Рішення № 8464063, 17.02.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ

Справа № 13/4517.02.10 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Дніпрокор"

ДоЗакритого акціонерне товариство "Нова Лінія"

Простягнення 3 825, 52 грн.

Суддя Курдельчук І.Д.

Представники:

від позивача Карпенко А.Б. –дов. № 06/010 від 12.02.2010 р.

від відповідача Колісник С.Є. –дов. № б/н від 10.02.2010 р.

Обставини справи і СУТЬ СПОРУ:

Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Дніпрокор" (далі-позивач) звернувся з позовом до Господарського суду міста Києва про стягнення з Закритого акціонерне товариство "Нова Лінія" (далі-відповідач) заборгованості у сумі 3344,56 грн., інфляційних втрат у сумі 381,28 грн., трьох відсотків річних у сумі 99,68 грн.

Крім того, позивач просив покласти на відповідача судові витрати.

01.02.10 ухвалою Господарського суду міста Києва порушено провадження у справі №13/45, витребувано документи та докази і сторони зобов'язано вчинити дії, розгляд справи призначено на 17.02.10.

17.02.10 представник позивача надав суду заяву про зменшення позовних вимог та просив стягнети з відповідача інфляційні втрати у сумі 381,28 грн., три відсотки річних у сумі 99,68 грн. та просив позов задовольнити повністю, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, з підстав порушення умов договору та з покладенням відповідальності згідно договору та закону.

Відповідач у судовому засіданні надав відзив на позовну заяву, у якому зазначив про погашення основної суми заборгованості.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін ознайомлено з їх правами та обов’язками у відповідності із ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.

Відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

Господарський суд визнав подані документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд –

ВСТАНОВИВ:

07.12.05 між Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма "Дніпрокор" (постачальник) та Закритим акціонерним товариством "Нова Лінія" (покупець) було укладено договір № 687/51207р (надалі –договір), відповідно до умов якого (п. 1.1 договору) постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, та відповідно до замовлень покупця поставляти товар, а покупець зобов’язувався в порядку та а умовах, визначених цим договором приймати товар і оплатити його вартість.

Додатковою угодою №1 від 04.12.06 термін дії договору був продовжений до 31.12.07.

Умови договору свідчать про те, що за своєю правовою природою вищевказаний договір є договором поставки.

У відповідності до статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

На виконання умов Договору позивачем відвантажено відповідачу товар на загальну суму 14338,90 грн., що підтверджується видатковою накладною № К-002408 від 24.10.07, копія якої належним чином засвідчена наявна у матеріалах справи та отримано відповідачем відповідно до підпису та відтиску печетки відповідача на вище зазначеній накладній.

Відповідно до п. 5.1 цього договору Відповідач після отримання товару та необхідних документів зобов’язаний провести оплату за товар у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Позивача протягом 30 календарних днів, починаючи з дати прийому-передачі товару.

Відповідач порушив умови договору, за поставлений товар розрахувався лише частково на суму 10994,34 грн.

Таким чином станом на день звернення до суду заборгованість Закритого акціонерного товариства "Нова Лінія" перед Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма "Дніпрокор" становила 3344,56 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих сторонами доказів вбачається, що позивач виконав в повному обсязі зобов’язання, покладені на нього договором.

Відповідачем не надано жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві.

Як визначено ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч.2 ст.193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що сторони погодили строк виконання зобов’язання щодо оплати вартості отриманої продукції (п.5.1), проте відповідач, в порушення вимог чинного законодавства та умов договору, за отриманий товар розрахувався з порушенням строків.

В зв’язку з простроченням відповідачем зобов’язання щодо оплати поставленого товару позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати у сумі 381,28 грн., три відсотки річних у сумі 99,68 грн.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки, матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобов’язання, з нього, на підставі вказаної норми Цивільного кодексу, підлягають стягненню три проценти річних в сумі 99,68 грн. та втрати від інфляції в сумі 381,28 грн. за весь час прострочення платежу, розмір яких визначений за обґрунтованим розрахунком позивача.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача у зв’язку з погашенням заборгованості після подачі позовної заяви до суду.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 75, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Закритого акціонерне товариство "Нова Лінія" (02091, м. Київ, Харківське шосе, 168, код ЄДРПОУ 30728887), з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Дніпрокор" (69035, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 71, код ЄДРПОУ 13612779) 381 (триста вісімдесят одна) грн. 28 коп. –збитків від інфляції, 99 (дев’яносто дев’ять) грн. 68 коп. –3% річних, 102 (сто дві) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4.          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

СуддяІ.Д. Курдельчук