Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 41/78805.02.10 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Маркатвен»
доТовариства з обмеженою відповідальністю «Стейтбіз»
простягнення 21591,20 грн.
Суддя Спичак О.М.
Представники сторін:
від позивача: Лужицька І.С. –дов. № б/н від 20.10.2009 року;
від відповідача : не з'явився;
Обставини справи:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Маркатвен»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стейтбіз»про стягнення 20000,00 грн. –основної заборгованості, 159,00 грн. – інфляційних втрат, 169,31 грн. –3% річних, 1180,01 грн. –пені відповідно до Додатку № 2 від 27.04.2009 року до Договору № 142 від 06.04.2009 року та 82,88 грн. –пені за Додатком № 1 від 06.04.2009 року до Договору № 142 від 06.04.2009 року.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача сплачене державне мито, витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав в повному обсязі зобов’язання щодо оплати наданих послуг за Договором № 142 від 06.04.2009 року та Додатками № 1 та № 2 від 06.04.2009 року та від 27.04.2009 року.
Ухвалою від 20.11.2009 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 07.12.2009 року.
В судовому засіданні 07.12.2009 року представники позивача подали документи на вимогу ухвали суду про порушення провадження у справі та надали усні пояснення по суті спору, відповідно до яких просили суд позов задовольнити повністю.
В судове засідання 07.12.2009 року, представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.
Ухвалою від 07.12.2009 року розгляд справи було відкладено на 25.12.2009 року.
Представник позивача в судовому засіданні 25.12.2009 року надав усні пояснення по суті спору.
Представник відповідача в судове засідання 25.12.2009 року не з'явився, проте подав через канцелярію суду клопотання про передачу справи за підсудністю, про зобов’язання позивача повторно надіслати на адресу відповідача копію позовної заяви з додатками та про відкладення розгляду справи.
Розглянувши подані відповідачем клопотання суд відмовив в задоволенні клопотань про передачу справи за підсудністю, так як в матеріалах справи наявний витяг з ЄДРПОУ з якого вбачається, що місцезнаходженням відповідача є м. Київ, Деснянський р –н, вул. Жукова, 26 та про зобов’язання позивача надіслати копію позовної заяви з додатками на адресу відповідача, так як до позову додано фіскальний чек № 8064 від 05.10.2009 року та копію повідомлення про вручення поштового відправлення на підтвердження того, що відповідач отримав позовну заяву з додатками за своїм місцезнаходженням.
Ухвалою від 25.12.2009 року розгляд справи було відкладено на 18.01.2010 року.
Представник позивача в судовому засіданні 18.01.2010 року надав усні пояснення по суті спору та подав клопотання про продовження строку вирішення спору.
Представник відповідача в судове засідання 18.01.2010 року не з'явився, проте подав через канцелярію суду клопотання про відкладення розгляду справи, про продовження строку вирішення спору та просив суд не розглядати справу без участі представника відповідача.
Суд розглянув та задовольнив клопотання сторін про продовження строку вирішення спору та клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.
Ухвалою від 18.01.2010 року розгляд справи було відкладено на 05.02.2010 року.
В судовому засіданні 05.02.2010 року представник позивача подав додаткові документи по справі та надав усні пояснення по суті спору.
Представник відповідача в судове засідання 05.02.2010 року не з'явився, проте подав через канцелярію суду заперечення на позов та клопотання про відкладення розгляду справи, яке судом відхилено, так як відповідач жодного разу не з'явився в судове засідання і не надав належних доказів в обґрунтування неможливості прибуття в судове засідання.
Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні 05.02.2010 року на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
06 квітня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Маркатвен»(виконавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Стейтбіз»(замовник, відповідач), був укладений Договір № 142 (далі –Договір), відповідно до пункту 1.1 якого замовник доручає, а виконавець бере на себе обов’язок виконати розробку назви Інтернет проекту (далі –роботи).
Відповідно до пункту 3.1 Договору виконання зобов’язань виконавцем підтверджується актом приймання –передачі виконаних робіт, який надається виконавцем замовнику у двох екземплярах. Замовник протягом трьох робочих днів з моменту надання виконавцем робіт та акту приймання –передачі виконаних робіт у двох екземплярах підписує акт або направляє виконавцю мотивовану відмову від підписання акту приймання –передачі виконаних робіт.
Згідно з пунктом 3.2 Договору у випадку невиконання виконавцем робіт, виконання їх не в повному обсязі, без урахування вимог та зауважень замовника або неякісного виконання робіт, замовник має право відмовитись від підписання акту приймання –передачі виконаних робіт та надати виконавцю термін для усунення зауважень замовника.
Пунктом 4.1 Договору передбачено, що перелік виконаних робіт, ціна, строки та порядок обумовлюються в Додатках до даного Договору, які є його невід’ємною частиною.
Відповідно до пункту 4.2 Договору оплата робіт здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний банківський рахунок виконавця в порядку та в строки, передбачені в Додатках до даного Договору.
Згідно з пунктом 5.2.2 Договору замовник має право розірвати Договір в односторонньому порядку у випадку несвоєчасного та/або неякісного виконання робіт (одного із етапів робіт) виконавцем, а також в інших випадках, передбачених чинними законодавством, письмово повідомивши про це виконавця за 5 (п’ять) робочих днів.
Відповідно до пункту 9.6 Договору у випадку, якщо одна із сторін достроково розірве Договір з причин, які відрізняються від тих, які передбачені даним Договором та діючим законодавством України –договір припиняє свою дію з дати вказаної у відповідному письмовому повідомлені. При цьому строк за який сторона, що ініціює розірвання Договору, повинна попередити іншу сторону про таке розірвання, не може бути меншим 10 (десяти) днів. У такому випадку взаєморозрахунки сторін повинні бути проведені відповідно до фактично виконаних робіт у строк не пізніше трьох робочих днів після дати припинення дії Договору.
Відповідно до пункту 1 Додатку № 1 від 06.04.2009 року до Договору № 142 від 06.04.2009 року замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов’язання виконати робити по розробці найменування нового Інтернет проекту (соціальна мережа).
Згідно з пунктом 3 Додатку № 1 строки виконання робіт:
- початок робіт –06.04.2009 року;
- надання перших релізів –13.04.2009 року;
- узгодження варіантів або надання коментарів замовником –до 17.04.2009 року;
- (у випадку необхідності) доробка варіантів виконавцем –до 22.04.2009 року;
- вибір назви замовником –до 27.04.2009 року.
Загальна вартість робіт по даному Договору складає 5000,00 грн. в т.ч. ПДВ 20% - 833,33 грн. (п. 3 Додатку № 1)
Відповідно до пункту 4 Додатку № 1порядок оплати робіт:
- аванс 50% - 2500,00 грн. в т.ч. ПДВ 20% - 416,66 грн. протягом 3 робочих днів з моменту виставлення рахунку виконавцем;
- повна оплата 50% - 2500,00 грн. в т.ч. ПДВ 20 % - 416,66 грн. протягом 3 робочих днів з моменту підписання сторонами акту приймання –передачі виконаних робіт.
Як вбачається з матеріалів справи 07.04.2009 року позивач виставив відповідачу рахунок –фактуру № М –00000014 на оплату послуг за розробку імені Інтернет –проекту.
В свою чергу, відповідач сплатив 50% авансу в сумі 2500,00 грн., що засвідчується банківською випискою від 07.04.2009 року на суму 2500,00 грн.
На виконання умов Договору та Додатку № 1 позивач надав відповідачу послуги на суму 5000,00 грн., на доказ чого надано акт здачі –прийняття виконаних робіт (наданих послуг) № М –00000018 від 01 червня 2009 року на суму 5000,00 грн.
Проте, відповідач за надані послуги всупереч пункту 4 Додатку № 1 до Договору розрахувався несвоєчасно, що засвідчується банківською випискою від 06.08.2009 року на суму 2500,00 грн.
Додатком № 2 від 27.04.2009 року до Договору № 142 від 06.04.2009 року, сторони узгодили, що замовник поручає, а виконавець бере на себе зобов’язання виконати роботи по розробці фірмового стилю MediaBomba.
Відповідно до пункту 2 Додатку № 2 строки виконання робіт:
- початок робіт –27.04.2009 року;
- надання перших ескізів логотипу –26.04.2009 року;
- (у випадку необхідності) доробка варіантів логотипу виконавцем –до 15.05.2009 року;
- розробка фірмового стилю (п. 1.2 –1.8) –18.05.2009 –01.06.2009;
- закінчення робіт по розробці фірмового стилю –до 08.06.2009 року.
Загальна вартість робіт по даному Додатку складає 20000,00 грн. в т.ч. ПДВ 20% - 3333,33 грн. (п. 3 Додатку № 2)
Відповідно до пункту 4 Додатку № 2 порядок оплати робіт:
- аванс 25% - 5000,00 грн. в т.ч. ПДВ 20% - 833,33 грн. протягом 1 робочого дня з моменту виставлення рахунку виконавцем;
- повна оплата 75% - 15000,00 грн. в т.ч. ПДВ 20 % - 2500,00 грн. протягом 3 робочих днів з моменту підписання сторонами акту приймання –передачі виконаних робіт.
Відповідач в порушення умов Договору авансовий платіж по Додатку № 2 в обумовлені строки не сплатив.
Позивач незважаючи на порушення відповідачем умов Додатку № 2 до Договору надав відповідачу послуги по розробці фірмового стилю на загальну суму 20000,00 грн., на доказ чого надано висновок експертного дослідження комп’ютерної техніки та програмних продуктів № 6392 від 21.07.2009 року Київського науково –дослідного інституту судових експертиз.
25 червня 2009 року позивач направив на адресу відповідача рахунки –фактури № М –00000014 від 07.04.2009 року та № М –00000025 від 19.05.2009 року, акти здачі –прийняття послуг № М –00000018 від 01.06.2009 року, № М –00000020 від 09.06.2009 року та податкові накладні № 31 від 01.06.2009 року та № 35 від 09.06.2009 року, що засвідчується описом вкладення у лист та фіскальним чеком № 3296 від 25.06.2009 року (копії в матеріалах справи).
30 липня 2009 року позивач направив на адресу відповідача претензію з вимогами підписати акти прийому –передачі, сплатити прострочену оплату за Договором № 142 від 06.04.2009 року, сплатити пеню за прострочення в розмірі облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення, на доказ чого надано повідомлення про вручення поштового відправлення від 04.08.2009 року та фіскальні чеки.
В свою чергу відповідач надіслав відповідь на претензію у відповідності до якої існуючу заборгованість визнав частково, проте акт прийому –передачі виконаних робіт (наданих послуг) № М –00000020 від 09 червня 2009 року не підписав та обґрунтовану відмову від підписання вищезазначеного акту не надав, тобто, останній фактично погодився, що позивач свої зобов’язання щодо надання послуг передбачених Додатком № 2 до Договору виконав в повному обсязі.
Станом на день винесення рішення суму боргу відповідач не сплатив, належних доказів на спростування обставин, викладених позивачем відповідач не надав, а тому загальна заборгованість відповідача перед позивачем становить 20000,00 грн.
Згідно статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 20000,00 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов’язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов’язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов’язань.
Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Пунктом 6.2.1 Договору сторони передбачили, що у випадку неоплати або несвоєчасної оплати виконаних робіт замовник виплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу. Пеня не застосовується у випадку неоплати або несвоєчасної оплати суми авансу.
Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача за несвоєчасне виконання зобов’язань по Додатку № 1 пеню в сумі 82,88 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, акти було надіслано 25.06.2009 року, що засвідчується фіскальним чеком № 3296 від 25.06.2009 року та відповідним описом вкладення.
Таким чином, з урахуванням строків поштового обігу встановленого чинним законодавством України та строків оплати визначених пунктом 4 Додатку до Договору, судом встановлено, що прострочення по сплаті робіт розпочалось з 03.07.2009 року.
06.08.2009 року відповідач в повному обсязі розрахувався за надані позивачем послуги, що засвідчується банківською випискою від 06.08.2009 року на суму 2500,00 грн.
Здійснивши перерахунок пені за несвоєчасне виконання зобов’язань передбачених Додатком № 1 за період з 03.07.2009 року по 05.08.2009 року, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково в сумі 51,23 грн.
Крім того, позивач нарахував та просить стягнути з відповідача за несвоєчасне виконання зобов’язань по Додатку № 2 пеню в сумі 1180,01 грн.
Частиною 2 пункту 6.2.1 Договору передбачено, що пеня не застосовується у випадку неоплати або несвоєчасної оплати суми авансу.
Оскільки, відповідач аванс 25% в сумі 5000,00 грн. передбачений пунктом 4 Додатку № 2 не сплатив, позовні вимоги в частині стягнення пені за прострочення сплати робіт по цьому Додатку задоволенню не підлягають, так як відсутні підстави для їх нарахування.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач на підставі статті 625 Цивільного кодексу України нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 169,31 грн. та 159,00 грн. –інфляційних втрат.
Здійснивши перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат, з урахуванням встановленої дати прострочення (03.07.2009р.) та в межах періодів визначених позивачем, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 3% річних підлягають задоволенню повністю в сумі 169,31 грн., а позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат задоволенню не підлягають, так як інфляційні втрати за вказаний період відсутні.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, –
В И Р І Ш И В:
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Стейтбіз»(місцезнаходження: 02166, м. Київ, Деснянський р-н, вул. Жукова, 26; фактична адреса: 83001, м. Донецьк, вул. Кобозева, 68, кв. 15, код ЄДРПОУ 34344067) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркатвен»(місцезнаходження: 01004, м. Київ, вул. Пушкінська, буд. 21, оф. 2; фактична адреса: 01001, м. Київ, вул. Шота Руставелі, 12, оф. 4, код ЄДРПОУ 32531699) 20 000 (двадцять тисяч) грн. 00 коп. –основного боргу, 51 (п’ятдесят одну) грн. 23 коп. –пені, 169 (сто шістдесят дев'ять) грн. 31 коп. –3% річних, 202 (двісті дві) грн. 21 - державного мита та 221 (двісті двадцять одну) грн. 02 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Суддя О.М. Спичак
Дата підписання рішення
24.02.2010 року
Судове рішення № 8464172, Господарський суд м. Києва було прийнято 05.02.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 41/788. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: