Ухвала суду № 84743119, 03.10.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 УХВАЛА

03 жовтня 2019 року м. Київ №640/12962/19

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Вєкуа Н.Г., розглянувши заяву позивача про забезпечення позову в адміністративній справі

за позовом ОСОБА_1

до Подільського районного відділу державної виконавчої

служби м. Києва

третя особа Акціонерне товариство "Укрсиббанк"

про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження,-

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулась ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) з позовом до Подільського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва (04208, м. Київ, проспект Г.Гонгадзе, 5-Б), третя особа - Акціонерне товариство "Укрсиббанк" (04070, м. Київ, вул. Андрїївська, 2/12, код ЄДРПОУ 09807750), в якому просить скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 24 лютого 2019 року, винесену державним виконавцем Скрипкою Ю.О Подільського відділу державної виконавчої служби м. Києва ВП № 58016860.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.07.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику сторін) та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Разом з тим, 23.09.2019 позивачем було подано заяву про зміну предмету позову, відповідно до якої, позивачем збільшено кількість позовних вимог та заявлено наступні вимоги:

- визнати протиправною постанову про відкриття виконавчого провадження від 24.02.2019 №58016860;

- визнати протиправною та скасувати постанову про арешт майна боржника від 30.08.2019 ВП №58016860 і постанову про арешт майна боржника від 06.09.2019 ВП №59926009;

- визнати протиправним та скасувати ВП №59926009 від 06.09.2019 про стягнення виконавчого збору і постанову про стягнення виконавчого збору від 30.09.2019;

- визнати протиправними та скасувати ВП №59926009 від 06.09.2019 про стягнення витрат виконавчого провадження і постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 30.09.2019.

Так, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.10.2019 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху після відкриття у зв'язку з несплатою судового збору відповідно до кількості збільшених позовних вимог.

Через канцелярію суду від позивача надійшла заява про забезпечення позову шляхом:

- зупинення стягнення по ВП №59926009 від 06.09. про стягнення виконавчого збору;

- зупинення постанови про стягнення виконавчого збору від 30.09.2019;

- зупинення стягнення по ВП №59925938 від 06.09.2019 про стягнення витрат виконавчого провадження;

- зупинення постанови про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 30.09.2019;

- заборони органам та суб'єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав, здійснювати будь-які реєстраційні дії (відчуження, обмін, продаж) об'єкта нерухомості - однокімнатної квартири загальною площею 40, 80 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.

В обґрунтування заяви позивачем зазначено, що вжиття заходів забезпечення позову є необхідним в даній справі, так як подальший захист стане неможливим і для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також існують очевидні ознаки протиправності рішень та дій державного виконавця.

Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову.

У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк

Суд не вбачає необхідності для повідомлення учасників справи, та для виклику особи, яка подала заяву про забезпечення позову, також немає необхідності для призначення її розгляду у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін.

Дослідивши матеріали справи, виходячи з меж поданої заяви, системного аналізу положень чинного законодавства України і матеріалів позовної заяви, Окружний адміністративний суд міста Києва приходить до наступних висновків.

Відповідно до частини другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до частини третьої статті 151 КАС України, не допускається забезпечення позову шляхом, зокрема, зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов'язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення.

Суд наголошує, що звернувшись до суду із заявою про зміну предмету позову, відповідно до якої позивачем було збільшено кількість позовних вимог до 6, останньою не було сплачено судовий збір відповідно до кількості збільшених позовних вимог, у зв'язку з чим, ухвалою суду від 03.10.2019 позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху після відкриття.

Таким чином, станом на момент розгляду заяви про забезпечення позову, постанова про арешт майна боржника від 30.08.2019 ВП №58016860; постанова про арешт майна боржника від 06.09.2019 ВП №59926009; постанова про стягнення виконавчого збору №59926009 від 06.09.2019; постанова про стягнення виконавчого збору від 30.09.2019; постанова про стягнення витрат виконавчого провадження №59926009 від 06.09.2019 та постанова про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 30.09.2019 не є предметом оскарження в даній адміністративній справі.

Відтак, керуючись приписами ч. 3 ст. 151 КАС України, суд зазначає, що заява про забезпечення позову шляхом: зупинення стягнення по ВП №59926009 від 06.09. про стягнення виконавчого збору; зупинення постанови про стягнення виконавчого збору від 30.09.2019; зупинення стягнення по ВП №59925938 від 06.09.2019 про стягнення витрат виконавчого провадження; зупинення постанови про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 30.09.2019 не підлягає задоволенню, враховуючи зазначені вище обставини.

Що стосується забезпечення позову шляхом заборони органам та суб'єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав, здійснювати будь-які реєстраційні дії (відчуження, обмін, продаж) об'єкта нерухомості - однокімнатної квартири загальною площею 40, 80 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, суд також бере до уваги наступне.

Окружний адміністративний суд міста Києва вважає за необхідне зазначити, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до прийняття у справі судового рішення по суті заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

У вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.

Необхідно зазначити, що наразі предметом розгляду вказаної адміністративної справи є, зокрема, обґрунтованість, законність та правомірність постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 24.02.2019 №58016860.

Правова позиція Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладена у постанові від 19.06.2018 у справі 826/9263/17, зводиться до того, що підстави щодо наявності очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби ст.13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30.01.2003 №3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18.

Так, у ході розгляду поданої позивачем заяви про забезпечення позову судом не виявлено очевидних ознак протиправності постанови від 24.02.2019 №58016860 чи існування обставин, які б зумовлювали неможливість захисту прав та інтересів позивача без вжиття заходів забезпечення позову, або необхідності докласти значних зусиль та витрат для відновлення таких прав та інтересів при виконанні у майбутньому судового рішення, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Суд звертає увагу на те, що наявність очевидних ознак протиправності постанови державного виконавця від 24.02.2019 №58016860 може бути виявлена судом тільки на підставі з'ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості та достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв'язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.

Враховуючи зазначене, виходячи із змісту поданої заяви та доводів наведених позивачем на її обґрунтування, суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви про забезпечення позову та не вбачає підстав для її задоволення.

Керуючись ст.ст. 150-154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про забезпечення адміністративного позову.

Ухвала набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, передбачені статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.Г. Вєкуа