Рішення № 84615225, 19.09.2019, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2019 року м.Житомир справа № 240/8582/19

категорія 109010000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Майстренко Н.М.,

за участю секретаря судового засідання Миськової О.В.

та за участю: представника позивача - Сищука В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду із позовом, в якому просить:

- визнати протиправними дії Департаменту містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради щодо відмови у наданні йому будівельного паспорту забудови земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1810136300:11:015:0069, з підстав неможливості будівництва індивідуальних житлових будинків на цій земельній ділянці;

- зобов`язати Департамент містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради надати ОСОБА_1 будівельний паспорт на забудову земельної ділянки розміром 0,2000 га, кадастровий номер 1810136300:11:015:0069, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ;

- стягнути з Департаменту містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради сплачений ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1536,80 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що при розгляді його заяви про надання будівельного паспорта на забудову земельної ділянки відповідачем не були враховані норми статей 17, 18, 24, 25, 27 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", в результаті чого його, як власника земельної ділянки, позбавлено права використовувати земельну ділянку на свій розсуд відповідно до її цільового призначення, а саме: на забудову відповідно до її цільового призначення на початковій стадії - отримання будівельного паспорта. Отже, відповідач, відмовляючи у видачі будівельного паспорта, діяв всупереч принципу юридичної визначеності, а саме - надавши у власність земельну ділянку з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яке саме по собі включає дозвіл на забудову земельної ділянки, в подальшому фактично позбавив його права на забудову цієї ділянки з підстав перспективного характеру іншого її використання.

Ухвалою суду від 18.06.2019 відкрите загальне позовне провадження у даній адміністративній справі.

На адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідно до Плану зонування території міста Житомира, затвердженого рішенням міської ради від 04.04.2017 №579 "Про затвердження Плану зонування міста Житомира", земельна ділянка по провулку Політехнічному , 3-в розташована в рекреаційній зоні природних ландшафтів (Р-1). Зона створюється з метою збереження природних ландшафтів з особливими умовами використання. Планувальні містобудівні заходи мають здійснюватись з мінімальним впливом на вразливі елементи природного середовища. До зони входять об`єкти природно-заповідного фонду, парки, лісопарки, прибережні зони, розташовані в південній частині міста та вздовж річок (п. 2.5.3 "Рекреаційні зони" пояснювальна записка, книга 1 до Плану зонування території міста Житомира (зонінг)). Земельна ділянка площею 0.2000 га (кадастровий номер 18101363:11:015:0069) за адресою: АДРЕСА_1 , знаходиться у приватній власності ОСОБА_1 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 02.04.2018, тобто до затвердження діючої на даний час містобудівної документації. У зв`язку з невідповідністю намірів забудови земельної ділянки вимогам чинної містобудівної документації - плану зонування території (зонінг) департаментом містобудування та земельних відносин міської ради відмовлено ОСОБА_1. у видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (будівництво житлового будинку) по АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 01.08.2019 закрито підготовче провадження і призначено адміністративну справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 19.09.2019.

Заслухавши пояснення учасників справи, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем аргументи щодо обставин справи, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів сукупно, суд дійшов наступного висновку.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що згідно з пп. 1.1 п. 1 договору купівлі-продажу земельної ділянки від 02.04.2018 ОСОБА_4 від імені ОСОБА_5 (продавець) передав у власність (продав), а ОСОБА_1 (покупець) прийняв у власність (купив) земельну ділянку площею 0,2000 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1), та зобов`язується сплатити за неї грошову суму, вказану в пункті 2.1 цього договору.

ОСОБА_1 є власником земельної ділянки загальною площею 0,2000 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1810136300:11:015:0069, що підтверджується договором купівлі - продажу земельної ділянки від 02.04.2018 та інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, сформованих 02.04.2018, міститься інформація щодо земельної ділянки, а саме: кадастровий номер 1810136300:11:015:0069, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

ОСОБА_1 звернувся до Департаменту містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради із заявою про видачу будівельного паспорта забудови власної земельної ділянки по АДРЕСА_1 .

За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 про видачу будівельного паспорта забудови власної земельної ділянки, Департамент містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради листом від 18.04.2019 № 2071/13 відмовив заявнику у видачі будівельного паспорту на забудову земельної ділянки (будівництво житлового будинку). Мотивом для відмови стала невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, будівельним нормам, державним стандартам та правилам (пункт 2.4 Наказу Мінрегіонбуду). Відповідно до Плану зонування території м. Житомира, затвердженого рішенням міської ради від 04.04.2017 №579, зазначена земельна ділянка розташована в рекреаційній зоні природних ландшафтів.

Позивач не погодившись із вказаною відмовою, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає про таке.

Відповідно до ст. 375 Цивільного кодексу України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно. Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

Правовідносини щодо видачі будівельного паспорту врегульовані Законом України від 17.02.2011 №3038-VІ "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - Закон №3038-VІ) та Порядком видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2011 №103 (у редакції наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 25.02.2013 №66), зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 22.07.2011 за №902/19640 (далі - Порядок №103).

Згідно зі ст. 27 Закону №3038-VI забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт). Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 500 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки. Будівельний паспорт складається з текстових та графічних матеріалів. За наявності плану зонування території розроблення будівельного паспорта здійснюється на його підставі.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 27 Закону №3038-VI проектування на підставі будівельного паспорта здійснюється без отримання містобудівних умов та обмежень. Для об`єктів, зазначених у частині першій цієї статті, розроблення проекту будівництва здійснюється виключно за бажанням замовника.

Відповідно до п. 2.1 Порядку №103 видача будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури безпосередньо, через центри надання адміністративних послуг та/або через Єдиний державний портал адміністративних послуг. Будівельний паспорт надається уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження пакета документів, до якого входять:

- заява на видачу будівельного паспорта зі згодою замовника на обробку персональних даних за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку;

- засвідчена в установленому порядку копія документа, що засвідчує право власності або користування земельною ділянкою, або договір суперфіцію;

- ескізні наміри забудови (місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, відстані до меж сусідніх земельних ділянок та розташованих на них об`єктів, інженерних мереж і споруд, фасади та плани поверхів об`єктів із зазначенням габаритних розмірів, перелік систем інженерного забезпечення, у тому числі автономного, що плануються до застосування, тощо);

- проект будівництва (за наявності);

- засвідчена в установленому порядку згода співвласників земельної ділянки (житлового будинку) на забудову.

Згідно з приписами п. 2.4 Порядку №103 пакет документів для видачі будівельного паспорта або внесення змін до нього повертається уповноваженим органом містобудування та архітектури замовнику з таких підстав:

- неподання повного пакета документів, визначених пунктом 2.1 або 2.2 цього розділу;

- невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

Пунктом 2.5 Порядку №103 передбачено, що повернення пакета документів для видачі будівельного паспорта або внесення змін до нього здійснюється з відповідним обґрунтуванням уповноваженим органом містобудування та архітектури у строк, який не перевищує строк його надання.

Як встановлено з матеріалів справи, Департамент містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради не виконав вимог п.п. 2.4, 2.5 Порядку №103 та порушив вимогу Закону №3038-VI видати будівельний паспорт на забудову земельної ділянки розміром 0,2000 га, кадастровий номер 1810136300:11:015:0069, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

Так, на час виготовлення технічної документації із землеустрою та оформлення права власності на земельну ділянку (державний акт на право власності на земельну ділянку видано від 05.10.2012) були відсутні будь-які обмеження з приводу виділення спірної земельної ділянки під забудову.

Вимогами ст. 25 Закону №3038-VI передбачено, що режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, встановлюється у генеральних планах населених пунктів, планах зонування та детальних планах територій. Режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, обов`язковий для врахування під час розроблення землевпорядної документації. Режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, за межами населених пунктів встановлюється відповідними районними державними адміністраціями, а в разі відсутності адміністративного району - відповідно Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною, Севастопольською міською державними адміністраціями. Узгодження питань щодо забудови визначених для містобудівних потреб територій суміжних територіальних громад здійснюється на підставі відповідних угод, відображається у схемах планування зазначених територій та генеральних планах населених пунктів. Встановлення режиму забудови територій, визначених для містобудівних потреб, не тягне за собою припинення права власності або права користування земельними ділянками, зміни адміністративно-територіальних меж до моменту вилучення (викупу) земельних ділянок.

Вимогами ч. 2 ст. 24 Закону №3038-VI передбачено, що зміна функціонального призначення територій не тягне за собою припинення права власності або права користування земельними ділянками, які були передані (надані) у власність чи користування до встановлення нового функціонального призначення територій. Забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.

Відповідно до ч. 4 ст. 373 Цивільного кодексу України власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.

Суд врахував, що позивач мав намір здійснити забудову належної йому на праві власності земельної ділянки з цільовим призначенням - будівництво і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків (ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України).

Таким чином, враховуючи, що первинним у даній справі було оформлення права власності на земельну ділянку з цільовим призначенням "для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)", затвердження містобудівної документації мало враховувати цей факт. У той же час, зміна функціонального призначення земельної ділянки без врахування законних прав власника порушує принципи діяльності суб`єкта владних повноважень, закріплені у ч. 2 ст. 2 КАС України, що виключає перекладення будь-яких негативних наслідків за ці обставини на фізичну особу.

Таким чином, оскільки первинним фактом є існування земельної ділянки з цільовим призначенням "для будівництва і обслуговування житлового будинку", право власності на яку належить позивачу і яке визнано державою, відповідач мав ухвалювати своє рішення саме з огляду на цю обставину, як визначальну при вирішенні питання про надання будівельного паспорту. Надавши пріоритет іншим обставинам, які фактично мали місце внаслідок неналежного урядування суб`єкта владних повноважень, відповідач порушив законні права позивача, які підлягають ефективному судовому захисту з огляду на відсутність будь-яких інших підстав для відмови у видачі будівельного паспорту.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідачем в порушення частини другої статті 77 КАС України не доведено, а позивачем та наявною у матеріалах справи сукупністю належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів спростовано правомірність дій щодо відмови у видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем сплачений судовий збір у загальному розмірі 1536,80 грн.

У зв`язку з задоволенням позовних вимог суд дійшов висновку, що судові витрати, понесені позивачем, належать відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у розмірі 1536,80 грн.

Керуючись статтями 9, 77, 90, 242-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ) задовольнити.

Визнати протиправними дії Департаменту містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради (10014, м. Житомир, вул. Покровська, 6, код ЄДРПОУ 02498429) щодо відмови ОСОБА_1 у наданні будівельного паспорта забудови земельної ділянки площею 0,2000 га за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1810136300:11:015:0069.

Зобов`язати Департамент містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради надати ОСОБА_1 будівельний паспорт забудови земельної ділянки площею 0,2000 га за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1810136300:11:015:0069.

Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у сумі 1536,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.М. Майстренко

Повне судове рішення складене 30 вересня 2019 року