодження, псування, перетворення чи відчуження.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, приходить до наступного.

З положень ч. 1 ст. 170 КПК України слідує, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Частиною 2 статті 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; 3) розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; 4) наслідки арешту майна для інших осіб; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

При цьому, ч. 3 та ч. 5 ст. 132 КПК України передбачено, що під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі при вирішенні питання про накладення арешту на майно (п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України), сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Згідно положень ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

З матеріалів клопотання, а саме заяви ОСОБА_10 , вбачається, що його предмети - специфікація до договору фінансового кредиту, закладу № 12.20279/0 від 29.09.2019 року та оптичний носій інформації (диск), на якому маються відеоматеріали з камери внутрішнього відеоспостереження ломбарду, власником майна добровільно надані для огляду та вилучення органом досудового розслідування.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 93 КПК України, сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

Ч. 1, 2 ст. 100 КПК України визначено, що речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу. Речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов`язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Речові докази, які отримані або вилучені слідчим, прокурором, оглядаються, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду. Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Ч. 1 ст. 99 КПК України визначено, що документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об`єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 99 КПК України, до документів, за умови наявності в них відомостей, передбачених частиною першою цієї статті, можуть належати матеріали фотозйомки, звукозапису, відеозапису та інші носії інформації (у тому числі електронні).

Згідно ч. 3 ст. 100 КПК України, документ повинен зберігатися протягом усього часу кримінального провадження. За клопотанням володільця документа слідчий, прокурор, суд можуть видати копії цього документа, за необхідності - його оригінал, долучивши замість них до кримінального провадження завірені копії.

З викладеного слід зробити висновок, що, по-перше, орган досудового розслідування має правову підставу зберігання у себе предметів клопотання, оскільки вони надані стороні обвинувачення добровільно (ч. 2 ст. 100 КПК України), та, по-друге, оскільки документи, що є предметами клопотання, вже знаходиться у розпорядженні слідчого на належній правовій підставі, відсутні будь-які ризики їх приховування, знищення, пошкодження, псування, перетворення чи відчуження.

Згідно ч. 1 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Таким чином, предмети клопотання, як докази сторони обвинувачення, належним чином збережені у матеріалах кримінального провадження і слідчим не доведено ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу, що тягне за собою відмову у задоволенні клопотання.

Керуючись викладеним та ст. 9, 22, 93, 98, 99, 100, 132, 170, 173 КПК України, слідчий суддя -

постановив:

У задоволенні клопотання слідчого СВ Кам`янського ВП ГУНП в Дніпропетровській області Митякинського М.О. про арешт майна в межах кримінального провадження № 12019040160001885 від 04.10.2019 року за ч. 1 ст. 186 КК України - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її проголошення.

Слідчий суддя Т. П. Івченко