Рішення № 8464679, 15.12.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 47/49115.12.09 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рабен Україна»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Джі Пі С Трейд»

Про стягнення 30468,77 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники:

Від позивача: Ободовська В.С. –представник за довіреністю

Від відповідача: не з”явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення з останнього 18217,75 грн. заборгованості по договорам-заявкам на перевезення вантажу, пені - 4253,42 грн., 3643,55 грн. –штрафу, 3% річних –546,54 грн., втрати від інфляції –3807,52 грн., а також відшкодування витрат по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.11.2009р. було порушено провадження у справі № 47/491, та призначено до розгляду на 26.11.2009р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.11.2009р. розгляд справи відкладено до 15.12.2009.

Представник позивача в судовому засіданні 15.12.2009р. заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Просив суд позов задовольнити. Вимоги мотивовані тим, що відповідачем всупереч умов укладених договорів-заявок за період з 15.05.2007 по 18.05.2008 не було оплачено здійснені позивачем перевезення загалом на суму 18217,75 грн., а саме: по рахунку –фактурі № КІ-0003416 від 16.05.2007 на суму 8772,9 грн. та рахунку –фактурі № № КІ-0004186 від 31.05.2007 на суму 9444,84 грн. Також, за прострочення виконання відповідачем свого зобов’язання по оплаті наданих послуг перевезення, позивачем було заявлено до стягнення з відповідача 4253,42 грн. пені, 3643,55 грн. штрафу, 546,54 грн. –3% річних та 3807,51 грн. інфляційних втрат.

Відповідач своїх представників в судові засідання 26.11.2009р., 15.12.2009р. не направляв, причин неявки представників –не повідомив, відзив та витребувані судом документи - не надав. Через канцелярію Господарського суду м. Києва заяв та клопотань не направляв. Про проведення судових засідань був повідомлений належним чином за адресою свого місцезнаходження. Суд зазначає про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив та витребувані документи через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням.

Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши надані сторонами матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем – ТОВ «Рабен Україна», як виконавцем (перевізником), та відповідачем - ТОВ «Джі Пі С Трейд», як замовником, за період з 15.05.2007 по 18.05.2007 було укладено 16 заявок-договорів на перевезення вантажів автотранспортом (15.05.2007 –13 шт., а 18.05.2007 –3шт.), а саме: № 56871, 56873, 56875, 56876, 56878, 56879, 56881, 57184, 57185, 57186, 57187, 57188, 57189, 57519, 57521, 57524, копії яких наявні в матеріалах справи, відповідно до умов яких перевізник зобов’язався надати замовнику транспортні послуги з перевезення вантажів по відповідним маршрутам.

Згідно пункту 12 усіх 16 заявок-договорів на перевезення вантажів автотранспортом№ 56871, 56873, 56875, 56876, 56878, 56879, 56881, 57184, 57185, 57186, 57187, 57188, 57189, 57519, 57521, 57524, укладених між позивачем і відповідачем, порядок розрахунків було погоджено сторонами наступним чином: оплата за виконані послуги здійснюється згідно оригіналу рахунку протягом 7 банківських днів з дати його отримання, у випадку затримки оплати замовник сплачує виконавцю штраф у розмірі подвійної ставки НБУ за кожен день прострочення платежу та штраф у розмірі 20% від вартості перевезення за користування цими коштами.

Позивачем на підтвердження здійснення перевезень згідно заявок-договорів на перевезення вантажів автотранспортом № 56871, 56873, 56875, 56876, 56878, 56879, 56881, 57184, 57185, 57186, 57187, 57188, 57189, 57519, 57521, 57524 було надано копії товаро-транспортних накладних № 0122342, 0122339, 0122217, 0122219, 0134486, 0122338, 0122336, 0122337, 0122340, 0122341 з відмітками вантажовідправника (відповідача) та вантажоодержувача про отримання вантажу.

Відповідно до рахунків –фактур № КІ-0003416 від 16.05.2007 на суму 8772,91 грн. та № КІ-0004186 від 31.05.2007 на суму 9444,84 грн., позивачем було виставлено відповідачу до оплати за здійснені внутрішні автоперевезення загалом суму у розмірі 18217,75 грн.

Також, відповідно до Актів здачі –прийняття робіт (надання послуг) № КІ-0003416 від 16.05.2007 на суму 8772,91 грн. та № КІ-0004186 від 31.05.2007 на суму 9444,84 грн., які підписані лише представником позивача та посвідчені його печаткою, загальна вартість наданих позивачем послуг з перевезення вантажів згідно рахунків –фактур № КІ-0003416 від 16.05.2007 на суму 8772,91 грн. та № КІ-0004186 від 31.05.2007 на суму 9444,84 грн. складає загалом 18217,75 грн.

Як встановлено судом, відповідачем зазначені Актів здачі –прийняття робіт (надання послуг) № КІ-0003416 від 16.05.2007 на суму 8772,91 грн. та № КІ-0004186 від 31.05.2007 на суму 9444,84 грн., не підписані і печаткою відповідача –не посвідчені, але як зазначав позивач у позові зазначені акти були надіслані відповідачу.

04.03.2008 позивачем на адресу відповідача було надіслано лист –вимогу № КІ-803-203, в якій позивач просив відповідача погасити заборгованість в сумі 18217,75 грн. за надані послуги з перевезення вантажів у внутрішньому сполученні згідно рахунків –фактур № КІ-0003416 від 16.05.2007 на суму 8772,91 грн. та № КІ-0004186 від 31.05.2007 на суму 9444,84 грн., які позивачем було додано в якості додатків до листа-вимоги, і направлення яких на адресу відповідача та їх отримання відповідачем 05.03.2008 підтверджується квитанціями кур’єрської пошти з відмітками про отримання саме відповідачем зазначених документів.

Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 909 Цивільного кодексу України визначено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов’язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов’язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента) або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Згідно статті 920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Вимогами статті 306 Господарського кодексу України встановлено, що перевезенням вантажів у цьому кодексі визнається господарська діяльність, пов’язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами. Суб’єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі.

Відповідно до вимог статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивач, як перевізник, умови заявок-договорів на перевезення вантажів автотранспортом № 56871, 56873, 56875, 56876, 56878, 56879, 56881, 57184, 57185, 57186, 57187, 57188, 57189, 57519, 57521, 57524 виконав, а саме: ним було надано послуги з перевезення вантажів за заявленими маршрутами, що підтверджується наявними в справі копіями товарно-транспортних накладних на перевезення ватажу № 0122342, 0122339, 0122217, 0122219, 0134486, 0122338, 0122336, 0122337, 0122340, 0122341 з відмітками вантажовідправника (відповідача) та вантажоодержувача про отримання вантажу.

Також позивачем на виконання п. 12 заявок-договорів на перевезення вантажів автотранспортом № 56871, 56873, 56875, 56876, 56878, 56879, 56881, 57184, 57185, 57186, 57187, 57188, 57189, 57519, 57521, 57524 для оплати відповідачем вартості наданих послуг з перевезення вантажів загалом на суму 18217,75 грн. було виставлено відповідачу рахунки –фактури № КІ-0003416 від 16.05.2007 на суму 8772,91 грн. (за договорами-заявками від 15.05.2007) та № КІ-0004186 від 31.05.2007 на суму 9444,84 грн. (за договорами-заявками від 18.05.2007), надіслання яких позивачем та отримання їх 05.03.2008 відповідачем підтверджується квитанціями кур’єрської пошти з відмітками про отримання саме відповідачем зазначених документів.

Таким чином, згідно п. 12 заявок-договорів на перевезення вантажів автотранспортом № 56871, 56873, 56875, 56876, 56878, 56879, 56881, 57184, 57185, 57186, 57187, 57188, 57189, 57519, 57521, 57524 відповідач повинен був виконати свій обов’язок по оплаті наданих позивачем послуг з перевезення вантажів у строк 7 банківських днів з дати отримання рахунків –фактур № КІ-0003416 від 16.05.2007 на суму 8772,91 грн. та № КІ-0004186 від 31.05.2007 на суму 9444,84 грн., тобто у строк до 17.03.2008 включно (оскільки 08.03.2008, 09.03.2008 та 09.03.2008 –небанківські дні), але відповідач у зазначений строк свого зобов’язання по оплаті наданих позивачем послуг загалом на суму 18217,75 грн. –не виконав, заборгованість в сумі 18217,75 грн. –не погасив, і станом на момент вирішення спору доказів протилежного суду надано не було.

Таким чином суд дійшов висновку, що на даний час у відповідача перед позивачем згідно виконаних заявок-договорів на перевезення вантажів автотранспортом № 56871, 56873, 56875, 56876, 56878, 56879, 56881, 57184, 57185, 57186, 57187, 57188, 57189, 57519, 57521, 57524 існує непогашена заборгованість в сумі 18217,75 грн., а тому суд визнає вимогу позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості за надані позивачем, але не оплачені відповідачем послуги перевезення автотранспортом законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами та такою що підлягає задоволенню, сумі 18217,75 грн.

Також, позивачем за прострочення виконання зобов’язання по оплаті наданих послуг з перевезення вантажів було заявлено до стягнення з відповідача 4253,42 грн. пені, 3643,55 грн. штрафу, 546,54 грн. –3% річних та 3807,51 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до ст.ст. 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Вимогами статті 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, а саме як сплата неустойки так і відшкодування збитків.

Стаття 230 Господарського кодексу України встановлює, що штрафні санкції це господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Ст. 343 ч.2 Господарського кодексу України встановлює, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Стаття 549 Цивільного кодексу України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскільки відповідач згідно п. 12 заявок-договорів на перевезення вантажів автотранспортом № 56871, 56873, 56875, 56876, 56878, 56879, 56881, 57184, 57185, 57186, 57187, 57188, 57189, 57519, 57521, 57524 повинен був виконати свій обов’язок по оплаті наданих позивачем послуг з перевезення вантажів у строк 7 банківських днів з дати отримання рахунків – фактур № КІ-0003416 від 16.05.2007 на суму 8772,91 грн. та № КІ-0004186 від 31.05.2007 на суму 9444,84 грн., тобто у строк до 17.03.2008 включно (оскільки 08.03.2008, 09.03.2008 та 09.03.2008 –небанківські дні), але відповідач у зазначений строк свого зобов’язання по оплаті наданих позивачем послуг з перевезення загалом на суму 18217,75 грн. –не виконав, заборгованість в сумі 18217,75 грн. –у не погасив, відповідно, прострочення відповідачем виконання свого зобов’язання по оплаті наданих позивачем послуг перевезення вантажу відбувалось з 18.03.2008 по 06.03.2009 (дата визначена позивачем самостійна як гранична щодо нарахування), що складає 354 дні, а тому вимоги позивача стягнення з відповідача пені та штрафу (з урахуванням ч. 6 статті 232 Господарського кодексу України за період з 18.03.2008 по 18.09.2008 та того, що стороною у договорах заявках фактично передбачено нарахування пені, але названо її штрафом,), 3% річних та інфляційних втрат – є законними, обґрунтованими, але такими, що підлягають задоволенню частково згідно нижченаведених розрахунків суду.

Згідно розрахунку суду, розмір пені згідно ч. 6 статті 232 Господарського кодексу України за період з 18.03.2008 по 18.09.2008 складає:

По рахунку –фактурі № КІ-0003416 від 16.05.2007 на суму 8772,91 грн. сума пені складає: 1023,03 грн.

Сума боргу

(грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової

ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення

8772.9118.03.2008 - 29.04.20084310.0000 %0.055 %206,14

8772.9130.04.2008 - 18.09.200814212.0000 %0.066 %816,89

По рахунку –фактурі № КІ-0004186 від 31.05.2007 на суму 9444,84 грн. сума пені складає 1101,38 грн.:

Сума боргу

(грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової

ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення

9444.8418.03.2008 - 29.04.20084310.0000 %0.055 %221,93

9444.8430.04.2008 - 18.09.200814212.0000 %0.066 %879,45

Таким чином, загальний розмір пені складає: 1023,03 грн. + 1101,38 грн. = 2124,41 грн., який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Згідно розрахунку суду, розмір штрафу згідно ч. 6 статті 232 Господарського кодексу України за період з 18.03.2008 по 18.09.2008 складає: по рахунку –фактурі № КІ-0003416 від 16.05.2007 на суму 8772,91 грн. – 1754,58 грн., а по рахунку –фактурі № КІ-0004186 від 31.05.2007 на суму 9444,84 грн. –1888,97 грн., а загалом –3643,55 грн., який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Згідно розрахунку суду, розмір 3% річних складає:

По рахунку –фактурі № КІ-0003416 від 16.05.2007 на суму 8772,91 грн. розмір 3% річних складає 255,26 грн.

Сума боргу

(грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів

8772,9118.03.2008

- 06.03.20093543 %255,26

По рахунку –фактурі № КІ-0004186 від 31.05.2007 на суму 9444,84 грн. розмір 3% річних складає 274,81 грн.

Сума боргу

(грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів

9444,8418.03.2008 - 06.03.20093543 %274,81

Таким чином, загальний розмір 3% річних складає: 255,26 грн. + 274,81 грн. = 530,07 грн., який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Згідно розрахунку суду, розмір інфляційних втрат складає:

По рахунку –фактурі № КІ-0003416 від 16.05.2007 на суму 8772,91 грн. розмір інфляційних втрат складає 1447,53 грн.

Період

заборгованостіСума боргу

(грн.)Середній індекс інфляції

за періодІнфляційне збільшення

суми боргуСума боргу з врахуванням

індексу інфляції

18.03.2008

- 06.03.20098772,911.1651447,5310220,44

По рахунку –фактурі № КІ-0004186 від 31.05.2007 на суму 9444,84 грн. розмір інфляційних втрат складає 1558,40 грн.

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Середній індекс інфляції

за періодІнфляційне збільшення суми боргуСума боргу з врахуванням індексу інфляції

18.03.2008 - 06.03.20099444,841.1651558,4011003,24

Таким чином, загальний розмір інфляційних втрат складає: 1447,53 + 1558,40 грн. = 3005,93 грн. і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

З огляду на викладене, вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, а саме: 18217,75 грн. –основного боргу, 2124,41 грн. –пені, 3643,55 грн. –штрафу, 530,07 грн. –3% річних, 3005,93 грн. –інфляційних втрат. В іншій частині вимоги задоволенню не підлягають.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖІ ПІ С ТРЕЙД»(код ЄДРПОУ 34047937, місцезнаходження: 03150 м. Київ, вул. Предславинська, 34-Б) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рабен Україна»(код ЄДРПОУ 32306522, місцезнаходження: 02154 м.Київ, бульвар Русанівський, буд. 7) суму основного боргу у розмірі 18217 (вісімнадцять тисяч двісті сімнадцять) грн. 75 коп., пені - 2124 (дві тисячі сто двадцять чотири) грн. 41 грн., штрафу - 3643 (три тисячі шістсот сорок три) грн. 55 коп., 3% річних - 530 (п’ятсот тридцять) грн.. 07 коп., інфляційних втрат - 3005 (три тисячі п’ять) грн.. 93 коп., а також 275 (двісті сімдесят п’ять) грн. 22 коп. витрат по сплаті державного мита та 213 (двісті тринадцять) грн. 17 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову –відмовити.

3.          Видати наказ у відповідності до вимог статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

4.          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                                     С.Р.Станік

Дата підписання рішення - 26.02.2010