Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
№ 27/5623.02.10 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Караван натс. Україна»
доДочірнього підприємства «Кендіз трейд»
простягнення 42449,29 грн. Суддя Дідиченко М.А.
Секретар Приходько Є.П.
Представники сторін:
від позивача:Пацалюк С.П. –представник за довіреністю № 21 від 21.12.2009 року;
від відповідача:не з’явились ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Караван натс. Україна»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Дочірнього підприємства «Кендіз трейд»про стягнення 42449,29 грн.
Позивач вказує, що відповідно до укладеного між сторонами договору від 26.01.2009 року позивач передав у власність відповідача, а відповідач прийняв товари на загальну суму 125079,56 грн. Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що, в порушення умов договору, зобов’язання з оплати товарів відповідач виконав частково. Посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов’язань, позивач просить стягнути з останнього основну заборгованість у розмірі 34515,68 грн., пеню у розмірі 6972,13 грн. та 3 % річних у розмірі 961,48 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.01.2010 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 15.02.2010 року.
Представник позивача у судовому засіданні 15.02.2010 року подав докази, витребувані ухвалою суду від 25.01.2010 року, та надав усні пояснення по суті спору.
Представник відповідача у судовому засіданні 15.02.2010 року частково подав докази, витребувані ухвалою суду від 25.01.2010 року, надав відзив на позовну заяву та усні пояснення по суті спору.
Відповідач вказує, що не заперечує проти заявлених до стягнення сум основної заборгованості, пені та 3 % річних, однак, просить суд припинити провадження у справі у зв’язку з відсутністю предмету спору. Заявлене клопотання відповідач мотивує тим, що не оспорює факту наявності заборгованості перед позивачем, проте не погашає її через відсутність відповідної вимоги.
У судовому засіданні 15.02.2010 року судом оголошено перерву до 23.02.2010 року для оголошення повного тексту рішення.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, –
ВСТАНОВИВ:
26.01.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Караван натс. Україна»(надалі –позивач) та Дочірнім підприємством «Кендіз трейд»(надалі –відповідач) укладено договір купівлі-продажу зі складу (надалі –договір).
Згідно з умовами договору позивач зобов’язався передавати у власність відповідача продукти харчування, а відповідач зобов’язався приймати їх та оплачувати.
На виконання умов договору позивач передав у власність відповідача, а відповідач прийняв товари на загальну суму 125079,56 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними № КА-0000046 від 27.01.2009 року на суму 30841,69 грн., № КА-0000048 від 27.01.2009 року на суму 973,32 грн., № КА-0000104 від 26.02.2009 року на суму 9993,26 грн., № КА-0000154 від 24.03.2009 року на суму 25255,61 грн., № КА-0000203 від 14.04.2009 року на суму 34114,62 грн., № КА-0000247 від 18.05.2009 року на суму 23901,06 грн.
Товари, передані відповідно до видаткових накладних № КА-0000046 від 27.01.2009 року, № КА-0000104 від 26.02.2009 року, № КА-0000203 від 14.04.2009 року, були отримані уповноваженими представниками відповідача на підставі довіреностей на одержання цінностей серії ЯОЛ № 289517 від 27.01.2009 року, № 289527 від 26.02.2009 року, № 289534 від 14.04.2009 року.
Довіреностей на отримання товарів, переданих згідно з видатковими накладним № КА-0000048 від 27.01.2009 року, № КА-0000154 від 24.03.2009 року, № КА-0000247 від 18.05.2009 року, позивач суду не подав.
Водночас, з наявного в матеріалах справи акта звіряння розрахунків від 13.07.2009 року судом вбачається, що вказані товари були отримані відповідачем, оскільки в акті зазначені реквізити видаткових накладних та їх суми, а сам акт підписаний представниками сторін та скріплений печатками.
Пунктом 4.1 договору сторони обумовили, що оплата замовленого товару здійснюється протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з дня його відвантаження відповідачеві.
З огляду на вказане, за товари, поставлені відповідно до видаткових накладних № КА-0000046 від 27.01.2009 року та № КА-0000048 від 27.01.2009 року, відповідач зобов’язаний був розрахуватися у термін до 10.02.2009 року, за товари, поставлені відповідно до видаткової накладної № КА-0000104 від 26.02.2009 року, –у термін до 12.03.2009 року, за товари, поставлені відповідно до видаткової накладної № КА-0000154 від 24.03.2009 року, –у термін до 07.04.2009 року, за товари, поставлені відповідно до видаткової накладної № КА-0000203 від 14.04.2009 року, –у термін до 28.04.2009 року, за товари, поставлені відповідно до видаткової накладної № КА-0000247 від 18.05.2009 року, –у термін до 01.06.2009 року.
Згідно з наданими суду виписками по особовому рахунку позивача відповідач оплатив поставлені товари частково, перерахувавши позивачу 90563,88 грн.
Таким чином, станом на день вирішення спору заборгованість відповідача перед позивачем складає 34515,68 грн.
Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.
Згідно з частиною 2 статті 509 ЦК України зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пункт 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.
Згідно з частиною 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.
Частиною 1 статті 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Відповідно ж до частини 2 цієї ж статті ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
В частині 1 статті 692 ЦК України зазначається, що покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
В своїх запереченнях на позовну заяву, відповідач просить суд припинити провадження у справі у зв’язку з відсутністю предмету спору. Заявлене відповідач мотивує тим, що не оспорює факту наявності заборгованості перед позивачем, проте не погашає її через відсутність відповідної вимоги.
Згідно з статтею 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов’язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Отже, в розумінні даної норми пред’явлення вимоги є обов’язковою умовою виконання зобов’язання, строк (термін) виконання якого не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги. Якщо ж у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) без пред’явлення вимоги кредитором.
Відповідно до частини 1 статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов’язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Вище вказувалося, що пунктом 4.1 договору сторони обумовили, що оплата замовленого товару здійснюється протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з дня його відвантаження відповідачеві.
Таким чином, строк виконання відповідачем обов’язку оплатити поставлений товар сторони встановили. Тому, пред’явлення позивачем вимоги не є необхідною умовою його виконання.
Згідно з пунктом 1-1 частини 1 статті 80 ГПК України якщо відсутній предмет спору, господарський суд припиняє провадження у справі.
Відсутність предмета спору означає відсутність спірного матеріального правовідношення між сторонами.
Однак, визнання відповідачем заявлених до стягнення сум основної заборгованості, пені та 3 % річних не є способом припинення зобов’язання і не свідчить про відсутність спору. Особа, вимоги якої не оспорюються боржником, має право звернутися з позовом до суду про стягнення визнаної суми коштів.
За таких обставин, суд вважає заперечення відповідача безпідставними та необґрунтованими.
Згідно статтей 525, 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Тому, позовну вимогу про стягнення з відповідача основної заборгованості у розмірі 34515,68 грн. суд вважає обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.
Також, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 6972,13 грн.
Пунктом 5.1 договору передбачено, що у випадку несплати відповідачем вартості замовленого (поставленого) товару згідно з накладною до спливу строку, вказаного в пункті 4.1 договору, відповідач зобов’язаний сплатити на поточний рахунок позивача штраф у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення.
Згідно з частиною 2 статті 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 ЦК України).
Виходячи із визначень, наведених вище, суд приходить до висновку, що за прострочення оплати поставленого товару сторони передбачили сплату відповідачем пені.
Господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання у ГК України визнаються штрафними санкціями (частина 1 статті 230 ГК України).
Згідно з частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.
Пеню за прострочення оплати товарів, поставлених відповідно до видаткових накладних № КА-0000203 від 14.04.2009 року та № КА-0000247 від 18.05.2009 року, позивач просить стягнути за період, що частково виходить за межі шестимісячного строку.
З огляду на вказане, розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача за прострочення оплати товарів, поставлених відповідно до видаткових накладних № КА-0000203 від 14.04.2009 року та № КА-0000247 від 18.05.2009 року, підлягає перерахунку.
Як зазначалося вище, за товари, поставлені відповідно до видаткової накладної № КА-0000203 від 14.04.2009 року, відповідач зобов’язаний був розрахуватися у термін до 28.04.2009 року, за товари, поставлені відповідно до видаткової накладної № КА-0000247 від 18.05.2009 року, –у термін до 01.06.2009 року. Таким чином, прострочення виконання зобов’язання має місце з 29.04.2009 року та 02.06.2009 року відповідно.
Тому, за прострочення оплати товарів, поставлених відповідно до видаткової накладної № КА-0000203 від 14.04.2009 року, нарахування пені можливе по 28.10.2009 року, за прострочення оплати товарів, поставлених відповідно до видаткової накладної № КА-0000247 від 18.05.2009 року, –по 01.12.2009 року.
Розмір пені за прострочення оплати товарів, поставлених відповідно до видаткової накладної № КА-0000203 від 14.04.2009 року, складає:
34114,62 грн. * 24 % * 26 (з 29.04.2009 року по 25.05.2009 року) / 365 = 582,74 грн.
29114,62 грн. * 24 % * 7 (з 26.05.2009 року по 01.06.2009 року) / 365 = 133,90 грн.
24114,62 грн. * 24 % * 13 (з 02.06.2009 року по 14.06.2009 року) / 365 = 205,96 грн.
24114,62 грн. * 22 % * 42 (з 15.06.2009 року по 26.07.2009 року) / 365 = 610,41 грн.
23114,62 грн. * 22 % * 16 (з 27.07.2009 року по 11.08.2009 року) / 365 = 222,89 грн.
23114,62 грн. * 20,5 % * 8 (з 12.08.2009 року по 19.08.2009 року) / 365 = 103,83 грн.
21114,62 грн. * 20,5 % * 20 (з 20.08.2009 року по 08.09.2009 року) / 365 = 237,16 грн.
18114,62 грн. * 20,5 % * 36 (з 09.09.2009 року по 14.10.2009 року) / 365 = 366,22 грн.
13114,62 грн. * 20,5 % * 14 (з 15.10.2009 року по 28.10.2009 року) / 365 = 103,11 грн.
Отже, за перерахунком суду загальний розмір пені за прострочення оплати товарів, поставлених відповідно до видаткової накладної № КА-0000203 від 14.04.2009 року, складає 2566,22 грн.
Розмір пені за прострочення оплати товарів, поставлених відповідно до видаткової накладної № КА-0000247 від 18.05.2009 року, складає:
23901,06 грн. * 24 % * 13 (з 02.06.2009 року по 14.06.2009 року) / 365 = 204,14 грн.
23901,06 грн. * 22 % * 58 (з 15.06.2009 року по 11.08.2009 року) / 365 = 835,48 грн.
23901,06 грн. * 20,5 % * 1 (12.08.2009 року) / 365 = 13,42 грн.
22901,06 грн. * 20,5 % * 111 (з 13.08.2009 року по 01.12.2009 року) / 365 = 1427,60 грн.
Таким чином, за перерахунком суду загальний розмір пені за прострочення оплати товарів, поставлених відповідно до видаткової накладної № КА-0000247 від 18.05.2009 року, складає 2480,64 грн.
Враховуючи зазначене, за перерахунком суду загальним розмір за прострочення оплати товарів, поставлених за договором, складає:
225,31 грн. + 84,02 грн. + 493,26 грн. + 2566,22 грн. + 2480,64 грн. = 5849,45 грн.
Тому, позовна вимога про стягнення з відповідача пені підлягає частковому задоволенню у розмірі 5849,45 грн.
Крім того, у зв’язку з простроченням відповідачем виконання грошових зобов’язань за договором, позивач просить стягнути з останнього 3 % річних у розмірі 961,48 грн. за період з 11.02.2009 року по 15.01.2010 року.
Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З огляду на вказане, вимогу позивача про стягнення з відповідача 3 % річних суд вважає обґрунтованою та задовольняє згідно з розрахунком позивача у розмірі 961,48 грн.
Відповідно до статті 49 ГПК України при частковому задоволенні позову державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись статтею 193 ГК України, статтями 692, 712 ЦК України, статтями 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, –
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Дочірнього підприємства «Кендіз трейд»(02002, м. Київ, вул. Луначарського, 3-Г; ідентифікаційний код 31356766) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Караван натс. Україна»(04209, м. Київ, вул. Героїв Дніпра, 7; ідентифікаційний код 34537980) основну заборгованість у розмірі 34515 (тридцять чотири тисячі п’ятсот п’ятнадцять) грн. 68 коп., пеню у розмірі 5849 (п’ять тисяч вісімсот сорок дев’ять) грн. 45 коп., 3 % річних у розмірі 961 (дев’ятсот шістдесят одна) грн. 48 коп., 413 (чотириста тринадцять) грн. 27 коп. державного мита та 229 (двісті двадцять дев’ять) грн. 77 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені ГПК України.
СуддяДідиченко М.А.
Судове рішення № 8463523, Господарський суд м. Києва було прийнято 23.02.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 27/56. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: