Рішення № 84670508, 23.09.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№1.380.2019.003681

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2019 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу № 1.380.2019.003681 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом, в якому просив:

- Визнати безпідставно сплаченим 1% збору до Головного управління пенсійного фонду України у Львівській області, що становить 10084,20 грн.;

- Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повернути ОСОБА_1 на поточний рахунок № НОМЕР_1 в АТКБ «Приватбанк», ЄДРПОУ 14360570, безпідставно сплачений до Пенсійного фонду збір у розмірі одного відсотка від вартості квартири, що становить 10084,20 грн., сплачених на підставі платіжного чеку №2021603 від 05.09.2018 року АТ «Укрбудінвестбанк».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 29.10.2018 року, позивач придбав нерухоме майно, а саме квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Договір купівлі-продажу вищевказаної квартири посвідчувався приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Новосад О.П. та зареєстровано в реєстрі за №6669.

При нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу майна від 29.10.2018 року, позивачем сплачено збір на обов`язкове державне пенсійне страхування в сумі 10084,20 грн., що підтверджується меморіальним ордером №Т2021603 від 06.09.2018 року.

Позивач зазначає, що ним житло придбавалось вперше, та звернувся до відповідача із заявою від 11.03.2019 року про повернення помилково сплачених коштів - збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в сумі 10084,20 грн. Однак, на звернення позивача відповідач надав відповідь від 21.03.2019 року №7587/05-78, якою відмовив у задоволенні заяви.

Відповідачем за вх.№31759 від 04.09.2019 року подано відзив на адміністративний позов, в якому проти позову заперечив, з підстав, що Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області не володіє інформацією щодо прав власності на нерухоме майно, а також невідомо, чи придбавають громадяни таке житло вперше. Крім того, позивачем не надано жодних документів, які б підтверджували, що майно придбане вперше.

Відповідач зазначає, що громадяни які придбавають житло вперше, звільняються від сплати збору на підставі Закону, а не за рішенням органу Пенсійного фонду. Тому питання звільнення від сплати збору повинно було з`ясовуватись при нотаріальному оформленні цивільно-правового договору.

Ухвалою судді від 09.08.2019 року відкрито спрощене провадження без повідомлення сторін в адміністративній справі.

Судом встановлені наступні обставини:

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 162486887 від 05.04.2019 року власником квартири є ОСОБА_1 , що підтверджується рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №43730490 від 29.10.2018 року.

Згідно меморіального ордеру №Т2021603 від 06.09.2018 року ОСОБА_1 сплатив 10084,20 грн. збору з договору купівлі-продажу нерухомого майна.

Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що позивач безпідставно (помилково) сплатив збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі продажу нерухомого майна в розмірі 1% від вартості придбаного ним майна.

Вказані обставини, та зміст спірних правовідносин підтверджені наявними у справі доказами.

Докази надані позивачем: витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 162486887 від 05.04.2019 року, меморіальний ордер №Т2021603, судом враховуються частково, оскільки такі підтверджують сплату коштів з операції купівлі-продажу нерухомого майна.

Судом частково враховуються аргументи наведені позивачем, оскільки відповідач жодними належними та допустимими доказами не обґрунтував тієї обставини що позивач 29.10.2018 року не вперше придбавав нерухоме майно (по АДРЕСА_1 ) за договором купівлі-продажу, і відповідно сплачений збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 1% від його вартості в сумі 10084,20 грн., підлягає поверненню позивачу.

За відсутності відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше саме держава в особі Пенсійного фонду України як уповноваженого суб`єкта владних повноважень зобов`язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов`язана сплачувати збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше. Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов`язана забезпечити його реалізацію. В протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу.

В справі відсутні будь-які належні та допустимі докази, які б спростовували твердження позивача про придбання ним житла вперше, чи підтверджували б реєстрацію на праві приватної власності за ним будь-якого іншого нерухомого майна та свідчили б про відсутність у нього права на звільнення від сплати збору.

Процедура повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії, визначена Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року № 787 (далі - Порядок № 787).

Пунктом 5 Порядку № 787 передбачено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили. Подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби України) подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку. Подання за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.

Відповідно до п.п. 2 пункту 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 року № 215, Казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, відкритого у Національному банку, зокрема, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Отже, оскільки повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а таким органом є Пенсійний фонд України, то саме на відповідача покладено обов`язок щодо формування та надання до органів Державної казначейської служби подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Вказана позиція суду повністю узгоджується з позицією викладеною у постанові Верховного Суду від 28.11.2018 року у справі №813/1126/17.

Позовні вимоги - визнати безпідставно сплаченим 1% збору до Головного управління пенсійного фонду України у Львівській області, що становить 10084,20 грн. задовленню не підлягають оскільки адміністративний суд не наділений повноваженнями щодо встановлення фактів які мають юридичне значення.

Щодо позовних вимог зобов`язати відповідача-Головне управління пенсійного фонду України у Львівській області повернути ОСОБА_1 на поточний рахунок, суд зазначає наступне:

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно дискреційних повноважень - ключовим завданням якого є здійснення правосуддя, від так завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення.

Отже, з огляду на викладене та положень Кодексу адміністративного судочинства України щодо компетенції адміністративного суду, останній при вирішенні справи та ухваленні судового рішення не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) відповідача.

Завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення, а тому зобов`язання повернення збору на обов`язкове державне пенсійне страхування на банківську пластикову картку позивача, є формою втручання у повноваження суб`єкта владних повноважень та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог в цій частині у спосіб: зобов`язання відповідача сформувати та подати до Управління Державної казначейської служби України у Франківському районі м. Львова подання про повернення збору на обов`язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1% від вартості нерухомого майна ( АДРЕСА_1 ), у сумі 10084,20 грн.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Докази подані позивачем переконують в обґрунтованості позовних вимог.

Відтак позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Норми права, які застосував суд, наступні:

Згідно із ст. 3 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування», платники збору, визначені пунктами 5 - 7, 9 і 10 статті 1 вказаного Закону, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування сплачують на рахунки з обліку коштів спеціального фонду державного бюджету, відкриті в управліннях Державного казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі. Ці кошти в установленому порядку зараховуються до спеціального фонду державного бюджету і використовуються згідно із законом про Державний бюджет України.

Згідно п. 9 ст. 1 цього ж Закону, платниками збору з операцій купівлі-продажу нерухомого майна є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ, організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Згідно п. 15-1 Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 листопада 1998 року № 1740, Збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Згідно з додатком до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2011року №106 "Деякі питання ведення обліку податків і зборів (обов`язкових платежів) та інших доходів бюджету", контроль за справлянням (стягненням) до бюджету надходжень, що обліковуються за кодом доходів бюджету 24140500 "Збір з операцій придбання (купівлі-продажу) нерухомого майна" покладено на Пенсійний фонд України.

Згідно положень Порядку виконання державного бюджету за доходами, затвердженого наказом Державного казначейства України від 19 грудня 2000 року №131, повернення надмірно та/або помилково сплачених платежів, які надійшли до спеціального фонду державного бюджету, здійснюється органами Державного казначейства на підставі висновків органів, що контролюють справляння надходжень до бюджету та за рішеннями судових органів.

Згідно п. 5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Державного казначейства України від 10 грудня 2002 р. № 226, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів (обов`язкових платежів) та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету. Подання надається до органу Державного казначейства України за формою, передбаченою відповідними спільними нормативно-правовими актами Державного казначейства України та органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, з питань повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів, або в довільній формі на офіційному бланку установи, за підписом керівника установи або його заступників відповідно до їх компетенції з обов`язковим зазначенням такої інформації: обґрунтування необхідності повернення коштів з бюджету, найменування платника, ідентифікаційного коду за ЄДРПОУ або реєстраційного номера облікової картки платника податків з ДРФО, або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті), суми платежу, що підлягає поверненню, дати та номера розрахункового документа, який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.

Мотиви застосування вказаних норм наступні: зазначені норми встановлюють підстави та порядок подання та повернення сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування.

Згідно ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 262-263, 293, 295, підп.15.5. п.15 Перехідних положень КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10) про визнання протиправною бездіяльність дій, зобов`язання вчинити дії- задоволити частково.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (ЄДРПОУ 13814885, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10) сформувати та подати до Управління Державної казначейської служби України у Франківському районі м. Львова подання про повернення ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 ) сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1% з операції купівлі продажу нерухомого майна у розмірі 10084,20 грн. згідно меморіального ордеру №Т2021603 від 06.09.2018 року.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (ЄДРПОУ 13814885, м.Львів, вул.Митрополита Андрея, 10) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 ) 768,40 грн. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. ст. 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5. п.15 розд. VII «Перехідні положення» цього ж Кодексу.

Рішення складено в повному обсязі 30.09.2019 року.

Суддя Гавдик З.В.