Ухвала суду № 8468195, 27.01.2010, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

                                                            Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

                                                                                Справа № 5020-12/131-7/020-12/013

27.01.10 м. Севастополь

                    Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді          Іщенко Г.М.,

суддів           Єланської О.Е. , Щепанської О.А.                      секретар судового засідання          Сипало Т.Й.

представник позивача - Дочірнього підприємства "Севморрос" Відкритого акціонерного товариства "Севастопольський морський завод": Кудінов В.М., довіреність б/н від 20.01.2010;

представник позивача - Дочірнього підприємства "Севморрос" Відкритого акціонерного товариства "Севастопольський морський завод": Коломаченко Г.П., довіреність б/н від 20.01.2010;

представник відповідача - Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя: Ліннік О.В., довіреність № 3888/9/10-0 від 02.12.2009;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за апеляційними скаргами Дочірнього підприємства "Севморрос" Відкритого акціонерного товариства "Севастопольський морський завод" та Державної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя на постанову Господарського суду мiста Севастополя (суддя Харченко І.А.) від 15.06.2009

за позовом Дочірнього підприємства "Севморрос" Відкритого акціонерного товариства "Севастопольський морський завод" (вул. Героїв Севастополя, 13, місто Севастополь, 99001)

до Державної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя (вул. Героїв Севастополя, 74, місто Севастополь, 99001)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду мiста Севастополя від 15.06.2009 позов задоволено, визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя від 30.08.2007 №0000912310/0 і №0000922310/0, від 02.11.2007 №0000912310/0/1 і №0000922310/0/1 та №0000912310/2, №0000922310/2 від 30.08.2007 про визначення Дочірньому підприємству "Севморрос" Відкритого акціонерного товариства "Севастопольський морський завод" податкового зобов'язання з частини прибутку (доходу), що підлягає сплаті до загального фонду Державного бюджету України у розмірі 30700грн. і застосування штрафних санкцій у сумі 15350грн. та про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 2700грн. і застосування штрафних санкцій у сумі 5400грн.

Не погодившись з даною постановою суду, Дочірнє підприємство "Севморрос" Відкритого акціонерного товариства "Севастопольський морський завод" та Державна податкова інспекція у Нахімовському районі міста Севастополя звернулись з апеляційними скаргами, в якій просить її скасувати.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Господарським судом міста Севастополя норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга Державної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя не підлягає задоволенню, апеляційна скарга Дочірнього підприємства "Севморос" Відкритого акціонерного товариства "Севастопольський морський завод" підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадови особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом першої інстанції встановлено, що Державною податковою інспекцією у Нахімовському районі міста Севастополя винесене податкове повідомлення-рішення №0000912310/0 від 30.08.2007 про визначення позивачу податкового зобов’язання з частини прибутку, що підлягає сплаті до загального фонду Державного бюджету України у розмірі 30700,00грн. і застосування штрафних санкцій в сумі 15350,00грн. та №0000922310/0 від 30.08.2007 про визначення позивачу податкового зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 2700,00грн.і застосування штрафних санкцій в сумі 5400,00грн.

За результатами апеляційного оскарження відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення: №0000912310/1, №0000922310/1, № 0000912310/2, №0000922310/2 на ту же суму, які теж оспорюються позивачем.

Передумовою донарахування позивачу податкового зобов’язання з частини прибутку, що підлягає сплаті до загального фонду Державного бюджету України та податку на прибуток став акт перевірки від 20.08.2007 №504/10/23-123/24691724/129, складений відповідачем за результатами проведення планової документальної перевірки фінансово-господарської діяльності Дочірнього підприємства "Севморрос" Відкритого акціонерного товариства "Севастопольський морський завод" з питань дотримання вимог податкового, валютного законодавства за період з 01.04.2004 по 30.06.2007.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог.

Згідно зі статтею 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Для органів державної податкової служби таким доказом є акт документальної перевірки, в якому згідно з пунктом 1.7 розділу 1 та пунктом 2 розділу 2 Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб’єктами підприємницької діяльності - юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 №327, зазначено, що факти виявлених порушень податкового і валютного законодавства в акті документальної перевірки повинні викладатися чітко, об’єктивно та в повній мірі, з посиланням на первинні документи, що підтверджують наявність зазначених фактів та на підставі яких вчинені записи у податковому та бухгалтерському обліку, з наведенням кореспонденції рахунків та інших доказів, що достовірно підтверджують наявність факту порушення, із зазначенням змісту порушень.

Лише за умови дотримання контролюючим органом зазначених вимог щодо фіксування факту виявлених порушень є підстави для визначення платнику податкових зобов’язань.

Відповідно до статті 65 Закону України «Про Державний бюджет України на 2005рік»господарські організації: державні, казенні підприємства та їх об’єднання і дочірні підприємства, а також акціонерні, холдінгові компанії та інші суб’єкти господарювання, у статутному фонді яких державі належать частки (акції, паї), та їх дочірні підприємства сплачують до загального фонду Державного бюджету України частину прибутку (доходу).

Заявник апеляційної скарги - Державна податкова інспекція у Нахімовському районі міста Севастополя вважає, що позивач у перевіряємому періоді занизив частину прибутку (доходу), що підлягає сплаті до загального фонду Державного бюджету України за 2005рік на 30700,00грн.та при цьому не сплатив авансовий внесок податку на прибуток у розмірі 2,7 тис.грн.(25% від суми дивідендів (частини прибутку) у розмірі 10700,00грн. сплаченої у ІУ кварталі 2005року).

Відповідно до статей 14,15 Закону України "Про систему оподаткування" до загальнодержавних податків і зборів віднесено податок на прибуток підприємств, у тому числі дивіденди, що сплачуються до бюджету державними не корпоратизованими, казенними або комунальними підприємствами. Зазначений перелік податків і зборів (обов’язкових платежів) є вичерпним.

Платіж, який здійснюється державним не корпоратизованим, казенним чи комунальним підприємством на користь відповідно держави або органу місцевого самоврядування у зв’язку з розподілом частини прибутку такого підприємства прирівнюється до дивідендів (стаття 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Відповідачем не прийнято до уваги, що згідно пункту 1.2 Статуту Дочірнього підприємства "Севморрос" засновником позивача є Відкрите акціонерне товариство «Севастопольський морський завод». Отже, позивач не відноситься до переліку підприємств, зазначених в статті 14 Закону України "Про систему оподаткування" та статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Більш того, зазначений платіж не має податкової природи, не є податком, збором або іншим обов’язковим платежем в розумінні чинного податкового законодавства України, оскільки відповідно до пункту 20 статті 2 Бюджетного кодексу України Закон про Державний бюджет України - це закон, який затверджує повноваження органам державної влади здійснювати виконання Державного бюджету України протягом бюджетного періоду.

Зміна податкових ставок і механізм справляння податків і зборів (обов’язкових платежів) не можуть запроваджуватися Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік (частина друга статті 7 Закону України «Про систему оподаткування»).

Відповідно до підпункту 7.8.2 пункту 7.8 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток в розмірі ставки, встановленої пунктом 10.1 статі 10 цього Закону, нарахованої на суму дивідендів, призначених для виплати, без зменшення суми такої виплати на суму податку. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до /або одночасно із виплатою дивідендів. Тобто, вказана норма передбачає одночасну сплату дивідендів всім акціонерам (власникам) та за рішенням емітента, а не окремо випадок нарахування частини прибутку на рахунки держави.

Під дивідендами розуміється платіж, який здійснюється юридичною особою-емітентом корпоративних прав чи інвестиційних сертифікатів на користь власника таких корпоративних прав (інвестиційних сертифікатів) у зв’язку з розподілом частини прибутку такого емітента, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку ( пункт 1.9 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Не заслуговують на уваги доводи апеляційної скарги щодо обґрунтованого донарахування позивачу податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 2700,00грн., оскільки держава не є засновником (власником корпоративних прав) позивача - Дочірнього підприємства "Севморрос" Відкритого акціонерного товариства "Севастопольський морський завод" і сплата частини прибутку (доходу) до Державного бюджету України не може вважатися сплатою дивідендів. Виходячи із змісту пункту 1.9 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», зазначений платіж не може бути прирівняним до дивідендів, оскільки позивач не відноситься до державних некорпоратизованих, казенних або комунальних підприємств.

Оцінюючи правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя судова колегія керується вимогами статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України та перевіряє, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Аналізуючи зазначені вимоги закону, судова колегія дійшла висновку, що Державна податкова інспекція у Нахімовському районі міста Севастополя, приймаючи спірні податкові повідомлення-рішення, діяла з порушенням вимог чинного законодавства України, оскільки відповідачем в порядку статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України не надані докази того, що сплата частини прибутку (доходу) господарських організацій, що вилучається до бюджету, охоплюється нормами Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та що позивач відноситься до державного не корпоратизованого, казенного або комунального підприємства. Отже, позивач не є суб’єктом сплати авансового внеску з податку на прибуток на здійсненні ним платежі (частину прибутку (доходу), встановлені статтею 65 Закону України «Про Державний бюджет України на 2005рік».

Державною податковою інспекцією у Нахімовському районі міста Севастополя не підтверджено належними та допустимими доказами порушення позивачем статті 65 Закону України «Про Державний бюджет України на 2005рік»та підпункту 7.8.2 пункту 7.8 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Судова колегія вважає, що спірні податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Нахімовському районі міста прийняті без дотримання вимог діючого законодавства, тому суд першої інстанції обґрунтовано визнав протиправними та скасував їх відповідно до положень статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України.

Разом з тим, судова колегія не згодна з висновком суду першої інстанції, вказаним у мотивувальної частині рішення про не врахування доводів позивача щодо порушення Державною податковою інспекцією у Нахімовському районі міста Севастополя строку надання відповіді на первинні скарги, оскільки порушення відповідачем терміну направлення рішення за первинними скаргами позивача встановлено постановою Господарського суду міста Севастополя від 11.12.2008, яка залишена без змін Севастопольським апеляційним адміністративним судом …… 03.06.2009 у справі №5020-5/156 за позовом Дочірнього підприємства "Севморрос" Відкритого акціонерного товариства "Севастопольський морський завод" до Державної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень. Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Колегія суддів вважає обґрунтованою апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Севморрос" Відкритого акціонерного товариства «Севастопольський морський завод»щодо урахування встановленого факту порушення відповідачем терміну направлення рішення за первинними скаргами позивача та доповнює мотивувальну частину рішення абзацом наступного змісту: ««07.09.2007 позивач направив відповідачу скарги на спірні податкові повідомлення-рішення:№0000912310/0 від 30.08.2007 та №0000922310/0 від 30.08.2007. Датою фактичної відправки рішення відповідача за скаргою на адресу позивача є 20 листопада 2007року. Державною податковою інспекцією у Нахімовському районі міста Севастополя був порушений термін направлення рішення за первинною скаргою позивача, встановлений підпунктом 5.2.2 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що є самостійною підставою для визнання спірних податкових повідомлень-рішень протиправними».

Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення відповідно до вимог матеріального та процесуального права, рішення не може бути скасовано чи змінено з підстав, що викладені в апеляційній скарзі.

Колегія суддів звертає увагу на те, що судом першої інстанції помилково вказано предмет спору: "про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень" замість: "про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень". Тим не менш цей недолік не впливає на законність прийнятої постанови в цій частині, а є підставою для розгляду питання про виправлення описки в порядку статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України судом першої інстанції.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частиною першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд                                                   

УХВАЛИВ:          

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Севморрос" Відкритого акціонерного товариства "Севастопольський морський завод" задовольнити.

Доповнити мотивувальну частину постанови Господарського суду міста Севастополя від 15.06.2009 у справі №5020-12/131-7/020-12/013 абзацом наступного змісту:

"07.09.2007 позивач направив відповідачу скарги на спірні податкові повідомлення-рішення:№0000912310/0 від 30.08.2007 та №0000922310/0 від 30.08.2007. Датою фактичної відправки рішення відповідача за скаргою на адресу позивача є 20 листопада 2007року. Державною податковою інспекцією у Нахімовському районі міста Севастополя був порушений термін направлення рішення за первинною скаргою позивача, встановлений підпунктом 5.2.2 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що є самостійною підставою для визнання спірних податкових повідомлень-рішень протиправними".

Постанову Господарського суду міста Севастополя від 15.06.2009 залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця.

Головуючий суддя          підпис                              Г.М. Іщенко

Судді           підпис                               О.Е.Єланська підпис                               О.А.Щепанська З оригіналом згідно

Суддя                                                             Г.М. Іщенко

Повний текст судового рішення

складено та підписано 03 лютого 2010 р.