Рішення № 8462715, 18.02.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.02.10 Справа № 7/266/09

Суддя

За позовом: Відкритого акціонерного товариства “Кредитпромбанк” в особі Запорізької

філії Відкритого акціонерного товариства “Кредитпромбанк”, м. Запоріжжя

До відповідача: Приватного підприємства “ЛІГА-РЕС”, м. Запоріжжя

Суддя Кутіщева Н.С.

Представники:

Від позивача: Костенко І.С., дов. № 395 від 08.09.2009 р.

Від відповідача: Ворона О.В., дов б/н від 01.10.2009 р.

          Заявлено позов про визнання п 7.3 договору банківського рахунку №30/36-0409-Н від 06.04.2009 р. недійсним.

Ухвалою суду від 31.08.2009 р. позовна заява прийнята до провадження, судове засідання призначено на 16.09.2009 р.

Ухвала суду від 31.08.2009 р. була направлена на адреси сторін в установлений законом строк і порядок і до господарського суду поштовим відділенням не поверталась.

Згідно п. 26.4.7-1 Роз’яснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002р. “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз’яснень президії Вищого арбітражного суду України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

          Судове засідання відкладалось до 23.09.2009р.

В продовженому 23.09.2009 р. судовому засіданні представником позивача заявлено клопотання про призначення та проведення судово –технічної експертизи, у зв’язку з тим, що на час розгляду справи в суді, виникли питання, які потребують спеціальних знань, а саме необхідність дослідження тексту договору банківського рахунку № 30/36-0409-н від 06.04.2009р. на предмет самовільного виправлення відповідачем п. 7.3 договору комп’ютерним засобом, без відома позивача та необхідності з’ясування відрізнення шрифту, його розміру й інших технічних відомостей, в тексті договору та в п.7.3 договору.

Клопотання було подано згідно зі ст. ст. 22, 41 ГПК України, судом задоволено.

Ухвалою суду від 23.09.2009 р. провадження по справі № 7/266/09 було зупинено до закінчення проведення судової технічної експертизи та надходження її висновку до господарського суду Запорізької області. Ухвала направлялась сторонам в установленому закон порядку і в строк, до господарського суду поштовим відділенням від сторін не поверталась.

Ухвалою суду від 14.01.2010 р., у зв’язку з усуненням обставин, які зумовили зупинення провадження по справі, провадження було поновлено, судове засідання призначено на 10.02.2010 р.

Ухвала від 14.01.2010 р. направлялась на адреси сторін в встановленому законом порядку і в строк, до господарського суду поштовим відділенням від сторін не поверталась, що свідчить про належне повідомлення сторін про дату і час судового засідання.

В даній ухвалі суд зобов’язував сторони:

- надати документальні докази в обґрунтування своїх вимог та заперечень (при наявності).

-          Позивачу: надати пояснення щодо позовних вимог на теперішній час.

-          Відповідачу: надати письмовий нормативно та документально обґрунтований відзив на позов (оригінали документів –суду для огляду, належним чином засвідчені копії витребуваних документів –у справу).

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Сторони належним чином не виконали вимоги суду.

Позивач надав письмові пояснення під час перерви в судовому засіданні до 18.02.2010р. (в канцелярію господарського суду дані пояснення були здані 16.02.2010р.)

Відповідач не виконав вимоги суду, письмовий відзив на позовну заяву, який би мав нормативне, документальне обґрунтування суду не надав без поважних причин, хоча його представник 01.02.2010 р. знайомився з матеріалами справи і відповідач мав змогу належним чином виконати вимоги суду, викладені в ухвалі від 14.01.2010 р.

За клопотанням представників сторін судовий процес вівся без застосування засобів технічної фіксації судового процесу, судове засідання 18.02.2010 р., по ініціативі суду продовжувалось із застосуванням технічних засобів фіксації судового процесу.

В продовженому 10.02.2010 р. судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, представник відповідача, не визнав позов, надав усні пояснення і вказав, що в типовий договір, який був наданий відповідачу позивачем, сторони внесли зміни в п.7.3 при його укладенні.

Представником відповідача в судовому засіданні 10.02.2010 р. заявлено клопотання про призначення судової технічної експертизи договору банківського рахунку № 30/36-0409-Н від 06.04.2009р.

Клопотання судом залишено без задоволення, поскільки судом вже призначалась судово технічна-експертиза стосовно заявленого предмету спору і в ухвалі про призначення судової експертизи суд зобов’язував сторони надати необхідні документи експерту. Відповідач мав можливість і права надавати на дослідження судової експертизи всі документальні докази, які він вважав за необхідне дослідити.

В письмових поясненнях на усні заперечення представника відповідача позивач зазначив, що під час судового засідання 10.02.2010р. представник відповідача зазначив, що під час укладення договору банківського рахунку, уповноваженою особою ПП «ЛІГА-РЕС», співробітнику ВАТ «Кредитпромбанк», який займався підготовкою документів для відкриття рахунку, було запропоновано додати до договору банківського рахунку відповідний підпункт з третейською угодою, також представником відповідача було зазначено що, співробітник банку не заперечував проти цього і погодився. Окрім цього, представник зазначив що замість того, щоб шляхом комп'ютерного набору тексту внести відповідні зміни до договору банківського рахунку, вони вирішили разом зі співробітником ВАТ «Кредитпромбанк»перекопіювати останній аркуш договору та засобами монтажу додати до договору підпункт з третейською угодою (п. 7.3. договору), мотивуючи це тим, що це не суперечить чинному законодавству України.

Позивач вважає пояснення представника відповідача такими, що не відповідають дійсності з наступних підстав:

- співробітник банку не мав права робити будь-які зміни в типовому договорі банківського рахунку у зв'язку з тим, що оформлення договорів позивача регламентує Порядок оформлення, нумерації, реєстрації та зберігання договорів у ВАТ «Кредитпромбанк», який затверджено рішенням Правління ВАТ «Кредитпромбанк»від 05.04.2007 р.

Згідно п. 1.1. Порядку, він є невід'ємною складовою операційної діяльності ВАТ «Кредитпромбанк»в частині оформлення договорів за банківськими і господарськими операціями та регламентує порядок управління договорами, визначає форми договору за банківськими операціями та договорами, не пов'язаними із технологічним циклом здійснення банківських операцій, які використовуються у ВАТ «Кредитпромбанк», особливості їх оформлення та підписання, правила нумерації та реєстрації договорів, а також їх зберігання.

Відповідно до п. 2.2.2 цього Порядку, внесення змін до типової форми договору здійснюється за поданням структурного підрозділу, який ініціює здійснення операції, в нашому випадку, як зазначив позивач в поясненнях, ніякого подання від структурного підрозділу, який укладав договір з ПП «ЛІГА-РЕС»до Запорізької філії ВАТ «Кредитпромбанк»не надходило.

Дія порядку розповсюджується на діяльність Банку як юридичної особи та на його відокремлені структурні підрозділи (філії), структурні одиниці (відділення) в частині оформлення та підписання, нумерації та реєстрації договорів, а також їх зберігання:

- співробітник банку не мав повноважень додавати підпункт з третейською угодою, саме шляхом монтажу, а відповідно до документообігу він повинен був внести зміни до договору шляхом здійснення комп'ютерного набору, або укласти додаткову угоду до договору банківського рахунку. На думку позивача, представник відповідача навмисно вводить суд в оману, щоб хоч якось пояснити безглузді на думку позивача дії відповідача щодо монтажу договору, і тому вигадує якийсь неіснуючі домовленості з співробітниками Банку щодо додання до типового договору банківського рахунку третейської угоди, шляхом копіювання останньої сторінки договору на ксероксі.

- банк працює лише за типовими формами договорів, які надаються філіям і відділенням з Головного офісу у м. Києві. Будь-які зміни до цих договорів повинні бути узгодженні з юридичним відділом філії, головним бухгалтером, та за підписом керуючого філією або його заступників, окрім цього в довіреностях керуючого філією та його заступників, не має повноважень підписувати будь-які договори з третейською угодою.

Службою безпеки банку було встановлено наступне: при відкритті рахунку, за проханням відповідача, йому було надано типовий договір позивача для ознайомлення за межами банку. Після повернення відповідача до приміщення банку, типовий договір, наданий йому для ознайомлення позивачем, був підписаний сторонами договору, позивач вважав, що підписує типовий договір ВАТ «Кредитпромбанк», в тому тексті, який він надавав відповідачу, що й було зазначено штампом на договорі.

Приймаючи до уваги вищевикладене, позивач вважає, що відповідач навмисно ввів позивача в оману щодо обставин, які мають істотне значення, відповідач замовчив існування обставин, які могли перешкодити вчиненню правочину, якщо б позивач знав про зміну тексту п. 7.3 договору, цей договір не був би укладений банком.

Письмові пояснення позивача долучені до матеріалів справи.

Розгляд справи, з урахуванням ст. ст. 43, 69 ГПК України, закінчено 18.02.2010 р. оголошенням рішення суду в повному об’ємі, клопотання відповідача (письмове) про припинення провадження по справі, на підставі п. 5 ч.1 ст. 80 ГПК України, і клопотання представника відповідача (усне), на підставі ч. 1ст. 79 ГПК України, про зупинення провадження по справі, в зв’язку з поданням касаційної скарги на ухвалу суду від 23.09.2009 р., судом залишені без задоволення, як не обґрунтовані належними доказами, а клопотання про припинення провадження по справі спростовується дослідженими обставинами під час розгляду предмету спору по суті.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

06.04.2009 р. між ВАТ “Кредитпромбанк”, в особі Запорізької філії ВАТ “Кредитпромбанк” (далі позивач) та приватним підприємством “ЛІГА-РЕС” (далі відповідач) було укладено договір банківського рахунку № 30/36-0409-Н (далі договір).

Згідно п. 1.1 договору, банк (позивач) відкриває клієнту (відповідачу) поточний рахунок в національній валюті № 26008979800600 (далі рахунок) для зберігання грошей клієнта та зобов’язується здійснювати розрахунково - касове обслуговування клієнта за цим рахунком за плату, встановлену в розділі 3 договору, відповідно до вимог чинного законодавства України, банківських правил (нормативно-правових актів НБУ, внутрішніх положень банку тощо), та умов цього договору, а клієнт зобов’язується здійснювати операції за рахунком відповідно до чинного законодавства України, банківських правил та цього договору.

          Оформлення договорів позивача регламентує Порядок оформлення, нумерації, реєстрації та зберігання договорів ВАТ “Кредипромбанк” (далі Порядок) (копію долучено до матеріалів справи), який затверджено рішенням правління ВАТ “Кредипромбанк” від 05.04.2007р., протокол № 12.

Згідно п.1.1. Порядку, він є невід'ємною складовою операційної діяльності ВАТ "Кредитпромбанк" в частині оформлення договорів за банківськими і господарськими операціями та регламентує порядок управління договорами, визначає форми договору за банківськими операціями та договорами, не пов'язаними із технологічним циклом здійснення банківських операцій, які використовуються у ВАТ "Кредитпромбанк", особливості їх оформлення та підписання, правила нумерації та реєстрації договорів, а також їх зберігання.

Дія Порядку розповсюджується на діяльність Банку, як юридичної особи та на його відокремлені структурні підрозділи (філії), структурні одиниці (відділення) в частині оформлення та підписання, нумерації та реєстрації договорів, а також їх зберігання.

Відповідно розділу 2 Порядку, для уніфікованого застосування при здійснені певних операцій використовують типові форми договорів. Типові форми договорів існують як самостійний договір або входять до складу відповідного банківського продукту. Типова форма договору затверджується Технологічним комітетом Банку та заноситься в електронну базу даних банківських продуктів.

Відповідно п. 2.3.4. Порядку, на належному Банку примірнику типової форми договору повинні зазначатися наступні ознаки:

-належність примірника Банку;

-відповідність форми договору до типової форми;

-прізвище та ініціали виконавця;

-підпис виконавця.

Як зазначив представник позивача, при відкритті рахунку, за проханням відповідача, йому було надано типовий договір позивача для ознайомлення за межами банку. Після повернення відповідача до приміщення банку, типовий договір, наданий для ознайомлення, був підписаний сторонами договору в приміщенні банку. Таким чином, при підписанні договору, позивач вважав, що підписує типовий договір ВАТ "Кредитпромбанк" в тому тесті, який він надавав відповідачу.

Однак, як було з'ясовано пізніше, як пояснив представник позивача, текст типового договору відповідачем було змінено, а саме: замість наявних в примірнику типового договору п. п. 7.3. –7.5. відповідачем при ознайомлені з типовим договором було вставлено комп’ютерним текстом п. 7.3. в іншій редакції, а п.п. 7.4., 7.5. зовсім виключені.

Ці виправлення в типовий договір були здійснені відповідачем без відома позивача.

Представник позивача зазначив, що відповідач навмисно ввів його в оману щодо обставин, які мають істотне значення в договорі. Відповідач замовчив існування змінених ним обставин договору, і пояснення представника відповідача не мають доказової бази і не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яким встановлено порядок укладення договорів (глава 16 ЦК України), а в типовому договорі не лише був змінений текст п. 7.3, а й зникли п. п. 7.4., 7.5., причина зникнення яких відповідачем не пояснюється, а пояснення стосується зміни тексту п.7.3 договору.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Для вирішення питань щодо того чи додавався окремо від основного тексту типового договору банківського рахунку новий зміст п. 7.3. за допомогою комп’ютерного засобу, судом, згідно ст. 41 ГПК України, для роз’яснення питань, що виникли при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, судом було призначено судову технічну експертизу.

У наданому суду висновку експерта № 77 від 02.11.2009 р. (долучено до матеріалів справи) визначено, що:

-          текст сторінок № 1 і № 2 договору № 30/36-0409-Н від 06.04.2009 р., виконаний електрографічним способом з використанням лазерного принтеру з чорним тонером;

-          текст сторінки № 3 вказаного договору, першочергово виконаний з застосуванням комп’ютерного принтеру (вірогідно лазерного), після чого початковий документ було скопійовано електрографічним способом з використанням ксероксу;

-          текст п.п. 7.3 договору, було внесено в попередню сторінку № 3 документу способом монтажу (для чого і проводилось наступне копіювання даної сторінки з використанням ксероксу).

Крім того, договір був підписаний зі сторони позивача керуючим Запорізькою філією ВАТ "Кредитпромбанк" Драч Андрієм Васильовичем, який діє на підставі Положення про Запорізьку філію та довіреності від 29 жовтня 2007 року, засвідченої приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Телегою Т.М., та зареєстрованої в реєстрі за № 1962., згідно якої, керуючий Запорізькою філією ВАТ "Кредитпромбанк" не мав правових підстав для укладання третейської угоди від імені банку, оскільки вказаною довіреністю ВАТ "Кредитпромбанк" не уповноважувало його на укладання третейських угод (копію долучено до матеріалів справи).

Таким чином, посилання представника відповідача в своїх поясненнях на співпрацю з невідомим співробітником банку є безпідставним і не доведеним.

Згідно ч. 1 ст. 230 ЦК України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (ч.1 ст. 229 цього кодексу), такий правочин визнається судом недійсним.

Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Під обманом законодавець має на увазі, як активну поведінку сторони правочину, яка проявляється в заперечені обставин, так і пасивну поведінку, яка полягає в тому, що особа замовчує існування обставин. Визначальною ознакою обману є умисні дії сторони правочину. Поряд з цим , необхідною умовою для визнання правочину недійсним є також те, що приховані (шляхом заперечення чи замовчування) обставини могли перешкодити вчиненню правочину, якби інша особа дізналася про їх існування.

Згідно ст. 229 ЦК України, якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням.

Помилка –це невірне уявлення особи про обставини, які дійсно мають місце, помилка не є результатом умисних дій другого учасника угоди, хоча і визначає викривлене формування волі учасника угоди. Помилці може сприяти відсутність належної обачності , переоцінка свого досвіду чи можливостей учасниками угоди, дій третіх осіб і т.д.

Як пояснив Пленум Верховного суду України в п. 19 Постанови “Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними” від 06.11.2009 р. № 9, обставини, щодо яких помилилася сторона правочину, мають існувати саме на момент вчинення правочину.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд прийшов до висновку, що вимога позивача є обґрунтованою, підтверджені матеріалами справи і підлягає задоволенню.

Судові витрати, згідно вимог ст.ст. 44, 49 ГПК України, слід покласти на відповідача, так як спір з його вини доведено до судового розгляду.

Керуючись ст.ст. 16, 229, 230 ЦК України, ст.ст. 3, 22, 28, 33, 34, 43, 44, 49, 69, 82, 84, 85 ГПК України, суд, -           

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Визнати недійсним п.7.3. договору банківського рахунку № 30/36-0409-Н від 06.04.2009 р., укладеного між ВАТ “Кредитпромбанк” в особі Запорізької філії ВАТ “Кредитпромбанк” та ПП “ЛІГА-РЕС”.

Стягнути з ПП “ЛІГА-РЕС” (69084, м. Запоріжжя, вул. Карпенка-Карого, б. 60, к. 3, ЄДРПОУ 34441047) на користь ВАТ “Кредитпромбанк” (01014, м. Київ, бул. Дружби народів, 38, коррахунок №32003188501 у Головному управлінні НБУ по м. Києву і Київській області, МФО 30080063, ЄДРПОУ 21666051) в особі Запорізької філії ВАТ “Кредитпромбанк” ( 69005, м. Запоріжжя, вул. Гагаріна, 5, прим. 106, код ЄДРПОУ 33151845) 85 грн. державного мита, 1095,25 грн. витрат за проведення судової експертизи, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення 10 - денного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                       Н.С. Кутіщева