Рішення № 8463462, 28.01.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 21/428.01.10 За позовом Публічного акціонерного товариства «Банк Національний кредит» ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Вікойл Лтд»

Про стягнення заборгованості згідно кредитного договору та звернення на заставлене майно –15992402,26 грн.

Суддя Шевченко Е.О.

Представники:

Від позивача

Від відповідача 1

Від відповідача 2 Герасимів А.Й. –представник (дов. від 21.12.2009р.) не з’явився

не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Публічного акціонерного товариства «Банк Національний кредит»(далі по тексту позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікойл Лтд»(далі по тексу відповідач) про стягнення з останнього на користь позивача заборгованості по простроченому кредиту в розмірі 13599000,00 грн., пені за несвоєчасне погашення кредиту в розмірі 924187,22 грн., відсотків за користування кредитом в розмірі 1371077,26 грн., пені за несвоєчасну сплату відсотків –76163,79 грн., суми несплаченої комісійної винагороди в розмірі 21000,00 грн., пені за несвоєчасну сплату комісійної винагороди в розмірі 973,99 грн., разом –15992402,26 грн.; звернення стягнення на належне відповідачеві заставлене майно на користь позивача шляхом його самостійної реалізації позивачем, а саме:

№НайменуванняОд.К-тьБалансова вартість заставна вартість

1Наземна геофізична телеметрична система «SERSEL 408»шт.17139130,907110170,91

2Компасшт.12579,912579,91

3Портативний бур Tanaka 26CCшт.16296,926296,92

4Бурове долото, 38шт.12461,312461,31

5Роз’єднувач FM 4 для кабеля STPL шт.3010267,3210267,32

6ST+55 кінцевий кабель Ланкишт.2017113,1317113,13

7ST+55 проміжний кабель Ланкишт.3034224,3934224,39

8Кабель живлення для LAUX/LAULшт.14016886,1116886,11

Всього 7228959,997200000,00 Марка, модельРеєстр. номерНомер свідоцтва ТЗЗаставна вартість ГАЗ 330810-1037-10-18ВІ 1718 АЕРСА № 03641266180,00

ГАЗ 330810-1037-10-18ВІ 1826 АЕРСА № 03641066180,00

ГАЗ 330810-1037-10-18ВІ 1827 АЕРСА №03641166180,00

ГАЗ 330810-1037-10-18ВІ 1725 АЕРСА №03640866180,00

ГАЗ 330810-1037-10-18ВІ 1714 АЕРСА №03640966180,00

Всього 332000,00 НайменуванняРеєстраційний номерДвигун №Заводський №Вартість Вібраційне джерело AHV-IV-36207480 КС06R07425957067800000,00

Вібраційне джерело AHV-IV-36207481 КС06R074726057077800000,00

Вібраційне джерело AHV-IV-36207482 КС06R074740957087800000,00

Вібраційне джерело AHV-IV-36207479 КС06R074740557057800000,00

Пелтон обладнання та частини для вібраційних джерел виробник компанія Input/Output, Inc (США) 1600000,00 Всього 9400000,00 До прийняття рішення по суті позивачем подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, згідно якої заборгованість відповідача перед позивачем по Кредитному договору складає: прострочена заборгованості по кредиту –13599000,00 грн., пеня за несвоєчасно сплачену заборгованість по кредиту –1345669,03 грн., сума прострочених відсотків –1773458,62 грн., пеня за несвоєчасно сплачені відсотки –131201,96 грн., плату за управління кредитом (комісія) –21000,00 грн. 14.01.2010р. представник відповідача в судове засідання не з»явився, з огляду на що розгляд справи судом було відкладено та винесено відповідну Ухвалу згідно ст. 77 ГПК України. 28.01.2010р. представник відповідача повторно не з»явився в судове засідання, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідачів до суду не надходило. Письмових відзивів на позов суду відповідачами не надавалось.

На підставі ст. 75 ГПК України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

Всебічно та повно дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

19 липня 2005р. між Публічним акціонерним товариством «Банк Національний кредит»та Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Земля і життя»укладено Кредитний договір №24Ю/2005/02-370/2-1, відповідно до умов якого та з урахуванням Договору про внесення змін №9/02-676/2-1 від 31.10.2008р. позивач надає відповідачеві кредит шляхом відкриття відновлюваної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 13599000,00 грн. (ліміт кредитної лінії), на умовах, передбачених цим Договором.

Згідно з п. 2.2. Кредитного договору з урахуванням Договору про внесення змін №7/02-303/2-1 від 31.05.2007р. Дата остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту - 18 липня 2009р. Ліміт кредитної лінії зменшується згідно наступного графіку:

березень 2009р. –11600000,00 грн.,

квітень 2009р. –8700000,00 грн.

травень 2009р. –5800000,00 грн.

червень 2009р. –2900000,00 грн.

18 липня 2009р. –0,00 грн.

Відповідно до п. 2.3. Кредитного договору кредит надається із наступним цільовим призначенням: на придбання виробничого обладнання та на здійснення витрат, пов’язаних з виробничою діяльністю.

Пунктом 3.2. Кредитного договору визначено, що відсотки за користування кредитом сплачуються відповідачем, виходячи із встановленої позивачем відсоткової ставки у розмірі 18% річних.

Згідно з п. 3.3. Кредитного договору нарахування позивачем відсотків починається з дати першої оплати розрахункових документів відповідача з позичкового рахунку по день повного погашення кредиту на суму щоденного залишку заборгованості за кредитом. Відсотки за користування кредитом нараховуються позивачем щомісячно за період з першого по останній день поточного місяця та сплачуються відповідачем щомісячно, не пізніше останнього робочого дня поточного місяця, а при повернення суми кредиту в повному обсязі –в день погашення заборгованості. Відсотки за грудень місяць нараховуються позивачем в останній робочий день цього місяця за період з першого по останній календарний день грудня місяця та сплачуються відповідачем щомісячно, не пізніше останнього робочого дня цього ж місяця.

Пунктом 1 Договору про внесення змін №8/02-261/2-1 від 22.04.2008р. до Кредитного договору про відкриття кредитної лінії №24Ю/2005/02-370/2-1 від 19.07.2005р. сторони визначили, що з 1 травня 2008р. відсотки за користування кредитом сплачуються відповідачем у розмірі 20% річних.

Пункт 3.6. Кредитного договору з урахуванням Договору про внесення змін №4/02-108/2-1 від 27.02.207р. встановлює, що за надання та управління фінансовим кредитом відповідач сплачує щомісячно позивачеві плату в розмірі 3 500,00 грн.

Пунктом 3.1. Кредитного договору передбачено, що кредит надається відповідачеві шляхом оплати протягом дії цього Договору розрахункових документів (платіжних доручень) відповідача безпосередньо з позичкового рахунку, відкритого в позивача, на рахунки контрагентів відповідача або на поточний рахунок позивача відповідно до цільового призначення кредиту.

Згідно з частинами 1 та 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч 2 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інші фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

У відповідності до ч. 2 ст. 345 Господарського кодексу України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов’язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов’язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Частиною 1 ст. 1056 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач своє зобов’язання щодо повернення кредиту належним чином не виконав, допустивши прострочення виконання зобов’язання щодо повернення кредитних коштів, з огляду на що у нього рахується перед позивачем заборгованість в розмірі 13599000,00 грн.

Також, як вказує позивач, відповідачем не сплачено відсотки за користування кредитом, передбачені п. 3.2. Кредитного договору, та кошти за управління фінансовим кредитом у відповідності до п. 3.5. Кредитного договору.

Позивачем надані розрахунок прострочених відсотків за користування кредитом, згідно якого ці відсотки за період з 01.03.2009р. по 31.12.2009р. складають суму 1773458,62 грн., та розрахунок суми за управління фінансовим кредитом за період з 01.03.2009р. по 31.08.2009р. в розмірі 21000,00 грн. Контррозрахунків суми відсотків за користування кредитом та суми за управління фінансовим кредитом відповідачем суду не надано.

Відповідно до розрахунку відсотків за користування кредитом, зробленого судом, ця сума складає 2280177,70 грн.

З огляду на те, що позивачем заявлена до стягнення сума прострочених відсотків в розмірі 1773458,62 грн., то вона і підлягає стягненню.

Стаття 629 Цивільного кодексу України встановлює, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів повернення кредитних коштів, сплати відсотків за користування кредитом та суми за управління кредитом суду не надав.

Таким чином, підлягає стягненню з відповідача сума заборгованості по кредиту в розмірі 13599000,00 грн., сума за управління фінансовим кредитом в розмірі 21000,00 грн., сума прострочених відсотків за користування кредитом в розмірі 1773458,62грн.

З огляду на прострочення відповідачем виконання зобов’язань по поверненню сум кредитних коштів, сплаті сум відсотків за користування кредитом, позивач просить стягнути з відповідача пеню, нараховану на вказані суми.

У відповідності до ч.1, ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Згідно з п. 5.3. Договору за несвоєчасну сплату сум кредиту та/або плати за кредит, та/або відсотків за неправомірне користування кредитом позичальник (відповідач по справі) сплачує банку (позивачеві по справі) пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період прострочення, та нараховується щоденно.

Враховуючи те, що прострочка виконання зобов’язання по поверненню кредиту виникає з 29.07.2009р., отже з цього дня виникає право на нарахування неустойки на суму основної заборгованості за кредитом.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Позивачем надано суду розрахунок розміру суми пені за несвоєчасно сплачені кредитні кошти за період з 28.04.2009р. по 27.09.2009р. та з 05.12.2009р. по 27.01.2010р., яка становить 1345669,03 грн. (розрахунок в матеріалах справи).

Контррозрахунку розміру пені відповідачем суду не надано.

На підставі ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України судом зроблено розрахунок розміру пені, який склав 886173,45 грн. та підлягає стягненню з відповідача.

Крім цього, позивачем подано розрахунок розміру пені за несвоєчасно сплачені відсотки по Кредитному договору за період з 01.03.2009р. по 31.12.2009р., згідно якого сума пені склала 131201,96 грн. (розрахунок в матеріалах справи).

Контррозрахунку відповідачем суду не надано.

Згідно розрахунку суми пені за несвоєчасно сплачені відсотки, зробленого судом на підставі ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, сума пені складає 154655,06 грн. Оскільки позивачем заявлена до стягнення сума пені в розмірі 131201,96 грн., то вона і підлягає стягненню.

З метою забезпечення виконання відповідачем зобов’язань за Кредитним договором між позивачем та відповідачем були укладені договори застави: Договір застави від 29.11.2005р., Договір застави транспортних засобів №02-524/1-1 від 29.11.2006р., Договір застави №02-371/1-1 від 20.07.2005р.

Відповідно до предмету вказаних договорів вони забезпечують вимоги позивача, що випливають з Кредитного договору про відкриття кредитної лінії №24Ю/2005/02-370/2-1 від 19.07.2005р. (а також всіх договорів про внесення змін до нього), укладеного між позивачем та відповідачем, за умовами якого останній зобов’язаний повернути позивачеві до 18.07.2007р. кредит в розмірі 11000 000,00 грн., відсотки за користування ним у розмірі 18% річних (плату за надання та управління фінансовим кредитом розмірі 0,1% річних від середньоденної заборгованості за кредитом щомісячно), у тому числі відсотки за неправомірне користування кредитом у розмірі 28% річних в національній валюті, сплатити неустойку (пеню, штраф), а також відшкодувати позивачеві всі збитки, понесені ним внаслідок невиконання відповідачем умов Кредитного договору, у розмірі і у випадках, передбачених Кредитним договором.

Згідно з п. 1.2. Договору застави від 29.11.2005р. предметом застави є обладнання, зокрема:

№НайменуванняОд.К-тьБалансова вартість заставна вартість

1Наземна геофізична телеметрична система «SERSEL 408»шт.17139130,907110170,91

2Компасшт.12579,912579,91

3Портативний бур Tanaka 26CCшт.16296,926296,92

4Бурове долото, 38шт.12461,312461,31

5Роз’єднувач FM 4 для кабеля STPL шт.3010267,3210267,32

6ST+55 кінцевий кабель Ланкишт.2017113,1317113,13

7ST+55 проміжний кабель Ланкишт.3034224,3934224,39

8Кабель живлення для LAUX/LAULшт.14016886,1116886,11

Всього 7228959,997200000,00 Відповідно до п. 1.3. Договору застави від 29.11.2005р. майно належить відповідачеві на праві власності, що підтверджується довідкою товариства №28/12 від 28.11.2005р.

Пунктом 1.4. цього Договору сторони оцінили майно у 7200000,00 грн.

Згідно з п. 1.2. Договору застави транспортних засобів №02-524/1-1 від 29.11.2006р. предметом застави є транспортні засоби, а саме:

Марка, модельРеєстр. номерНомер свідоцтва ТЗЗаставна вартість

ГАЗ 330810-1037-10-18ВІ 1718 АЕРСА № 03641266180,00

ГАЗ 330810-1037-10-18ВІ 1826 АЕРСА № 03641066180,00

ГАЗ 330810-1037-10-18ВІ 1827 АЕРСА №03641166180,00

ГАЗ 330810-1037-10-18ВІ 1725 АЕРСА №03640866180,00

ГАЗ 330810-1037-10-18ВІ 1714 АЕРСА №03640966180,00

Всього 332000,00 Відповідно до п.п. 1.3., 1.4. Договору застави транспортних засобів №02-524/1-1 від 29.11.2006р. майно належить відповідачеві на праві власності, що підтверджується свідоцтвами про реєстрацію транспортних засобів та довідкою товариства №29/11-1 від 29.11.2006р. Сторони цього Договору оцінюють майно у 332000,00 грн. (балансова вартість майна становить 332295,78 грн.). Зазначена сума відображає вартість предмету застави на момент укладення Договору і не може бути розцінена як обмеження розміру відповідальності відповідача.

Згідно з п. 1.2. Договору застави №02-371/1-1 від 20.07.2005р. предметом застави є спецтехніка та обладнання, а саме:

НайменуванняРеєстраційний номерДвигун №Заводський №Вартість

Вібраційне джерело AHV-IV-36207480 КС06R07425957067800000,00

Вібраційне джерело AHV-IV-36207481 КС06R074726057077800000,00

Вібраційне джерело AHV-IV-36207482 КС06R074740957087800000,00

Вібраційне джерело AHV-IV-36207479 КС06R074740557057800000,00

Пелтон обладнання та частини для вібраційних джерел виробник компанія Input/Output, Inc (США) 1600000,00 Всього 9400000,00 Пунктом 1.3. Договору застави №02-371/1-1 від 20.07.2005р. майно належить на праві власності, що підтверджується довідкою товариства №0707/3 віл 07.07.2005р. та свідоцтвами про реєстрацію машин. Згідно з п. 1.4. Договору застави №02-371/1-1 від 20.07.2005р. сторони цього Договору оцінюють майно у 9400000,00 грн. Частиною 1 ст. 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов’язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком.

Стаття 572 Цивільного кодексу України встановлює, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов’язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (правом застави).

Згідно з ст. 1 Закону України «Про заставу»застава –це спосіб забезпечення зобов’язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов’язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

Відповідно до ч. 1 ст. 583 Цивільного кодексу України заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель).

У відповідності до ст. 19 Закону України «Про заставу»за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 590 Цивільного кодексу України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов’язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 20 Закону України «Про заставу»встановлює, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов’язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором. Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави.

У відповідності до ч. 1 ст. 591 Цивільного кодексу України реалізація предмета застави, на який звернене стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом.

В заявлених вимогах позивач просить суд звернути стягнення на належне відповідачеві майно шляхом його самостійної реалізації позивачем.

Як вбачається з названих вище договорів застави, позивачеві в заставу передано рухоме майно. Правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов’язань, визначається Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».

У відповідності до ст. 24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом.

У відповідності до ст. 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються:

1) загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті обтяжувачу з вартості предмета забезпечувального обтяження;

2) опис рухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимог обтяжувача;

3) заходи щодо забезпечення збереження забезпечувального обтяження або передачі його в управління на період до його реалізацій, якщо такі необхідні;

4) спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні;

5) пріоритет та розмір вимог інших обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, які підлягають задоволенню з вартості предмета забезпечувального обтяження;

6) початкова ціна предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»обтяжувач має право на власний розсуд обрати один із таких позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зокрема, продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах.

Отже, законом передбачена можливість реалізації предмета застави шляхом продажу обтяжувачем предмета застави з укладанням договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах. Однак з метою захисту інтересів відповідача, з метою недопущення порушення його прав суд вважає за необхідне застосування такого способу реалізації предмета застави, як проведення публічних торгів.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікойл Лтд»(01103, м. Київ, вул. Щорса, 18, код ЄДРПОУ 32308598) на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Національний кредит»(04053, м. Київ, вул. Тургенівська, 52/58, код ЄДРПОУ 20057663) 13599000,00 (тринадцять мільйонів п’ятсот дев’яносто дев’ять тисяч 00 коп.) грн. суму основного боргу, суму відсотків за користування кредитом в розмірі 1773458,62 (один мільйон сімсот сімдесят три тисячі чотириста п’ятдесят вісім грн. 62 коп.) грн., суму з управління фінансовим кредитом в розмірі 21000,00 (двадцять одна тисяча грн. 00 коп.) грн., суму пені за несвоєчасно сплачені кредитні кошти в розмірі 886173,45 (вісімсот вісімдесят шість тисяч сто сімдесят три грн. 45 коп.) грн., суму пені за несвоєчасне повернення відсотків по кредиту в розмірі 131201,96 грн. (сто тридцять одна тисяча двісті одна грн. 96 коп.) грн. у наступному порядку:

- за рахунок будь-якого майна ТОВ «Вікойл Лтд»у порядку, встановленому статтею 50 Закону України «Про виконавче провадження;

- шляхом звернення стягнення на предмет застави за Договором застави від 29.11.2005р., а саме:

№НайменуванняОд.К-ть

1Наземна геофізична телеметрична система «SERSEL 408»шт.1

2Компасшт.1

3Портативний бур Tanaka 26CCшт.1

4Бурове долото, 38шт.1

5Роз’єднувач FM 4 для кабеля STPL шт.30

6ST+55 кінцевий кабель Ланкишт.20

7ST+55 проміжний кабель Ланкишт.30

8Кабель живлення для LAUX/LAULшт.140

Всього на предмет застави за Договором застави транспортних засобів №02-524/1-1 від 29.11.2006р., а саме: Марка, модельРеєстр. номерНомер свідоцтва ТЗ

ГАЗ 330810-1037-10-18ВІ 1718 АЕРСА № 036412

ГАЗ 330810-1037-10-18ВІ 1826 АЕРСА № 036410

ГАЗ 330810-1037-10-18ВІ 1827 АЕРСА №036411

ГАЗ 330810-1037-10-18ВІ 1725 АЕРСА №036408

ГАЗ 330810-1037-10-18ВІ 1714 АЕРСА №036409

Всього на предмет застави за Договором застави №02-371/1-1 від 20.07.2005р., а саме: НайменуванняРеєстраційний номерДвигун №Заводський №

Вібраційне джерело AHV-IV-36207480 КС06R0742595706

Вібраційне джерело AHV-IV-36207481 КС06R07472605707

Вібраційне джерело AHV-IV-36207482 КС06R07474095708

Вібраційне джерело AHV-IV-36207479 КС06R07474055705

Пелтон обладнання та частини для вібраційних джерел виробник компанія Input/Output, Inc (США) Всього шляхом проведення публічних торгів та направлення коштів, отриманих від реалізації предмета застави в рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікойл Лтд»перед Публічним акціонерним товариством «Банк Національний кредит»за Кредитним договором №24Ю/2005/02-370/2-1 від 19.07.2005р., встановивши початкову ціну предмета застави в розмірі, вказаному в договорах застави, як оцінена сторонами вартість предмета застави. 3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікойл Лтд»(01103, м. Київ, вул. Щорса, 18, код ЄДРПОУ 32308598) на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Національний кредит»(04053, м. Київ, вул. Тургенівська, 52/58, код ЄДРПОУ 20057663) 25500,00 (двадцять п’ять тисяч п’ятсот грн. 00 коп.) грн. витрат по сплаті державного мита; 236,00 (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. 4. В іншій частині позову відмовити. 5. Рішення може бути оскаржене у десятиденний термін в порядку, визначеному законодавством України. 6. Видати наказ після набрання рішенням законної сили. СуддяЕ.О. Шевченко