Рішення № 8462382, 17.03.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17.03.10 р.                     Справа № 16/337пд                               

Суддя господарського суду Донецької області В.В. Манжур,

при секретарі судового засідання Горячовій М.В., розглянувши матеріали справи

за позовом: Закритого акціонерного товариства „Селидівський завод залізобетонних виробів” м.Селидове, Донецької області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Весна” м.Гірник, Донецької області

про визнання договору оренди недійсним з моменту його укладення,

За участю представників сторін:

від позивача: Новаковська Г.П. – за довіреністю

від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

Ухвалою господарського суду Донецької області від 30.10.2009р. порушено провадження по справі за позовом Закритого акціонерного товариства „Селидівський завод залізобетонних виробів” м.Селидове, Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю „Весна” м.Гірник, Донецької області про визнання договору оренди № 01/03-08 від 01.03.2008р. недійсним з моменту його укладення. За вказаною позовною заявою розгляд справи призначено на 16.11.2009р. – 10 год. 15 хв. Судом визнано обов`язковою явку у судове засідання представників сторін, сторони у справі зобов`язані надати докази та документи, необхідні для всебічного, повного та об`єктивного розгляду справи.

Представників сторін було ознайомлено з правами та обов’язками у відповідності із ст.22 Господарського процесуального кодексу України.

          У судовому засіданні клопотання про фіксацію судового процесу технічними засобами не було надано, на підставі чого справу було розглянуто без застосування зазначених засобів. Крім цього, роз’яснено вимоги ст.81-1 Господарського процесуального кодексу України, тому складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір оренди № 01/03-08 від 01.03.2008р., відсутність в договорі строку його дії, знаходження орендованого майна в податковій заставі, невідповідність договору вимогам закону, приписи ст.ст.203, 215, 793 Цивільного кодексу України.

          Відповідачем були заявлені клопотання від 26.01.2010р. та від 05.02.2010р. про відкладення розгляду справи для надання можливості ознайомитись з матеріалами справи. Однак, після ознайомлення з матеріалами справи представник відповідача письмового відзиву до матеріалів справи не надав, а тому суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши у судових засіданнях пояснення представників сторін, господарський суд встановив:

          Згідно умов договору оренди за № 01/03-08 від 01.03.2008р., укладеного між Закритим акціонерним товариством „Селидівський завод залізобетонних виробів” (Орендодавець) до Товариством з обмеженою відповідальністю „Весна” (Орендар), Орендодавець здає, а Орендар приймає у тимчасове користування будівлі, споруди та обладнання, які є власністю Орендодавця, згідно переліку, що додається (додаток № 1 до договору).

Стаття 215 Цивільного кодексу України встановлює, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.           

В статті 203 Цивільного кодексу України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Стаття 284 Господарського кодексу України закріплює, що істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.

В тексті спірного договору зазначено, що договір діє з 01.03.2008р., однак, не було визначено строк, на який укладений договір оренди, чим порушені істотні умови договору оренди.

Крім того, в обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на положення Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181-ІІІ від 21.12.2000р..

Частина 1 статті 8 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181-ІІІ від 21.12.2000р. передбачає, що з метою захисту інтересів бюджетних споживачів активи платника податків, що має податковий борг, передаються у податкову заставу.

Активи платника податків – це кошти, матеріальні а нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за право власності або повного господарського відання (п.1.7. ст.1 зазначеного вище Закону).

Наявність заборгованості перед бюджетом з податку на додану вартість підтверджується довідкою Красноармійської об’єднаної державної податкової інспекції № 12232/10/24 від 07.10.2009р. та становить 44044,50грн.

Згідно ч.2 ст.8 зазначеного Закону, право податкової застави виникає згідно із законом та не потребує письмового оформлення.

Відповідно до п.а) статті 8.6.1. зазначеного Закону, платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, здійснює вільне розпорядження ними, за винятком операцій, що підлягають письмовому узгодженню з податковим органом, а саме: купівлі чи продажу, інших видів відчуження або оренди (лізингу) нерухомого та рухомого майна, майнових чи немайнових прав, за винятком майна, майнових та немайнових прав, що використовується у підприємницькій діяльності платника податків (інших видах діяльності, які за умовами оподаткування прирівнюються до підприємницької), а саме готової продукції, товарів і товарних запасів, робіт та послуг за кошти за цінами, що не є меншими за звичайні.

Оскільки в матеріалах справи відсутні докази попереднього письмового узгодження з податковим органом можливості передачі в оренду майна, що знаходиться в заставі, у позивача було відсутнє право передачі майна в оренду.

Посилання позивача на вимоги ч.2 ст.793 Цивільного кодексу України стосовно нотаріального посвідчення договору оренди судом не приймаються з огляду на наступне:

Згідно внесених змін (Закон України № 501-V від 20.12.2006р.) до ч.2 ст.793 Цивільного кодексу України, договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) підлягає нотаріальному посвідченню у випадку, якщо строк його дії становить три роки і більше.

У даному випадку в спірному договорі взагалі відсутнє визначення строку дії договору, що суперечить вимогам чинного законодавства, а отже суд не вбачає підстав для його нотаріального посвідчення.

          Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Закритого акціонерного товариства „Селидівський завод залізобетонних виробів” м.Селидове, Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю „Весна” м.Гірник, Донецької області про визнання договору оренди № 01/03-08 від 01.03.2008р. недійсним, оскільки умови договору суперечать приписам статті 284 Господарського кодексу України та Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181-ІІІ від 21.12.2000р.

Відповідно до ч.1 статті 236 Цивільного кодексу України, нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

          Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу не підлягають стягненню з відповідача.

На підставі ст.ст.203, 215 Цивільного кодексу України, ст.284 Господарського кодексу України, Законом України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181-ІІІ від 21.12.2000р., керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 22, 32, 33, 34, 35, 38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Закритого акціонерного товариства „Селидівський завод залізобетонних виробів” м.Селидове, Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю „Весна” м.Гірник, Донецької області про визнання договору оренди № 01/03-08 від 01.03.2008р. недійсним з моменту його укладення – задовольнити.

Договір оренди № 01/03-08 від 01.03.2008р., укладений між Закритим акціонерним товариством „Селидівський завод залізобетонних виробів” (Орендодавець) до Товариством з обмеженою відповідальністю „Весна” (Орендар), визнати недійсним з моменту його укладення.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Весна” м.Гірник, Донецької області (вул.Радянська, 27, м.Гірник, Донецька область, 85478, ЄДРПОУ 19379338; п/р 260071802632 в ДОФ АК УСБ м.Донецьк, МФО 334011) на користь Закритого акціонерного товариства „Селидівський завод залізобетонних виробів” м.Селидове, Донецької області (вул.Миру, 4, м.Селидове, Донецька область, 85400; ЄДРПОУ 24653994; п/р 26009314490444 в філії „Промінвестбанку” м.Селидове, МФО 334312) витрати по сплаті державного мита в сумі 85,00грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення підписане 17.03.2010р.

Суддя                               

Надруковано 3 примірники

Сторонам 2, у справу 1

Вик. Єрохіна В.В.