Рішення № 8465026, 22.02.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 22/74022.02.10 За позовом Приватного акціонерного товариства «Юнікон» до Відкритого акціонерного товариства «Київський мотоциклетний завод»

про стягнення заборгованості та штрафних санкцій

суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача: Радочина А.А. (довіреність № 75 від 21.12.2009р.);

від відповідача: не з’явились;

22.02.2010р. у судовому засіданні, за згодою представника позивача у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерного товариства «Юнікон»(надалі ПАТ «Юнікон», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Київський мотоциклетний завод»(надалі ВАТ «Київський мотоциклетний завод», відповідач) суми заборгованості в розмірі 38537, 75 грн., з яких: 34529, 58 грн. основний борг, 3452, 95 грн. штраф, 484, 27 грн. пеня, 70, 95 грн. 3% річних.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідачем за укладеним договором поставки № МЗ-101 від 27.04.2009р. не у повному обсязі виконані зобов’язання щодо оплати поставленої металопродукції. Також з урахуванням вимог Цивільного кодексу України заявлено до стягнення суму пені, штрафу, трьох процентів річних.

Під час розгляду справи суд не знайшов підстав для забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача, як того просив позивач, а подана заява судом відхилена через наступне.

Згідно Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.12.2006р. № 01-8/2776 “Про деякі питання практики забезпечення позову” у випадку звернення до суду з клопотанням про забезпечення позову заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог передбачених ст. 33 ГПК України, обов’язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов’язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Позивачем не було наведено суду жодних підстав, які б унеможливили захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів, не наведено суду належних доказів, також з матеріалів справи судом не встановлено обставин, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди правам, свободам та інтересам позивача.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (довідка станом на 28.01.2010р. наявна у матеріалах справи).

Провадження у справі порушено ухвалою від 14.01.2010р., що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи, дослідивши наявні у справі матеріали, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

27 квітня 2009р. між ВАТ «Київський мотоциклетний завод»та ЗАТ «Юнікон», правонаступником якого є позивач у справі, укладено договір поставки № МЗ-101 за яким постачальник зобов’язувався в порядку та на умовах, визначених договором передати у власність покупцеві товар, визначений у п. 1.2 договору, а покупець (відповідач у справі) зобов’язувався в порядку та на умовах визначених в договорі, прийняти та оплатити товар.

Згідно з п. 1.3 договору товар поставляється постачальником покупцю за попереднім замовленням партіями, вага яких становить 5-20 тн; термін постачання кожної замовленої партії товару узгоджується сторонами окремо; на поставку кожної партії товару сторони підписують окрему специфікацію, яка є додатком до договору; специфікація узгоджується і підписується сторонами протягом двох днів з дня подання покупцем постачальнику замовлення на поставку товару (частини товару).

Заборгованість в сумі 34529, 58 грн., що є предметом спору у даній справі, виникла у зв’язку з несплатою відповідачем металопродукції отриманої згідно погоджених специфікацій № 8 (додаток № 9 до договору) та № 9 (додаток № 10 до договору), поставка якої підтверджується видатковими накладними № КФК0237 від 21.10.2009р. на суму 27317, 51 грн., № КФК0238 від 21.10.2009р. на суму 11446, 50 грн.. Товар відповідачем отримано на підставі довіреності № 1204 від 20.10.2009р..

Відповідно до положень п. 8.2 договору, строк договору –з моменту укладення до 31 грудня 2009 року; завершення дії договору не звільняє сторони від виконання зобов’язань які не були виконані. Доказів розірвання договору, припинення договірних відносин в період здійсненої поставки металопродукції згідно накладних від 21.10.2009р., за вказаним договором суду не представлено, у зв’язку з чим такі підтверджують виконання позивачем договірних зобов’язань та поставку продукції в межах укладеного договору.

Оплату за поставлений товар відповідачем повністю не здійснено (банківські виписки на підтвердження проведених оплат по договору залучені до матеріалів справи), у зв’язку з чим заборгованість перед позивачем станом на час звернення до суду з позовною заявою складала 34529, 58 грн. та станом на час вирішення спору у вказаній сумі не погашена, доказів які б спростовували визначену суму боргу відповідачем не представлено.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною другою статті 712 ЦК України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно статті 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару. Договір є обов’язковим для виконання сторонами в силу положень ст. 629 ЦК України.

Згідно з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно погоджених умов оплати за специфікаціями № 8 та № 9 до договору покупець проводить оплату товару шляхом перерахування грошових коштів на поточний банківський рахунок продавця в строк до 20 листопада 2009р.; підставою для оплати є представлена продавцем рахунок-фактура (п. 2.1, 2.2 специфікацій).

Рахунки на передоплату № КФК05395 від 20.10.2009р., № КФК05377 від 19.10.2009р. виставлені по договору залучені до матеріалів справи та є такими, що відповідачем не сплачені, строк виконання зобов’язань по оплаті продукції згідно видаткових накладних які залучені до матеріалів справи станом на час вирішення спору є таким, що настав, розрахунок мав бути здійснений відповідачем в строк до 20 листопада 2009р..

Довідкою з банку за вих. 08.7.0.0.0/100218151116 від 18.02.2010р. (Київська філія ПАТ КБ «Приватбанк») підтверджено відсутність здійснення проплат на користь позивача в періоді з 20.10.2009р., у зв’язку з чим сума заборгованості відповідача за поставлену металопродукцію складає 34529, 58 грн. заявлена до стягнення, і вимоги щодо такої підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Згідно п. 7.2 договору № МЗ-101 від 27.04.2009р. у випадку прострочення оплати за поставлений постачальником товар покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,1% від загальної заборгованості, за кожен день прострочки. Якщо прострочення оплати за поставлений постачальником товар складає більше 10 днів, покупець додатково сплачує постачальнику штраф в розмірі 10% від вартості товару за специфікацією.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Сума пені, що підлягає стягненню з відповідача розрахована позивачем у відношенні суми заборгованості за період прострочення з 20.11.2009р. по 14.12.2009р. за обліковою ставкою встановленою Постановою НБУ від 10.08.2009р. № 468 (10, 25%) - в межах строку встановленого законом (не більше ніж за 6 місяців) та складає 484, 27 грн. (розрахунок суми пені є додатком до позовної заяви).

Враховуючи суму заборгованості відповідача станом на час подання позовної заяви в розмірі 34529, 58 грн. та факт порушення покупцем строків розрахунків понад 10 днів, штраф у розмірі 10% від суми боргу складає 3452, 95 грн. та у вказаному розмірі підлягає стягненню з відповідача.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищевикладене та наявність у відповідача перед позивачем заборгованості за поставлений товар, суд погоджується з розрахунком суми 3% річних у розмірі 70, 95 грн. станом на 14.12.2009р. наданим позивачем і вважає такий обгрунтованим.

Факту прострочення сплати суми заборгованості за договором № МЗ-101 від 27.04.2009р. відповідачем не спростовано, відзиву на позов та контррозрахунку суми штрафних санкцій на вимоги ухвали суду не надано, доказів здійснення розрахунків у відповідності з положеннями та у строки встановлені договором суду не представлено, у зв’язку з чим позов підлягає задоволенню.

Судові витрати позивача по сплаті державного мита у сумі 385, 38 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Київський мотоциклетний завод»(04119, м. Київ, вул. Сім’ї Хохлових 8, р/р 26006012813394 у ВАТ «Укрексімбанк»м. Києва, МФО 322313, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 00231314) на користь Приватного акціонерного товариства «Юнікон» (49005, м. Дніпропетровськ, вул. О. Гончара 28-А, р/р 26000241777100 в ДОД ВАТ «Райффайзен банк Аваль»м. Дніпропетровськ, МФО 305653, ідент. код 23647276) 34529, 58 грн. (тридцять чотири тисячі п’ятсот двадцять дев’ять гривень 58 копійок) основного боргу, 3452, 95 грн. (три тисячі чотириста п’ятдесят дві гривні 95 копійок) штрафу, 484, 27 грн. (чотириста вісімдесят чотири гривні 27 копійок) пені, 70, 95 грн. (сімдесят гривень 95 копійок) 3% річних, 385, 38 грн. (триста вісімдесят п’ять гривень 38 копійок) витрат по сплаті державного мита та 236 грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя Р.І. Самсін

дата підписання рішення 26.02.2010