Рішення № 8463866, 02.02.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 15/47202.02.10 За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю "Страхова компанія

"ВіДі-Страхування"

до                    Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової

компанії "Оранта"

про                    відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди                               в порядку регресу

Суддя Хоменко М.Г.

Представники :

від позивача - Невідомий О.М.

від відповідача - Карпов О.Н.

У судовому засіданні 02.02.2010 за згодою присутніх представників сторін судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ВіДі-Страхування" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії "Оранта" про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в порядку регресу в розмірі 26579,26 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 05.11.2009 порушено провадження у справі № 15/472.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 01.12.2009 продовжено строк вирішення спору у справі № 15/472 до 30.03.2010р. та відкладено розгляд справи на 14.12.2009.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.12.2009 відкладено розгляд справи № 15/472 на 02.02.2010р.

02.02.2010р. в судовому засіданні представник Відповідача надав суду пояснення по суті справи та заявив, що основний борг перед Позивачем сплачено відповідно до висновку експертизи в розмірі 25072,42 грн.

02.02.2010р. в судовому засіданні представник Позивача надав суду довідку, відповідно до якої станом на день розгляду справи, в зв’язку з частковою оплатою, основний борг складає 1506,84 грн.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

28 серпня 2008 року між Жуковим Сергієм Васильовичем та Товариством з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ВіДі-Страхування" (далі - Позивач) було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № АС 002235 (далі - Договір), предметом якого є страхування автомобіля Toyota Corolla, державний реєстраційний номер АІ 0915 ВХ.

Відповідно до умов Договору Жуковим Сергієм Васильовичем було застраховано свої майнові інтереси, пов’язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом Toyota Corolla (державний реєстраційний номер АІ 0915 ВХ) від ризиків "викрадення", "збитки внаслідок ДТП" та "збитки внаслідок протиправних дій третіх осіб", "збитки внаслідок пожежі", "збитки внаслідок стихійного лиха", "збитки внаслідок впливу предметів".

20 лютого 2009 року о 08 год. 20 хв. в м. Києві на вул. Богатирській відбулось зіткнення застрахованого автомобіля Toyota Corolla, державний реєстраційний номер АІ 0915 ВХ, під керуванням водія Жукової Олени Михайлівни із автомобілем Peugeot, державний реєстраційний номер АА 8297 АО, під керуванням водія Розора Ігоря Миколайовича.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобіль Toyota Corolla, державний реєстраційний номер АІ 0915 ВХ, було пошкоджено.

Перелік та характер пошкоджень підтверджується актом огляду пошкодженого транспортного засобу від 20.02.2009 року, який знаходиться в матеріалах справи.

18 березня 2009 року до Позивача звернувся Жуков Сергій Васильович із заявою № 15/04/9.09./386-093 про виплату страхового відшкодування в зв’язку з дорожньо-транспортною пригодою, яка сталась 20.02.2009 року.

За умовами Договору страхування суму страхового відшкодування було визначено, виходячи з фактичних втрат, необхідних для проведення відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля у розмірі 27214,62 грн., що підтверджується Рахунком-фактурою № ВДзС-4099925 від 12.03.2009 року.

08 квітня 2009 року Позивач на підставі Страхового акту № 999 від 06.04.2009 року та розрахунку суми страхового відшкодування до нього, виходячи з рахунку-фактури № ВДзС-4099925 від 12.03.2009 року та враховуючи Звіт № 65 від 03.03.2009р. про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу Toyota Corolla, державний реєстраційний номер АІ 0915 ВХ (копії наявні у матеріалах справи), виплатив Жукову Сергію Васильовичу страхове відшкодування у розмірі 26579,26 грн. для здійснення відновлювального ремонту. Факт виплати страхового відшкодування підтверджується платіжним дорученням № 838 від 08.04.2009р. (копія міститься у матеріалах справи).

Таким чином, Позивач за страховим випадком, що стався 20.02.2009 року в м. Києві на вул. Богатирській за участю автомобіля Toyota Corolla, державний реєстраційний номер АІ 0915 ВХ, під керуванням водія Жукової Олени Михайлівни із автомобілем Peugeot, державний реєстраційний номер АА 8297 АО, під керуванням водія Розора Ігоря Миколайовича здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 26579,26 грн.

Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Особою, відповідальною за завдані збитки, є відповідач виходячи з наступного.

Винною особою у зазначеній дорожньо-транспортній пригоді є Розора Ігор Миколайович, що підтверджується постановою Оболонського районного суду м. Києва від 20.03.2009 року.

Цивільно-правова відповідальність за шкоду, завдану майну третіх осіб під час дорожньо-транспортної пригоди за участю автомобіля Peugeot, державний реєстраційний номер АА 8297 АО, застрахована у відповідача згідно з полісом № ВВ/8318265 від 08.08.2008-07.08.2009р.р.

Відповідно до п. 15.1 ст. 15 Закону України "Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" договір страхування першого типу передбачає страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах.

Згідно з п.п. 1, 3 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є, зокрема договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Статтею 528 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання обов'язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто. У цьому разі кредитор зобов'язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно з ст. 6 Закону України "Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Статтею 29 Закону України "Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідно до ст. 35 Закону України "Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику (або якщо страховик невідомий - МТСБУ) відповідну заяву.

07.08.2009 року позивачем було направлено на адресу відповідача регресну вимогу про виплату страхового відшкодування № 15/04/8.05/511-09.

Згідно з п. 37.1 ст. 37 Закону України "Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов‘язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов‘язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов‘язання.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано доказів, що підтверджують відсутність його вини у порушенні зобов‘язання.

На день розгляду справи Відповідач - Відкрите акціонерне товариство Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" частково погасив суму основного боргу в розмірі 25072,42 грн., що підтверджується банківською випискою наданою в судовому засіданні Позивачем.

З урахуванням зазначених обставин, суд прийшов до висновку про припинення провадження у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 25072,42 грн. на підставі вимог п. 1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, сума основного боргу, яка підлягає стягненню з Відповідача, складає 1506,84 грн.

Що стосується забезпечення позову шляхом накладення арешту на рахунки та майно відповідача, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 66 ГПК України Господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Суд вважає заяву позивача необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, оскільки всупереч вимогам ст. 66 ГПК України не надано суду доказів того, що невжиття запобіжних заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов’язаних із розглядом справи.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України на відповідача покладаються витрати по сплаті державного мита в сумі 265,79 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в повному обсязі.

Виходячи з наведеного та керуючись ст.ст. 11, 528, 614, 993 Цивільного кодексу України, ст.ст. 6, 22, 29, 35, 37 Закону України "Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ст.ст. 32, 33, 44, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Провадження у справі № 15/472 в частині стягнення основного боргу в розмірі 25072,42 грн. припинити.

2. В іншій частині позов Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ВіДі-Страхування" задовольнити.

3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії "Оранта" (01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75, код ЄДРПОУ 00034186, р/р 26509001300337 в ВАТ "БТА Банк", м. Київ, МФО 321723; р/р 26502001006962 в АКБ "Укрсоцбанк" м. Київ, МФО 300023), а у випадку відсутності коштів - з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ВіДі-Страхування" (01601, м. Київ, вул. Червоноармійська, 21; 08131, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, 56, код ЄДРПОУ 35429675, р/р 26504700866701 в Київській міській філії АКБ "Уксоцбанк" м. Києва, МФО 322012) 1506 (одна тисяча п’ятсот шість) грн. 84 коп. - основного боргу, 265 (двісті шістдесят п’ять) грн. 79 коп. - витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Відмовити Товариству з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ВіДі-Страхування" у забезпеченні позову шляхом накладення арешту на рахунки та майно Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії "Оранта".

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                           Хоменко М.Г.

Дата підписання рішення: 22.02.2010