Ухвала суду № 84762862, 04.10.2019, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/19748/19

Провадження № 1-кс/947/13291/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.10.2019 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси Федулеєва Ю.О., при секретарі Цвігун А.В., за участю ОСОБА_1 , його захисника Ягунова Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про відвід слідчого судді Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_2. в рамках кримінального провадження №12019160500004375, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні слідчого судді Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_2. на розгляді перебуває заява про відвід слідчому СУ ГУНП в Одеській області в рамках кримінального провадження №12019160500004375, під час розгляду якої ОСОБА_1 слідчому судді було заявлено усний відвід.

В судовому засіданні ОСОБА_1 заявлений відвід слідчому судді ОСОБА_2 підтримав у повному обсязі та зазначив, що наявні декілька фактів, які можуть свідчити про упередженість слідчого судді ОСОБА_2., які зводяться до того, що стороною захисту було подано близько п`яти скарг до Вищої ради правосуддя на дії вищевказаного судді, декілька заяв про реєстрацію кримінальних проваджень до Державного бюро розслідувань та Національного антикорупційного бюро. Крім того, оскільки суддя ОСОБА_2. брав участь у незаконному позбавленні свободи громадянина США, то як тільки у сторони захисту буде рішення ЄСПЛ, тобто як тільки позбавлення свободи буде визнано незаконним, то негайно до цієї справи підключиться ФБР, відбудеться міжнародний розшук причетних до незаконного затримання громадянина США осіб, що також в певній мірі може свідчити про упередженість судді ОСОБА_2. Крім того, ОСОБА_1 зазначив, що в судові засідання суддя ОСОБА_2. дозволяв собі запізнюватися в одному випадку на 40 (сорок) хвилин, в іншому на 50 (п`ятдесят) хвилин, при цьому в судові засідання заходив одночасно то зі слідчим, то з прокурором, що може свідчити про наявність у судді ОСОБА_2. позапроцесуальних стосунків з вказаними особами. Більше того, під запис суддя ОСОБА_2. заявив, що спілкувався зі слідчим, що явно підтверджує наявність вказаних позапроцесуальних відносин. Також заявник послався на рішення ЄСПЛ у справі «Де Куббер проти Бельгії» та заявив, що правосуддя повинно не лише здійснюватися, але й виглядати таким, що здійснюється.

Захисник - адвокат Ягунов Д.В. в повній мірі підтримав заявлений судді ОСОБА_2 відвід, з огляду на відсутність неупередженості та навпаки наявність упередженості в діях такого судді та зі свого боку зазначив, що сторона захисту під час розгляду слідчим суддею ОСОБА_2. клопотань в порядку ст. 303 КПК України привертала увагу до особливого статусу цієї справи, яка пов`язана з політичним тиском та говорила про те, що прокурор мусить довести відсутність такого тиску, надати відповідні гарантії в судовому засіданні, як і суддя. Відповідно як прокурор не надав таких гарантій, так і суддя, адже було відповідне клопотання про надання додаткових гарантій неупередженості з боку судді, які суддя ОСОБА_2. проігнорував. Крім того, в одному з клопотань, які захисник подавав через канцелярію суду було клопотання про застосування практики ЄСПЛ стосовно моменту фактичного затримання пана ОСОБА_1 , які захисник просив суд проаналізувати та застосувати, але з невідомих причин та підстав суддя ОСОБА_2. проігнорував вимоги ст. ст. 8, 9 КПК України, ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», що також свідчить про упередженість судді ОСОБА_2. Крім того, захисник звернув особливу увагу на необхідності відображення в судовому рішенні посилання сторони захисту на ст. ст. 17, 18 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, адже сторона захисту стверджує про порушення вказаних статей при прийнятті відповідних процесуальних рішень суддею ОСОБА_2. Крім того, захисник звернув увагу, що слідчий суддя ОСОБА_2. відмовився витребовувати та досліджувати докази, які свідчать про незаконність затримання пана ОСОБА_1 та невручення йому повідомлення про підозру, як того вимагає КПК України. Резюмуючи, захисник також просив звернути увагу, що за результатами розгляду скарги сторони захисту в порядку ст. 303 КПК України, попри самоусунення прокурора від здійснення доказування в рамках кримінального провадження та відсутності у слідчого судді ОСОБА_2. процесуальної можливості прийняти інакше рішення, аніж задовольнити подану скаргу, рішення слідчого судді було ухвалено на користь прокурора, що в черговий раз свідчить про упередженість такого судді, який фактично перебрав на себе функцію сторони обвинувачення. Більше того, захисник звернув увагу, що попри звернення сторони захисту до судді ОСОБА_2. з тим, щоб останній вказав, чи є порушення ст. 18 Конвенції, суддя будь-якого обґрунтування в частині доводів сторони захисту не надав, уникнувши від надання відповіді на таке питання, що може свідчити про прийняття суддею ОСОБА_2 процесуального рішення під здійсненням тиску на суддю, всупереч вимог ст. 18 Конвенції.

Прокурор, будучи належним чином повідомленим про дату та час судового засідання, що підтверджується наявною в матеріалах телефонограмою, до суду не з`явився, клопотань про відкладення розгляду заяви про відвід не заявляв.

Особа, якій заявлено відвід в судове засідання для надання пояснень також не з`явилась.

Дослідивши матеріали заяви про відвід слідчого судді ОСОБА_2., вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

Так, п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України визначено, що слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Згідно п. п. 49, 50 рішення ЄСПЛ у справі «Білуха проти України», відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., серед іншого (inter alia), рішення у справі "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 and 30; рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), N 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (див. рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullar v. United Kingdom), від 10 червня 1996 року, п. 38).

Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (див. вищевказане рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), пункт 43).

З доводів заявника та його захисника в судовому засіданні вбачається, що підстави для відводу слідчого судді ОСОБА_2. зводяться до відсутності неупередженості в діях слідчого судді при розгляді поданих стороною захисту клопотань в рамках кримінального провадження №12019160500004375.

Між тим, будь-яких доказів, які б вказані обставини підтверджували в судовому засіданні з розгляду заяви про відвід слідчого судді надано не було. Зокрема, попри твердження про направлення відносно дій судді ОСОБА_2. низки скарг до ВРП, а також звернення відносно такого судді до ДБР та НАБУ, доказів на підтвердження вказаних обставин в судовому засіданні надано не було. Аналогічним чином не було надано будь-яких відомостей на підтвердження доводів заявника та його захисника в частині позапроцесуальної поведінки слідчого судді ОСОБА_2. з іншими учасниками кримінального провадження №12019160500004375, як і не було надано будь-яких доказів в частині допущених на думку сторони захисту процесуальних порушень слідчим суддею ОСОБА_2., зокрема й в частині порушень Конвенції, при розгляді останнім скарг та клопотань в рамках вищевказаного кримінального провадження.

За таких обставин, слідчий суддя приходить до переконання, що подана заява про відвід не містить належних та достатніх доказів, які б свідчили про упередженість слідчого судді ОСОБА_2. в рамках кримінального провадження №12019160500004375, а відтак, слідчий суддя вважає, що подана заява про відвід задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 75, 80, 81 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід слідчого судді Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_2. в рамках кримінального провадження №12019160500004375 - відмовити.

Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Федулеєва Ю. О.