Ухвала суду № 84740496, 16.09.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

16 вересня 2019 року Справа № 320/2964/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця ОСОБА_2, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, приватного виконавця виконавчого округу Київської області ОСОБА_3, про визнання протиправним та скасування постанови,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до приватного виконавця ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови від 16.11.2018 про стягнення основної винагороди у розмірі 125793,08 грн. у виконавчому провадженні №56889892.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.07.2019 відкрито провадження в адміністративній справі; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, приватного виконавця виконавчого округу Київської області ОСОБА_3, призначено судове засідання по справі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.07.2019 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу 5-денний строк з дня отримання копії ухвали суду, протягом якого позивачу необхідно було усунути недоліки позовної заяви, а саме: надати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску.

21.08.2019 на адресу суду від представника позивача надійшла заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду (здана до відділення поштового зв'язку 19.08.2019), після чого ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.08.2019 продовжено розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця ОСОБА_2, за участю третьої особи, яка не заявляє самосійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, приватного виконавця виконавчого округу Київської області ОСОБА_3, про визнання протиправним та скасування постанови; призначено судове засідання по справі.

10.09.2019 на адресу суду від відповідача надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду з підстав підписання позовної заяви особою, яка не має права її підписувати.

Враховуючи відсутність представника позивача у судовому засіданні 10.09.2019, розгляд клопотання про залишення позовної заяви без розгляду відкладено до наступного судового засідання, яке призначено на 16.09.2019 о 11 год. 00 хв.

У судове засідання, призначене на 16.09.2019, з’явились представник позивача, відповідач та представник відповідача.

Третя особа у судове засідання, призначене на 16.09.2019, не з’явилась, про дату, час та місце судового засідання була повідомлена належним чином телефонограмою.

Розглянувши у судовому засіданні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, суд зазначає таке.

Так, з матеріалів справи вбачається, що позовна заява підписана представником позивача ОСОБА_4.

На підтвердження повноважень представника позивача до справи додано такі документи:

- ордер про надання правової допомоги ОСОБА_1 від 29.05.2019 серії ДН №076352 адвокатом ОСОБА_4, виданий на підставі договору про надання правової допомоги №2 від 29.05.2019;

- завірена копія свідоцтва про право ОСОБА_4 на заняття адвокатською діяльністю від 30.01.2019 серії ДН №5350;

- договір про надання правової допомоги №2 від 29.05.2019.

Відповідно до частини першоїстатті 55 Кодексу адміністративного судочинства України(далі – КАС України) сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Згідно з частиною першоюстатті 57 КАС Українипредставником у суді може бути адвокат або законний представник.

Частиною четвертою статті 59 КАС Українивизначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданими відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»від 05 липня 2012 року № 5076-VI (далі – Закон №5076) під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об`єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами.

Згідно з частиною першоюстатті 26 Закону№5076адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженогозакономна надання безоплатної правової допомоги.

Відповідно до частини другої статті 26 Закону №5076 ордером є письмовий документ, що у випадках, встановлених цимЗакономта іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

На підставі підпункту 12.4 пункту 12 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 №41, ордер має містити назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом, із зазначенням за необхідності виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону № 5076.

Типова форма ордера на надання правової допомоги, встановлена у Додатку №1 до вказаного Положення, а також у Додатку №1 до Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2012 №36.

Так, у типовій формі ордеру передбачено реквізит «назва органу, у якому надається правова допомога».

Отже, чинним законодавством закріплено вимогу щодо зазначення конкретної назви органу, зокрема суду, що повинна бути окремо зазначена в ордері про надання (правничої) правової допомоги, а саме в графі «назва органу, в якому надається правова допомога».

Дослідивши доданий до позовної заяви ордер на надання правової допомоги від 29.05.2019 серії ДН №076352, судом встановлено, щоу вказаному документі у графі «назва органу, у якому надається правова допомога» зазначено: «у органах державної влади, підприємствах, установах, організаціях, перед приватними виконавцями», що не може підтверджувати повноваження адвоката на здійснення представництва прав, свобод та інтересів особи, якій надається правова допомога, у Київському окружному адміністративному суді.

Суд зазначає, що в ордері на надання правової допомоги має бути зазначено не абстрактний орган державної влади, а конкретна назва такого органу, зокрема, суду.

Аналогічна правова позиція висловлена ОСОБА_5 Палатою Верховного Суду в постанові від 03.07.2019 у справі №9901/939/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР – 83190935) та від 05.06.2019 у справі №9901/487/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР – 82703509).

Так, у вказаних постановах ОСОБА_5 Верховного Суду зазначила про те, що звернення до суду з використанням правничої допомоги інших осіб, зокрема, адвоката, при реалізації права на справедливий суд передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи на право надання правничої допомоги. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи, із зазначенням назви судового органу, у якому надається правова допомога позивачу), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, що делеговані йому особою, що реалізує право на справедливий суд. Представник повинен демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво, а також не позбавляти довірителя права знати про дії представника.

Згідно з частиною п’ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Частиною шостою статті 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” від 02.06.2016 №1402-VIII передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Таким чином, правова позиція, викладена у вищевказаних постановах ОСОБА_5 Верховного Суду, підлягає обов’язковому врахуванню у спірних правовідносинах.

З урахуванням викладеного, оскільки у доданому до позовної заяви ордері не вказано про те, що адвокат ОСОБА_4 уповноважена надавати позивачу правову допомогу в Київському окружному адміністративному суді, суд дійшов висновку про те, що позовна заява від імені позивача підписано особою, яка не має права на її підписання.

Пунктом 2 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.

З огляду на те, що позовна заява від імені позивача підписана особою, яка не має права її підписувати, суд вважає за необхідне залишити позов без розгляду.

Частиною четвертою статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

При цьому, суд вважає недоцільним розглядати та вирішувати по суті заяву позивача про поновлення строку звернення до суду,оскільки ця заява підписана ОСОБА_6, яка, як встановлено вище, не має повноважень на здійснення представництва від імені ОСОБА_1.

У судовому засіданні 16.09.2019 проголошено вступну та резолютивну частини ухвали. Повний текст ухвали складено та підписано 03.10.2019

Керуючись статтями 240, 248, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

Позов залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п’ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Дата складення повного тексту ухвали - 03.10.2019 р.

Суддя Дудін С.О.