Рішення № 8463684, 16.02.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 23/42316.02.10 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №23/423                                                                                           16.02.2010

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест - СМЦ"

До1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Українсько-Турецька будівельна компанія Інка"

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісний металоцентр "Леман-Україна"

Простягнення 282 428,57 грн. Суддя Кирилюк Т.Ю.

Представники сторін:

від позивача:представник Чайка К.П. (довіреність №78 від 19.10.2009 року)

від відповідача1:не з’явився.

від відповідача2:не з’явився. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю «Метінвест-СМЦ»звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Українсько-Турецька будівельна компанія Інка" заборгованості за договором поставки №СВП-15/05/08 від 16.05.2008 року у сумі 282428,57 грн. (у тому числі 129028,80 грн.основної заборгованості за поставлений товар; 12458,62 грн. штрафу, 11869,55 грн процентів за користування чужими грошовими коштами; 113684,93 грн. пені; 11912,66 грн. інфляційних втрат; 3474,01 грн. трьох процентів річних) та стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісний металоцентр «Леман-Україна»17,00 грн. згідно договору поруки № 25 від 22.07.2009 року.

Позов обґрунтований тим, що Відповідач1 неналежним чином здійснює розрахунки за поставлений товар.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.12.2009 року порушено провадження у справі № 23/423 та призначено її розгляд на 22.12.2009 року.

Представником Позивача у судовому засіданні надано заяву про уточнення розміру позовних вимог, відповідно до якої сума заборгованості Відповідача 1 становить 144525,92 грн. (у тому числі 124586,23 грн. основної заборгованості, 4504,65 грн. трьох процентів річних та 15435,04 грн. інфляційних втрат).

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, у зв’язку з нез’явленням представника Відповідача, розгляд справи відкладався.

Ухвала про порушення провадження у справі та ухвали про відкладення судових засідань були відправлені за адресою Відповідача, вказаною у позовній заяві та яка відповідає місцезнаходженню Відповідача відповідно до єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Таким чином, Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду господарським судом та про час і місце проведення судових засідань.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Крім того, відповідно до статті 65 Господарського процесуального кодексу України з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя зобов'язує сторони виконати певні дії, витребовує від них документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору та вчиняє інші дії, спрямовані на забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи. Відповідачем вимоги ухвал суду не виконано, не надано письмового відзиву та письмових заперечень по суті заявлених вимог, а також не надано доказів, які б підтверджували поважність та винятковість причин пропуску судових засідань.

Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

На підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні 16.02.2010 року за згодою присутнього представника Позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника Позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

16 травня 2008 року між товариством з обмежено відповідальністю «Леман-Україна»(стара назва Позивача) та Відповідачем1 було укладено договір поставки №СВП-15/05/08, відповідно до якого Позивач зобов’язався передати у власність Відповідачу1 металопродукцію, а останній зобов’язався прийняти і сплатити її вартість.

Зобов'язання, що виникають на підставі договору поставки є господарськими зобов'язаннями, до яких застосовуються положення статей 264-271 Господарського кодексу України.

Відповідно до пункту 3.5 договору №СВП-15/05/08 від 16.05.2008 року оплата за товар проводиться Відповідачем1 шляхом 100% передоплати вартості товару у строки вказані у рахунках фактурах Позивача.

Відповідно до статті 2 договору №СВП-15/05/08 від 16.05.2008 року датою поставки вважається дата, відображена у видатковій накладній або товаро-транспортній накладній.

Право власності на товар переходить до Відповідача1 в момент передачі товару перевізнику чи покупцеві.

Відповідно до статті 1 договору №СВП-15/05/08 від 16.05.2008 року ціна товару, його кількість, асортимент, сортамент та номенклатура визначаються рахунками-фактурами та/або видатковими/залізничними накладними.

На підтвердження факту поставки, Позивачем надано суду наступні видаткові накладні:

№ КР-0001246 від 23.05.2008 року на суму 1920,00 грн.

№ КР-005160 від 23.05.2008 року на суму 141931,25 грн.

№ КР-0001255 від 28.05.2008 року на суму 1920,00 грн.

№ КР-005194 від 28.05.2008 року на суму 113000,76 грн.

№ КРт-005449 від 26.06.2008 року на суму 27413,10 грн.

№ КР-0001346 від 01.07.2008 року на суму 2300,00 грн.

№ КРт-005471 від 01.07.2008 року на суму 77902,40 грн.

№ КР-0001349 від 02.07.2008 року на суму 2300,00 грн.

№ КРт-005482 від 02.07.2008 року на суму 115237,50 грн.

№ КР-0001408 від 24.07.2008 року на суму 2200,00 грн.

№ КР-0001409 від 24.07.2008 року на суму 2200,00 грн.

№ КРт-005674 від 24.07.2008 року на суму 105617,46 грн.

№ КРт-005675 від 24.07.2008 року на суму 105366,05 грн.

№ КР-0001875 від 04.12.2008 року на суму 1500,00 грн.

№ КР-0001876 від 04.12.2008 року на суму 1500,00 грн.

№ КРт-006872 від 04.12.2008 року на суму 66916,22 грн.

№ КРт-006873 від 04.12.2008 року на суму 54670,01 грн.

Таким чином, судом встановлено, що в період з 23.05.2008 року по 04.12.2008 року Позивачем було поставлено, а Відповідачем1 прийнято за договором №СВП-15/05/08 від 16.05.2008 року металопродукцію загальною вартістю 823894,75 грн.

Всупереч встановленим договором умовам Відповідач1 розрахувався за отриману металопродукцію лише частково та з порушенням строків оплати, визначених пунктом 3.5 договору №СВП-15/05/08 від 16.05.2008 року.

Порушення Відповідачем1 грошового зобов’язання призвело до виникнення заборгованості Відповідача1 перед Позивачем у розмірі 124586,23 грн.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов’язання у строк, встановлений договором.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Перевіривши надані Позивачем розрахунки суд встановив, що позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних підлягають задоволенню у заявлених Позивачем розмірах.

Враховуючи, що Позивач відмовився від вимог про стягнення 4442,57 грн. основної заборгованості, 113684,93 грн. пені, 12458,62 грн. штрафу та 11869,55 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами, суд припиняє провадження у цій частині позову.

Позовні вимоги до Відповідача2 ґрунтуються на його зобов’язаннях відповідно до договору майнової поруки №25. За цією угодою, Відповідач1 зобов’язався частково відповідати перед Позивачем за простроченими зобов’язаннями його контрагентів. Відповідно до статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку частково або у повному обсязі. У разі порушення зобов’язання боржником, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники (стаття 554 Цивільного кодексу України). Відповідно до частини 4 статті 559 Цивільного кодексу України у разі, якщо строк припинення поруки не встановлений у договорі, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя. Доказів своєчасного пред’явлення такої вимоги суду не надано. Таким чином, позовна вимога до Відповідача1 не підлягає задоволенню.

Всебічно та об’єктивно дослідивши надані сторонами докази, заслухавши пояснення сторін, суд дійшов висновку, що позов товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест-СМЦ»до товариства з обмеженою відповідальністю "Українсько-Турецька будівельна компанія Інка" та товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісний металоцентр «Леман-Україна»підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України з Відповідача2 на користь Позивача стягуються витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.           Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Українсько-Турецька будівельна компанія Інка" (61145, м. Харків, вул. Космічна, 22, кв. 114, ідентифікаційний код 33206521) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест-СМЦ»(01601, м. Київ, вул.Мечникова, 2, ідентифікаційний код 32036829) 124586,23 грн. (сто двадцять чотири тисячі п’ятсот вісімдесят шість гривень 23 копійки) основного боргу; 4504,65 грн. (чотири тисячі п’ятсот чотири гривні 65 копійки) трьох процентів річних; 15435,04 грн. (п’ятнадцять тисяч чотириста тридцять п’ять гривень 04 копійки) інфляційних втрат; 1445,26 грн. (одна тисяча чотириста сорок п’ять гривень26 копійок) державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 копійки) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ.

4. Припинити провадження у справі в частині стягнення з Відповідача 4442,57 грн. основної заборгованості, 113684,93 грн. пені, 12458,62 грн. штрафу та 11869,55 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами.

5. У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Рішення набуває законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя Кирилюк Т.Ю.

Дата підписання рішення19.02.2010 року