Рішення № 8463857, 18.02.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 25/46918.02.10 За позовом Публічного акціонерного товариства «Індустріально –експортний банк»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Трейд Компані»

про стягнення 831257,23 грн.

Суддя Морозов С.М.

Секретар судового засідання Денисенко А.В

Представники:

від позивача: Христич О.В. (довіреність № 11-3/200 від 15.12.2009);

від відповідача: Юрченко Т.А. (довіреність № 16/11-09 від 16.11.2009).

В судовому засіданні 18 лютого 2010 року за згоди представників сторін було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.                    

Обставини справи:

Публічне акціонерне товариство «Індустріально –експортний банк» (надалі –позивач) звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Трейд Компані»(надалі –відповідач) заборгованості в сумі 831257,23 грн.,в тому числі основна заборгованість в сумі 828630,04 грн. та комісія банку в сумі 2627,19 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем на виконання Договору про надання гарантії було сплачено на користь QUATROCI SRL (надалі - Бенефіціар) заборгованість відповідача за Контрактом № 1 від 07.01.2008, а тому на підставі ст. 569 ЦК України до позивача перейшло право вимоги від відповідача сплаченої ним суми заборгованості.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечував, посилаючись на належне виконання ним зобов’язань за Контрактом № 1 від 07.01.2008 та зазначив про те,що платіжних зобов’язань у відповідача перед бенефіціаром стосовно отриманої партії товару не виникало.

Ухвалою від 12.10.2009 прийнята до розгляду позовна заява та порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 10.11.2009. В судове засідання 10.11.2009 представник відповідача не з’явився, подав клопотання про відкладення розгляду справи, у зв’язку з чим розгляд справи відкладено до 10.12.2009. В судовому засіданні 10.12.2009 сторони подали спільне клопотання про продовження строків розгляду справи, яке задоволено судом, по справі оголошено перерву до 26.01.2010. В судовому засіданні 26.01.2010 відповідачем подане клопотання про зупинення провадження по справі, в задоволенні якого судом відмовлено,розгляд справи відкладений до 18.02.2010.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

07 січня 2008 року між фірмою QUATROCI SRL (Арона, Італія, надалі –Постачальник) та відповідачем було укладено Контракт № 1 (надалі –Контракт), згідно п.1.1 якого Постачальник зобов’язався поставляти жіноче взуття і аксесуари торгової марки «Bagatt», а відповідач зобов’язався приймати товар по цінам, вказаним і інвойсах. У відповідності до п 4.1 Кнтракту розрахунки за кожну партію товару здійснюються шляхом безготівкового розрахунку наступним чином: акредитив або банківська гарантія або альтернативно попередня оплата.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно частини першої статті 1049 параграфу 1 глави 71 Цивільного Кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Згідно із частиною 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

10 вересня 2008 року в забезпечення зобов’язань відповідача за Контрактом між позивачем і відповідачем було укладено Договір про надання гарантії № ГР-395 (надалі –Договір гарантії), за яким позивач за дорученням відповідача зобов’язався надати на користь фірми QUATROCI SRL (надалі - Бенефіціар) гарантію в забезпечення дійсної вимоги щодо оплати товару відповідачем згідно з контрактом №1 від 07.01.2008, укладеного між відповідачем і Бенефіціаром.

На виконання Договору гарантії позивачем 11.09.2008 було надіслано Бенефіціару гарантію № IG08435 на суму 196000,00 євро.

Відповідно до ст. 560 ЦК України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку.Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

У відповідності до ст. 563 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов'язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії. Вимога кредитора до гаранта про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії пред'являється у письмовій формі. До вимоги додаються документи, вказані в гарантії.

20 лютого 2009 року позивач отримав від Бенефіціара вимогу про сплату за гарантією 85546,00 євро у зв’язку з несплатою відповідачем заборгованості за Контрактом.

У відповідності до ст. 564 ЦК України після одержання вимоги кредитора гарант повинен негайно повідомити про це боржника і передати йому копії вимоги разом з доданими до неї документами.

На виконання вказаних вимог, позивач 25.02.2009 направив відповідачу лист № 19/09/141, в якому повідомив про отримання вимоги від Бенефіціара на суму 85546,00 євро, та просив перерахувати суму вимоги не пізніше 02.03.2009 за реквізитами банку. Направлення позивачем та отримання відповідачем 02.03.2009 вказаної вимоги підтверджується Повідомленням про вручення поштового відправлення (копії в матеріалах справи).

Як свідчать матеріали справи, позивач 11.03.2009 оплатив по гарантії на користь Бенефіціара 85546,00 євро в погашення заборгованості відповідача за Контрактом, що підтверджується Валютним меморіальним ордером №2 від 11.03.2009 (копія в матеріалах справи). Крім того, позивачем сплачено комісію авізую чому банку в сумі 115,00 євро, що підтверджується Валютним меморіальним ордером №1 від 25.02.2009(копія в матеріалах справи).

16.03.2009 позивач направив відповідачу повідомлення про платіж № 19/09/190,в якому повідомлялося про те, що позивачем були перераховані кошти за гарантією на користь Бенефіціара в сумі 85546,00 євро та комісію банку в сумі 115,00 євро та вимагав відшкодувати позивачу сплачені ним по гарантії кошти. Вказане повідомлення відповідач отримав 19.03.2009,що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (копія в матеріалах справи).

34 березня 2009 року позивач отримав від Бенефіціара вимогу про сплату за гарантією 110 454,00 євро у зв’язку з несплатою відповідачем заборгованості за Контрактом.

На виконання вимог ст. 564 ЦК України позивач 27.03.2009 направив відповідачу лист № 70/6-811, в якому повідомив про отримання вимоги від Бенефіціара на суму 110454,00 євро, та просив перерахувати суму вимоги не пізніше 03.04.2009 за реквізитами банку. Направлення позивачем та отримання відповідачем 31.03.2009 вказаної вимоги підтверджується повідомленням про вручення кореспонденції ЗАТ «ДХЛ Інтернешнл Україна»від 31.03.2009 (копії в матеріалах справи).

Як свідчать матеріали справи, позивач 03.04.2009 оплатив по гарантії на користь Бенефіціара 110 454,00 євро в погашення заборгованості відповідача за Контрактом, що підтверджується Валютним меморіальним ордером №22 від 03.04.2009 (копія в матеріалах справи). Крім того, позивачем сплачено комісію авізуючому банку в сумі 115,00 євро, що підтверджується Валютним меморіальним ордером №8 від 27.03.2009 (копія в матеріалах справи).

03.04.2009 позивач направив відповідачу повідомлення про платіж № 70/6/874, в якому повідомлялося про те, що позивачем були перераховані кошти за гарантією на користь Бенефіціара в сумі 110 454,00 євро та комісію банку в сумі 115,00 євро та позивач вимагав відшкодувати позивачу сплачені ним по гарантії кошти. Вказане повідомлення відповідач отримав 06.04.2009,що підтверджується повідомленням про вручення кореспонденції ЗАТ «ДХЛ Інтернешнл Україна»від 06.04.2009 (копія в матеріалах справи).

У відповідності до ч. 2 ст. 569 ЦК України гарант має право на зворотну вимогу (регрес) до боржника в межах суми, сплаченої ним за гарантією кредиторові, якщо інше не встановлено договором між гарантом і боржником.

Згідно із п. 5.2.3 Договору гарантії у випадку виникнення події, зазначеної в п. 5.1.2 договору (отримання письмової вимоги від Бенефіціара) відповідач зобов’язаний відшкодувати позивачу суму, яка була сплачена по гарантії та витрати, які пов’язані з такою сплатою протягом 5-ти банківських днів з дня отримання вимоги від позивача.

Таким чином, зважаючи на те, що позивачем виконане зобов’язання за Договором про надання гарантії та гарантією № IG08435 від 11.09.08 та сплачено Бенефіціару всього 196000,00 євро (85546,00 + 110454,00) в якості забезпечення виконання відповідачем зобов’язань за Контрактом, до позивача перейшли право регресу до відповідача на цю суму, а у відповідача виник обов’язок сплатити позивачу суму, що була сплачена по гарантії та витрати, які пов’язані з такою сплатою. Відповідачем вказане зобов’язання виконане не було.

Як свідчать матеріали справи, на виконання умов Мирової угоди, затвердженої Печерським районним судом м. Києва 17.08.2009 за позовом АТ «Індекс-Банк»до Ущаповської В.С., позивачем 31.08.2009 були списані грошові кошти в сумі 1500000,00 грн. з депозитного рахунку Ущаповської В.С. за Договором банківського вкладу № 1000616334/1 від 29.08.2008, які направлені в рахунок часткового погашення заборгованості відповідача за Договором гарантії. Станом на час розгляду справи сума заборгованості відповідача перед позивачем за Договором про надання гарантії складає всього 831257,23 грн., з яких 828630,04 грн. заборгованості по гарантії (еквівалент 72543,21 євро) та 2627,19 грн. заборгованості по комісії (еквівалент 230,00 євро).

Враховуючи викладене, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати позивача у розмірі 8548,57 грн. (8312,57 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33,49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Трейд Компані»(ідентифікаційний код 35634757, адреса: 01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 13) на користь Публічного акціонерного товариства «Індустріально-експортний банк»(ідентифікаційний код 14361575, адреса: 01004, м. Київ, вул. Пушкінська, 42/4) 831257,23 грн. (вісімсот тридцять одну тисячу двісті п’ятдесят сім гривень 23 копійки) та судові витрати в розмірі 8548,57 (вісім тисяч п’ятсот сорок вісім гривень 57 копійок) грн. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя С.М. Морозов

Дата підписання повного тексту рішення 24.02.2010