Ухвала суду № 84590656, 26.09.2019, Подільський районний суд міста Києва

Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/12305/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2019 року Слідчий суддя Подільського районного суду міста Києва Васильченко О.В., при секретарі Ковальчуку О.М., розглянувши у судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ УП в метрополітені ГУ НП у м. Києві Корніцького Т.В. про накладення арешту на майно,

В С Т А Н О В И В :

Слідчий СВ УП в метрополітені ГУ НП у м. Києві Корніцький Т.В., за погодженням із прокурором Київської місцевої прокуратури № 7 Кутовим Д.В., звернувся до слідчого судді із клопотанням про накладення арешту на майно.

Клопотання обґрунтоване тим, що у провадженні СВ УП в метрополітені ГУ Національної поліції у м. Києві перебуває кримінальне провадження № 42019101070000208, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.07.2019 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 205, ч. 5 ст. 191 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що службові особи ПрАТ «Запорізький електровозоремонтний завод» та філіії «Дарницький Вагоноремонтний завод «Акціонерного товариства «Українська залізниця», використовуючи своє службове становище, шляхом залучення ТОВ «Торговельний будинок «Енергоальянс» та інших суб`єктів господарської діяльності, в тому числі, які мають ознаки фіктивності, використовуючи фінансові документи вказаних юридичних осіб, які містять завідома недостовірні відомості, привласнюють бюджетні кошти в особливо великих розмірах.

Зокрема встановлено. що ТОВ «Торговельний будинок «Енергоальянс» протягом 2016-2019 років визнано переможцем торгів та укладено договори на поставку продукції, що проводилось ПрАТ «Запорізький електровозоремонтний завод» на загальну суму понад 2, 6 млн. грн. та філією «Дарницький Вагоноремонтний завод «Акціонерного товариства «Українська залізниця», на загальну суму понад 1, 2 млн. грн.

У подальшому, частина зазначених коштів, на підставі недійсних договорів та угод скерована на рахунки ТОВ «Політех пром плюс», з подальшим переведенням зазначених коштів у готівку, з використанням фінансових інструментів підприємств, що мають ознаки фіктивності та задіяні в протиправному механізмі.

В той же час, згідно з даними ДФС України, такі суб`єкти господарської діяльності не знаходяться за адресами реєстрації, не здійснюють діяльність, зазначену в установчих документах, при цьому за короткий термін їх існування здійснено занадто великий обсяг фінансових операцій (бухгалтерські документи нібито підписані керівниками), що свідчить про створення підприємств з метою прикриття незаконної діяльності.

Крім того, за результатами проведеного експертного дослідження господарської діяльності юридичних осіб, які задіяні у протиправній схемі (висновок експертного дослідженнгя №3-22/08/2019-дос), експертом з`ясовано, що підприємствами ТОВ «Аркана Пром», (код ЄДРПОУ 42019988); ТОВ «Глобал Холд», (код ЄДРПОУ 42539694); ТОВ «Мельхіор білдінг груп» (код ЄДРПОУ 40203304), за період січень-червень 2019 року ймовірно було занижене податкове зобов`язання з податку на додану вартість на суму 7550679, 62 грн.

Таким чином, вищезазначене свідчить, що службові особи ПрАТ «Запорізький електровозоремонтний завод» (код ЄДРПОУ 01056273) та філіії «Дарницький Вагоноремонтний завод «Акціонерного товариства «Українська залізниця» (код ЄДРПОУ 40081263), з метою заволодіння бюджетними коштами, запровадили протиправну схему із залученням ТОВ «Торговельний будинок «Енергоальянс» (код ЄДРПОУ 33527835), які, в свою чергу, задля справлення враження, що договори та угоди виконуються, використовують документи вказаних вище суб`єктів господарювання з ознаками фіктивності, в яких містяться завідомо недостовірні відомості, за нібито поставлені товари та виконані послуги, однак фактично товари не поставлені та послуги не надавались.

Використовуючи вказану незаконну схему протиправної діяльності, бюджетні кошти, які виділялись за нібито поставлені товари та виконані послуги привласнюються та розподіляються між її учасниками.

Загальний обсяг фінансових операцій проведених з використанням реквізитів вказаних суб`єктів господарської діяльності та інших пов`язаних з їхньою діяльністю підприємств з ознаками фіктивності за 2018-2019 роки становить близько 1 млрд. грн.

У подальшому, 20.09.2019 на підставі ухвали Подільського районного суду м. Києва № 758/12125/19 від 20.09.2019 було проведено обшук у приміщенні 11-го поверху, яке знаходиться у будинку АДРЕСА_3 , в ході якого було виявлено та вилучено речі та документи, на які наразі необхідно накласти арешт.

Клопотання про арешт майна прокурор просить розглянути без повідомлення особи для забезпечення арешту майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

В судове засідання слідчий та прокурор не з`явились. Слідчий та прокурор звернулись до суду із заявами, в яких просили розглянути клопотання без їхньої участі, просили його задовольнити.

Враховуючи викладене, слідчий суддя на підставі ч. 1 ст. 172 КПК України, яка встановлює, що неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання, дійшов висновку про можливість розгляду клопотання без участі прокурора та власника майна.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, матеріали кримінального провадження, слідчий суддя встановив наступне.

Слідчим суддею встановлено, що у провадженні СВ УП в метрополітені ГУ Національної поліції у м. Києві перебуває кримінальне провадження № 42019101070000208, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.07.2019 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 205, ч. 5 ст. 191 КК України.

На підставі ухвали слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 20.09.2019 було проведено обшук 20.09.2019 у приміщенні 11-го поверху, яке знаходиться у будинку АДРЕСА_3 , в ході якого було виявлено та вилучено речі та документи, на які наразі необхідно накласти арешт.

Одним із заходів забезпечення кримінального провадження являється арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Речовими доказами відповідно до ст. 98 КПК України є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Постановою слідчого СВ УП в метрополітені ГУ НП у м. Києві Корніцького Т.В. від 21.09.2019 речі та документи, на які просить слідчий накласти арешт було визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 42019101070000208 від 17.07.2019 року.

Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

З огляду на обставини ймовірно вчиненого кримінального правопорушення, представлених доказів за матеріалами клопотання в їх сукупності, а також на те, що слідчим у клопотанні доведено необхідність накладення арешту на зазначене в клопотанні майно, оскільки в органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що майно, на яке слідчий просить накласти арешт, відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, є предметом кримінального правопорушення, міг зберегти на собі сліди злочину та може містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тому слідчий суддя з метою забезпечення кримінального провадження та можливого використання майна як доказу у кримінальному провадженні, розумності та співмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також враховуючи правову підставу для арешту майна та наслідки арешту майна для інших осіб, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання про арешт майна.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 98, 131, 132, 170-174, 309 КПК України, слідчий суддя,-

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання слідчого СВ УП в метрополітені ГУ НП в м. Києві Корніцького Т.В., задовольнити.

Накласти арешт на речові докази у кримінальному провадженні № 42019101070000208 від 17.07.2019 року, а саме:

- комп`ютерна техніка: 1) ноутбук «Asus», модель X541S, серійний номер H1NOGR01E09002E; 2) ноутбук «Lenovo», модель 80XV, серійний номер: PF0ZM3FH; 3) ноутбук «Lenovo», модель 80XR, серійний номер: PFDYSF6X; 4) ноутбук «Asus», модель UX305L; 5) «Asus», модель UX305U, серійний номер «…NOCJ00T81502D»; 5) комп`ютер (моноблок) «Lenovo», серійний номер VS80988838.

- жорсткий диск «3TB» «BarraCuda», серійний номер Z505186D.

- дві печатки ТОВ «АЛЬФА СЕК`ЮРІТІ» (код ЄДРПОУ 41298774), одна печатки ТОВ «CMG UKRAINE» (код ЄДРПОУ 40353074).

- картка для виплат «ПриватБанк» НОМЕР_4 .

- мобільний телефон марки «Nokia», модель RM-1187, ІМЕІ1: НОМЕР_2 , ІМЕІ2: НОМЕР_3 , в якому знаходиться дві сім-карти операторів мобільного зв`язку.

- мобільний телефон марки «Nokia», модель ТА-1104, в чохлі прозорого кольору (ІМЕІ на тильній стороні не відображається, телефон заблокований).

- копії паспортів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , копії ідентифікаційного кода та паспортів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , анкети ОСОБА_6 та ОСОБА_7

- розписки про отримання грошових коштів: ОСОБА_8 від 02.10.2017, ОСОБА_9 від 07.09.2017, ОСОБА_10 від 18.08.2017, ОСОБА_11 від 29.12.2018. Пояснення ОСОБА_12 від 06.09.2017.

- договір про надання телематичних послуг № 16 від 01.03.2018 між оператором ФОП « ОСОБА_13 » та абонентом «АЛЬФА СЕК`ЮРІТІ».

- папка зеленого кольору, в якій містяться документи інших суб`єктів господарювання.

- три блокноти, в яких містяться записи.

Копію ухвали надіслати слідчому, прокурору, іншим заінтересованим особам не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення. Порядок оскарження ухвали визначено ст. 392, 395 КПК України.

Cлідчий суддя Подільського районного суду м. Києва О. В. Васильченко