Рішення № 8462373, 18.03.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18.03.10 р.                     Справа № 7/40пд                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Е.В. Сгара

При секретарі судового засідання Х.Р. Косьміній

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „ПО ТК-Донбас” м. Донецьк

До відповідача: Державного підприємства „Регіональні електричні мережі” м. Вишгород в особі Донецької філії Державного підприємства „Регіональні електричні мережі” м.Донецьк

Предмет спору: зобов’язання відповідача припинити дії, спрямовані на обмеження або припинення постачання електричної енергії позивачу за адресою: м.Донецьк, вул. Бахметьєва, б.34, у зв’язку з несплатою суми в розмірі 395496, 31 грн. за активну електричну енергію у січні 2010р. за тарифами другого класу напруги та на суму переплати у попередньому розрахунковому періоді в лютому 2010р.

За участю представників сторін:

від позивача: Ремесленник І.Ю. - дов.

від відповідача: Удовенко К.В. - дов.

У судовому засіданні 11.03.2010р. на підставі ст.77 ГПК України оголошено перерву до 17.03.2010р.

СУТЬ СПОРУ:                     

Товариство з обмеженою відповідальністю „ПО ТК-Донбас” м. Донецьк звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Державного підприємства „Регіональні електричні мережі” м. Вишгород в особі Донецької філії „Регіональні електричні мережі” м.Донецьк про заборону відповідачу обмежувати або припиняти постачання позивачу електричної енергії, у зв’язку з несплатою ТОВ „ПО ТК-Донбас” у безпідставно визначеному відповідачем розмірі рахунку на попередньо оплату №у-51270914 від 31.12.2009р. за активну електроенергію у січні 2010р., акту прийому-передачі № у-21200630 за фактично отриману активну електроенергію у січні 2010р. та рахунку № 1389 від 10.02.2010р. за активну електроенергію у лютому 2010р.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір про постачання електричної енергії №01-382 від 01.12.2005р. з додатками та додатковими угодами; лист НКРЕ №23-4-18/342 від 17.10.2003р.; повідомлення №4687/164 від 01.06.2009р., №6925/164 від 12.08.2009р., №8272/716 від 01.10.2009р., №2931/21 від 18.12.2009р., №1318/21 від 16.02.2010р.; листи №14-1-132 від 10.02.2010р.; №1225 від 12.02.2010р.; №14-1-162 від 16.02.2010р., №1379 від 17.02.2010р., №14-1-180 від 19.02.2010р.; рахунок-фактуру №у-51270914 від 31.12.2009р.; акт прийому-передачі №у-21200630 від 30.01.2010р.; рахунок-фактуру №1389 від 10.02.2010р.; акт звірки №у-43053 від 01.12.2009р.; картки рахунку №631; платіжні доручення №15 від 11.01.2010р., №16 від 11.01.2010р., №20.01.2010р., №201 від 29.01.2010р., №№204 від 29.01.2010р., №211 від 29.01.2010р., №295 від 05.02.2010р.

Заявою від 04.03.2010р. №14-1-232, поданою в порядку ст.ст. 66, 67 ГПК України, позивач просить вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони ДП „Регіональні електричні мережі” в особі Донецької філії ДП „Регіональні електричні мережі” обмежувати або припиняти ТОВ „ПО ТК-Донбас” постачання електричної енергії, у зв’язку з несплатою позивачем спірної суми заборгованості, яка нарахована відповідачем в результаті відмови позивача від сплати вартості спожитої активної електричної енергії у січні 2010р. в обсязі 2172327, 0 кВт/год за тарифами, встановленими для споживачів 2-го класу напруги, про що винести відповідну ухвалу.

Заявою №14-1-231 від 04.03.2010р., поданою в порядку ст.22 ГПК України, позивач змінив предмет позову та просить: визнати відсутність права ДП „Регіональні електричні мережі” в особі Донецької філії ДП „Регіональні електричні мережі” на односторонню зміну умов Договору про постачання електричної енергії від 01.12.2005р. №01-382, укладеного між ним та ТОВ „ПО ТК-Донбас”, щодо визначення класу напруги позивача як споживача електричної енергії; визнати відсутність права ДП „Регіональні електричні мережі” в особі Донецької філії ДП „Регіональні електричні мережі” вимагати від ТОВ „ПО ТК-Донбас” сплати за спожиту активну електричну енергію в січні 2010р. в обсязі 2172327, 0 кВт/год тарифами, встановленими для споживачів 2-го класу напруги; зобов’язати ДП „Регіональні електричні мережі” в особі Донецької філії ДП „Регіональні електричні мережі” припинити дії спрямовані на обмеження чи припинення постачання електричної енергії позивачу у зв’язку з відмовою ТОВ „ПО ТК-Донбас” сплатити за спожиту активну електричну енергію в січні 2010р. в обсязі 2172327, 0 кВт/год тарифами, встановленими у цей період для споживачів 2-го класу напруги.

В поясненнях №14-1-230 від 04.03.2010р. позивач зазначив про здійснення ним описки у назві відповідача, вказав назву відповідача як Державне підприємство „Регіональні електричні мережі” м. Вишгород в особі Донецької філії Державного підприємства „Регіональні електричні мережі” м. Донецьк.

Згідно пояснень позивача б/н від 11.03.2010р., сума, яка підлягає до сплати за спожиту активну електроенергію за січень 2010р. (з урахуванням тарифів для споживачів 1-го класу напруги) складає 1233534, 16 грн.

Заявою №14-1-264 від 16.03.2010р., поданою в порядку ст.22 ГПК України, позивач змінив предмет позову та просить: визнати право товариства з обмеженою відповідальністю на безперебійне отримання від відповідача електричної енергії відповідно до умов Договору від 01.12.2005р. №01-382 з додатками, укладеного з ДП „Укренерговугілля”, правонаступником якого є ДП „Регіональні електричні мережі” ; визнати відсутність права ДП „Регіональні електричні мережі” в особі Донецької філії ДП „Регіональні електричні мережі” вимагати від ТОВ „ПО ТК-Донбас” сплати за спожиту активну електричну енергію в січні 2010р. в обсязі 2172327, 0 кВт/год тарифами, встановленими для споживачів 2-го класу напруги; зобов’язати ДП „Регіональні електричні мережі” в особі Донецької філії ДП „Регіональні електричні мережі” припинити дії спрямовані на обмеження чи припинення постачання електричної енергії ТОВ „ПО ТК-Донбас”, розташованого за адресою: м.Донецьк, 117, вул.Бахметьєва, 34, у зв’язку з несплатою суми у розмірі 395496, 31 грн., яка нарахована відповідачем позивачу у зв’язку з відмовою ТОВ „ПО ТК-Донбас” сплачувати фактичну спожиту електричну енергію в січні 2010р. в обсязі 2172327, 0 кВт/год тарифами, встановленими у цей період для споживачів 2-го класу напруги на підставі акта прийому-передачі електричної енергії №у-21200630 від 31.12.2010р. та відмови ДП „Регіональні електричні мережі” в особі Донецької філії ДП „Регіональні електричні мережі” врахувати при розрахунках за активну електричну енергію у лютому 2010р. суму проведеної оплати (переплати) у попередньому розрахунковому періоді; зобов’язати ДП „Регіональні електричні мережі” в особі Донецької філії ДП „Регіональні електричні мережі” припинити дії спрямовані на обмеження чи припинення постачання електричної енергії ТОВ „ПО ТК-Донбас” розташованого за адресою: м.Донецьк, 117, вул.Бахметьєва, 34, у зв’язку з несплатою суми у розмірі 395496, 31 грн., яка нарахована відповідачем позивачу у зв’язку з відмовою ТОВ „ПО ТК-Донбас” сплачувати фактичну спожиту електричну енергію в січні 2010р. в обсязі 2172327, 0 кВт/год тарифами, встановленими у цей період для споживачів 2-го класу напруги на підставі акта прийому-передачі електричної енергії №у-21200630 від 31.12.2010р., та відмови ДП „Регіональні електричні мережі” в особі Донецької філії ДП „Регіональні електричні мережі” врахувати при розрахунках за активну електричну енергію у лютому 2010р. суму проведеної оплати (переплати) у попередньому розрахунковому періоді.

Заявою про зміну предмету позову від 17.03.2010р. позивач остаточно визначив позовні вимоги та просить зобов’язати відповідача припинити дії, спрямовані на обмеження або припинення постачання електричної енергії позивачу за адресою: м.Донецьк, вул. Бахметьєва, б.34, у зв’язку з несплатою суми в розмірі 395496, 31 грн. за активну електричну енергію у січні 2010р. за тарифами другого класу напруги та на суму переплати у попередньому розрахунковому періоді в лютому 2010р. Дана заява підписана повноважною особою та прийнята судом.

У відзиві б/н від 10.03.2010р., доповненні на відзив від 17.03.2010р. та у судових засіданнях відповідач проти позову заперечив, посилаючись на те, що право та обов’язок електропостачальника на припинення або відключення від електропостачання визначено умовами Договору та чинним законодавством, у тому числі Правилами користування електричною енергією. Таким чином, відповідач вважає, що він має право у відповідності до приписів чинного законодавства, попередивши споживача за 3 дні, припинити електропостачання у разі несплати споживачем виставлених йому рахунків. В обґрунтування застосування до відповідача при здійсненні розрахунку вартості спожитої електроенергії у січні 2010р. 2-го класу напруги, відповідач посилається на постанову НКРЕ України №1234 від 29.10.2009р. „Про затвердження Критеріїв визначення класів споживачів електричної енергії, диференційованих за ступенями напруги”. Вважає, що приписи цієї постанови у відповідності до наказу Президента України №335/98 від 21.04.1998р. є обов’язковими для виконання, у тому числі для позивача. Також, відповідач вважає свої дії, направлені на припинення електропостачання споживачу, у даному випадку, правомірними, посилаючись, у тому числі, на лист Донецького ТП НКРЕ України №30-4-18/171 від 02.03.2010р.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін суд ВСТАНОВИВ:

Між позивачем та ДП „Укренерговугілля”, укладено договір про постачання електричної енергії 01-382 від 01.12.2005р. (далі по тексту Договір). Договір укладено з додатками та додатковими угодами до нього.

З матеріалів справи вбачається, що ДП „Укренерговугілля” реорганізовано у ВАТ „Укренерговугілля”, яке в свою чергу реорганізовано у ДП „Регіональні електричні мережі”, яке є правонаступником прав та обов’язків сторони по Договору – ДП „Укренерговугілля”.

Зазначене підтверджується матеріалами справи, у тому числі, повідомленням №8272/716 від 01.10.2009р. та додатковою угодою від 09.11.2007р. до Договору.

Відповідно до п.9.5 Договору, строк дії Договору встановлений до 31.12.2010р.

Таким чином, відповідно до умов Договору, матеріалів справи та пояснень представників обох сторін, у спірний період сторони перебували у договірних відносинах.

Відповідно до п.1 Договору, постачальник (відповідач) постачає електричну енергію споживачу (позивачу), а споживач оплачує постачальнику її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору та додатками до Договору, що є його невід’ємними частинами.

За цим Договором позивач постачає відповідачу електроенергію на об’єкт за адресою: м.Донецьк, вул. Бахметьєва, б.34.

У розділі 2 Договору, сторони передбачили, що під час виконання умов цього договору, а також вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов’язуються керуватися чинним законодавством України, зокрема Правилами користування електричною енергією (далі ПКЕЕ), затвердженими в установленому порядку.

У розділі 6 Договору, сторони передбачили порядок обмеження та припинення електропостачання.

Позивач, посилаючись на порушення відповідачем умов договору, зокрема на неправомірне здійснення нарахування вартості спожитої електричної енергії у січні 2010р. (із застосування 2-го класу напруги замість передбаченого умовами Договору 1-го класу напруги), звернувся до суду та просить зобов’язати відповідача припинити дії, спрямовані на обмеження або припинення постачання електричної енергії позивачу за адресою: м.Донецьк, вул. Бахметьєва, б.34, у зв’язку з несплатою суми в розмірі 395496, 31 грн. за активну електричну енергію у січні 2010р. за тарифами другого класу напруги та на суму переплати у попередньому розрахунковому періоді в лютому 2010р.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок та зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Пунктом 2 ст.275 Господарського кодексу України передбачено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відповідно до ст.67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Згідно ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” та п.1.3 Правил користування електричною енергією (далі по тексту ПКЕЕ), споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Правила користування електричною енергією регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Пунктом 5.5 Правил передбачено, що Договір про постачання електричної енергії містить, у тому числі, такі умови, що є істотними та обов'язковими для цього виду домовленостей, як клас напруги споживача за точкою продажу, порядок застосування тарифів на електричну енергію, що використовується на потреби струмоприймачів різних тарифних груп тощо.

Постановою НКРЕ від 13.08.1998р. № 1052 (в редакції, яка діяла до спірного періоду) було затверджено „Порядок визначення класів споживачів електричної енергії, диференційованих за ступенями напруги”.

Відповідно до п.3.1 зазначеного Порядку, до 1 класу відносяться споживачі, які: отримують електричну енергію від постачальника електричної енергії в точці продажу електричної енергії із ступенем напруги 27,5 кВ та вище; приєднані до шин електростанцій (за винятком ГЕС, які виробляють електроенергію періодично), а також до шин підстанцій електричної мережі напругою 220 кВ і вище, незалежно від ступенів напруги в точці продажу електричної енергії електропостачальною організацією споживачу; є промисловими підприємствами із середньомісячним обсягом споживання електричної енергії 150 млн. кВт.год. та більше на технологічні потреби виробництва, незалежно від ступенів напруги в точці продажу електричної енергії електропостачальною організацією споживачу.

Відповідно до п.1 Договору, Додатки до Договору є його невід’ємними частинами.

Умовами Договору та Додатком №9 до Договору, споживачу (позивачу по справі) встановлено 1-ий клас напруги, відповідно до приписів вищевказаної постанови НКРЕ.

Зазначені Договір та Додаток №9 підписані обома сторонами без будь-яких зауважень та скріплені печатками обох підприємств – сторін по Договору.

Постановою НКРЕ України від 19.11.2009 року N 1294, яка набрала чинності 11.12.2009р., вищезазначену постанову НКРЕ від 13.08.1998 N 1052 визнано такою, що втратила чинність.

Постановою НКРЕ України від 29.10.2009р. № 1234 затверджено Критерії визначення класів споживачів електроенергії, диференційованих за ступенями напруги. Постановою НКРЕ України від 04.02.2010р. № 95 вказану постанову від 29.10.2009р. № 1234 визнано такою, що втратила чинність.

Постановою НКРЕ України від 01.02.2010р. № 93 „Про відновлення дії постанови НКРЕ України від 13.08.1998 N 1052” (яка діє з 01.02.2010р.):

- зупинено дію постанови НКРЕ України від 19.11.2009 року N 1294 „Про визнання такою, що втратила чинність постанова від 13.08.1998 N 1052”;

- відновлено дію постанови НКРЕ України від 13.08.1998 N 1052 „Про затвердження Порядку визначення класів споживачів електричної енергії, диференційованих за ступенями напруги (зі змінами)”.

Посилаючись на Постанову НКРЕ від 29 жовтня 2009 року N1234 „Про затвердження Критеріїв визначення класів споживачів електричної енергії, диференційованих за ступенями напруги”, відповідач направив на адресу позивача повідомлення №2931/21 від 18.12.2009р., яким сповістив, що розрахунки за спожиту електроенергію, починаючи з 01.01.2010р. будуть здійснюватися за тарифами 2-го класу напруги, з приміткою, що це повідомлення є невід’ємною частиною Договору. При цьому відповідач виставив позивачу рахунок на оплату за активну електроенергію за січень 2010р. від 31.12.2009р. № у-51270914 на суму 1730796 грн., як для споживача 2-го класу напруги.

Як зазначалось вище, для визначення відносин між суб’єктами господарювання у сфері електропостачання, є обов’язкове укладення відповідного договору із зазначенням, у тому числі, такої істотної умови, як клас напруги споживача.

Укладення, внесення змін, подовження чи розірвання дії будь-якого із договорів здійснюються відповідно до вимог чинного законодавства.

Статтею 651 Цивільного кодексу передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. (п.1 ст.188 Господарського кодексу України).

Порядок внесення змін до діючого Договору передбачено статтею 188 Господарського кодексу України.

Розділом 9 Договору сторони передбачили, у тому числі, що усі зміни та доповнення до цього Договору оформлюються Додатковою угодою за підписом уповноважених осіб та скріплюються печатками обох сторін.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Разом з цим, з матеріалів справи та пояснень обох представників сторін вбачається, що будь-яких змін в діючий договір про постачання електроенергії № 01-382 від 01.12.2005р. щодо зміни класу напруги для споживача з (1-го класу напруги на 2-ий клас напруги, відповідно до Постанови НКРЕ від 29.10.2009 року N1234) в установленому діючим законодавством порядку сторонами не вносилось. Відповідного рішення суду стосовно внесення змін у зазначений договір також не приймалось.

Тобто, як у спірний період (січень 2010р.) так і на момент розгляду справи Договором встановлено для позивача 1-ий клас напруги.

Повідомлення відповідача №2931/21 від 18.12.2009р., як належний та допустимий доказ внесення змін у Договір, судом не приймається, оскільки воно підписане одноособово відповідачем та скріплено лише його печаткою.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що до теперішнього часу сторони не внесли змін до Договору у порядку, передбаченому чинним законодавством, а тому у спірний період (січень 2010р.) до споживача (позивача по справі), при здійсненні розрахунку вартості спожитої електроенергії, повинен застосовуватись 1-ий клас напруги.

В обґрунтування правомірності виставлення позивачу рахунку на оплату за спожиту у січні 2010р. електроенергію № у-51270914 від 31.12.2009р. на суму 1730796 грн. як для споживача 2-го класу напруги, відповідач посилається на постановку НКРЕ від 29 жовтня 2009 року N1234 та наказ Президента України №335/98 від 21.04.1998р., яким затверджено положення про Національну комісію регулювання електроенергетики України, де йдеться про обов’язковість виконання сторонами постанов НКРЕ України.

Зазначене посилання відповідача судом до уваги не приймається з огляду на той факт, що встановлення класу напруги є істотною умовою Договору, зміна якої прямо передбачена як приписами чинного законодавства (зміна за домовленістю обох сторін), так і безпосередньо сторонами у Договорі (обов’язкове укладання додаткової угоди до Договору).

Крім того, наказ Президента України №335/98 не спростовує сам порядок внесення змін до Договору, навіть, якщо такі зміни повинні бути здійснені на підставі постанов та розпоряджень НКРЕ України.

До того ж, в матеріалах справи міститься лист НКРЕ України №294/18/17-10 від 21.01.2010р., з якого вбачається, що НКРЕ України листом від 29.12.2009р. №8535/18/17-09 сповістила усіх ліцензіатів, що до 01.01.2010р. вони мають привести свої взаємовідносини з іншими ліцензіатами та споживачами у відповідність з критеріями (постановою НКРЕ №1234 від 29.10.2009р.), що також свідчить обов’язковість дотримання сторонами певного порядку щодо внесення змін до Договору.

Відповідач, без внесення змін до Договору, на підставі постанови НКРЕ №1234 від 29.10.2009р., виставив позивачу рахунок від 31.12.2009р. №у-51270914 на суму 1730796,00 грн. на передплату електроенергії за січень 2010р. із застосуванням до позивача 2-го класу напруги.

З матеріалів справи та пояснень представників сторін вбачається, що зазначений рахунок позивачем до теперішнього часу у повному обсязі не сплачений.

У зв’язку із несплатою позивачем рахунку від 31.12.2009р. №у-51270914, відповідач неодноразово пред’являв ТОВ „ПО ТК-Донбас” попередження про припинення електропостачання, в підтвердження чого в матеріалах справи наявні відповідні листи №1225 від 12.02.2010р., №1379 від 17.02.2010р., №1499 від 22.02.2010р., №1594 від 24.02.2010р., №1926 від 03.03.2010р. Крім того, відповідач намагався припинити електропостачання споживачу, про що свідчить наявний у справі акт про не допуск відповідача на ТОВ „ПО ТК – Донбас” від 02.03.2010р.

Пунктом 7.1 ПКЕЕ передбачено, що електрична енергія постачається споживачу безперервно, крім випадків, передбачених договором та нормативно-правовими актами, у тому числі цими Правилами. Обмеження в споживанні електричної енергії, а також вживання заходів щодо регулювання постачання електричної енергії споживачам здійснюється в порядку, встановленому законодавством України.

Пунктом 6.1 Договору та п.п.3 п.7.5 ПКЕЕ передбачено, що постачальник електричної енергії може, попередивши споживача не пізніше ніж за три робочих дні, припинити повністю або частково постачання йому електричної енергії (передачу або спільне використання технологічних електричних мереж) у разі несплати рахунків відповідно до умов договорів, наявність яких передбачена цими Правилами.

Враховуючи вищевикладене, той факт, що умовами Договору не передбачений розрахунок вартості спожитої позивачем електроенергії із застосування зазначеного 2-го класу напруги, та сторони не привели свої взаємовідносини у відповідність до чинного законодавства (з урахуванням змін у законодавстві), суд дійшов висновку про відсутність у відповідача правових підстав для виставлення рахунку за активну електроенергію за січень 2010р. із застосуванням 2-го класу напруги без дотримання обома сторонами передбаченого чинним законодавством та умовами Договору порядку щодо внесення змін до Договору (тобто, без укладення відповідної додаткової угоди до Договору).

Таким чином, виходячи з умов Договору та приписів діючого законодавства, суд дійшов висновку, що відповідач неправомірно виставив позивачу рахунок за активну електроенергію за січень 2010р. №у-51270914 від 31.12.2009р. на суму 1730796,00 грн. за тарифами споживачів електроенергії другого класу напруги та безпідставно вимагає його оплати. З огляду на наведене, суд вбачає в діях відповідача протиправну спрямованість на обмеження або припинення постачання електричної енергії позивачу без достатніх правових підстав.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що, як зазначається в частині 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З урахуванням вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Шляхом оцінки всіх матеріалів справи, заслухавши пояснення обох представників сторін, суд дійшов висновку, що позивач довів ті обставини, на які він посилається в обґрунтування своїх вимог.

Враховуючи вищенаведене позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судом розглянуто клопотання позивача, надане в порядку ст. 66 ГПК України, про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони ДП „Регіональні електричні мережі” в особі Донецької філії ДП „Регіональні електричні мережі” обмежувати або припиняти ТОВ „ПО ТК-Донбас” постачання електричної енергії, у зв’язку з несплатою позивачем спірної суми заборгованості, яка нарахована відповідачем в результаті відмови позивача від сплати вартості спожитої активної електричної енергії у січні 2010р. в обсязі 2172327, 0 кВт/год за тарифами, встановленими для споживачів 2-го класу напруги.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Статтею 67 Господарського процесуального кодексу України також передбачено, що позов забезпечується, у тому числі, забороною відповідачеві вчиняти певні дії.

Згідно вищенаведених приписів, підставою для застосування судом заходів забезпечення позову є ситуація, коли невжиття таких заходів може ускладнити чи унеможливити виконання позитивного рішення господарського суду, або як попереджувальний засіб завдання значної шкоди заявнику, причому зазначені припущення мають ґрунтуватися на належних та допустимих доказах.

Разом з цим, враховуючи той факт, що вимога, викладена у заяві про забезпечення позову, кореспондується із позовною вимогою, яка судом задоволена, суд дійшов висновку щодо недоцільності задовольняти заяву про забезпечення позову.

За таких умов, заява про забезпечення позову залишена судом без задоволення.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.

В судовому засіданні за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального Кодексу України.

На підставі ст. 129 Конституції України, ст.ст. 526, 527, 629, 651 Цивільного кодексу України, ст. 67, 188, 193, 275 Господарського кодексу України, Закону України „Про електроенергетику”, Правил користування електричною енергією затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 р. N 28, Постанови НКРЕ від 29 жовтня 2009 року N1234 „Про затвердження Критеріїв визначення класів споживачів електричної енергії, диференційованих за ступенями напруги”, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 33, 34, 38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „ПО ТК-Донбас” м.Донецьк задовольнити.

Зобов’язати Державне підприємство „Регіональні електричні мережі” м. Вишгород в особі Донецької філії Державного підприємства „Регіональні електричні мережі” м.Донецьк припинити дії, спрямовані на обмеження та припинення постачання електричної енергії Товариству з обмеженою відповідальністю „ПО ТК-Донбас” за адресою: м.Донецьк, вул. Бахметьєва, б.34, у зв’язку із несплатою рахунку за активну електроенергію за січень 2010р. від 31.12.2009р. №у-51270914 за тарифами споживачів електроенергії другого класу напруги.

Реквізити сторін:

- Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю „ПО ТК-Донбас” (83117, м.Донецьк, вул.Бахметьєва, 34, п/р 26008959969057 у філії ПАО „ПУМБ” м.Донецька, МФО 335537, ЄДРПОУ 32173181);

- Відповідач – Державне підприємство „Регіональні електричні мережі” в особі Донецької філії Державного підприємства „Регіональні електричні мережі” (83114, м.Донецьк, вул. Щорса, 87, ЄДРПОУ 26390719).

Стягнути з Державного підприємства „Регіональні електричні мережі” м. Вишгород в особі Донецької філії Державного підприємства „Регіональні електричні мережі” (83114, м.Донецьк, вул. Щорса, 87, ЄДРПОУ 26390719) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ПО ТК-Донбас” (83117, м.Донецьк, вул.Бахметьєва, 34, п/р 26008959969057 у філії ПАО „ПУМБ” м.Донецька, МФО 335537, ЄДРПОУ 32173181) 85 грн. 00 коп. – державного мита, 236 грн. 00 коп. – витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дати підписання повного тексту рішення.

Повний текст рішення підписаний 18.03.2010р.

Суддя