Рішення № 8463527, 28.01.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 21/628.01.10 За позовом Публічного акціонерного товариства «Банк Національний кредит» До1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська комерційна власність»

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Земля і життя»

Про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення на заставлене майно –8213822,12 грн.

Суддя Шевченко Е.О.

Представники:

Від позивача

Від відповідача 1

Від відповідача 2 Герасимів А.Й. –представник (дов. від 21.12.2009р.) не з’явився

не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Публічного акціонерного товариства «Банк Національний кредит»(далі по тексту позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська комерційна власність»(далі по тексту відповідач 1), Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Земля і життя»(далі по тексу відповідач 2) про стягнення солідарно з відповідача 1 та відповідача 2 на користь позивача заборгованості по простроченому кредиту в розмірі 6000000,00 грн., пені за несвоєчасне погашення кредиту в розмірі 320301,37 грн., відсотків за користування кредитом в розмірі 1767028,19 грн., пені за несвоєчасну сплату відсотків –105492,57 грн., суми несплаченої комісійної винагороди в розмірі 21000,00 грн., пені за несвоєчасну сплату комісійної винагороди в розмірі 1150,54 грн., разом –8214972,76 грн.; звернення стягнення на належне відповідачеві 2 заставлене майно на користь позивача шляхом його самостійної реалізації позивачем, а саме:

№Марка ТЗ, модельРеєстр. №№ шасізаставна вартість

1Вантажний сміттєвоз КО 42601 на шассі МАЗ 5337ВЕ 8587ААY3M5337024000522147074125

2Вантажний сміттєвоз КО 42601 на шассі МАЗ 5337ВЕ 8583ААY3M5337024000251374125

3Вантажний сміттєвоз КО 42601 на шассі МАЗ 5337ВЕ 8586ААY3M5337024000253346445829

4Вантажний фургон МАЗ 437040080ВЕ 07480Y3M4370403000191674272

а також обладнання для комплексу по сортуванню, просіюванню та сепарації твердих побутових відходів компанії «АВЕРМАНН—ХОРВАТ» КФТ БАРЧ виробництва Угорщини.

До прийняття рішення по суті позивачем подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, згідно якої заборгованість відповідача 2 перед позивачем по Кредитному договору складає: прострочена заборгованості по кредиту –14500000,00 грн., пеня за несвоєчасно сплачену заборгованість по кредиту –611794,52 грн., сума прострочених відсотків –22330726,81 грн., пеня за несвоєчасно сплачені відсотки –170086,57 грн., плата за управління кредитом (комісія) – 21000,00 грн.

14.01.2010р. представники відповідачів в судове засідання не з»явилися, з огляду на що розгляд справи судом було відкладено та винесено відповідну Ухвалу згідно ст. 77 ГПК України.

28.01.2010р. представники відповідача 1 та відповідача 2 повторно не з»явилися в судове засідання, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідачів до суду не надходило. Письмових відзивів на позов суду відповідачами не надавалось.

На підставі ст. 75 ГПК України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

Всебічно та повно дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

28 вересня 2007р. між Публічним акціонерним товариством «Банк Національний кредит»та Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Земля і життя»укладено Кредитний договір про відкриття кредитної лінії №22Ю/2007/02-605/2-1, відповідно до умов якого та з урахуванням Договору про внесення змін №1/02-655/2-1 від 30.10.2007р. позивач надає відповідачеві 2 кредит шляхом відкриття відновлюваної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 15500000,00 грн. (ліміт кредитної лінії), на умовах, передбачених цим Договором.

Згідно з п. 2.2. Кредитного договору ліміт по кредитній лінії зменшується за графіком відповідно до Додатку №1 до цього Договору, який є його невід’ємною частиною. Дата остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту –27 вересня 2010р.

Відповідно до п. 2.3. Кредитного договору кредит надається із наступним цільовим призначенням: на виробничі потреби товариства.

Пунктом 3.2. Договору визначено, що відсотки за користування кредитом нараховуються позивачем на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами та сплачуються відповідачем 2, виходячи із встановленої позивачем відсоткової ставки у розмірі 18% річних. Нарахування банком відсотків здійснюється з дати першої оплати розрахункових документів відповідача 2 з позичкового рахунку. Відсотки за користування кредитом нараховуються позивачем щомісячно за період з першого по останній день поточного місяця та сплачуються відповідачем 2 щомісячно, не пізніше останнього робочого дня поточного місяця, а при повернення суми кредиту в повному обсязі –в день погашення заборгованості. Відсотки за грудень місяць нараховуються позивачем за період з першого дня по останній календарний день місяця та сплачуються відповідачем щомісячно, не пізніше останнього робочого дня цього місяця.

Пунктом 1 Договору про внесення змін №02-266/2-1 від 22.04.2008р. до Кредитного договору про відкриття кредитної лінії №22Ю/2007/02-605/2-1 від 28.09.2007р. сторони визначили, що з 1 травня 2008р. відсотки за користування кредитом сплачуються відповідачем 2 у розмірі 20% річних.

Пункт 3.3. встановлює, що за надання та управління фінансовим кредитом відповідач 1 сплачує щомісячно позивачеві плату в розмірі 3 000,00 грн.

Пунктом 3.1. Кредитного договору передбачено, що кредит надається відповідачеві 2 шляхом оплати в межах сум та відповідно до термінів, визначених п. 2.1. та п. 2.2. цього Договору розрахункових документів відповідача 2 безпосередньо з позичкового рахунку, шляхом перерахування коштів з позичково рахунку на рахунки контрагентів відповідача 2, або шляхом перерахування коштів з позичкового рахунку на поточних рахунок відповідача 2, при наявності вільних кредитних ресурсів, відповідно до цільового призначення кредиту.

Згідно з частинами 1 та 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч 2 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інші фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

У відповідності до ч. 2 ст. 345 Господарського кодексу України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов’язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов’язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Частиною 1 ст. 1056 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач 2 своє зобов’язання щодо повернення кредиту належним чином не виконує належним чином. За ним рахується сума отриманого, але не повернутого кредиту в розмірі 14500000,00 грн., з них сума простроченої заборгованості –7500000,00 грн.

Також, як вказує позивач, відповідачем 2 не сплачено відсотки за користування кредитом, передбачені п. 3.2. Кредитного договору, та кошти за управління фінансовим кредитом у відповідності до п. 3.3. Кредитного договору.

Позивачем надані розрахунок відсотків за користування кредитом, згідно якого ці відсотки за період з 01.02.2009р. по 31.12.2009р. складають суму 2330726,81 грн., та розрахунок суми за управління фінансовим кредитом за період з лютого 2009р. по серпень 2009р в розмірі 21000,00 грн. Контррозрахунків суми відсотків за користування кредитом та суми за управління фінансовим кредитом відповідачами суду не надано.

Відповідно до розрахунку відсотків за користування кредитом, зробленого судом, ця сума складає 1372597,73 грн.

Стаття 629 Цивільного кодексу України встановлює, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Підпункт 4.3.4. пункту 4.3. Кредитного договору дає право позивачеві вимагати від відповідача 2 (незалежно від настання строку остаточного повернення всіх одержаних в межах кредитної лінії сум кредиту) сплати у повному обсязі заборгованості за кредитом та/або плати за кредит, та/або відсотків за неправомірне користування кредитом, та/або суму неустойки, передбачених цим Договором, у випадках, коли, зокрема, відповідач 2 не виконав у строк свої обов’язки по поверненню кредиту, та/або сплаті плати за кредит, та/або інші обов’язки по сплаті грошових коштів, передбачені цим Договором.

У відповідності до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач 2 доказів повернення кредитних коштів, сплати відсотків за користування кредитом та суми за управління кредитом суду не надав.

Таким чином, підлягає стягненню з відповідача 2 сума заборгованості по кредиту в розмірі 14500000,00 грн., сума відсотків за користування кредитом в розмірі 1372597,73 грн., сума за управління фінансовим кредитом в розмірі 21000,00 грн.

З огляду на прострочення відповідачем 2 виконання зобов’язань по поверненню сум кредитних коштів, сплаті сум відсотків за користування кредитом, позивач просить стягнути з відповідача 2 пеню, нараховану на вказані суми.

У відповідності до ч.1, ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Згідно з п. 5.3. Договору за несвоєчасну сплату сум кредиту та/або плати за кредит, та/або відсотків за неправомірне користування кредитом позичальник (відповідач по справі) сплачує банку (позивачеві по справі) пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період прострочення та нараховується щоденно.

Враховуючи те, що сума простроченої заборгованості складає 7500000,0 грн., то саме на неї нараховується пеня.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Згідно розрахунку позивача сума пені складає 611794,52 грн. Контррозрахунку суми пені відповідачами суду не надано. Зазначена сума підлягає стягненню.

Крім цього, позивачем подано розрахунок розміру пені за несвоєчасно сплачені відсотки по Кредитному договору за період з 01.02.2009р. по 31.12.2009р., згідно якого сума пені склала 170086,57 грн. (розрахунок в матеріалах справи).

Контррозрахунку відповідачами суду не надано.

Згідно розрахунку суми пені за несвоєчасно сплачені відсотки, зробленого судом на підставі ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, сума пені складає 97733,20 грн. Вона підлягає стягненню з відповідача 2.

З метою забезпечення виконання відповідачем 2 зобов’язань за Кредитним договором між позивачем та відповідачем 2 були укладені договори застави: Договір застави №02-660/1-1 від 31.10.2007р., Договір застави №02-608/1-1 від 28.09.2007р.

Відповідно до предмету вказаних договорів вони забезпечують вимоги позивача, що випливають з Кредитного договору про відкриття кредитної лінії №22Ю/2007/02-605/2-1 від 28.09.2007р. (а також всіх договорів про внесення змін до нього), укладеного між позивачем та відповідачем 2, за умовами якого останній зобов’язаний повернути позивачеві до 27.09.2010р. кредит в розмірі 15500 000,00 грн., відсотки за користування ним у розмірі 18% річних (плату за надання та управління фінансовим кредитом розмірі 3000,00 грн. щомісячно), у тому числі відсотки за неправомірне користування кредитом у розмірі 28% річних, сплатити неустойку (пеню, штраф), а також відшкодувати позивачеві всі збитки, понесені ним внаслідок невиконання відповідачем 2 умов Кредитного договору, у розмірі і у випадках, передбачених Кредитним договором.

Згідно з п. 1.2. Договору застави №02-660/1-1 від 31.10.2007р. предметом застави є обладнання для комплексу по сортуванню, просіюванню та сепарації твердих побутових відходів компанії «АВЕРМАНН-ХОРВАТ»КФТ, БАРЧ (Угорщина), а саме: сортувальний конвеєр в кількості 1 шт., подавальний конвеєр GB1500 в кількості 1 шт. (горизонтальна частина 35000 мм); подавальний конвеєр GB1500 в кількості 1 шт., відводящі ячейки в кількості 27 штук.

Відповідно до п. 1.3. Договору застави №02-661-1 від 31.10.2007р. майно належить відповідачеві 2 на праві власності, що підтверджується довідкою товариства №2910/1 від 29.10.2007р.

Пунктом 1.4. цього Договору сторони оцінили майно у 3478253,00 грн.

Згідно з п. 1.2. Договору застави №02-608/1-1 предметом застави є транспортні засоби, а саме:

№п/пТип ТЗ, марка, модель ТЗРеєстрац. номерНомер шасіРік випускуНомер свідоцтва про реєстраціюЗаставна вартість

1.Вантажний сміттєвоз КО 42601 на шасі 204МАЗ 5337ВЕ8587ААY3M533702400025212004КРС№40790474125

2.Вантажний сміттєвоз КО 42601 на шасі МАЗ 5337ВЕ8583ААY3M533702400025132004КРС№40790174125

3. Вантажний сміттєвоз КО 42601 на шасі МАЗ 5337ВЕ8586ААY3M533702400025332004КРС№40790345829

4.Вантажний фургон07480НКY3M437040300019162003НІВ№00355274272

Відповідно до п.п. 1.3., 1.4. Договору застави №02-608/1-1 від 28.09.2007р. майно належить відповідачеві 2 на праві власності, що підтверджується довідкою товариства №1009/1 від 28.09.2007р. та свідоцтвами про реєстрацію транспортних засобів. Сторони цього Договору оцінюють майно у 268351,00 грн.

У відповідності до п. 3.9. Кредитного договору забезпеченням кредиту є застава майна та майнових прав відповідача 2, майна майнових поручителів.

Частиною 1 ст. 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов’язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком.

Стаття 572 Цивільного кодексу України встановлює, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов’язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (правом застави).

Згідно з ст. 1 Закону України «Про заставу»застава –це спосіб забезпечення зобов’язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов’язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

Відповідно до ч. 1 ст. 583 Цивільного кодексу України заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель).

У відповідності до ст. 19 Закону України «Про заставу»за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 590 Цивільного кодексу України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов’язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 20 Закону України «Про заставу»встановлює, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов’язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором. Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави.

У відповідності до ч. 1 ст. 591 Цивільного кодексу України реалізація предмета застави, на який звернене стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом.

В заявлених вимогах позивач просить суд звернути стягнення на належне відповідачеві 2 майно шляхом його самостійної реалізації позивачем.

Як вбачається з названих вище договорів застави, позивачеві в заставу передано рухоме майно. Правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов’язань, визначається Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».

У відповідності до ст. 24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом.

У відповідності до ст. 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються:

1) загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті обтяжувачу з вартості предмета забезпечувального обтяження;

2) опис рухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимог обтяжувача;

3) заходи щодо забезпечення збереження забезпечувального обтяження або передачі його в управління на період до його реалізацій, якщо такі необхідні;

4) спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні;

5) пріоритет та розмір вимог інших обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, які підлягають задоволенню з вартості предмета забезпечувального обтяження;

6) початкова ціна предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»обтяжувач має право на власний розсуд обрати один із таких позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зокрема, продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах.

Отже, законом передбачена можливість реалізації предмета застави шляхом продажу обтяжувачем предмета застави з укладанням договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах. Однак з метою захисту інтересів відповідача 2, з метою недопущення порушення його прав суд вважає за необхідне застосування такого способу реалізації предмета застави, як проведення публічних торгів.

Судом також встановлено, що 28.09.2009р. між позивачем та відповідачем 1 укладено Договір поруки, згідно якого відповідач зобов’язався нести повну відповідальність перед позивачем за порушення відповідачем 2 зобов’язань, що виникають з Договору №22Ю/2007/02-605/2-1 від 28.09.2007р. та додатків від нього.

Відповідно до п. 2.1., п.2.2. Договору поруки від 28.09.2009р. у випадку невиконання або неналежного виконання відповідачем 2 зобов’язань за основним договором відповідач 1 зобов’язується сплатити позивачеві протягом 10 днів з моменту невиконання бо неналежного виконання належні до сплати відповідачем 2 позивачеві суму, передбачену статтею 1 даного договору. Відповідач 1 відповідає перед позивачем за порушення зобов’язань відповідачем 2 всім своїм майном, на яке може бути звернене стягнення.

У відповідності до ч. 1 ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником.

Частина 1 та частина 2 ст. 554 Цивільного кодексу України встановлюють, що у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Статтею 541 Цивільного кодексу України передбачено, що солідарний обов’язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов’язання.

Відповідно до частини 1 ст. 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов’язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов’язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Враховуючи вищезазначене, відповідачі несуть солідарний обов’язок за Кредитним договором у межах суми, що задоволена судом до стягнення, а саме: сума основного боргу за кредитом в розмірі 14500000,00 грн., сума відсотків за користування кредитом в розмірі 1372597,73 грн., сума за управління фінансовим кредитом в розмірі 21000,00 грн., сума пені за прострочений кредит в розмірі 611794,52 сума пені за несвоєчасне повернення відсотків по кредиту в розмірі 97733,20 грн.

Державне мито та судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню відповідно до ст. 49 ГПК України.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська комерційна власність»(01135, м. Київ, вул. Полтавська, 4, кв. 14, код ЄДРПОУ 35744463) та з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Земля і життя»(54030, м. Миколаїв, вул. Нікольська, 16/а, код ЄДРПОУ 32333121) 14500000,00 (чотирнадцять мільйонів п’ятсот тисяч грн. 00 коп.) грн. суму основного боргу, суму відсотків за користування кредитом в розмірі 1372597,73 (один мільйон триста сімдесят дві тисячі п’ятсот дев’яносто сім грн. 72 коп.) грн., суму з управління фінансовим кредитом в розмірі 21000,00 (двадцять одна тисяча грн. 00 коп.) грн., 611794,52 (шістсот одинадцять тисяч сімсот дев’яносто чотири грн. 52 коп.) грн.. суму пені за прострочений кредит; суму пені за несвоєчасне повернення відсотків по кредиту в розмірі 97733,20 грн. (дев’яносто сім тисяч сімсот тридцять три грн. 20 коп.) грн. у наступному порядку:

з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська комерційна власність»за рахунок будь-якого майна у порядку, встановленому статтею 50 Закону України «Про виконавче провадження»;

з Товариства з обмеженою відповідальністю «Земля і життя»за рахунок будь-якого майна у порядку, встановленому статтею 50 Закону України «Про виконавче провадження»;

з Товариства з обмеженою відповідальністю «Земля і життя»шляхом звернення стягнення на предмет застави за Договором застави №02-60/1-1 від 31.10.2007р., а саме: обладнання для комплексу по сортуванню, просіюванню та сепарації твердих побутових відходів компанії «АВЕРМАНН-ХОРВАТ»КФТ, БАРЧ (Угорщина), а саме: сортувальний конвеєр в кількості 1 шт., подавальний конвеєр GB1500 в кількості 1 шт. (горизонтальна частина 35000 мм); подавальний конвеєр GB1500 в кількості 1 шт., відводящі ячейки в кількості 27 штук; та на предмет застави за Договором застави №02-608/1-1 від 28.09.2007р., а саме: транспортні засоби:

№п/пТип ТЗ, марка, модель ТЗРеєстрац. номерНомер шасіРік випускуНомер свідоцтва про реєстрацію

1.Вантажний сміттєвоз КО 42601 на шасі 204МАЗ 5337ВЕ8587ААY3M533702400025212004КРС№407904

2.Вантажний сміттєвоз КО 42601 на шасі МАЗ 5337ВЕ8583ААY3M533702400025132004КРС№407901

3. Вантажний сміттєвоз КО 42601 на шасі МАЗ 5337ВЕ8586ААY3M533702400025332004КРС№407903

4.Вантажний фургон07480НКY3M437040300019162003НІВ№003552

шляхом проведення публічних торгів та направлення коштів, отриманих від реалізації предмета застави в рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Земля і життя»перед Публічним акціонерним товариством «Банк Національний кредит»за Кредитним договором про відкриття кредитної лінії №22Ю/2007/02-605/2-1 від 28.09.2007р., встановивши початкову ціну предмета застави в розмірі, вказаному в договорах застави, як оцінена сторонами вартість предмета застави.

3. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська комерційна власність»(01135, м. Київ, вул. Полтавська, 4, кв. 14, код ЄДРПОУ 35744463) та з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Земля і життя»(54030, м. Миколаїв, вул. Нікольська, 16/а, код ЄДРПОУ 32333121) на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Національний кредит»(04053, м. Київ, вул. Тургенівська, 52/58, код ЄДРПОУ 20057663) 25500,00 (двадцять п’ять тисяч п’ятсот грн. 00 коп.) грн. витрат по сплаті державного мита; 236,00 (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. В іншій частині позову відмовити.

5. Рішення може бути оскаржене у десятиденний термін в порядку, визначеному законодавством України.

6. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СуддяЕ.О. Шевченко