Рішення № 8464548, 24.02.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 35/59924.02.10 За позовом Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація»

До          Закритого акціонерного товариства «Перспектива»

про          стягнення 19 457,61 грн.

                                                                       Суддя М.Є. Літвінова

Представники:

від позивача: Цимбаліст В.В. –предст. за довір. №155/1/11-03 від 11.01.2010р.;

від відповідача: Дронь А.І. –голова правління;

Рішення прийняте 24.02.2010р., на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України, в зв‘язку з оголошеною в судовому засіданні перервою з 10.02.2010р. по 24.02.2010р.

В судовому засіданні 24.02.2010р., на підставі ч.2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, за згодою представників позивача та відповідача було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація»до Закритого акціонерного товариства «Перспектива»про стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 19 457,61 грн. за фактичне користування нежилим приміщенням після закінчення строку дії Договору оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади міста Києва №08/1763 від 23.11.2004 року та стягнення судових витрат.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач після закінчення строку дії Договору оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади міста Києва №08/1763 від 23.11.2004 року продовжував фактично користуватись нежилим приміщенням, але при цьому неналежним чином виконував зобов’язання в частині повної та своєчасної оплати орендних платежів, що призвело до виникнення заборгованості.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.09.2009р. було порушено провадження у справі №35/599, розгляд справи призначений на 21.10.2009р.

21.10.2009р. через Відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник позивача в судовому засіданні 21.10.2009р. надав документ и на часткове виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі № 35/599 від 23.09.2009р.

Відповідач в судове засідання 21.10.2009р. з’явився, але вимог ухвали суду про порушення провадження у справі № 35/599 від 23.09.2009р. не виконав, витребуваних судом документів не надав.

Відповідач підтримав вищезазначене клопотання про відкладення розгляду справи та просив суд задовольнити останнє та надати можливість відповідачу виконати вимоги ухвали суду № 35/599 від 23.09.2009р.

Представник позивача вирішення вищезазначеного клопотання відповідача поклав на розсуд суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.10.2009р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 11.11.2009р.

В судовому засіданні 11.11.2009р. представник відповідача надав клопотання про зобов’язання позивача провести звірку взаєморозрахунків.

Суд відмовив представнику відповідача в задоволенні клопотання про зобов’язання позивача провести звірку взаєморозрахунків, як безпідставного та необґрунтованого.

Представник позивача в судовому засіданні 11.11.2009р. надав документи на виконання вимог ухвали суду від 21.10.2009р. № 35/599, підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 11.11.2009р. надав документи на виконання вимог ухвали суду від 21.10.2009р. № 35/599, заперечив проти позову та просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

В судовому засіданні 11.11.2009р., на підставі ст. 77 ГПК України, було оголошено перерву до 23.11.2009р.

Представник позивача в судовому засіданні 23.11.2009р. надав документи для огляду суду та для долучення до матеріалів справи, підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні заперечив проти позовних вимог та просив суд відмовити позивачу в задоволенні позову повністю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.11.2009р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 07.12.2009р.

В судовому засіданні 07.12.2009р. представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов.

Відповідач в судовому засіданні надав документи на виконання вимог ухвали суду № 35/599 від 23.11.2009р.

Відповідач заперечив проти позовних вимог та просив суд відмовити позивачу в задоволенні позову повністю; заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи для надання відповідачу можливості надати додаткові докази по справі в обґрунтування своїх заперечень проти позову, клопотання про продовження строку вирішення спору у справі, та просив суд задовольнити останні.

Представник позивача не заперечував проти вищезазначених клопотань відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.12.2009р., на підставі ч. 4 ст. 69 ГПК України, продовжено строк вирішення спору у справі № 35/599 та, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 11.01.2010р.

В судовому засіданні 11.01.2010р. представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представники відповідача в судовому засіданні надали документи для долучення до матеріалів справи та для огляду суду, визнають позов частково.

В судовому засіданні 11.01.2010р., на підставі ст. 77 ГПК України, було оголошено перерву до 25.01.2010р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.01.2010р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 10.02.2010р.

В судовому засіданні 10.02.2010р. представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов; надав документи на виконання вимог ухвали суду від 25.01.2010р.

Відповідач частково заперечує проти позову; надав документи на виконання вимог ухвали суду від 25.01.2010р.

В судовому засіданні 10.02.2010р., на підставі ст. 77 ГПК України, було оголошено перерву до 24.02.2010р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

23 листопада 2004 року між Комунальним підприємством «Київжитлоспецексплуатація»та Закритим акціонерним товариством «Перспектива»було укладено Договір оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади міста Києва №08/1763 (далі - Договір).

Відповідно до умов Договору (п. 1.1.) орендодавець (позивач) на підставі рішення Київського Господарського суду міста Києва від 02.12.2003р. № 1/358 передає, а орендар (відповідач) приймає в оренду нежиле приміщення (об’єкт оренди), за адресою: вул. Юри Гната, будинок 13 літ. А, для розміщення кондитерського цеху, в т.ч. столу замовлень.

У відповідності до п. 2.1. Договору об’єктом оренди є: нежиле приміщення загальною площею 503,2 кв.м, в т.ч. на 1 поверсі –306,50 кв.м, з них стіл замовлень 20,0 кв.м., у підвалі –196,7 кв.м.

Строк дії Договору було встановлено з 23 листопада 2004 року по 31 грудня 2006 року (п. 9.1. Договору).

Відповідно до п. 3.1. Договору за користування об’єктом оренди орендар сплачує орендодавцю орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку орендної плати та порядок використання орендної плати, затвердженої рішенням Київської міської ради від 05.07.2001р. № 366/1342, місячний розмір якої згідно з розрахунком орендної плати, що є невід’ємною частиною цього Договору на дату підписання Договору становить 2735,72 грн.

На підставі п. 3.5. Договору орендна плата сплачується орендарем починаючи з дати підписання акту приймання-передачі. Останнім днем сплати орендної плати є дата підписання сторонами акту приймання-передачі при поверненні об’єкта оренди орендодавцеві.

Згідно п. 3.6. Договору орендна сплачуться орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 10 числа поточного місяця на рахунок орендодавця.

Відповідно до п. 4.2. Договору орендар зобов’язався вносити орендні платежі своєчасно і в повному обсязі.

23.11.2004р. між позивачем та відповідачем було складено та підписано Акт приймання-передачі, відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв нежиле приміщення загальною площею 503,2 кв.м, за адресою: вул. Юри Гната, будинок 13 літ. А, для розміщення кондитерського цеху, в т.ч. столу замовлень.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що термін дії Договору оренди № 08/1763 від 23.11.2004р. закінчився 31.12.2006р., однак, відповідач продовжував користуватись приміщенням та в порушення зобов’язання по здійсненню орендної плати не сплатив позивачу орендну плату за період з 01.05.2009 року по 31.07.2009 року, у зв’язку з чим виникла заборгованість за фактичне користування нежилим приміщенням в розмірі 19 457,61 грн. (розрахунок наявний в матеріалах справи).

07.08.2009р. позивач направив на адресу відповідача лист-вимогу за № 155/1/11-3579 від 05.08.2009р. з вимогою до 17.08.2009р. сплатити суму заборгованості. Вказаний лист-вимогу відповідач отримав 10.08.2009р., що підтверджується відміткою у повідомленні про вручення поштового відправлення № 56969871 (копія в матеріалах справи).

Проте, вказаний вище лист-вимога позивача був залишений без реагування з боку відповідача.

Станом на дату звернення з позовом до суду та розгляду справи у судовому засіданні відповідач заборгованість не погасив.

Відповідач проти заявлених позовних вимог частково заперечив, мотивуючи свої заперечення наступним.

Відповідач зазначає, що згідно п. 2.1. Договору оренди № 08/1763 від 23.11.2004р. 20 кв.м загальної орендованої площі призначено для стола замовлень. Ця площа має збільшену ставку розміру орендної плати. Діяльність стола замовлень здійснюється на підставі торгового патенту, право на який відповідач втратив за відсутності договору оренди. Зазначена площа не використовувалася за цільовим призначенням. На підтвердження того, що стіл замовлень не працював відповідач надав звітність до податкової інспекції району про розрахункові операції за період 2006-2009р.р., заяву на придбання торгового патенту, заявку на одержання дозволу на розміщення об’єкта торгівлі.

На підставі викладеного відповідач вважає, що заявлена сума перевищує фактичні дані. Обґрунтовуючи свої заперечення, відповідач посилається на те, що ним надавалися звернення до Головного Управління комунальної власності м. Києва (виконавчого органу Київради) на продовження дії договору оренди: від 06.11.2006р. № 61, від 19.02.2007р. № 77, від 23.04.2007р. № 81, від 29.05.2007р. № 84, однак, відповіді не надходили. Відповідач зазначає, що втратив право звернення та вимог, відповідно до п. 3.11. Договору оренди щодо звернення до Київради щодо відповідного зменшення орендної плати, з часу закінчення строку дії Договору, що в свою чергу призвело до втрати права використання частини площі (20 кв.м) столу замовлень за призначенням, як торгівельної. Відповідач вказує, що Договір оренди не продовжено не з вини відповідача, а внаслідок протиправних дій Київради. Враховуючи вищенаведене, відповідач наполягає на виключенні з суми заборгованості нарахованої суми плати за невикористану за призначенням площу столу замовлень (20 кв.м), що складає 1131,40 грн., та визнає позовні вимоги про стягнення заборгованості за фактичне користування приміщенням в розмірі 18265,68 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Спірне приміщення є комунальним майном, і спір щодо нього повинен вирішуватися відповідно до Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній республіці Крим або перебуває в комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно –правовими актами (ч.1 ст. 2, ст. 3 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»).

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Договір оренди є одним з видів зобов‘язального майнового найму, правовідносини за яким регламентуються загальними нормами зобов‘язального права та майнового найму.

Своєчасне внесення орендної плати за користуванням майном є одним з основних обов‘язків наймача (Орендаря), належне виконання якого вимагається законом.

За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п.3 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендар зобов’язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно п.1, п. 3 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендар за користування об’єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що відповідно до п. 9.1. Договору строк дії Договору закінчився 31 грудня 2006 року, однак, відповідач продовжував фактично користуватись орендованим нежилим приміщенням. Доказів здійснення оплати орендних платежів за період з 01.05.2009 року по 31.07.2009 року відповідачем суду не надано.

Твердження відповідача з того приводу, що ним направлялися звернення до Головного Управління комунальної власності м. Києва (виконавчого органу Київради) на продовження дії договору оренди: від 06.11.2006р. № 61, від 19.02.2007р. № 77, від 23.04.2007р. № 81, від 29.05.2007р. № 84, судом до уваги не приймаються, оскільки відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження зазначеного.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент пред’явлення позову та розгляду справи в судовому засіданні, відповідач свої зобов’язання щодо сплати орендної плати не виконав, суму заборгованості в розмірі 19 457,61 грн. не сплатив.

З наданих суду доказів вбачається, що відповідачем були порушені зобов’язання щодо здійснення орендних платежів, внаслідок чого за період з 01.05.2009 року по 31.07.2009 року виникла заборгованість у загальному розмірі 19 457,61 грн.

На дату звернення з позовом до суду та розгляду справи в судовому засіданні відповідач суму заборгованості не сплатив.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві.

Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за фактичне користування нежилим приміщенням в розмірі 19 457,61 грн., є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Перспектива»(03148, м. Київ, вул. Пшенична, 16-А, код ЄДРПОУ 21484321; р/р 2600500011156 у ВАТ КБ «Хрещатик»у м. Києві, МФО 300670) на користь Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація»(01034, м. Київ, вул. Володимирська, 51-А, код ЄДРПОУ 03366500, р/р 2600800990704 у ВАТ КБ «Хрещатик»м. Києва, МФО 300670), а у випадку відсутності коштів –з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 19 457,61 грн. (дев’ятнадцять тисяч чотириста п’ятдесят сім гривень 61 коп.) –заборгованості за фактичне користування нежилим приміщенням, 194,58 грн. (сто дев’яносто чотири гривні 58 коп.) –державного мита, 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя М.Є. Літвінова

Дата підписання

повного тексту рішення: 25.02.2010р.