Постанова № 8467681, 11.03.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.03.2010                                                                                           № 3/10

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Отрюха Б.В.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача: не з»явився

від відповідача: Прасок О.С. - юрист

від третьої особи 1: не з»явився

від третьої особи 2: Волік Я.В, - юрист

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фонд державного майна України

на рішення Господарського суду м.Києва від 19.06.2007

у справі № 3/10 ( .....)

за позовом                               Товариство з обмеженою відповідальністю "Боріс"

до                                                   Фонд державного майна України

третя особа позивача           

третя особа відповідача           Українська дитяча спеціалізована лікарня "Охматдит"

          Міністерство охорони здоров"я України

про                                                   зобов"язання вчинити дії.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Боріс” звернулось до Господарського суду м.Києва з позовом до Фонду державного майна України про зобов»язання останнього підписати додаткову угоду про продовження дії договору оренди № 83 від 24.02.2004р майна, що належить до державної власності, строком на один рік до 22.02.2007р. та додаткову угоду про продовження дії договору оренди № 83 на строк до 22.02.2008р.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 19.06.2007 року по справі № 3/10 позовні вимоги задоволено повністю. На підставі рішення суду з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 170, 00 грн. витрат по сплаті державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погодившись із зазначеним рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати повністю і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю, посилаючись на неповне з’ясування судом всіх обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на те, що постанова Верховної Ради України від 31.05.05 № 2590-IV «Про невідкладні заходи щодо збереження цілісності лікувального комплексу Української дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит» є нормативно-правовим актом, який містить імперативні норми, а саме: заборону будь-якого відчуження майна, здачу в оренду і приватизацію приміщень та обладнання лікарні, а також земельної ділянки, що належить даному лікувальному комплексу.

Апелянт зазначає, що Верховною Радою України прийнято акт, яким заборонено здавати в оренду майно, що є предметом договору оренди № 83 то відповідно, Фонд державного майна України як державний орган, який наділено функцією виступати орендодавцем державного майна (а не Кабінет Міністрів України чи інших органів центральної виконавчої влади України) законно та обґрунтовано відмовив в продовжені дії договору оренди такого майна ТОВ „Боріс".

В судове засідання представник позивача та Української спеціалізованої лікарні «Охматдит» не з»явився, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином. Дослідивши матеріали справи, вислухавши думку представників відповідача та Міністерства охорони здоров»я України, колегія приходить до висновку про можливість розгляду справи у відсутності представника позивача та Української спеціалізованої лікарні «Охматдит», оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи по суті спору.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача та Міністерства охорони здоров»я України, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дослідивши матеріали справи, колегія встановила наступне:

24.02.2004 року між Фондом державного майна України та Товариством обмеженою відповідальністю „Борис" було укладено договір оренди № 83 нерухомого майна, що належить до державної власності.

Відповідно до пункту 1.1 цього договору та на підставі акта приймання-передачі від 24.02.2004 орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування державне нерухоме майно, площею 186,48 кв. м., що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Чорновола, 28/1, на першому поверсі одноповерхової прибудованої будівлі та знаходиться на балансі Української державної спеціалізованої лікарні ( УДСЛ) «Охматдит».

Пунктом 10.1. договору оренди сторони встановили термін його дії з 24.02.2004 до 12.02.2005.

Пунктом 10.2 договору оренди передбачено право сторін на продовження дії цього договору у разі закінчення терміну його дії чи припинення шляхом укладення додаткової угоди.

Відповідно до п. 10.8. сторони дійшли згоди, що договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

31.05.2005 року між Фондом державного майна України та ТОВ «Борис» було укладено угоду № 169 про поновлення дії договору оренди № 83.

За умовами пункту 1 угоди № 169 термін дії договору оренди № 83 було продовжено до 22.02.2006.

Відповідно до п.2. ст. 26, п.1 ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено, а орендар зобов»язаний повернути орендодавцеві об»єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Відповідно до ст. 785 п.1 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов’язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Пунктом 5.7. договору оренди № 83 передбачено, що орендар після припинення або розірвання договору зобов»язаний повернути балансоутримувачу орендоване майно в належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду.

Відповідно до п.2. ст. 26, п.1 ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено, а орендар зобов»язаний повернути орендодавцеві об»єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Відповідно до ст. 764 ЦК України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

З матеріалів справи вбачається, що орендоване приміщення знаходиться в частині одноповерхової будівлі, яка належить УДСП "Охматдит" та є державною власністю.

Орган, який уповноважений управляти спірним майном, в даному випадку є Міністерство охорони здоров'я України. майнові відносини між орендодавцями і орендарями щодо господарського використання державного майна регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України "Про оренду державного та комунального майна". Згідно норм цього Закону об'єктами оренди можуть бути цілісні майнові комплекси підприємств або їх структурних підрозділів, окреме індивідуально визначене майно.

Відповідно до приписів статті 5 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” орендодавцями цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке належить державі є Фонд Державного майна України. Дана норма кореспондується з приписами статті 287 Господарського кодексу України.

Листом від 16.02.2006 № 60 ТОВ «Борис» звернулося до Фонду державного майна України із проханням продовжити дію договору оренди № 83 шляхом укладення додаткової угоди до нього строком до 22.02.2007.

Фонд державного майна України листом від 14.03.2006 № 10-16-3818 відмовив позивачу в продовженні дії договору оренди № 83 та укладенні додаткової угоди до нього з мотивів заборони Постановою Верховної Ради України від 31.05.2005 № 2590-ІУ «Про невідкладні заходи щодо збереження цілісності лікувального комплексу Української дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит» будь-якого відчуження майна, здачу в оренду і приватизацію приміщень та обладнання лікарні «Охматдит», а також просив повернути орендоване майно згідно п.2.4. договору оренди балансоутримувачу.

Позивач свої зобов'язання щодо звільнення наданою в орендне користування приміщення не виконав, приміщення не звільнив та не передав за актом позивачу та звернувся до суду зданим позовом.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог.

В процесі розгляду даної справи ТОВ «Борис» листом від 05.02.2007 № 48 надіслало відповідачу проект додаткової угоди про продовження терміну дії договору оренди № 83 на строк до 22.02.2008.

Листом від 21.02.2007 № 10-16-2755 Фонд державного майна України відмовив у продовженні дії договору оренди № 83 з підстав, викладених в листі від 14.03.2006 №Ю-16-3818.

Позивачем заявою від 06.03.2007р. було збільшено розмір позовних вимог щодо зобов'язання відповідача підписати додаткову угоду про продовження дії договору оренди № 83 на строк до 22.02.2007 в додаткову угоду про продовження дії договору оренди № 83 на строк до 22.02.2008.

Вивчивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників відповідача та третьої особи-2, колегія приходить до висновку про те, що позовні вимоги не є обґрунтованими та не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Майнові відносини між орендодавцями і орендарями щодо господарського використання державного майна регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України та Законом України «Про оренду державного та комунального майна».

За змістом статті 134 Господарського кодексу України та статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується і розпоряджається майном на власний розсуд.

Місцевий суд задовольняючи позов, не звернув уваги на те, що орендодавець, як власник майна, відмовив позивачеві в продовженні дії договору з підстав закінчення строку оренди та наявності заборони на передачу спірних приміщень в оренду.

Відповідно до ст.777 ЦК України, п.3. ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" - наймач (орендар), який належно виконує свої обов'язки найму (оренди), після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди на новий термін.

Аналізуючи зміст зазначеної норми, колегія вважає, що вона застосовується у тому випадку, якщо позивач має намір в подальшому здавати спірне приміщення в оренду та при наявності інших претендентів.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання Указу Президента України від 30.11.2005р. № 1674/2005 «Про створення всеукраїнської клініки для лікування дітей хворих на ВІЛ-інфекцію/СНІД» адміністрацією Української дитячої лікарні «Охматдит» за дорученням Міністерства охорони здоров»я України від 24.01.2006р. № 4.20-45 прийнято рішення щодо розташування Центру для лікування ВІЛ/СНІДУ у дітей в приміщеннях лікарні, які орендувались ТОВ «Борис» та які повністю відповідають вимогам для роботи Центру.

15.05.2007р. був підписаний Наказ Міністерства охорони здоров»я України про створення в структурі Української дитячої лікарні «Охматдит» Центру «Клініка для лікування дітей, хворих на ВІЛ інфекцію/СНІД». На виконання зазначеного наказу представниками адміністрації Лікарні і Комісії з питань оренди приміщень у закладах та установах МОЗ України було визначено розташування центру у приміщенні, що орендувалось ТОВ «Боріс» та договір оренди з яким закінчився, однак приміщення не передано в користування Лікарні.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, колегія приходить до висновку, що позивач не надав суду жодних доказів, які б підтверджували намір орендодавця укладати в подальшому договір оренди нерухомого майна, площею 186,48 кв. м., що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Чорновола, 28/1, на першому поверсі одноповерхової прибудованої будівлі та знаходиться на балансі УДСЛ «Охматдит».

Місцевим судом не враховано положення ч. 2 ст. 14 ЦК України відповідно до яких, особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов’язковим для неї.

Ухвалою від 01.11.2007р. апеляційне провадження у справі № 3/10 зупинялось до розгляду справ № 2/425-А, № 35/22, 36/402, які пов»язані з даною справою предметом спору щодо продовження дії договорів оренди нерухомого майна, що належить державній власності, яке знаходиться на балансі УДСЛ «Охматдит», укладених між ТОВ «Борис» та Фондом державного майна України.

Як вбачається з копій процесуальних документів № 2/425-А, № 35/22, № 36/402 за результатами розгляду даних справ рішення прийняті на користь Фонду державного майна України.

В судовому засіданні представник Фонду державного майна України пояснив, що на даний час ТОВ «Борис» виселився із орендованого приміщення та за актом приймання-передачі передав балансоутримувачу державне нерухоме майно, що розташоване за адресою: м.Київ, вул.Чорновола, 28/1.

Враховуючи викладене, колегія приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим та підлягає скасуванню, а апеляційна скарга – задоволенню.

Керуючись ст.ст. 99,101,103-105 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фонду державного майна України на рішення Господарського суду м.Києва від 19.06.2007 р. у справі № 3/10 задовольнити.

Рішення Господарського суду м.Києва від 19.06.2007 р. у справі № 3/10 скасувати.

В позові відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Борис» ( м.Київ, вул. Клеманська, 3, код ЄДОПОУ 21522748) на користь Державного бюджету України (р/р 31110095700011 банк ГУ ДКУ у м.Києві УДК у Шевченківському районі м.Києва код банку 820019, код ЄДРПОУ 26077968) 42, 50 грн. витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги.

Видати наказ.

Видачу наказу доручити Господарському суду м.Києва.

Матеріали справи № 3/10 повернути до Господарського суду м.Києва.

Головуючий суддя                                                                      

Судді