Постанова № 8464080, 15.03.2007, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.03.2007р.м.Київ№ 32/932

16:02

За позовом          

За заявоюДержавної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва

проперегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду м. Києва від 25.12.2003

у справі № 32/932

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Рейтингове агентство «Прозора Україна»

доДержавної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 03.11.2003 № 0000132303/0/775-23-60-30603808/8436

Головуючий суддяСташків Р.Б.

СуддіЄвсіков О.О.

Усатенко І.В.

секретар судового засіданняКарбовська О.В.

Представники: від позивачаПетрик С.А. (довіреність у справі); від відповідача Максименко С.П. (довіреність у справі);

Сименюк І.Ю. (довіреність у справі);

від прокуратуриГаврилова І.А. (довіреність у справі). Розгляд справи здійснюється за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (далі –КАС України) відповідно до пункту 6 Розділу VІІ цього Кодексу.

СУТЬ СПОРУ:

Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейтингове агентство Прозора Україна»(далі-Товариство) звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва (далі-Інспекція) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 03.11.2003 № 0000132303/0/775-23-60-30603808/8436.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 25.12.2003 позов було задоволено повністю.

У жовтні 2006 року Інспекція звернулась до суду із заявою про перегляд зазначеного судового рішення за нововиявленими обставинами. Вказана заява Інспекції мотивована тим, що ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19.04.2006 у справі №32/46 за позовом Товариства до Інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0000162303/0/784-23-60-30603808/8767 від 12.11.2003 встановлено, що 10.11.2003 Інспекцією була проведена позапланова комплексна документальна-тематична перевірка достовірності відображення сум податку на додану вартість до відшкодування на розрахунковий рахунок в установі банку Товариства.

В ході проведення перевірки встановлено, що в перевіряємому періоді Товариство мало взаємовідносини з ТОВ «Старт»(код 20588573), а саме у серпні 2003 року між Товариством та ТОВ «Страт»було укладено угоду № 67-СА від 15.08.2003, згідно якої ТОВ «Старт», юридична адреса - с. Ясногородка Вишгородського р-н Київської області зобов'язується поставити в адресу Товариства комплекс управління телекомунікаційних мереж на суму 66 796 560 грн., у т.ч. ПДВ 11 132 760 грн. Комплекси на адресу Товариства були передані згідно акта прийому-передачі продукції від 19.09.2003.

В подальшому Товариство уклало з ПП «Технопроект»(код 31081870) юридична адреса: 65021 м. Одеса, вул. Дюковська, 6, договір комісії № 22/09Т2 від 22.09.2003, згідно якого Товариство (комітент) доручає ПП «Технопроект»(комісіонер) від свого імені та за рахунок комітента здійснити одну або декілька зовнішньоекономічних операцій по реалізації комплексів управління обладнання телекомунікаційних мереж, що належать комітенту.

ПП «Технопроект», що діяло на підставі вказаної угоди комісії, уклало зовнішньоекономічні контракти з фірмою United Corporation»(США), на постачання 15 штук комплексів управління обладнання телекомунікаційних мереж по ціні 697 884,61 дол. США за одну штуку на загальну суму 10 468 269 дол. США. Відповідно до зовнішньоекономічних контрактів оплата за товар, відвантажений покупцю, проводиться у доларах США протягом 30 днів з дати оформлення ВМД на поточний валютний рахунок комісіонера за наступними банківськими реквізитами: №26005310364702 в АБ "Південний" м. Одеса, МФО 328209.

Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 19.04.2006 зазначив, що судами першої та апеляційної інстанції не встановлено чи був сплачений ТОВ «Старт»до державного бюджету податок на додану вартість за названі комплекси.

Отже, судом касаційної інстанції визначено, що Господарським судом м. Києва та Київським апеляційним господарським судом неповно з'ясовано обставини справи, що мають значення для справи, та недоведеними є обставини, які суди вважали встановленими.

На думку Інспекції, оскільки угода № 67-СА від 15.08.2003 між Товариством та ТОВ «Старт», на продаж комплексів управління телекомунікаційних мереж безпосередньо розглядалась у справі №32/932 та справі №32/46-25/186-А, то у такому разі податкові повідомлення-рішення, які оскаржувалися платником податків, а саме № 000162303/0/784-23-60-30603808/8767 від 12.11.2003 (стосується розрахунків між Товариством та ТОВ «Старт»за жовтень 2003 року) та за № 0000132303/0/775-23-60-30603808/8436 від 03.11.2003 (стосується розрахунків між Товариством та ТОВ «Старт»за вересень 2003 року), пов'язані між собою одним предметом та об'єктом регулювання.

30.11.2006 Інспекція подала суду пояснення, в яких зокрема зазначила, що представниками Інспекції, було встановлено, що ТОВ «Старт»(постачальник комплексів для Товариства) за юридичною адресою: смт. Ясногородка, вул. Колективна, 13 - не знаходиться (акт від 08.10.2003, складений о/у ГВПМ ДПІ у Подільському р-н м. Києва Щуром В.Ф. у присутності свідків, а саме жителів смт. Ясногородка Осадчого В.О. та Ждан П.М.). Згідно пояснень Ждан П.М., що мешкає за адресою: смт. Ясногородка, вул. Колективна, 13 встановлено, що вона мешкає в будинку з 1916 року на праві приватної власності, угоди здачі в оренду не підписувала, з директором ТОВ «Старт»Легкою О.В. ніколи не зустрічалась.

Авраменко Т.А., що є засновником ТОВ «Старт»та яка прописана за адресою: смт. Чабани, вул. Машинобудівна, 6, кв. З стосовно реєстрації ТОВ «Старт» пояснила, що на прохання Легкої Олени, що мешкає у сусідньому будинку з Карою Миколою та за винагороду у розмірі 25 дол. США зробила підписи на невідомих їй документах. Про ТОВ «Старт»Авраменко Т.А. нічого не знає і вважає, що на неї обманним шляхом було зареєстровано підприємство.

ДПІ у Вишгородському районі Київської області звернулося з позовом до ТОВ «Старт», Легкої О.В. та Авраменко Т.А., про визнання недійсними установчих документів. Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 12.05.2006 позов ДПІ у Вишгородському районі задоволено, визнано недійсними установчі документи (статут, установчий договір) ТОВ «Старт»з моменту їх державної реєстрації. А також визнано недійсним свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ «Старт»з моменту його складання.

ДПІ у Вишгородському районі Київської області на запит Інспекції повідомило, що відповідно до податкової звітності ТОВ «Старт» за серпень та вересень 2003 року, платник податків не сплатив податок на додану вартість до державного бюджету.

Враховуючи рішення Вишгородського районного суду Київської області від 12.05.2006 податкова накладна №2 від 19.08.2003р. виписана ТОВ «Старт»(продавець) на адресу Товариства (покупець) визначена така, що не можуть бути використана Товариством в податковому обліку.

Відповідно до результатів експертизи технічної документації КУОТКС, проведеної Українським науково-дослідним інститутом зв’язку, в якому зроблено висновок про те, що комплекси, які були вивезені за межі території України комісіонером ПП «Технопроект»на замовлення Товариства, з кодом товару 85175009000 (стаття 20 ВМД), не відповідають за технічними характеристиками та паспортними даними ТУ У 33.2-31756962-002-2003, а відповідно встановлено невідповідність товару, що був придбаний Товариством у ТОВ «Старт», товару, що був експортований.

Також Інспекція зазначає, що до неї надійшов лист від 29.11.2006 № 51/12/4786 слідчого відділу Управління СБУ у м. Києві. Цим листом Інспекцію було повідомлено, що Управлінням СБУ у м. Києві в ході досудового розслідування кримінальної справи №1062, встановлено, що фактично в серпні 2003 року, посадові особи ПП «Фаворит», ПП «Лугагропостач»і ПП «Дарлен»та невстановлені слідством особи склали фінансово-господарську документацію, яка містила неправдиві відомості про виготовлення ПП НВФ «Промпоставка»60-ти комплексів управління обладнанням комунікаційних мереж «КУОТКС-172114», які ПП НВФ «Промпоставка» насправді не виготовляло та не звітувало про наявність зобов'язань з податку на додану вартість перед Державним бюджетом України щодо проведення даних операції.

Також у серпні 2003 року учасниками організованої злочинної групи була складена фінансово-господарська документація, яка містила неправдиві відомості про продаж ПП «Фаворит»60-ти комплексів управління обладнанням телекомунікаційних мереж «КУОТКС-172114»ТОВ «Старт». Останнє на підставі підробленого договору № 67-СА від 15.08.2003, начебто реалізувало 39 вказаних комплексів Товариству.

Крім цього Інспекції Управлінням СБУ у м. Києві було надано наступні документи:

- договір № 67-СА від 15.08.2003 та Специфікація до вказаного договору (додаток №1), акт прийому-передачі продукції від 19.08.2003 (додаток №2), акт прийому-передачі продукції від 19.09.2003 (додаток №4) та висновки №1877, 1882, 1883, 2135 судово-почеркознавчої експертизи за матеріалами кримінальної справи №1062 від 18.05.2006. Відповідно до вказаних висновків підпис від імені Легкої О.В. у графі «Постачальник»: в договорі № 67-СА, специфікації та в акті прийому-передачі продукції від 18.05.2003 та акт прийому-передачі продукції від 19.09.2003 до вказаного договору підписані не Легкою О.В., а даний підпис виконаний Козак Ю.С.;

- договір відповідального зберігання № 2-09ч від 22.09.2003р., акт прийому-передачі товару від 22.09.2003, акт прийому передачі від 24.09.2003 та висновки № 2127 від 29.03.2006, № 1876 від 18.03.2006, № 2124 від 19.03.2006 судово-почеркознавчої експертизи за матеріалами кримінальної справи № 1062. Відповідно до вказаних висновків підпис від імені Легкої О.В. у графі «Зберігач»: в договорі № 2-09ч від 22.09.2003, акт прийому-передачі товару від 22.09.2003, акт прийому передачі від 24.09.2003 підписані не Легкою О.В., а даний підпис виконаний Козак Ю.С.;

- накладну № 5 від 19.09.2003, податкові накладні № 2 від 18.09.2003, № 15 від 19.09.2003, та висновки № 1934 від 17.03.2006, № 2466 від 30.05.2006, № 2465 від 30.05.2006 судово-почеркознавчої експертизи за матеріалами кримінальної справи № 1062. Відповідно до вказаних висновків підпис від імені Легкої О.В. у накладній № 5 від 19.0.92003 та у вказаних податкових накладних підписані не Легкою О.В., а даний підпис виконаний Козак Ю.С.

- рахунок № 2 від 25.09.2003 та висновки № 2123 від 06.06.2006 судово-почеркознавчої експертизи за матеріалами кримінальної справи № 1062. Відповідно до вказаних висновків підпис від імені Недашківського І.М. в графі «Бухгалтер»у рахунку № 2 від 25.09.2003 підписаний не вказаною особою, а даний підпис виконаний не відомою особою.

- висновок № 1 технічної експертизи від 15.05.2006, який проведений Державним підприємством українським науково-дослідним інститутом зв'язку. Відповідно до вказаного висновку, надані на розгляд ТУ не відповідають параметрам комплексів управління зарубіжних виробників.

Товариство заяву не визнало. Свої заперечення проти заяви мотивувало тим, що суд з’ясувавши усі обставини у справі № 32/932 відповідно до вимог чинного законодавства України прийняв обґрунтоване та правильне рішення у даній справі.

Крім того Товариство зазначає, що обставини викладені Інспекцією у своїй заяві та поясненнях до неї не містять обставин, які можуть бути нововиявленими у даній справі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи документи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується скарга, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду м. Києва від 25.12.2003 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Ухвалюючи зазначене рішення, суд виходив з того, що:

- відповідно до договору № 67-СА Товариством було придбано у ТОВ «Старт»14 комплексів управління обладнанням телекомунікаційних мереж «КУОТКС-172114»ТУ У 33.2-31756962-002-2003 загальною вартістю 62343456 грн., у тому числі податок на додану вартість 10390576 грн. Оплату отриманої продукції Товариством здійснено у період з 15.09.2003 до 17.09.2003 шляхом перерахування з розрахункового рахунку Товариства на розрахунковий рахунок ТОВ «Старт»62343456 грн., з яких податок на додану вартість в ціні придбаних товарів складав10390576 грн.;

- виконання умов договору № 67-СА від 15.08.2003 підтверджується актами приймання-передачі від 19.08.2003 та видатковою накладною № 2 від 19.08.2003., податковою накладною № 2 від 19.08.2003 на суму 62343456 грн., платіжними дорученнями №№ 1, 2 від 15.09.2003, №№ 3, 4, 5, 6, 7, 8 від 16.09.2003 та 9, 10, 11, 12 від 17.09.2003;

- податкова накладна № 2 від 19.08.2003, видана Товариству ТОВ «Старт», відповідає вимогам підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»;

- Інспекція не надала суду доказів визнання недійсним в установленому порядку договору № 67-СА від 15.08.2003;

- постачальником товару за договором є ТОВ «Старт». На момент укладання та виконання договору № 67-СА від 15.08.2003 зазначене підприємство було юридичною особою;

- факт реєстрації контрагента Товариства – ТОВ «Старт», як платника ПДВ Інспекцією не оспорюється;

- 19.08.2003 між Товариством та ПП «Технопроект»було укладено договір комісії №19/8, на виконання якого ПП «Технопроект»було укладено зовнішньоекономічні контракти 020/ТЕХ від 20.08.2003 та 023/ТЕХ від 22.08.2003 з фірмою United Corporation»(США) на постачання 14 штук комплексів управління обладнанням телекомунікаційних мереж, на загальну суму 9 770 384 доларів США.;

- 20.08.2003 Товариство відповідно до умов договору комісії №19/8 від 19.08.2003 передало ПП «Технопроект»14 комплексів управління обладнанням телекомунікаційних мереж «КУОТКС-172114»ТУ У 33.2-31756962-002-2003, що підтверджується актами приймання-передачі від 20.08.2003 та товаро транспортними накладними № 942507 від 20.08.2003 та № 942506 від 20.08.2003.;

- вантажні митні декларації № 020968 від 27.08.2003 та № 020969 27.08.2003, свідчать про те, що отримані від Товариства комплекси ПП «Технопроект" відповідно до зовнішньоекономічних контрактів 020/ТЕХ від 20.08.2003 та 023/ТЕХ від 22.08.2003 було експортовано. В рахунок оплати за експортовану продукцію від фірми «MGR United Corporation»(США) на рахунок ПП «Технопроект»15-22 вересня 2003 року надійшла валютна виручка в сумі 9 770384,54 доларів США. На виконання договору комісії №19/8 від 19.08.2003 ПП "Технопроект" на розрахунковий рахунок Товариства 15-16 вересня 2003 року було перераховано 52 076 150 грн.;

- здійснення вищезазначених господарських операцій з експорту продукції Інспекцією не заперечується, в акті перевірки зроблено посилання щодо введення зустрічних перевірок, якими підтверджуються вказані операції, а також про перевірку первинних документів щодо цих операцій;

- доказів визнання у передбаченому законом порядку недійсними договору комісії №19/8 від 19.08.2003 та зовнішньоекономічних контрактів 020/ТЕХ від 20.08.2003 та 023/ТЕХ від 22.08.03 Інспекцією до суду не надано;

- на виконання вимог підпункту 7.7.2 пункту 7.7. статті 7 та пункту 8.1 статті 8 Закону України «Про податок на додану вартість»Товариство 19.09.2003 подало до Інспекції податкову декларацію з ПДВ за серпень 2003 року разом з розрахунком експортного відшкодування, що є додатком № 1 до названої декларації;

- згідно з рядком 6 вказаного додатку № 1 (розрахунок експортного відшкодування) та рядком 6 податкової декларації з ПДВ, сума експортного відшкодування повинна відшкодовуватися платнику податку протягом 3 календарних днів з дати подання декларації;

- доказів, які б свідчили про повернення або неприйняття податкових декларацій Товариства, Інспекцією не надано;

- висновки, викладені у експертному дослідженні Державного підприємства «Український науково-дослідний інститут зв'язку», проведеному на запит Інспекції, судом до уваги не приймаються, оскільки для дослідження позивачем надавалося не саме обладнання, а лише документів (паспорта комплексів управління обладнанням комунікаційних мереж); у пункті 4 зазначених висновків не висловлено однозначної невідповідності обладнання, паспорта від якого були надані Інспекцією для дослідження, коду Гармонізованої системи опису та кодування товарів, визначеному у митних деклараціях, наданих Інспекцією, допущення «більшої доцільності»застосування коду; припущення можливостей визначення коду не вбачаються суду однозначним висновком; за своїм змістом зазначений висновок не є висновком експертного дослідження комплексів управління обладнанням телекомунікаційних мереж та за яким зазначені комплекси повинні бути задекларовані, оскільки є роз’ясненням викладеного у паспорті та технічній документації, яка була надана Інспекцією;

- висновок Державного підприємства «Український науково-дослідний інститут зв'язку»не може бути прийнятий судом як висновок судового експерта у розумінні статті 42 ГПК України, оскільки процесуальний порядок значення органом податкової служби вказаних досліджень суперечить положенням статті 41 ГПК України, а порядок проведення досліджень, зміст висновків не відповідає статті 42 ГПК України;

- дослідження відповідності експортованої від імені Товариства продукції, придбаної Товариством у ТОВ «Старт», судом вбачається унеможливленим у зв'язку з вивозом зазначеної продукції за межі України, що підтверджено вантажними митними деклараціями № 020968 від 27.08.2003, № 020969 від 27.08.2003;

- наведені вище обставини та надані Товариством докази спростовують висновки Інспекції про невідповідність товару, що був придбаний Товариством у ТОВ «Старт», товару, який був експортованим Товариством згідно вантажних митних декларацій № 020968 від 27.08.2003 та № 020969 від 27.08.2003. Перелічена у вантажних митних деклараціях № 020968 від 27.08.2003 та № 020969 від 27.08.2003 експортована продукція відповідає товару, придбаному у ТОВ «Старт». Посадові особи Чорноморської регіональної митниці, діючи в межах своїх повноважень, вчиненням відповідного запису на вантажних митних деклараціях підтвердили, що задекларовані в цих ВМД товари вивезено за межі митної території України в повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.09.2006 року у справі № 32/46-25/186-А залишено без розгляду апеляційну скаргу Товариства на ухвалу Господарського суду м. Києва від 25.07.2006 у справі № 32/46-25/186-А, якою залишено без розгляду позов Товариства до Інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000162303/0/784-23-60-30603808/8767.

Позов було залишено без розгляду після того, як відповідно до ухвали Вищого адміністративного суду України від 19.04.2006 у справі № 32/46 справу було направлено на новий розгляд у зв’язку з тим, що судами першої та апеляційної інстанцій не встановлено факту сплати ТОВ «Старт»до державного бюджету податку на додану вартість.

На підставі вищевикладеного Інспекцією було зроблено висновок про те, що оскільки під час розгляду справ № 32/932 та № 32/46-25/186-А розглядалась угода № 67-СА від 15.08.2003, то податкові повідомлення-рішення № 0000162303/0/784-23-60-30603808/8767 від 12.11.2003 та № 0000132303/0/775-23-60-30603808/8436 від 03.11.2003 пов'язані між собою одним предметом та об’єктом регулювання.

Суд вважає таку думку Інспекції хибною, так як вона сама зазначає, що предметом дослідження під час розгляду справи № 32/932 було податкове повідомлення-рішення № 000132303/0/775-23-60-30603808/8436 від 03.11.2003, винесене на підставі акта перевірки № 198/23-60/30603808 від 30.10.2003 «Про результати позапланової документально-тематичної перевірки достовірності відображення сум ПДВ до відшкодування на розрахунковий рахунок в установі банку Товариства згідно декларації з ПДВ серпень 2003 року», а під час розгляду справи № 23/46 предметом розгляду було податкове повідомлення-рішення № 0000162303/0/784-23-60-30603808/8767 від 12.11.2003, винесене на підставі акта документальної перевірки № 203/23-60/30603808 від 10.11.2003 «Про результати позапланової документально-тематичної перевірки достовірності відображення сум ПДВ до відшкодування на розрахунковий рахунок в установі банку Товариства згідно декларації з ПДВ вересень 2003 року».

Тому висновки Вищого адміністративного суду України, викладені в ухвалі від 19.04.2006 у справі № 32/46 щодо не встановлення судами першої та апеляційної інстанції, факту сплати ТОВ «Старт»до державного бюджету податок на додану вартість за названі комплекси, стосується лише періоду, який досліджувався під час розгляду цієї справи, а саме, вересня 2003 року.

Таким чином, висновки Вищого адміністративного суду України ні як не впливають на прийняте Господарським судом міста Києва рішення у справі №32/932.

Суд також зазначає, що питання щодо факту сплати до державного бюджету ТОВ «Старт»податку на додану вартість Інспекція досліджувала під час проведення позапланової документально-тематичної достовірності відображення сум ПДВ до відшкодування на розрахунковий рахунок в банку Товариства згідно декларації з ПДВ за серпень 2003 року та мала можливість порушувати питання про дослідження таких обставин і під час судового розгляду справи № 32/932 та, користуючись своїми правами, подавати суду відповідні докази але цього не зробила.

Відповідно до частини сьомої статті 59 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання вважається ліквідованим з дня внесення до державного реєстру запису про припинення його діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи підтверджень виключення ТОВ «Старт»з державного реєстру Інспекцією у встановленому порядку суду не надано.

Відповідно до пункту 25 Положення про реєстрацію платників податків на додану вартість, затвердженого наказом державної податкової адміністрації України від 01.03.2000 № 79, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 03.04.2000 за № 208/4429 (далі - Положення), реєстрація платника на додану вартість діє до дати її анулювання. Анулювання реєстрації здійснюється шляхом анулювання Свідоцтва та виключення платника податку на додану вартість з Реєстру.

Згідно із пунктом 25.2.1 Положення органи державної податкової служби приймають рішення про анулювання реєстрації відповідних платників податку на додану вартість за наявності відповідних підтвердних документів, зокрема, судового рішення про анулювання податкової реєстрації.

Пункт 25.2.2 Положення встановлено, що рішення про анулювання реєстрації платника податку на вартість за ініціативою податкового органу оформляється актом про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за формою N 6-ПДВ (додаток 5). Такий акт складається у примірниках комісією, утвореною відповідно до розпорядження керівника податкового та затверджується керівником податкового органу. В акті про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість обов'язково вказується підстава для такого анулювання з посиланням на відповідні норми Закону.

Як вбачається з матеріалів справи, Інспекцією не надано у встановленому порядку суду Акта про анулювання реєстрації ТОВ «Старт»як платника податку на додану вартість.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що господарські операції між позивачем та ТОВ "Старт" здійснені та відображені у звітності в серпні 2003 року. На момент видачі податкових накладних, на підставі яких Товариством був сформований податковий кредит, Товариство та ТОВ «Старт»були зареєстровані в якості суб'єктів підприємницької діяльності та платників податку на додану вартість. Цей факт інспекцією не заперечується.

Тобто, ТОВ «Старт»втратило статус платника податку на додану вартість лише з дати набрання чинності рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 12.05.2006, тому це рішення не може змінювати порядок оподаткування господарських операцій, що здійсненні до набуття чинності таким рішенням.

Таким чином, рішення Вишгородського районного суду не може вважатись нововиявленою обставиною, оскільки дані обставини не існували на момент вирішення справи.

Водночас, суд зазначає, що Інспекцією не правомірно застосовано висновок Державного підприємства «Український науково-дослідний інститут зв'язку», оскільки в зазначеному висновку вказано: «надані на розгляд ТУ не відповідають параметрам комплексів управління зарубіжних виробників (США, ФРН, Китай, Франція). Промисловість України ще й досі не виготовляє універсальні комплекси управління, придатні для використання у сучасних багатофункціональних телекомунікаціях». При цьому нічого не зазначено щодо відповідності чи невідповідності ТУ комплексів, придбаних та експортованих Товариством.

Тобто дана обставина не може вважатись нововиявленою, оскільки аналогічний висновок досліджувався Господарським судом міста Києва під час розгляду позовної заяви, а в оскаржуваному рішенні викладені підстави, за яких даний висновок судом не приймається. Принаймні, Інспекцією не зазначено, які обставини, не відомі сторонам на момент розгляду справи містить висновок доданий до пояснення від 30.11.2006.

Факти, які є підставою для порушення кримінальної справи підлягають перевірці шляхом проведення слідчих дій та не відносяться до передбачених статтею 72 КАС України обставин, які не потрібно доказувати при розгляді справи адміністративним судом.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідних доказів або вироку суду за результатами розгляду кримінальної справи Інспекція у встановленому порядку суду не надала.

Відповідно до абзацу другого частини другої статті 245 КАС України підставами для перегляду рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Суд зауважує, що до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені.

Не можуть вважатись нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами.

Враховуючи викладене суд вважає, що заява задоволенню не підлягає, так як факти на яких ґрунтується заява Інспекції про перегляд за нововиявленими обставинами рішення від 25.12.2003 не відносяться до нововиявлених та не спростовують фактів, які були покладені в основу рішення від 25.12.2003.

Відповідно до частини першої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 23, 71, 72, 86, 94,167, 245-253 КАС України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду м. Києва від 25.12.2003 відмовити.

Постанова відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її складання у повному обсязі, шляхом подання через Господарський суд міста Києва заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий суддя                                                                      Сташків Р.Б.

                    судді                                                                      Євсіков О.О.

                                                                                          Усатенко І.В.

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі –04.04.2007.