Ухвала суду № 8468198, 27.01.2010, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

                                                            Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

                                                                                Справа № 2а-7895/09/2/0170

27.01.10 м. Севастополь

                    Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді          Іщенко Г.М.,

суддів           Єланської О.Е. , Щепанської О.А.                      секретар судового засідання          Сипало Т.Й.

представник позивача - Закритого акціонерного товариства "Санаторій "Славутич": не з’явився;

представник відповідача - Державної податкової інспекції у місті Алушті Автономної Республіки Крим: Афанасьєв М.С., довіреність № 118/9/10 від 27.01.2010;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за апеляційною скаргу Державної податкової інспекції у місті Алушті Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Яковлєв С.В.) від 14.10.2009

за позовом Закритого акціонерного товариства "Санаторій "Славутич" (вул.Красноармійська, 20, місто Алушта, Автономна Республіка Крим, 98500)

до Державної податкової інспекції у місті Алушті Автономної Республіки Крим (вул. Леніна 22-а, місто Алушта, Автономна Республіка Крим, 98500)

про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14.10.2009 позовні вимоги Закритого акціонерного товариства "Санаторій "Славутич" задоволені частково. Визнано скасувати рішення Державної податкової інспекції у місті Алушті про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000032200 від 07.02.2009, №0000032200/1 від 06.03.2009, №0000032200/2 від 06.03.2009, №0000032200/3 від 24.06.2009. В іншій частині позовних вимог у позові відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати, прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом Автономної Республіки Крим норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Державною податковою інспекцією у місті Алушті Автономної Республіки Крим винесено податкове повідомлення-рішення №0000032200/0 від 07.02.2009 про застосування до позивача штрафних санкцій в сумі 1544701,59грн.

За результатами апеляційного оскарження відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення: №0000032200/1 від 06.03.2009, №0000032200/2 від 28.04.2009, №0000032200/3 від 24.06.2009 про застосування до позивача штрафних санкцій в сумі 1544701,59грн., які теж оспорються позивачем.

Передумовою донарахування позивачу штрафних санкцій за порушення строків отримання коштів по зовнішньоекономічному договору став акт перевірки №69/22/05532374 від 23.01.2009, складений відповідачем за результатами проведення позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що незважаючи на неотримання позивачем по контракту №06-АU/С товару, за який ним був здійснений авансовий платіж, ним вчинені всі необхідні дії щодо повернення коштів. Невиконання умов контракту та затримка в поверненні коштів, перерахованих нерезиденту, відбулися не з вини платника податків, не стало результатом його неправомірної поведінки. Матеріалами справи не підтверджується нанесення позивачем будь-якої шкоди інтересам держави і суспільства. На думку суду, в умовах відсутності шкоди інтересам держави і суспільства чи загрози її завдання до позивача були застосовані штрафні явно неспіврозмірні фінансові санкції. Слід також враховувати, що під час проведення перевірки відповідачем не встановлено будь-яких фактів, які б свідчили про намір позивача приховувати доход, протиправно перерахувати кошти за межи України.

Із такими доводами суду погоджується судова колегія виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При апеляційному перегляді встановлено, що між позивачем та Компанією "JET OIL Limited" (Кіпр) укладено договір купівлі-продажу №06-АU/С від 17.06.2008 медичного обладнання згідно зі Специфікацією №1 до контракту на загальну суму 2500000 дол. США. Позивачем на виконання умов вказаного контракту було перераховано 2500,0тис.дол.США

Відповідач дійшов висновку про те, що згідно витягів уповноваженого банку Компанією "JET OIL Limited" (Кіпр) в терміни, встановлені в Законі України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», було повернуто 304,1 тис.дол.США. Станом на 21.01.2009 товар від нерезидента не надійшов, авансового платіжу у сумі 2195900 дол.США не повернуто, висновок центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики не був наданий.

Як вбачається з довідки №39 від 05.03.2009, яка підтверджує, що в період часу з 10.02.2009 по 04.03.2009 повернуто передплату по контракту №06-АU/С від 17.06.2008 у сумі 2148700грн.

Отже, вивчивши наданий відповідачем розрахунок пені, яка була визначена під час проведення перевірки позивача, суд першої інстанції дійшов висновку, що штрафні санкції в сумі 1544701,59грн. нараховані при з’ясуванні обставин повернення авансового платежу, здійсненного платником податку Компанії "JET OIL Limited" (Кіпр) по контракту №06- АU/С від 17.06.2008.

Разом з тим, слід враховувати, що відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема, чи прийняті (вчинені) вони пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Відповідно до статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Такі міжнародні договори підлягають переважному застосуванню перед актами національного законодавства (стаття 19 Закону України «Про міжнародні договори України»).

Таким міжнародним договором у даному випадку є Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод. Відповідно до статті 1 Першого протоколу до названої Конвенції ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства. Встановлено також виняток, відповідно до якого позбавлення майна держава може передбачити, якщо це необхідно для здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

У Справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства" (1986року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що має бути обґрунтована пропорційність між застосованими заходами та переслідуваною метою, яку намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності.

Приймаючи до уваги зазначене, судова колегія вважає, що дії відповідача по прийняттю спірних податкових повідомлень-рішень: №0000032200/0 від 07.02.2009, №0000032200/1 від 06.03.2009, №0000032200/2 від 28.04.2009, №0000032200/3 від 24.06.2009 про застосування до позивача штрафних санкцій в сумі 1544701,59грн. слід визнати правомірними, але необхідно визначити, що вони не є пропорційними характеру вчиненого позивачем порушення положень Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".

Колегія суддів дійшла висновку, що позивачем вчинялися заходи щодо повернення валютної виручки, перерахованої Компанією "JET OIL Limited" (Кіпр) після розірвання контракту №06-АU/С. Позивачем надані документи, які свідчать про те, що кошти у сумі 2500000 дол.США у повному обсязі повернути. Таке повернення стало можливим внаслідок вчинення дій з його боку. У даному випадку дії позивача не завдають будь-якої шкоди інтересам держави, суспільства або споживачів.

Тому застосування штрафних санкцій в сумі 1544701,59грн.за порушення вимог Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" слід кваліфікувати як таке, що порушує принцип пропорційності, а матеріалами справи не підтверджується нанесення позивачем будь-якої шкоди інтересам держави, суспільства або споживачів.

В силу викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що в умовах відсутності такої шкоди чи загрози її завдання, до позивача були застосовані явно неспіврозмірні фінансові санкції. Слід також враховувати, що під час проведення перевірки відповідачем не встановлено будь-яких фактів, які б свідчили про намір позивача приховувати доходи, протиправно перерахувати кошти за межи України, внаслідок чого на підставі статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод з урахуванням практики Європейського Суду з прав людини підлягають задоволенню вимоги щодо визнання протиправними та скасуванню спірних податкових повідомлень-рішень: №0000032200/0 від 07.02.2009, №0000032200/1 від 06.03.2009, №0000032200/2 від 28.04.2009, №0000032200/3 від 24.06.2009.

Особливістю адміністративного судочинства є те, що обов’язок доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії (стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства України).

Державною податковою інспекцією у місті Алушті Автономної Республіки Крим не підтверджено належними та допустимими доказами застосування до позивача явно неспіврозмірних фінансових санкцій, не встановлено будь-яких фактів, які б свідчили про намір позивача приховувати доход, або протиправно перерахувати кошти за межі України.

Колегія суддів звертає увагу на те, що з урахуванням уточнень позивача, суд першої інстанції визнав противними та скасував податкові повідомлення-рішення. Але у предметі спору судом першої інстанції помилково вказано: "про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення, рішення ДПА спонукання до виконання певних дій" замість: «про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень», в резолютивній частині помилково вказано: "позов задовольнити частково" замість "позов задовольнити", та помилково вказано резолютивній частині рішення: «В іншій частині позовних вимог у позові відмовити», хоча згідно уточненням позивача від 14.10.2009 він просив суд тільки про визнання протиправним та скасування спірних податкових повідомлень-рішень», що і було розглянуто судом першої інстанції. Тим не менш ці недоліки не впливають на законність прийнятої постанови в цих частинах, а є підставою для розгляду питань про виправлення описок в порядку статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України судом першої інстанції.

Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв обґрунтоване рішення відповідно до вимог матеріального та процесуального права, рішення не може бути скасовано чи змінено з підстав, що викладені в апеляційній скарзі.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частиною першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд                     

УХВАЛИВ:          

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Алушті Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14.10.2009 залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця.

Головуючий суддя          підпис                              Г.М. Іщенко

Судді           підпис                               О.Е.Єланська підпис                               О.А.Щепанська З оригіналом згідно

Суддя                                                             Г.М. Іщенко

Повний текст судового рішення

складено та підписано 03 лютого 2010 р.