Рішення № 84914388, 09.10.2019, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.10.2019м. ДніпроСправа № 904/2101/19За позовом: Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

до Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод", м. Дніпро

про відшкодування збитків у розмірі 275 080,00 грн.

Суддя Євстигнеєва Н.М.

Секретар судового засідання: Чернявська Е.О.

Представники:

Від позивача: Чобанюк Т.М., довіреність №52-16/07 від 08 січня 2019 року, адвокат, діє на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №4076 від 19 грудня 2018 року

Від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким просить стягнути з Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" збитків у розмірі 275 080,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов договору №2015/д/ТО/1699/6Л на капітальний ремонт та податкового законодавства, а саме вимог пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України щодо правильного оформлення податкової накладної. ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" вважає, що податкова накладна № 22 від 20.08.2018, складена ПрАТ "ДТРЗ" із помилковою датою, що не дає можливості ідентифікувати період здійснення операції з постачання послуг (ремонт тепловоза), у зв`язку із чим, ПАТ "ПІВДГЗК" - не має права на віднесення суми податку на додану вартість у розмірі 275 080,00 грн. до податкового кредиту, згідно зазначених положень Податкового кодексу України та Порядку.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує та зазначає, що:

в рішенні Господарського суду Дніпропетровської області від 16.04.2018 по справі № 904/9695/17, на яке посилається позивач, не встановлюється факт виконання робіт саме за актом виконаних робіт від 18.07.2017, а встановлюється факт виконання обумовлених договором робіт на суму 1 650 480,00 грн. та факт підписання акту від 18.07.2017 лише зі сторони ПАТ "ДТРЗ";

грошові кошти від ПАТ "ПІВДГЗК" у сумі 1 650 480,00 грн. отримані відповідачем 20.08.2018, тобто після винесення рішення суду по справі №904/9695/17. Станом на 20.08.2018 ПАТ "ДТРЗ" не отримувало підписаний зі сторони ПАТ "ПІВДГЗК" акт від 18.07.2017, а отже не було правових підстав для реєстрації податкової накладної іншою датою. Першою подією стало отримання грошових коштів на банківський рахунок 20.08.2018.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 31.05.2019 відкрито провадження у справі №904/2101/19; ухвалено розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження, призначено перше судове засідання на 25.06.2019.

10 червня 2019 року від Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" до господарського суду надійшла заява про залишення позову буз руху, якою відповідач просить постановити ухвалу про залишення позовної заяви по справі № 904/2101/19 за позовом ПАТ "ПІВДГЗК" до ПАТ "ДТРЗ" про відшкодування збитків у розмірі 275 080,00 грн. без руху.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2019 в задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" про залишення позовної заяви по даній справі без руху відмовлено.

24 червня 2019 року від Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" до господарського суду надійшла заява із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

19 липня 2019 року господарський суд ухвалив про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання на 22.07.2019.

Ухвалою господарського суду від 22.07.2019 відкладено підготовче засідання на 03.09.2019.

Ухвалою господарського суду від 03.09.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 17.09.2019, з 17.09.2019 розгляд справи відкладався на 09.10.2019.

У судовому засіданні 09.10.2019 проголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

31.12.2015 ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (замовником) та ПрАТ "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" (підрядником) укладено договір №2015/д/ТО/1699/6Л, на підставі якого підрядник зобов`язався здійснити роботи з капітального ремонту тепловоза ТЕМ2У №9372, інвентарний №5003566, в об`ємі КР-2 відповідно до діючих правил заводського ремонту та попередньої дефектної відомості, провести повний технічний огляд з видачею експертно-технічного висновку щодо продовження терміну експлуатації на 5 років, а замовник зобов`язується передати підряднику для ремонту вказаний тепловоз ТЕМ2У, прийняти та оплатити виконані роботи, згідно з умовами договору.

Відповідно до п.2.1 договору вартість робіт, доручених замовником до виконання згідно з підписаною сторонами попередньою дефектною відомістю з ремонту тепловозу ТЕМ2У з нових матеріалів та запасних части підрядника та плановою калькуляцією складає 6877000 грн., крім того податок на додану вартість 20 процентів - 1375400 грн., всього 8252400 грн. з податком на додану вартість. Попередня дефектна відомість та планова калькуляція є невід`ємною частиною договору.

Додатковою угодою №1 від 11.05.2017 з урахуванням протоколу розбіжностей від 12.05.2017 сторонами викладено п.2.2 договору в частині виконання робіт та розрахунків за етап 3, 4 в наступній редакції:

3 етап: замовник перераховує на розрахунковий рахунок підрядника 30 процентів від загальної вартості ремонту тепловозу ТЭМ2У зав. №9372, зазначеної в абзаці 1 п.2.1 договору, протягом 7-10 календарних днів після здачі тепловозу замовнику на території підрядника та оформлення акту приймання-передачі, що складає 1747696грн. без податку на додану вартість, крім того податок на додану вартість 20 процентів 349539 грн. 20 коп., всього 2097235 грн. 20 коп.. Підрядник зобов`язаний провести відправку тепловозу ТЕМ2У №9372, інвентарний номер 5003566, замовнику протягом 5 (п`яти) календарних днів після оплати 3-го етапу.

4 етап: замовник перераховує на розрахунковий рахунок підрядника 20 процентів від загальної (вартості ремонту тепловозу ТЕМ2У №9372, зазначеної в абзаці 1 п.2.1 договору, протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту підписання сторонами акту виконаних робіт, надання підрядником експертно-технічного висновку про продовження строку експлуатації на 5 років на території підрядника. Оплата 4 етапу складає 1375400 грн. без податку на додану вартість, крім того податок на додану вартість 20 процентів 275080 грн., всього 650480 грн.

П.3.1 договору встановлено обов`язок підрядника по поверненню замовнику металобрухту, не придатних до ремонту запасних частин, вузлів та механізмів, які утворилися в процесі виконання капітального ремонту. Повернення металобрухту та вказаних запасних частин здійснюється силами та за рахунок замовника.

Згідно з п.4.1 договору строк виконання робіт - 45 діб з моменту подачі тепловозу в ремонт на ПрАТ" Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" та підписання сторонами акту приймання-передачі тепловозу в ремонт та акту дефектів.

Відповідно до п.5.10 договору про закінчення робіт підрядник письмово повідомляє замовника. Огляд та підписання попереднього акту огляду здійснюється на території підрядника.

П.п.5.11, 5.10 договору передбачено, що приймання тепловозу з ремонту здійснюється комісійно на території підрядника. При підписанні акту виконаних робіт підрядник передає замовнику оформлені документи на продовження строку експлуатації тепловозу. Після підписання акта виконаних робіт складається акт приймання-передачі з ремонту.

П.9.6 договору встановлена відповідальність замовника за несвоєчасну оплату, передбачену п.2.2 договору у вигляді сплати підряднику неустойки в розмірі 0.1 процента від загальної суми договору за кожний день прострочення, а за прострочення більш ніж 30 календарних днів додатково у вигляді сплати штрафу в розмірі 7 процентів від суми договору, але не більше 20 процентів від суми договору.

П.10.5 договору передбачено, що прострочені замовником грошові зобов`язання повинні виконуватися без врахування індексу інфляції та трьох процентів річних.

Матеріали справи свідчать також і про те, що згідно з актом від 29.06.2017, підписаним представниками сторін, ПрАТ "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" передано, а ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" прийнято тепловоз ТЕМ2У №9372 після виконання капітального ремонту по договору №2015/д/ТО/1699/6Л від 31.12.2015.

Актом від 13.07.2017 тепловоз передано ПрАТ" Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" з відповідального зберігання з території останнього для відправки на адресу ПАТ"Південний гірничо-збагачувальний комбінат".

14.07.2017 ПрАТ "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" відправлено на адресу ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" тепловоз серії ТЕМ2У №9372 з капітального ремонту, проте акт приймання-передачі з ремонту вказаного тепловоза від 14.07.2017 та акт приймання-передачі виконаних робіт по тепловозу ТЕМ2У зав. №9372 відповідачем не підписано.

Листом №15-01/429 від 21.09.2017 позивач повторно звернувся до відповідача з проханням здійснити розрахунок за виконані позивачем роботи у розмірі 1 650 480,00 грн. та підписати примірники акту приймання-передачі з ремонту тепловозу ТЕМ2У №9372 від 14.07.2017 та акт виконаних робіт по тепловозу ТЕМ2У №9372 від 18.07.2017, проте вказані вимоги позивача залишені відповідачем без відповіді та без задоволення.

Зазначені вище обставини встановлені рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 16.04.2018 у справі №904/9695/17, яке залишено без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 31.07.2018 та постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.10.2018 (а.с.22-32).

Обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч.4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України).

На виконання вказаного рішення Господарського суду Дніпропетровської області, ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" сплатило на користь ПрАТ "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" 1 650 480,00 грн. (в т.ч. ПДВ 275 080,00 грн.), за виконані ремонтні роботи, що підтверджується платіжним дорученням № 63700 від 20.08.2018 (а.с.33).

На підставі отриманих коштів за платіжним дорученням, ПрАТ "ДТРЗ" було складено та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 22 від 20.08.2018 на суму 1 650 480,00 грн. (в т.ч. ПДВ 275 080.00 грн. (а.с.34).

З метою досудового урегулювання спору, ПАТ "ПІВДГЗК" зверталось до ПрАТ "ДТРЗ" із претензією за вих. №52-16/4 від 22.01.2019 (а.с.49-53), в якій вимагало відшкодувати збитки у зв`язку із порушенням Відповідачем свого обов`язку щодо дотримання порядку складання та реєстрації спірних податкових накладних в ЄРПН, що призвело до позбавлення ПАТ "ПІВДГЗК" права на податковий кредит.

Відповідачем надано відповідь на вказану претензію за вих. № 15-01/106 від 19.02.2019 (а.с.54-55). Згідно наданої відповіді на претензію, Відповідач зазначив, що не порушив порядок оформлення спірної податкової накладної в частині її дати. Також Відповідач зазначив, що згідно ст. 201 ПКУ, податкова накладна складається платником податку на дату виникнення податкових зобов`язань, а відповідно до ст. 187 Податкового кодексу України, ПрАТ "ДТРЗ" вважає першою подією отримання грошових коштів на банківський рахунок 20.08.2018.

ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" вважає, що податкова накладна № 22 від 20.08.2018, складена ПрАТ "ДТРЗ" із помилковою датою, що не дає можливості ідентифікувати період здійснення операції з постачання послуг (ремонт тепловоза), у зв`язку із чим, ПАТ "ПІВДГЗК" - не має права на віднесення суми податку на додану вартість у розмірі 275 080,00 грн. до податкового кредиту, згідно зазначених положень ПКУ та Порядку.

Порушення відповідачем умов Договору та податкового законодавства, а саме вимог пункту 201.1 ст. 201 ПКУ, бездіяльність та невжиття необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин (не виправленні помилки, допущеної при складанні податкової накладної) - унеможливлює віднесення позивачем спірної суми до податкового кредиту та завдало збитків ПАТ "ПІВДГЗК" у сумі 275 080,00 грн.

Наведене і є причиною спору.

Судом установлено, що між позивачем та відповідачем існували договірні стосунки, тому саме договором визначаються підстави, порядок, умови, межі та розмір відповідальності сторін.

Пунктом 9.5. договору передбачено, що підрядник несе зобов`язання з контролю за наявністю державної реєстрації, перебуванням за місцем реєстрації і своєчасної сплати податків, зборів і інших обов`язкових платежів. Також підрядник зобов`язується відшкодувати збитки в частині невизнаного податку на додану вартість у зв`язку з порушеннями порядку виписки (реєстрації) податкової накладної, у випадку, якщо це призвело до позбавлення замовника права на податковий кредит. Факт нанесення збитків підтверджується відповідним актом ненормативного характеру, винесеним судовим органом по відношенню до замовника. Сторони дійшли згоди, що з моменту винесення податковим органом акта не нормативного характеру по відношенню до замовника або підрядника, нарахування штрафних санкцій, за неналежне виконання договірних зобов`язань, передбачених цим договором і діючим законодавством України, припиняється.

За нормами ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки; розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором; при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Згідно статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п.201.1 ст. 201 ПК України (в редакції, яка діяла на момент виникнення податкового зобов`язання у відповідача) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з п.201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою їх складання.

Судом встановлено, що на підставі отриманих коштів за платіжним дорученням № 63700 від 20.08.2018 (а.с.33), відповідачем було складено та зареєстровано у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №22 від 20.08.2018 на суму 1 650 480,00 грн. (в т.ч. ПДВ 275 080.00 грн. (а.с.34).

Таким чином, встановлено факт складання відповідачем податкової накладної та її реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно абз.13 - 15 п.201.10. ст.201 ПК України порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період. У разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Зі змісту абз.15 зазначеної вище норми вбачається, що порушення відповідачем порядку заповнення накладної, не позбавляло замовника права на включення спірної суми до податкового кредиту, а зумовлювало її нарахування необхідністю додання до податкової декларації за звітний податковий період заяви із скаргою на такого постачальника (виконавця робіт).

Тобто, законом визначений конкретний механізм захисту прав замовника на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту, реалізація якого виключала б необхідність визначення останнім спірної суми як збитків.

Втім, позивачем не подано суду доказів такого звернення до податкового органу, у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що позивач не скористався своїм правом оскаржити неправильне, на думку позивача, заповнення відповідачем податкової накладної до податкового органу.

Позивач вважає, що датою оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт з капітального ремонту тепловозу є 29 вересня 2017 року. Зазначена дата (29.09.2017) встановлена рішенням Господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/9695/17, яке набрало законної сили та вважається датою підписання акту введення в експлуатацію тепловоза серії ТЕМ2У №9372.

Відповідно вважає, що податкова накладна від 20.08.2018 подана та складена з помилковою датою; належною датою складання податкової накладної є, за твердженням позивача, 29.09.2017- дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт з капітального ремонту тепловозу.

Статтею 44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

ПрАТ "ДТРЗ" направило на адресу позивача акт від 18.07.2017, проте зазначений акт не був підписаний зі сторони ПАТ "ПІВДГЗК". Відтак у ПрАТ "ДТРЗ" не було підстав для реєстрації податкової накладної іншою датою. Станом на дату відкриття провадження по справі акт виконаних робіт від 18.07.2017 не підписаний зі сторони ПАТ "ПІВДГЗК" та не надісланий до ПрАТ "ДТРЗ".

Суд погоджується з доводами відповідача про те, що рішенням господарського суду від 16.04.2018 встановлено саме факт виконання обумовлених договором робіт на суму 1 650 480 та підписання акту від 18.07.2017 лише відповідачем.

Отже, отримавши грошові кошти на виконання судового рішення, 20.08.2018 відповідач склав податкову накладну та зареєстрував її у встановленому порядку. Зазначена дата не є помилковою, оскільки є датою зарахування коштів від позивача, як замовника робіт, на банківський рахунок платника податку (підрядника), як оплата вартості виконаних робіт.

За змістом норми п. 198.6 ст. 198 ПК України у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

З огляду на таку норму, позивач мав можливість відобразити податковий кредит у відповідному податковому періоді протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

За наведеного, ПрАТ "ДТРЗ" не порушив порядок оформлення податкової накладної в частині її дати.

Згідно з ч.1 ст.623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Відповідно до ч.1 ст.224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

У відповідності до ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) порушення боржником зобов`язання, що випливає з договору; 2) збитків та їх розміру; 3) причинного зв`язку між порушенням стороною зобов`язання, що випливає з договору, та збитками; 4) вини порушника зобов`язання. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що порушення боржником договірного зобов`язання є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такого порушення. Так, відшкодуванню підлягають збитки, які стали безпосереднім, і що особливо важливо, невідворотнім наслідком порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань, тобто мають бути прямими.

За приписами ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У відповідності до ч. ч. 1, 3 ст. 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Враховуючи, що позивачем не надано доказів використання всіх передбачених податковим законодавством способів для реалізації свого права на віднесення сум податку до податкового кредиту, то й відсутній причинний зв`язок між не отриманою позивачем сумою податкового кредиту та діями відповідача.

Крім того, ще одним елементом, необхідним для стягнення збитків є доведеність протиправних дій відповідача, в даному випадку доведення факту порушення правил чи порядку складання податкової накладної, невідповідність відомостей, які в ній відображені та інше, і такий факт повинен бути підтверджений належним та допустимим доказом, яким в даній ситуації може бути Акт перевірки, рішення відповідного контролюючого органу, складеного за результатами перевірки.

Приписами Податкового кодексу України (в тому числі статтями 75-86) унормовано порядок проведення перевірок контролюючими органами, оформлення результатів таких перевірок, можливість подання заперечень у випадку незгоди з висновками перевірки та інше. Тобто, проведення відповідних перевірок та встановлення фактів порушення в даному випадку відповідачем вимог податкового законодавства є виключною компетенцією відповідних контролюючих органів (Державної фіскальної служби України, відповідних податкових інспекцій), а відтак господарський суд не може підміняти державний орган і встановлювати факти, які віднесені до компетенції таких органів, зокрема фактів порушення приватним акціонерним товариством "ДТРЗ" вимог податкового законодавства.

Проте, доказів проведення відповідних перевірок контролюючим органом документальної позапланової виїзної перевірки відповідача для з`ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов`язань з податку на додану вартість за спірний період, і доказів прийняття контролюючим органом відповідного рішення позивачем не надано.

За таких обставин слід визнати обґрунтованими доводи відповідача про наявні у позивача можливості для оформлення податкового кредиту, а, відтак, про спростування відповідачем порушення договору та вини у заподіянні збитків.

З огляду на наведене, у позові слід відмовити повністю.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у розмірі 4 126,2 грн. покладається на позивача.

Керуючись статтями 2, 46, 73-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області до Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод", м. Дніпро про відшкодування збитків у розмірі 275 080,00 грн. - відмовити.

Судові витрати віднести на позивача.

Рішення набирає законної сили у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 15.10.2019

Суддя Н.М.Євстигнеєва