Ухвала суду № 84758724, 07.10.2019, Брусилівський районний суд Житомирської області

Справа №275/1163/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2019 року Слідчий суддя Брусилівського районного суду Житомирської області Данилюк О.С., при секретарі Марієвській Н.А., за участю сторін кримінального провадження прокурора Фіногенова В.В., начальника СВ Брусилівського ВП Коростишівського ВП ГУНП в Житомирській області Ятеля Є.О., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника адвоката Нестеренка М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Брусилів клопотання сторони кримінального провадження начальника слідчого відділу Брусилівського ВП Коростишівського ВП ГУНП в Житомирській області Ятеля Є.О. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019060130000267 від 05.10.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця с. Синицівка Ульянівського району Кіровоградської області, одруженого, на утриманні маючого двох неповнолітніх дітей, раніше судимого вироком Брусилівського районного суду Житомирської області за ч. 1 ст. 309 КК України до штрафу, не працюючого, проживаючого та зареєстрованого по АДРЕСА_1 ,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

До слідчого судді надійшло клопотання по кримінальному провадженню № 12019060130000267, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , в обґрунтування якого слідчим зазначено наступне.

Так, органом досудового розслідування встановлено, що 05.10.2019 року близько 17 години 30 хвилин в ОСОБА_1 , який перебував в смт. Брусилів Брусилівського району Житомирської області, виник злочинний протиправний умисел, направлений на заволодіння чужим майном. З цією метою ОСОБА_1 підійшов до господарства, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 та належить на праві приватної власності ОСОБА_2 , де вирішив незаконно проникнути до даного будинку та вчинити крадіжку.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, з будинку за адресою АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 , умисно, протиправно, всупереч волі законного володільця ОСОБА_2 , без законних на те підстав, усвідомлюючи, що його дії носять незаконний та протиправний характер, будучи впевненим, що за ним ніхто не спостерігає, таємно, незаконно через незамкнені двері проник до приміщення будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , де перебуваючи у веранді, таємно заволодів грошовими коштами в сумі 371 гривня копійками, та 31 гривня купюрами по 5, 2, 1 гривні, які знаходились у скляних стаканах та фарфоровій чашці на полиці в шафі, спричинивши потерпілій ОСОБА_2 матеріальну шкоду на суму 402 гривні, та в цей час був виявлений господаркою будинку ОСОБА_2 , яка намагалася затримати ОСОБА_1 , проте останній вирвався та вибіг з території господарства.

Своїми умисними діями, які виразились в відкритому заволодінні чужим майном, поєднаним з проникненням в житло, ОСОБА_1 спричинив потерпілій ОСОБА_2 матеріальну шкоду на суму 402 гривні.

05.10.2019 за даним фактом в Єдиному реєстрі досудових розслідувань зареєстровано кримінальне провадження за № 12019060130000267 та розпочато досудове розслідування за ч. 3 ст. 186 КК України.

26.06.2019 о 20 годині 46 хвилин ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

06.10.2019 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України.

Слідчий зазначив, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років, що надає підстави застосувати до підозрюваного винятковий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою для забезпечення дієвості кримінального провадження.

Крім того, зважаючи на вагомість наявних доказів, що підтверджують вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, ту обставину, що ОСОБА_1 , будучи судимим, продовжує злочинну діяльність, про що свідчать перебування на розгляді в Брусилівському районному суді Житомирської області великої кількості інших кримінальних проваджень, де ОСОБА_1 перебуває в статусі обвинуваченого, а також можливість у ОСОБА_1 незаконно впливати на потерпілу та свідка у даному кримінальному провадженні, слідчий вважає, що тримання під вартою є єдиним запобіжним заходом, що забезпечить виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків.

Беручи до уваги вищевикладене, а також те, що існує наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, встановлено ризики, які дають підстави вважати, що ОСОБА_1 може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на свідка ОСОБА_3 та потерпілу ОСОБА_2 , а також недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, які існують, слідчий просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.

У судовому засіданні слідчий Ятель Є.О. надав пояснення, аналогічні викладеним у клопотанні, посилаючись на те, що підозрюваний ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк до 8 років, про що в ході досудового розслідування зібрані достатні докази. Також пояснив, що ним було допитано потерпілу ОСОБА_2 , яка пояснила, що вона є літньою жінкою, в будинку, в якому ОСОБА_1 вчинив пограбування, вона проживає одна та, зважаючи на поведінку ОСОБА_1 , колі він викрав її гроші, вона боїться, що ОСОБА_1 може повернутись до неї додому та завдати їй шкоди. Крім того, слідчий зазначив, що свідок ОСОБА_3 є другом ОСОБА_1 , та останній може вплинути на свідка з метою зміни ним своїх показів. Вказані обставини, на думку слідчого, є ризиком, передбаченим ст. 177 КПК України, що дає підстави для застосування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Крім того, вказав, що на розгляді в Брусилівському районному суді Житомирської області перебувають кримінальні провадження № 12018060130000149 за ст. 122 ч. 1; ст. 153 ч. 2; ст. 185 ч. 1; ст. 152 ч. 1 КК України; № 12018060130000130 за ст. 310 ч. 1 КК України; № 12019060130000101 за ч. 2 ст. 185 КК України; № 12019060130000196 за ст. 185 ч. 3; № 12019060130000198 за ст. 162 ч. 1 КК України, в яких ОСОБА_1 перебуває в статусі обвинуваченого та які вчинені ним після того, як він був засуджений Брусилівським районним судом Житомирської області за ч. 1 ст. 309 КК України, що свідчить про те, що ОСОБА_1 може продовжити свою злочинну діяльність. Просив клопотання задовольнити.

Прокурор в судовому засіданні також наполягав на задоволенні клопотання слідчого щодо застосування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вважаючи, що тільки застосування лише такого запобіжного заходу у повному обсязі забезпечить запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, в тому числі впливати на свідка та потерпілу, а також вчинити інші кримінальні правопорушення.

Захисник підозрюваного ОСОБА_1 . адвокат Нестеренко М.М. в судовому засіданні проти задоволення клопотання про застосування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечував, оскільки вважає, що дії останнього невірно кваліфіковані за ч. 3 ст. 186 КК України, оскільки потерпіла, згідно її показів, застала ОСОБА_1 вже після того, як він викрав гроші та виходив з кімнати. Крім того вважає, що та обставина, що в Брусилівському районному суді Житомирської області перебувають на розгляді декілька кримінальних проваджень щодо ОСОБА_1, по яких судом не винесено обвинувальних вироків, не свідчать про те, що ОСОБА_1 буде вчиняти інші кримінальні правопорушення, судимість же ОСОБА_1 за вироком Брусилівського районного суду Житомирської області від 05.10.2018р. вже погашена. Просив в задоволенні клопотання відмовити.

Підозрюваний ОСОБА_1 в судовому засіданні проти задоволення клопотання та застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою також заперечував, зазначив, що провину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, він визнає, пояснив, що прийшов до будинку потерпілої ОСОБА_2 , щоб купити в неї самогону, однак її не було в будинку. Тому він вирішив взяти самогон сам, оскільки знав, де вона його зберігає. Коли не знайшов самогону, в шафі побачив гроші, які вирішив забрати. Після того, як він почав виходити з кімнати, його застала потерпіла ОСОБА_2 , яка намагалась його зупинити, однак він вирвався від неї та втік. Разом з тим, вважає, що тримання під вартою є дуже суворим запобіжним заходом. Вказав, що вчиняти нові злочини він не буде, також не збирається впливати на потерпілу та свідка ОСОБА_3 , з яким підтримує дружні стосунки. Просив застосувати щодо нього більш м`який запобіжний захід.

Вислухавши сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає, що останнє підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

В свою чергу, статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Так, в судовому засіданні сторона кримінального провадження, що звернулась з даним клопотанням, довела обставини, передбачені ч. 1 ст. 194 КПК України, а саме недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризиків, зазначених у клопотанні, а також наявність обґрунтованої підозри у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, що підтверджується матеріалами кримінального провадження № 12019060130000267 та матеріалами даного клопотання, за скоєння якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до 8 років, та наявність підстави вважати, що існують ризики, що ОСОБА_1 може продовжити свою злочинну діяльність та вчинити інші кримінальні правопорушення, а також незаконно впливати на свідка та потерпілу.

Доводи ж захисника щодо невірної кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 3 ст. 186 КК України слідчий суддя не приймає до уваги, оскільки на даному етапі кримінального провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

До того ж зважаючи, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та враховуючи положення, закріплені у ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», слідчий суддя враховує позицію Європейського суду з прав людини, відображену зокрема у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182).

Такі докази в ході розгляду клопотання слідчим суддею були досліджені.

Таким чином, сукупність наданих суду матеріалів та вищевикладені обставини дозволяють суду постановити рішення щодо застосування відносно ОСОБА_1 саме такого запобіжного заходу, як тримання під вартою, та відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що станом на 01.01.2019 року складає 76 840 грн.

Враховуючи вищевикладене, керуючись вимогами ст. ст. 40, 131, 132, 176-178, 182, 183 ч. 4, 184, 193-194 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Застосувати підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів, який рахувати з моменту його затримання 05.10.2019 року.

Визначити розмір застави у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що станом на 01.01.2019 року складає 76 840 (сімдесят шість тисяч вісімсот сорок) гривень, які можуть бути внесені на рахунок 37317049000277, отримувач коштів: ТУ ДСА України в Житомирській області; код за ЄДРПОУ 26278626; банк отримувача - ДКС України, м. Київ; МФО - 820172.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

- прибувати за викликом слідчого, прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України і використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави у дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Строк дії ухвали становить 60 днів, тобто до 03 грудня 2019 року.

Ухвала може оскарженню протягом 5 днів з дня проголошення в апеляційному порядку до Апеляційного суду Житомирської області.

Слідчий суддя О. С. Данилюк