Ухвала суду № 84652723, 30.09.2019, Березнегуватський районний суд Миколаївської області

Провадження № 6/470/19/19

Справа № 470/174/16-ц

УХВАЛА

30 вересня 2019 року смт. Березнегувате

Суддя Березнегуватського районного суду Миколаївської області Луста С.А., розглянувши подання приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Куліченка Дмитра Олександровича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа,

ВСТАНОВИВ:

25 вересня 2019 року до Березнегуватського районного суду Миколаївської області надійшло подання приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа відносно ОСОБА_1 .

З подання вбачається, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Куліченка Д.О. перебуває виконавче провадження № 59566710 з примусового виконання виконавчого листа № 470/174/16-ц, виданого Березнегуватським районним судом Миколаївської області 05.08.2016 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ "Райффайзен Банк Аваль" борг у загальному розмірі 96892,89 грн. Рішення суду набрало законної сили 29.07.2016 року. За вказаним виконавчим документом боржником є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , що проживає в АДРЕСА_1 .

16 липня 2019 року приватним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, якою боржника зобов`язано подати декларацію про доходи та майно та попереджено про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Копію вказаної постанови направлено сторонам виконавчого провадження. Зазначена постанова боржником не отримана. Під час виконання рішення суду виконавцем встановлено, що згідно інформації наданої на запити, боржник відкритих рахунків у банках та інших фінансових установах не має. На праві власності йому належить будинок по АДРЕСА_1 . Також за боржником зареєстрований транспортний засіб марки АЗДК 2137, реєстраційний номер НОМЕР_2 . 19.07.2019 року приватним виконавцем винесено постанову про розшук та арешт майна боржника, а саме вищезазначеного автомобіля. Також з відповіді на запит стало відомо, що ОСОБА_1 неодноразово перетинав кордон України. Вказане свідчить про явне ухилення боржника від виконання обов`язків, покладених на нього рішенням суду.

На підставі вищевикладеного приватний виконавець виконавчого округу Миколаївської області просить подання задовольнити та тимчасово обмежити у праві виїзду за межі України, без вилучення паспорта громадянина України, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_1 , до виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням Березнегуватського районного суду Миколаївської області по справі № 470/174/16-ц про стягнення з нього на користь АТ "Райффайзен Банк Аваль" боргу в сумі 96892,89 грн.

Однак, відповідно до ч.1, ч.2 ст.441 ЦПК України, тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення.

Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом, для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею.

Згідно ч.1 ст.151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: найменування суду, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдином державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності; предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Натомість приватним виконавцем зазначене подання та матеріали до нього подано в електронному вигляді.

Відповідно до ч.8 ст.14 ЦПК України, особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (надалі ЄСІТС), можуть подати процесуальні, інші документи, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний підпис», якщо інше не передбачено цим Кодексом. Особливості використання електронного цифрового підпису в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

Згідно ч.13 вказаної статті, положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему затверджується Вищою радою правосуддя за поданням Державної судової адміністрації України та після консультацій з Радою суддів України.

Частиною 8 статті 43 ЦПК України встановлено, що якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника).

Так, подання було направлено в електронному вигляді та не містить електронного цифрового підпису, у відповідності до згаданих норм ЦПК України та ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», де визначено, що електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа ( ч.ч.1-2 ст. 6 зазначеного Закону).

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі, з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до .Закону України "Про електронний цифровий підпис".

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про електронний цифровий підпис», електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Згідно ч.ч.5,6 ст. 43 ЦПК України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

За змістом п.п.15.16 п.15 розділу VІІ Перехідних положень ЦПК України Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацією України у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Відповідно до п.п.15.1 п.15 розділу VІІ Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.

01 березня 2019 року ДСА України опублікувало в газеті "Голос України" повідомлення про відкликання оголошення, опублікованого в газеті "Голос України" (№ 229 (6984) від 01.12.2018) щодо створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Так, станом на дату надходження подання приватного виконавця в електронній формі до Березнегуватського районного суду, Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему не затверджено, відтак відсутні правові підстави для звернення до суду в системі «Електронний суд» та унеможливлює її прийняття судом саме в електронній формі, що узгоджується із правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними ухвалі від 14.02.2019, справа №9901/43/19, Верховного Суду у постанові від 19.12.2018 року у справі № 226/1204/18, від 04.12.2018 року у справі № 2340/3060/18, від 23.11.2018 року у справі № 813/1368/18, від 14.12.2018 року у справі № 804/3580/18.

Враховуючи викладене, до початку функціонування в Україні Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, всі документи мають подаватися в паперовому вигляді, а письмові заяви повинні мати власноручний підпис заявника.

З огляду на викладене, суддя вважає, що подання приватного виконавця не є належним чином підписаним, а тому оформлене та подане до суду не у відповідності до вимог цивільного процесуального законодавства, яке діє на час його подання.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини її основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Відповідно до ч.9 ст.153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Вищезазначені недоліки не дають суду можливості призначити подання до судового розгляду, що є підставою для його повернення приватному виконавцю виконавчого округу Миколаївської області.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.14, 43, 153, 441 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Подання приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Куліченка Дмитра Олександровича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повернути заявнику.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст.261 ЦПК України.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання до Миколаївського апеляційного суду апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом пятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя С. А. Луста