Копія:
Справа №1-40/10
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«2» березня 2010 року Сумський районний суд Сумської області у складі:
Головуючого судді Моісеєнко О.М.,
При секретарі Землюк А.П.,
З участю прокурора Левченко О.М.,
Потерпілих ОСОБА_1,
ОСОБА_2,
ОСОБА_3,
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Суми справу про обвинувачення
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3
народження, уродженця м. Суми, громадянина України,
з середньою спеціальною освітою, не працюючого, не одруженого,
раніше судимого: 1) 16 лютого 1990 року Ялтинським міськсудом
АР Крим за ст.17, 215-3 ч.3, ст.25-1 КК України до 3 років
позбавлення волі умовно з обов»язковим залученням до праці;
2) 12 січня 1994 року Ковпаківським районним судом м.Суми за
Ст.296-6 ч.1 КК України до 1 року виправних робіт з утриманням
15% заробітку в дохід держави;
3) 22 серпня 1995 року Судовою колегією в кримінальних справах
Сумського обласного суду за ст.ст.229-6 ч.2, 79 ч.1, 143 ч.2 КК
України до 3 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією
Особисто належного майна, Судовою колегією у кримінальних
Справах Верховного Суду України вирок змінено і ст.79 ч.1 КК
України перкваліфіковна на ст.143 ч.2 КК України;
4) 11 травня 1999 року Ковпаківським районним судом м.Суми
За ст.196-1 ч.1 КК України до 1 року виправних робіт з
Відрахуванням 20% заробітку в дохід держави;
5) 24 грудня 2001 року Буринським районним судом Сумської
Області за ст.185 ч.2 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення
Волі;
6) 11 травня 2007 року Сумським районним судом за ст.ст. 125 ч.2,
309 ч.2 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі, з місць
позбавлення волі звільнився 1 вересня 2009 року по закінченню
строку відбуття покарання, проживаючого в АДРЕСА_1
- в скоєнні злочинів, передбачених ст.ст.185 ч.2, 187 ч.1, 395 КК України,
встановив:
Підсудний ОСОБА_4 порушив правила адміністративного нагляду, а також, перебуваючи в стані алкогольного сп»яніння, скоїв розбійний напад на потерпілу ОСОБА_1, поєднаний з насильством, що є небезпечним для її життя та здоров»я, а також, перебуваючи в стані алкогольного сп»яніння, повторно таємно викрав майно потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за наступних обставин.
26 серпня 2009 року Дзержинським районним судом м. Харків ОСОБА_4, після звільнення з місць позбавлення волі, був встановлений адміністративний нагляд терміном на 24 місяці та встановлені слідуючі обмеження:
- прибувати в період нагляду 1,2,3 та 4 тижні кожного місяця до співробітника в територіальному органі внутрішніх справ, який проводить реєстраційну відмітку,
- заборонити залишати своє помешкання після 22.00 години до 6.00 години ранку без відповідного на те дозволу керівництва ВВС. При необхідності порушити цю заборону з поважної причини, необхідно попередити керівництво ВВС,
- заборонити виїзд за межі пункту проживання на постійне чи тимчасове перебування без письмового дозволу керівництва ВВС. В разі необхідності виїзду за територію пункту проживання, письмово повідомити керівництво ВВС про мету, термін і точну адресу знаходження, отримати дозвіл, маршрутний лист в якому зробити відповідні реєстраційні відмітки,
- заборонити відвідування барів, ресторанів, кафе, магазинів та інших громадських місць, де алкогольні напої реалізуються на розлив, а також вокзалів та аеропортів без відповідного на те дозволу ВВС.
1 вересня 2009 року ОСОБА_4 був ознайомлений з постановою Дзержинського районного суду м. Харків про встановлення відносно нього адміністративного нагляду під розпис і йому було розяснено, що він зобовязаний прибути і зареєструватися в 3-х денний термін до Ковпаківського РВ СМУ ГУМВС України в Сумській області, а також він був попереджений про кримінальну відповідальність за порушення адміністративного нагляду.
4 вересня 2009 року ОСОБА_4 повинен був зявитися за місцем реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 та стати на облік до Ковпаківського РВ СМУ. Проте ОСОБА_4, з метою ухилення від адміністративного нагляду, виїхав за адресою: АДРЕСА_1 де мешкає його мати та у вищезазначений термін без поважних причин до Ковпаківського РВ не зявився, на облік не став, тим самим порушив ст. 3,5 Закону України „ Про адміністративний нагляд за особами звільненими з місць позбавлення волі”.
Крім того, 19 жовтня 2009 року ОСОБА_4, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, зайшов до АДРЕСА_1 де мешкає гр. ОСОБА_5, у якої в гостях знаходилась мати ОСОБА_4 ОСОБА_1 Підсудний ОСОБА_4 почав вимагати від матері негайної передачі в його володіння грошей та ключів від її будинку. Коли ОСОБА_1 відмовилась виконувати вимоги ОСОБА_4, то останній, з метою заволодіння чужим майном, напав на ОСОБА_1, схопив її за одяг в області шиї, повалив на підлогу та наніс їй 2 удари правою ногою в область лівої руки. Під час побиття матері ОСОБА_4 продовжував висловлювати вимоги негайної передачі вказаного майна. ОСОБА_1, щоб запобігти подальшому побиттю та отриманню тілесних ушкоджень віддала ОСОБА_4 гроші в сумі спочатку 4 грн., а потім - 400 грн. та ключі від будинку. Після чого підсудний залишив місце події.
Внаслідок побиття підсудним ОСОБА_4 потерпілої ОСОБА_1, останній були спричинені тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому нижньої третини лівого передпліччя, які за висновком судово-медичної експертизи кваліфіковані як тілесні ушкодження середньої тяжкості.
Крім того, 23 жовтня 2009 року близько 11.00 год. ОСОБА_4, за місцем свого проживання у домоволодінні матері за адресою: АДРЕСА_1 разом з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розпивали спиртні напої. Після розпиття спиртних напоїв ОСОБА_2 заснув, а ОСОБА_3 вийшов у двір. ОСОБА_4, з метою повторного заволодіння чужим майном, таємно викрав з кишені одягу належне потерпілому ОСОБА_2майно: мобільний телефон марки „FLV SX 210” вартістю 697 грн. з сім-картою оператора мобільного звязку МТС вартістю 10 грн. та коштами на рахунку в сумі 30 грн., з флеш-картою на 1 Гб. вартістю 70 грн., а всього майна на загальну суму 807 грн. Зі столу, де перебував на підзарядці мобільний телефон, викрав належне потерпілому ОСОБА_3 майно: мобільний телефон марки „Samsung E-250” вартістю 428 грн. з сім-картою оператора мобільного звязку МТС вартістю 30 грн. та коштами на рахунку в сумі 26 грн., з флеш-картою 1 Гб. вартістю 70 грн., а всього майна на загальну суму 554 грн.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 свою вину у скоєнні злочинів визнав частково. В частині пред»явленого обвинувачення за порушення правил адміннагляду та крадіжок мобільних телефонів потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 свою вину визнав повністю і суду пояснив, що наміру з»являтись до центру реінтеграції безпритульних громадян в м.Суми не мав, приїхав за місцем проживання матері. Про те, що йому необхідно стати на облік у Ковпаківському РВ ГУМВС йому було відомо, однак через свій спосіб життя часу з»явитися до міліції не знайшов. Про те, що це є порушенням знав, однак вважав, що за одне порушення його не буде притягнуто до кримінальної відповідальності. Мобільні телефони у потерпілих викрав, бо бажав притягнення до кримінальної відповідальності. Тілесні ушкодження свої матері не наносив, у день події був відсутнім за місцем проживання. На його думку, у ОСОБА_1 перелому руки не було, оскільки після виявлення у неї пов»язки на руці, він бачив, що по-господарству вона працює обома руками.
Допитані у судовому засіданні потерпілі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 суду дали аналогічні свідчення та пояснили, що на запрошення ОСОБА_4 пішли до нього додому розпивати спиртне, яке придбав підсудний. Після чого ОСОБА_2 відпочивав на дивані, де заснув. ОСОБА_3 вийшов з будинку. Через деякий час ОСОБА_3 повернувся, ОСОБА_4 в кімнаті не було. ОСОБА_3 виявив відсутність мобільного телефону, який перед цим він поставив на підзарядку, розбудив ОСОБА_2, який в свою чергу виявив відсутність свого мобільного телефону, який до цього був у кишені куртки. Потерпілі просили стягнути з підсудного вартість мобільних телефонів та комплектуючих згідно висновку експертизи. При призначенні покарання поклались на розсуд суду в межах закону.
Допитана у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_1 суду пояснила, що після звільнення з місць позбавлення волі син приїхав жити до неї, на облік до Ковпаківського райвідділу міліції не їздив, хоча вона давала на дорогу гроші, бо весь час зловживав спиртними напоями. 19 жовтня 2009 року у післяобідній час він, перебуваючи у стані сп»яніння, у домоволодінні ОСОБА_5 бив її руками та ногами по тулубу, в лівий бік, вимагав гроші, які вона змушена була віддати. Спочатку вона дала йому 4 грн. на спиртне, а потім віддала 400 грн., які перед цим приготувала для закупівлі картоплі. Ввечері син побив її вдома, бо був п»яний. До цього син неодноразово бив її. Після нанесення їй ударів ногами в ліву частину тіла вона відчула гострий біль. У подальшому звернулась за медичною допомогою, у неї було виявлено перелом руки.
Допитана під час досудового слідства свідок ОСОБА_5 пояснила, що 19 жовтня 2009 року у неї вдома підсудний, перебуваючи у стані алкогольного сп»яніння, душив свою матір за шию, кинув на підлогу та наносив удари в ліву частину тулуба, вимагаючи у потерпілої ключі від будинку та гроші. На що ОСОБА_1 віддала сину ключі та гроші.
Крім пояснень підсудного, свідчень потерпілих та свідка, винність підсудного у скоєнні злочинів доводиться матеріалами справи: постановою суду про встановлення підсудному адміністративного нагляду (а.с.29); довідкою про ознайомлення підсудного з постановою суду (а.с.30); актом та рапортами перевірки, яким встановлена відсутність піднаглядного в ЦРБГ, а також довідкою (а.с.31-35); висновком експерта про наявність у потерпілої ОСОБА_1 середньої тяжкості тіслених ушкоджень (а.с.46); висновком експерта про вартість викраденого майна (а.с.57-58); довідкою про вартість стартових пакетів (а.с.60); протоколом очної ставки між підсудним та свідком ОСОБА_5, яка підтвердила обставини заподіяння підсудним тілесних ушкоджень ОСОБА_1 та вимагання у останньої грошей (а.с.110).
Таким чином, суд вважає, що винність підсудного у судовому засіданні доведена повністю.
Пояснення підсудного про те, що він злочину відносно матері не вчиняв, суд оцінює як намагання уникнути покарання за найбільш тяжкий злочин. На досудовому слідстві він свою вину визнавав повністю, давав пояснення про обставини його скоєння. Його пояснення, що протокол очної ставки він підписав з метою прискорити провадження слідчих дій, а на час скоєння злочину перебував у с.Хильково Лебединського району є не логічними та непослідовними. Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснив, що не може повністю та з достовірністю підтвердити свідчення підсудного в цій частині.
Дії підсудного ОСОБА_4 суд кваліфікує за ст.395 КК України, оскільки він без поважних причин не прибув у визначений строк до обраного місця проживання, будучи особою, відносно якої встановлено адміністративний нагляд.
За ст.187 ч.1 КК України, оскільки він з метою заволодіння чужим майном скоїв напад на потерпілу ОСОБА_1, поєднаний з насильством, що є небезпечним для її життя та здоров»я.
За ст.185 ч.2 КК України, оскільки він повторно таємно скоїв крадіжку майна ОСОБА_2 на суму 807 грн. та майна потерпілого ОСОБА_3 на суму 554 грн.
При визначенні підсудному міри покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєних злочинів, які відносяться до злочинів невеликої, середньої тяжкості та тяжких злочинів, особу винного, який характеризується негативно, раніше неодноразово був судимим.
Пом»якшуючих його покарання обставин судом не встановлено.
До обтяжуючих його покарання обставин суд відносить рецидив злочину; вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного спяніння та вчинення злочину щодо особи похилого віку.
Цивільні позови в межах, заявлених у судовому засдіанні, підлягають повному задоволенню.
Судові витрати підлягають стягненню з підсудного.
На підставі викладеного, керуючись ст..ст.323,324 КПК України, суд
Засудив:
ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні злочинів, передбачених ст.ст.395, 187 ч.1, 185 ч.2 КК України, і призначити йому за цими законами покарання:
За ст.395 КК України у вигляді арешту на строк чотири місяці.
За ст.187 ч.1 КК України у вигляді позбавлення волі на строк три роки.
За ст.185 ч.2 КК України у вигляді арешту на строк чотири місяці.
На підставі ст.70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань остаточно призначити підсудному покарання у вигляді трьох років шести місяців позбавлення волі, виходячи з того, що одному дню позбавлення волі відповідає один день арешту.
Строк відбуття покарання рахувати з 4 листопада 2009 року моменту фактичного затримання.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 вісімсот сім грн. матеріальної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 чотириста двадцять вісім грн.матеріальної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Сумській області (код ЄДРПОУ 25574892, р/р 35221004000389, банк ГУДКУ в Сумській області, МФО 837013) сімдесят п»ять грн. судових витрат за проведення експертизи.
Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу не змінювати і залишити тримання під вартою.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Сумської області через Сумський районний суд протягом п»ятнадцяти діб з моменту його проголошення, а засудженим, який утримується під вартою в той же строк з моменту вручення його копії.
Суддя
Судове рішення № 8483691, Сумський районний суд Сумської області було прийнято 02.03.2010. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 1-40/10. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: