Ухвала суду № 84636116, 20.09.2019, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/5507/18

Провадження № 1-кп/185/158/19

У Х В А Л А

20 вересня 2019 року м. Павлоград

Дніпропетровської області

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

Головуючого - судді Щербини О.О.,

за участю секретаря - Редьки Ю.І.,

прокурора - Жикіної Я.В.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

захисника - адвоката Палько О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області обвинувальний акт з додатками складений у кримінальному провадженні, внесений до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016040370001590 від 16 червня 2016 року, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 398 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Прокурор подав до суду клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 діб, обґрунтовуючи його тим, що ризики, які були підставою для обрання запобіжного заходу не змінилися і не відпали.

З’ ясувавши думку сторін кримінального провадження із зазначеного питання, кожного окремо, перевіривши матеріали кримінального провадження, проаналізувавши та співставляючи зазначені питання між собою та у сукупності з позицією сторін кримінального провадження, а також вимогами КК та КПК України, суд приходить до наступного висновку.

Статтею 176 КПК України передбачений перелік запобіжних заходів, одним з яких є й такий запобіжний захід, як тримання під вартою.

Згідно зі ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, інших учасників цього ж кримінального провадження;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Окрім того, статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про запобіжний захід, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, необхідно враховувати в тому числі й вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим, вік та стан здоров я підозрюваного, обвинуваченого, міцність його соціальних зв`язків, наявність постійного місця роботи, навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання раніше застосованих запобіжних заходів та інше.

На виконання вказаних вимог Закону судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 , раніше судим, не одружений, не працює, не має постійного місця проживання.

Крім того, суд бере до уваги, що обвинувачений ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину середньої тяжкості, покарання за вчинення якого, у разі доведеності вини обвинуваченого, передбачено на строк до п`яти років позбавлення волі, обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення у період іспитового строку.

ОСОБА_1 тривалий час ухилявся від викликів суду та був оголошений в розшук, свідчать про те, що обвинувачений ОСОБА_1 може переховуватися від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити нове кримінальне правопорушення.

Враховуючи викладене, існування ризиків доведених прокурором, а також оцінюючи сукупність обставин, застосування більш мякого запобіжного заходу є неможливим. Більш того, за час тримання обвинуваченого під вартою зазначені ризики не зменшилися та не втратили своєї актуальності.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, застосування більш м`якого запобіжного заходу, в тому числі домашнього арешту, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, а обраний відносно останнього запобіжний захід з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку, відповідає характеру та тяжкості діяння, яке йому інкримінується, кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.

Зазначені обставини свідчать про те, що обвинуваченому ОСОБА_1 , у випадку зміни раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м`який, з огляду на тяжкість учиненого інкримінованого, процесуальні наслідки зазначеного в контексті покарання, що загрожують даній особі у разі визнання винуватою, можуть перешкоджати судовому провадженню, переховуватись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.

При цьому, суд приймає рішення про те, що термін дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою продовжується відносно обвинуваченого ОСОБА_1 без визначення розміру застави, оскільки злочин, що інкримінуються обвинуваченому ОСОБА_1 є таким, що вчинений із застосуванням насильства, що в свою чергу, відповідно до вимог ч.4 ст.183 КПК України, унеможливлює визначення розміру застави у зазначеному кримінальному провадженні.

Суд не ігнорує ті аргументи, які наводяться обвинуваченим і його захисником, кожним окремо, проте в даному конкретному випадку приходить до переконання, що ці аргументи не переважують вимог суспільного інтересу, який полягає у встановленні істини у справі, недопущенні перешкоджанню цьому, забезпеченні належної процесуальної поведінки обвинуваченого і виконання процесуальних рішень по справі.

В зв`язку з наведеним, обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою має бути продовжений.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 196, 197, 331, 372 КПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання прокурора - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 398 КК України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк до 16.00 год. 18 листопада 2019 року.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя: Щербина О.О.