Рішення № 84670510, 23.09.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№1.380.2019.003156

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2019 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд, головуючий суддя Гавдик З.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу №1.380.2019.003156 за позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці ДФС про визнання протиправними і скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ОСОБА_1 звернулася до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом, в якому просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA209000/2019/000171/2 від 27.03.2019 року;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209190/2019/000171/2 від 27.03.2019 року.

Позовні вимоги позивач обґрунтувала тим, що 31.01.2019 року шведська фірма АТ «Глобал Тріангл» купила на аукціоні в Швеції автомобіль «BMW» модель « 320d Xdrive», категорія М1, що використовувався, 2013 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , об`ємом 1995 см, куб, дизельний ціною 113 580 шведських крон, без ПДВ /ціна з ПДВ 141 975 крон/. 21.03.2019р. Позивач придбала у шведської фірми AT «Глобал Тріангл» вище зазначений автомобіль за ціною 116 600 шведських крон. 25.03.2019 року позивач подала до Львівської митниці ДФС у Львівській області пакет документів щодо розмитнення даного автомобіля із зазначенням ціни придбання у Швеції 116600 Шведських крон, що в перерахунку на українські гривні дорівнює 339942,29 грн.

Позивач зазначає, що відповідач не мав претензій до поданих документів але прийняв Рішення про коригування митної вартості товару № UA209000/2019/000171/2 від 27 березня 2019 року з посиланням на ст.ст. 57, 59, 60, 62, 63 МК України та відповідно до ст. 64 МК України за резервним методом. При цьому відповідач оформив Картку відмови в прийнятті митної декларації, оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209190/2019/00497 від 27 березня 2019 року. Відповідач покликається на спрацювання Автоматизованої системи аналізу управління ризиками, в результаті чого у нього виникли сумніви у правильності визначення митної вартості автомобіля, оскільки АСАУР ДФС визначив вартість автомобіля на суму 13700,00 євро.

Відповідач подав відзив на адміністративний позов, в якому проти позову заперечив з підстав, що відповідно до Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні митного контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом від 11.09.2015 року № 689, у митного органу виникли сумніви у правильності визначення митної вартості декларантом, оскільки заявлена митна вартість товару не підтверджена документально і не відповідає інформації по вартості вказаного транспортного засобу, що згенеровано АСАУР ДФС та складає 13700 євро.

При перевірці поданої митної декларації №UA209190/2019/029874 від 26.03.2019 та документів, долучених до декларації, митним органом встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, містять розбіжності та не містять всіх відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінюваний транспортний засіб.

До митного оформлення подано фактуру № 845752 від 21.03.2019, видану юридичною особою. У відповідності до п. 2 ст. 53 МК України документами, що підтверджують митну вартість товарів, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

У наданій до митного оформлення вищезазначеній фактурі відсутні умови та терміни оплати за товар, також відсутні банківські реквізити.

У зв`язку з тим, що подані декларантом документи для підтвердження заявленої митної вартості не містили всіх відомостей, що підтверджували б числові значення складових митної вартості товарів, відповідно до ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України від 13.03.2012 року №4495-VI Львівською митницею ДФС виставлена декларанту вимога про подання додаткових документів, для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме:

«Необхідно надати документи, які підтверджують код товару згідно з УКТ ЗЕД ( усі наявні відомості по товару, необхідні для підтвердження заявленого коду товару, поданого до митного оформлення) - документацію на товар з визначенням показників (характеристик), за якими проводиться ідентифікація товару, зокрема:

- фотографії;

- реєстраційні (технічні) документи на транспортний засіб (якщо він перебував на обліку в реєстраційному органі іноземної держави чи України) з відмітками про зняття транспортного засобу з обліку, якщо такі документи видаються реєстраційним органом;

- технічну документацію;

- сервісну книжку;

- експертний висновок.

Додаткових документів, згідно з переліком вимоги, які б підтвердили заявлену вартість даного автомобіля, декларантом не було надано.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає, що ухвалою від 01.07.2019 року відкрито спрощене провадження у справі.

Судом встановлені наступні обставини.

21.03.2019 року позивач придбала у нерезидента транспортний засіб - легковий автомобіль марки «BMW» модель « 320d Xdrive», категорія М1, 2013 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , об`ємом 1995 см, куб.

Автомобіль придбано за ціною 116600 Шведських крон.

25.03.2019 року позивач в електронному вигляді подала до митного оформлення електронну митну декларацію типу ІМ 40 ДЕ №UA209190/2019/029874 для здійснення митного оформлення імпортованого товару.

Під час митного оформлення декларантом заявлено митну вартість, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України, за основним методом (за ціною договору), а саме - 116600,00 Шведських крон. На підтвердження ціни товару декларантом надано наступні документи: рахунок-фактура, купівля автомобіля шведською фірмою АТ «Глобал Тріангл» на аукціоні в Швеції - вартість автомобіля з ПДВ становить - 141 975 шведських крон; чек Нордеас інтернет банку Пріват, оплата по рахунку шведською фірмою AT «Глобал Тріангл» на суму - 141 975 шведських крон; чек Нордеас інтернет банку Пріват, повернення ПДВ шведській фірмі АТ «Глобал Тріангл» на суму - 28395 шведських крон; рахунок-фактура /інвойс/, купівля автомобіля ОСОБА_1 у шведської фірми АТ «Глобал Тріангл» - вартість автомобіля становить - 116600 Шведських крон; експортна митна декларація виготовлена декларантом/представником Торговельного підприємства «Холтед» Тадеушем Холіцькі, м.Перемишль, Республіка Польща.

27.03.2019 року відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2019/000171/2, відповідно до п. 30 якого скориговано вартість автомобіля до 13700,00 євро, та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209190/2019/00497.

Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що позивач з вказаними рішенням про коригування митної вартості товарів та карткою відмови не погоджується, вважає їх протиправними та такими, що суперечать поданим декларантом документам та нормам чинного законодавства.

Вказані обставини та зміст спірних правовідносин підтверджені наявними у справі доказами.

Докази надані позивачем, копії, а саме:

- рахунок-фактура /інвойс/, купівля автомобіля шведською фірмою АТ «Глобал Тріангл» на аукціоні в Швеції - вартість автомобіля з ПДВ становить - 141 975 шведських крон;

- чек Нордеас інтернет банку Пріват, оплата по рахунку шведською фірмою AT «Глобал Тріангл» на суму - 141 975 шведських крон;

- чек Нордеас інтернет банку Пріват, повернення ПДВ шведській фірмі АТ «Глобал Тріангл» на суму - 28 395 шведських крон;

- рахунок-фактура /інвойс/, купівля автомобіля ОСОБА_1 у шведської фірми АТ «Глобал Тріангл» - вартість автомобіля становить - 116 600 шведських крон;

- експортна митна декларація виготовлена декларантом/представником Торговельного підприємства «Холтед» Тадеушем Холіцькі, м.Перемишль, Республіка Польща, де в п.46 зазначено статистичну вартість автомобіля - 340 679грн., що відповідає ціні 116 600 шведських крон, з врахуванням курсу євро - 2.92178100 грн.;

- акт про проведення огляду автомобіля від 25.03.2019 року;

судом враховуються, оскільки такі були підставою здійснення митного оформлення товару.

Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.

Відповідно до ст.ст.49, 50 Митного кодексу України (далі - МК України), митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Згідно із ч.1 ст.51, ч.1 ст.52 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Частиною 2 ст.52 МК України передбачено, що декларант зобов`язаний: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом.

Згідно з ч.3 ст.54 МК України, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до ч.6 ст. 54 МК України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Частиною 7 ст.54 МК України передбачено, що у разі, якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Таким чином, законодавець запропонував таку конструкцію регулювання митних відносин, за якою визначається правильність визначення митної вартості декларантом, у випадку, якщо не доведено інше.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості, зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено); інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

За правилами ч.3 цієї ж статті, у разі якщо зазначені документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прас-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

При цьому, п.2 ч.5 ст.54 МК України передбачено, що митний орган має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості лише у випадках, встановлених цим Кодексом.

Також, згідно з ч.6 ст.53 МК України, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Відтак, наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши вiдсутнiсть достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.

В свою чергу, відсутність в рішенні про коригування митної вартості товарів інформації з належним обґрунтуванням того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Суд вважає необґрунтованими посилання Митниці на те, що жодних документів, які підтверджуються здійснення оплати за вказаний транспортних засіб, декларантом до митного оформлення не надано, оскільки положення ст.53 МК України не містять вимог щодо додаткового підтвердження ціни, вказаної у документах, які підтверджують митну вартість товару.

Правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна неможливість застосування першого методу не спростовані відповідачем, а тому висновки щодо документального не підтвердження позивачем митної вартості товару є необґрунтованими, а подальше коригування його вартості за допомогою іншого методу є протиправним.

Наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Таким чином, подані до митного оформлення документи у сукупності дають змогу ідентифікувати спірні товарні партії та містять достатні відомості про складові їх митної вартості. Зазначені митним органом підстави для сумнівів у правильності визначеної декларантом митної вартості є необґрунтованими.

З цих же підстав судом не враховуються заперечення відповідача, оскільки спрацювання профілів ризиків автоматизованої системи аналізу та управління ризиками і наявність в базах митного органу інформації про те, що ідентичні або подібні товари розмитнено у попередні періоди за вищою митною вартістю, не може бути підставою для відмови у прийнятті заявленої декларантом митної вартості за ціною контракту, за відсутності інших законних підстав для витребування додаткових документів.

Відповідач обмежився лише загальним висновком про те, що невірно розраховано митну вартість, неправильно заповнена графа 12,45 ВМД, МКУ № 4495-VI від 13.03.2012 року ст. 54 п. 6.

На підставі вищевикладеного, суд приходить висновку, що відповідачем не доведено наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за першим методом, натомість позивач підтвердив заявлену митну вартість товарів необхідними документами. Зазначене, в свою чергу, свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого позивачем транспортного засобу та протиправність прийнятого митницею рішення.

Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом у постанові від 29.01.2019 року у справі №815/6827/17.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням досліджених судом фактичних даних в контексті конкретних обставин цієї справи та зумовленого ними нормативного регулювання правовідносин, що склалися між їх суб`єктами, суд приходить висновку, що спірні рішення Львівської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA209000/2019/000171/2 від 27.03.2019 року та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209190/2019/00497 від 27.03.2019 року не відповідають критеріям, визначеним у ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, адже прийняті не на підставі, не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України а також необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а відтак порушують права та законні інтереси позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань судові витрати у вигляді судового збору, сплаченого позивачем.

Керуючись ст.ст.19-21, 72-77, 132, 139, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Львівської митниці ДФС (79000, м. Львів, вул. Костюшки, 1) про визнання протиправним і скасування рішення та картки відмови, - задоволити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA 209000/2019/000171/2 від 27.03.2019 року.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209190/2019/00497 від 27.03.2019 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці ДФС (місцезнаходження: вул. Костюшка, 1, м.Львів, 79000; код ЄДРПОУ: 39420875) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , Львів-Рясне , АДРЕСА_3 ) судові витрати в сумі 1536,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. ст. 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5. п.15 розд. VII «Перехідні положення» цього Кодексу.

Рішення складено у повному обсязі 30.09.2019 року.

Суддя Гавдик З.В.