Рішення № 8464316, 22.02.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 48/522.02.10 За позовомАкціонерного товариства "Страхова компанія "Залізничні шляхи"

доЗакритого акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ІнтерТрансПоліс"

простягнення 1 212,44 грн.

Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

від позивача:Чернова С.В.

від відповідача:не з'явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство "Страхова компанія "Залізничні шляхи" (надалі –АТ "СК "Залізничні шляхи") звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ІнтерТрансПоліс" (надалі –ЗАТ "АСК "ІнтерТрансПоліс") про стягнення 1 212,44 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов генерального договору про співробітництво в області перестрахування і ретроцесії №1103/07 від 01.06.2007 р. відповідач у встановлені строки не виконав зобов’язання з оплати своєї частки страхового відшкодування, у зв’язку з настанням страхового випадку.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.01.2010 р. порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 01.02.2010 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.02.2010 р. у зв’язку з неявкою представника відповідача розгляд справи відкладено до 22.02.2010 р.

У судове засідання 22.02.2010 р. представник позивача з’явився, вимоги ухвал суду виконав, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити їх повністю.

Представник відповідача в судове засідання 22.02.2010 р. вдруге не з’явився, вимоги ухвал суду не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується відмітками на звороті ухвал суду та повідомленням про вручення поштового відправлення №09013486, що отримане відповідачем 18.01.2010 р.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 04070, м. Київ, вул. Григорія Сковороди, 21/16, на яку було відправлено ухвали суду, підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №3813443 від 21.07.2009 р. та вказана в позові.

Також судом було додатково відправлено ухвали суду на поштову адресу відповідача (04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 13-Е), що вказана в позові.

Згідно із абз. 2 п. 3.6 роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

За згодою представників сторін, присутніх у судовому засіданні, судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.06.2007 р. між АТ "СК "Залізничні шляхи" (перестрахувальник) та ЗАТ "АСК "ІнтерТрансПоліс" (перестраховик) було укладено генеральний договір №1103/07 про співробітництво в області перестрахування і ретроцесії (надалі –"Договір").

Відповідно до п.п. 1.1, 1.2 Договору предметом даного договору є угода про порядок і умови співпраці в галузі факультативного перестрахування (ретроцесії) ризиків. Даний договір є основним документом, який регулює та визначає принципи взаємодії сторін у сфері факультативного перестрахування (ретроцесії), а також права і обов’язки при укладанні та виконанні договорів факультативного перестрахування, взаємну відповідальність сторін, порядок врегулювання збитків та вирішення спірних питань.

Згідно із ч. 1 ст. 987 Цивільного кодексу України за договором перестрахування страховик, який уклав договір страхування, страхує в іншого страховика (перестраховика) ризик виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником.

Пунктом 1.6 Договору передбачено, що кожна із сторін, що підписала даний договір, має право приймати і передавати ризики у факультативне перестрахування (ретроцесію) у визначеній долі, керуючись інтересами обох сторін. Конкретний договір факультативного перестрахування (ковер-нота) є юридичним документом, невід'ємним доповненням даного договору, що регулює перестрахування конкретного ризику.

22.01.2009 р. між сторонами укладено ковер-нот №2-09/ІТР (надалі –"Ковер-нот"), об’єктом перестрахування якого є майнові інтереси Страхувальника (Матковського П.А.), що не суперечать законодавству України, пов’язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом Honda Accord, реєстраційний номер АА 8889 СА. Від представника відповідача Ковер-нот підписаний Єрш Т.М. на підставі довіреності №275 від 18.11.2008 р.

Згідно із умовами Ковер-ноту АТ "СК "Залізничні шляхи" передало, а ЗАТ "АСК "ІнтерТрансПоліс" прийняло у перестрахування страхові ризики позивача за договором добровільного страхування наземного транспорту №03-02 від 21.01.2009р. на період з 21.01.2009 р. по 20.01.2010 р.

Частка відповідальності, що передана в перестрахування перестраховику за Ковер-нотом становить 55000,00 грн., що становить 37,6 % від страхової суми (146 250,00 грн.).

На виконання умов Ковер-ноту позивачем було перераховано на користь відповідача перестрахувальну премію у розмірі 2 425,50 грн., що підтверджується платіжними доручення №324 від 16.02.2009 р., №198 від 19.03.2009 р., №428 від 21.04.2009 р. та №710 від 25.05.2009р.

30.03.2009 р. на 191-му км а/д Киів - Харків мало місце ДТП за участі застрахованого автомобіля Honda Accord, реєстраційний номер АА 8889 СА, у зв’язку із чим позивач на підставі калькуляції вартості відновлювального ремонту та страхового акту №142/09-268/09, затвердженого 09.04.2009 р., виплатив застрахованій особі страхове відшкодування у розмірі 3 024,00 грн., що підтверджується видатковим касовим ордером №238 від 13.04.2009 р.

Пунктом 4.4 Договору погоджено, що перестраховик зобов’язаний, в разі настання страхового випадку, за заявою перестрахувальника, здійснити виплату страхового відшкодування в межах прийнятого на себе ліміту відповідальності, обумовленого конкретними договорами перестрахування (ретроцесії), безпосередньо страхувальнику у випадку неплатоспроможності перестрахувальника.

Згідно із п. 6.2 Ковер-ноту перестраховик зобов’язаний відшкодувати страховику витрати на розслідування та врегулювання страхового випадку, включаючи витрати страховика, що пов’язані з визначенням причин та розмірів збитку, витрат на зменшення розмірів збитку у такій частці, в якій він ніс відповідальність за Договором перестрахування.

Платіжним дорученням №1973 від 05.05.2009 р. сплатив ФОП Лисюк В.К. вартість проведеного огляду транспортного засобу у розмірі 200,00 грн.

Таким чином, розмір частки страхового відшкодування, який покладається на відповідача згідно Ковер-ноту становить 1 212,44 грн. ((3 024,00 + 200,00)x37,60%).

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Вказаний Договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 6.3 Ковер-ноту перестраховик сплачує частку страхового відшкодування та витрат на врегулювання збитків за страховим випадком на розрахунковий рахунок страховика, не пізніше 5 банківських днів з дати одержання перестраховиком від страховика копії страхового акту та документів, що посвідчують настання страхового випадку, та розрахунку суми збитку.

Листом №448/П від 20.05.2009 р. до якого додані документи, передбачені п. 6.3. Ковер-ноту, позивач звернувся до відповідача з вимогою сплатити частку страхового відшкодування по автомобілю Honda Accord, реєстраційний номер АА 8889 СА, що складає 1 212,44 грн.

Отже, строк виконання відповідачем грошового зобов’язання по виплаті частки страхового відшкодування на момент розгляду справи настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Заборгованість ЗАТ "АСК "ІнтерТрансПоліс" перед АТ "СК "Залізничні шляхи" по сплаті частки перестрахового відшкодування у розмірі 1 212,44 грн. підтверджується матеріалами справи та не спростована відповідачем. Доказів погашення заборгованості відповідачем не подано.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги про стягнення частки перестрахового відшкодування у розмірі 1 212,44 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов Акціонерного товариства "Страхова компанія "Залізничні шляхи" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ІнтерТрансПоліс" (04070, м. Київ, вул. Григорія Сковороди, 21/16; ідентифікаційний код 31451838) на користь Акціонерного товариства "Страхова компанія "Залізничні шляхи" (36011, м. Полтава, вул. Шевченка, 3; ідентифікаційний код 22523595) частку перестрахового відшкодування у розмірі 1 212 (одна тисяча двісті дванадцять) грн. 44 коп., державне мито у розмірі 102 (сто дві) грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                                                                                     Р.В. Бойко