Вирок № 8473944, 23.10.2009, Ставищенський районний суд Київської області

Справа № 1-77, 2009 року

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2009 року Ставищенський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді: Галича Ю.М.,

при секретарі: Яременко І.Ю.,

за участю прокурора: Калітенка С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань смт. Ставище справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, непрацюючого, інваліда ІІІ групи, ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого, в скоєнні злочину, передбаченого ст. 286 ч. 1 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 21 липня 2009 року, близько 09 години, маючи посвідчення на право керування транспортними засобами категорії „В”, знаходячись за кермом автомобіля НОМЕР_1, який належить його сестрі гр-ці ОСОБА_2, а він згідно запису у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу, має право на керування даним автомобілем, рухався по вулиці Радянській в смт. Ставище Київської області в напрямку автодороги «Київ-Одеса» та на пішохідному переході, що знаходиться навпроти центрального входу поліклініки Ставищенської ЦРЛ, допустив наїзд на гр-ку ОСОБА_3

Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_3, згідно висновку судово-медичної експертизи № 96 від 27.08.2009 року, отримала тілесні ушкодження, а саме, закритий перелом малогомілкової кістки правої гомілки, які відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров’я більше 21 дня і не були небезпечними для життя в момент заподіяння.

Допитаний в судовому засіданні підсудна ОСОБА_1 свою вину визнав повністю і суду показав, що 21 липня 2009 року, близько 9 години, керуючи автомобілем НОМЕР_2, який належить ОСОБА_4 рухався по проїжджій частині вулиці Радянській, яка є головною дорогою, від центру смт. Ставище в напрямку а\д Київ-Одеса. Швидкість автомобіля становила близько 30-35 км\год. Поблизу поліклініки Ставищанської ЦРЛ з лівого боку проїжджої частини невідома жінка переходила проїжджу частину дороги, її помітив коли вона знаходилася прямо перед автомобілем на відстані приблизно 6 метрів, відразу відреагував та натиснув на педаль гальма, але автомобіль продовжував рух і внаслідок цього скоїв наїзд на ОСОБА_3 .

У вчиненому підсудний щиро кається, просить суворо не карати..

Покази підсудного відповідають фактичним обставинам справи, які ним та іншими учасниками судового розгляду не оспорюються, тому суд вважає викладені фактичні обставини справи достовірними і такими, що не потребують дослідження в судовому засіданні відповідно до ч. 3 ст. 299 КПК України.

Таким, чином, оцінюючи в сукупності всі фактичні обставини справи, суд вважає, що вина підсудного знайшла своє підтвердження в суді і його дії суд кваліфікує за ст. 286 ч. 1 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Вирішуючи питання про міру покарання підсудному ОСОБА_1, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані про особу винного, який раніше не судимий, є інвалідом ІІІ групи.

Обставиною, що пом'якшує покарання підсудному, суд визнає щире каяття, активне спряння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданих збитків.

Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

Обираючи міру покарання підсудному ОСОБА_1, суд враховуючи вищевикладене та беручи до уваги, що підсудний вперше притягується до кримінальної відповідальності, є інвалідом ІІІ групи, міру покарання йому слід обрати в межах санкції статті, за якою його визнано винним, у вигляді штрафу, без позбавлення права керування транспортними засобам, бо саме така міра покарання є необхідною й достатньою для його виправлення та попередження нових злочинів.

Суд обговорив можливість застосування до підсудного ст.ст. 69, 69-1 КК України, проте, підстав для їх застосування не знаходить.

Суд вважає, що із підсудного ОСОБА_1 слід стягнути витрати на проведення автотехнічної експертизи на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в Київській області в сумі 656 гривень 88 копійок.

Речовий доказ по справі - автомобіль НОМЕР_1, слід повернути власнику ОСОБА_2 відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 81 КПК України.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд –

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ст. 286 ч. 1 КК України та призначити покарання у вигляді штрафу в розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходу громадян, тобто 1700 (одна тисяча сімсот) гривень без позбавлення права керування транспортними засобами.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 – підписку про невиїзд, не змінювати до вступу вироку в законну силу.

Стягнути з ОСОБА_1 витрати на проведення автотехнічної експертизи в сумі 656 (шістсот п”ятдесят шість) гривень 88 копійок, на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в Київській області, р/р №35222002000460 в УДК у Київській області, МФО 821018, код 25574713,”За проведення експертизи та дослідження”.

Речовий доказ по справі: автомобіль НОМЕР_1, повернути власнику ОСОБА_4.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області через Ставищенський районний суд Київської області протягом 15 діб з моменту його оголошення.

Суддя: