Рішення № 8465023, 03.02.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 34/56403.02.10 За позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес»

доЗакритого акціонерного товариства «Фінансова група «Страхові традиції»

простягнення 47898,89 грн.

СуддяСташків Р.Б.

Представники: від позивача –Окара І.В. (довіреність № 496/09 від 15.12.2009); від відповідача –не з’явився. СУТЬ СПОРУ:

Закрите акціонерне товариство «Страхова компанія «Брокбізнес»звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з Закритого акціонерного товариства «Фінансова група «Страхові традиції»(далі –відповідач) 43542,82 грн. частки страхового відшкодування, 3701,14 грн. інфляційних втрат, 654,93 грн. 3% річних, всього 47898,89 грн.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем своїх зобов’язань відповідно до договору про загальні умови факультативного перестрахування (ретроцесії) № 000044 від 23.02.2005, укладеного між Закритим акціонерним товариством «Страхова компанія «Брокбізнес»та відповідачем (далі –Договір страхування) щодо перерахування у встановлений пунктом 8.3 Договору страхування строк своєї частки страхового відшкодування.

Закрите акціонерне товариство «Страхова компанія «Брокбізнес»в порядку статей 66, 67 Господарсько процесуального кодексу (далі –ГПК України) подав заяву про вжиття заходів до забезпечення позову, відповідно до якої просило накласти арешт на майно, що належить відповідачеві, у розмірі ціни позову (включаючи суми судових витрат), а саме: автомобіль Tayota Rav4, реєстраційний номер АА 0176 НІ; 3008 року випуску; колір чорний; номер шасі/кузова JТМВН31V905054123.

Суд зазначене клопотання відхилів з тих підстав, що Закритим акціонерним товариством «Страхова компанія «Брокбізнес»у порушення статті 66 ГПК України не доведено, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідач письмових заперечень проти позову не подав, в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення.

Відповідно до законодавства Закрите акціонерне товариство «Страхова компанія «Брокбізнес»змінило найменування на Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Брокбізнес»(далі –позивач), про що свідчать Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 623731 та довідка АА № 270080 з ЄДРПОУ.

Розгляд справи відкладався.

Про поважні причини неявки в судове засідання представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

За таких обставин, суд не вбачає за необхідне відкладати розгляд справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює її розгляд за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

23.02.2005 між позивачем (Страховик) та відповідачем (Перестраховик) було укладено Договір страхування, відповідно до пункту 1.1 предметом якого є загальні умови перестрахування (ретроцесії) ризиків, взаємно переданих (прийнятих) сторонами на факультативній основі по договорам факультативного перестрахування (Ковер-нотам), а також права та обов’язки сторін, що беруть участь у перестрахуванні ретроцесії.

Відповідно до пункту 7.4.1 Договору страхування Перестраховик зобов’язаний сплатити частку страхового відшкодування, яка належить до сплати Перестраховиком згідно Ковер-ноту та документів, що підтверджують розмір страхового відшкодування та розмір частки відповідальності Перестраховика у збитку на підставі: письмової заяви Страховика з розрахунком частики страхового відшкодування, яку повинен сплатити Перестраховик; копії письмової заяви Страховика про виплату страхового відшкодування; копії страхового акту; копії оригінального договору страхування (страхового полісу), та відповідних документів, перелік яких передбачений оригінальним договором страхування.

Згідно пункту 8.3 Договору страхування Перестраховик сплачує Страховику частку страхового відшкодування, яка належить до сплати згідно розрахунків, проведених відповідно до пункту 7.4 Договору страхування та відповідного Ковер-ноту, протягом 10-ти (десяти) операційних банківських днів з дня отримання від Страховика документів, зазначених у пункті 7.4.1 Договору страхування.

На виконання умов Договору 28.07.2008 позивач та відповідач уклали Ковер-ноту № 016-2807-03-04/ФП, відповідно до якої позивачем було перестраховано ризик за договором добровільного страхування № 006-22088 від 09.07.2008, укладеного між позивачем та Шульгою Г.А,, об’єктом страхування згідно якого був автомобіль W Х5»державний номерний знак ВА 4000 АІ (далі –автомобіль W»), а частка відповідальності відповідача становила 6,71%.

23.11.2008 із застрахованим автомобілем MW»стався страховий випадок, а саме ДТП, в результаті якого власнику автомобіля W»було завдано збитків. Розрахунок частини страхового відшкодування разом з пакетом всіх необхідних документів передбачених пунктом 7.4.1 Договору страхування був направлений позивачем на адресу відповідача листом № 2901/10 від 29.01.2009, який відповідач отримав 02.02.2009, що підтверджується кур’єрською накладною № 085874, копія якої міститься в матеріалах справи. Загальний розмір збитків відповідно до акта службового розслідування (страхового акта) № 4003 від 18.12.2008 становить 648924,34 грн., а частка відповідача відповідно до розрахунку частини страхового відшкодування, що підлягає сплаті відповідачем становить 43542,82 грн.

Відповідач залишив вказаний лист без відповіді, а вимогу позивача щодо сплати своєї частки страхового відшкодування у сумі 43542,82 грн. без задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 987 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) за договором перестрахування страховик, який уклав договір страхування, страхує в іншого страховика (перестраховика) ризик виконання частини своїх обов’язків перед страхувальником.

Згідно з частиною 1 статті 12 Закону України «Про страхування»перестрахування - страхування одним страховиком (цедентом, перестрахувальником) на визначених договором умовах ризику виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником у іншого страховика (перестраховика) резидента або нерезидента, який має статус страховика або перестраховика, згідно з законодавством країни, в якій він зареєстрований.

Таким чином, за своєю правовою природою Договір страхування є договором перестрахування, оскільки його положення відповідають вищевказаним приписам чинного законодавства України.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України).

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, відповідач відповідно до умов пункту 8.3 Договору страхування повинен був здійснити сплату своєї частки страхового відшкодування у сумі 43542,82 грн. в строк до 13.02.2009.

Проте, відповідач, як у встановлений пунктом 8.3 Договору страхування строк, свого зобов’язання щодо сплати своєї частки страхового відшкодування у сумі 43542,82 грн. не виконав.

Відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача 43542,82 грн. боргу є законною та обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню у повному обсязі.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Аналогічне положення міститься й у статті 611 ЦК України, згідно з якою у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат підлягає задоволенню у повному обсязі за розрахунком позивача в сумі 654,93 грн. 3% річних та 3701,14 грн. інфляційних втрат. Розрахунок 3% річних та інфляційних втрат відповідає нормам законодавства та матеріалам справи.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог не спростував.

Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов’язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача (частина 5 статті 49 ГПК України).

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, статтями 15, 253, 254, 525, 526, 530 ЦК України, статтями 193, 230 ГК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Фінансова група «Страхові традиції»(04080, м. Київ, вул. Вікентія Хвойки, 15/15, ідентифікаційний код 32281587 з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес»(01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 115-а, ідентифікаційний код 20344871) 43 542 (сорок три тисячі п’ятсот сорок дві) грн. 82 коп. боргу, 654 (шістсот п’ятдесят чотири) грн. 93 коп. 3% річних, 3 701 (три тисячі сімсот одну) грн. 14 коп. інфляційних втрат, а також 478 (чотириста сімдесят вісім) грн. 98 коп. витрат по сплаті державного мита та 315 (триста п'ятнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

СуддяСташків Р.Б. Повний текст рішення підписано 24.02.2010