Ухвала суду № 84558839, 23.09.2019, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 23.09.2019

Справа № 937/7828/19

Провадження 1-кс/937/5308/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про обрання запобіжного заходу

23 вересня 2019 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого — слідчого судді Іваненко О.В.,

за участю секретаря – Прозорової Т.О.,

розглянувши в кримінальному провадженні № 62019080000000207 від 17.05.2019 року клопотання слідчого першого слідчого відділу СУ ТУ ДБР, розташованого у місті Мелітополі Чапала К. Г., про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Балабине, Запорізької області, громадянина України, одруженого, працюючого на посаді інспектора роти №3, батальйону №3 Управління патрульної поліції в м. Запоріжжі, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

який підозрюється у вчинені кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.368 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

за участю прокурора – Масалова П. В.,

за участю сторони кримінального провадження – слідчого Чапала К. Г.,

за участю захисників підозрюваного – адвокатів Ткач Д. М., Гуляєвої С. Л.,

підозрюваного – ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В:

До Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області надійшло клопотання слідчого першого слідчого відділу СУ ТУ ДБР, розташованого у місті Мелітополі Чапала К. Г., погоджене з прокурором відділу Генеральної прокуратури України Масаловим П.В., про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Клопотання обґрунтовано тим, що першим слідчим відділом слідчого управління Територіального управління ДБР, розташованим у м. Мелітополь, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62019080000000207 від 17.05.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до наказу ОСОБА_1 призначено на посаду інспектора роти №3, батальйону №3 Управління патрульної поліції в м. Запоріжжі, який організовує контроль за дотримання ПДР України, здійснює провадження в справах про адміністративні правопорушення, складає протоколи про адміністративні правопорушення.

Відповідно до п. 1 примітки до ст. 364 КК України, службовими особами у ст.368 цього Кодексу є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування.

Відповідно до п. «з» ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» поліцейські є суб`єктами відповідальності за корупційні правопорушення.

Отже, зважаючи на обсяг своїх владних повноважень, визначених Конституцією України, Законами України «Про Національну поліцію», «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», посадовою інструкцією, ОСОБА_1 на момент вчинення кримінального правопорушення був працівником правоохоронного органу, тобто службовою особою, яка постійно здійснює функції представника органу державної влади.

Досудовим розслідуванням установлено, що у ніч з 29-30 липня 2019 року інспектор роти №3, батальйону №3 Управління патрульної поліції в м. Запоріжжі ОСОБА_2 А. разом з інспектором роти №1, батальйону №1 ОСОБА_3 , здійснювали патрулювання в межах міста Запоріжжя.

Під час проведення патрулювання, 30.07.2019 приблизно о 02-20 год. інспектор патрульної поліції ОСОБА_1 . разом з інспектором ОСОБА_4 .П., знаходячись на Прибережній автомагістралі в місті Запоріжжі, біля перехрестя з вул. Немировича Данченка, навпроти ресторанного комплексу «Рибацький стан», зупинив транспортний засіб ВАЗ 21015 держ. номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Під час спілкування, ОСОБА_3 запропонував ОСОБА_5 пройти тест за допомогою приладу «Драгер», оскільки у нього виникла підозра на його стан, викликаний вживанням алкоголю, на що той відмовився, та наголосив на необхідності проведення відповідного дослідження у медичному закладі. Після чого, поліцейський ОСОБА_3 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою отримання неправомірної вигоди, висловив ОСОБА_5 прохання передати йому грошові кошти у якості неправомірної вигоди за не складення відносно ОСОБА_5 протоколу про адміністративне правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП.

Після висловлення вказаного прохання, ОСОБА_5 поставив ОСОБА_3 питання щодо суми грошових коштів, яку необхідно надати за не складення відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, на що ОСОБА_3 повідомив, що йому необхідно порадитись з колегою та сів до службового автомобіля. Надалі, зі службового автомобіля вийшов ОСОБА_1 та висунув ОСОБА_5 прохання передати йому грошові кошти в сумі 6000 гривень до 10 години 30.07.2019 за не складення відносно нього протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП, шляхом перерахування грошових коштів на наданий ОСОБА_1 картковий рахунок «ПриватБанк» № НОМЕР_2 , відкритий на ім`я ОСОБА_6 ..

Таким чином, у поліцейських ОСОБА_3 і ОСОБА_1 виник спільний злочинний умисел на отримання неправомірної вигоди, у зв`язку із чим останні дійшли згоди та попередньо змовились спільно одержати від ОСОБА_5 грошові кошти за не складення відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП.

З метою реалізації спільного злочинного умислу, направленого на одержання неправомірної вигоди, ОСОБА_3 , разом з ОСОБА_1 , діючи за раніше досягнутої спільної злочинної домовленості, повідомив ОСОБА_5 про необхідність передати йому водійське посвідчення, яке ОСОБА_3 пообіцяв повернути після того, як ОСОБА_5 перерахує грошові кошти у сумі 6000 гривень на наданий ОСОБА_1 картковий рахунок. У подальшому, ОСОБА_5 приблизно о 09-10 год. 30.07.2019 знаходячись у відділенні «ПриватБанк» розташованому за адресою: м. Запоріжжя, вул. Чумаченка, 12, перерахував на наданий ОСОБА_1 картковий рахунок грошові кошти у сумі 6000,00 гривень.

Таким чином, 30.07.2019, приблизно о 09 годин 10 хвилини, поліцейський ОСОБА_7 , перебуваючи в м. Запоріжжі, більш точне місце досудовим розслідуванням не встановлено, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи їх настання, діючи умисно, за попередньою змовою з поліцейським ОСОБА_3 , з корисливих мотивів, шляхом отримання на наданий ним раніше картковий рахунок «ПриватБанк» № НОМЕР_2 , відкритий на ім`я ОСОБА_6 , одержав від ОСОБА_5 грошові кошти в розмірі 6000 гривень у якості неправомірної вигоди для себе та поліцейського ОСОБА_3 за не складення відносно ОСОБА_5 протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП.

Цього ж дня, поліцейський ОСОБА_7 в ході телефонної бесіди з ОСОБА_5 повідомив останньому про надходження грошових коштів на наданий ним картковий рахунок. У подальшому, приблизно о 09 годині 30 хвилин ОСОБА_1 знаходячись біля пологового будинку №7, по вул. Чумаченка в м. Запоріжжі передав ОСОБА_5 його водійське посвідчення.

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється в тому, що вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 368 КК України.

19.09.2019 ОСОБА_1 , повідомлено обґрунтовану підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Вина ОСОБА_1 в інкримінованому йому злочині повністю підтверджується зібраними у провадженні доказами: заявою про скоєння кримінального правопорушення ОСОБА_5 ; протоколами допиту свідка ОСОБА_5 ; протоколом огляду, помітки та вручення заздалегідь ідентифікованих засобів – грошових купюр; протоколом про результати аудіо-, відеоконтролю за особою; протоколом за результатами контролю за вчиненням злочину; іншими матеріалами провадження у їх сукупності.

Таким чином, ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді реального позбавлення волі на строк від 5 до 10 років.

Таким чином, наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, – переховування від органів досудового розслідування та суду, оскільки ОСОБА_1 , усвідомлюючи ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення і наступного покарання у вигляді від 5 до 10 років реального позбавлення волі, може умисно ухилятися від явки в органи досудового слідства, слідчого судді або переховуватись від органів досудового розслідування, та суду, чим може перешкоджати встановленню істини по справі. Підозрюваний ОСОБА_1 , перебуваючи на волі, використовуючи своє становище, може знищити або вжити заходів до знищення або переховування адміністративних матеріалів аналогічної категорії по яким вчинялись протиправні дії з його боку, відеозаписів з зафіксованими порушеннями ПДД, речей та інших доказів по кримінальному провадженню, які можуть бути використані як докази його вини. На цей час, органом досудового розслідування не проведено всіх запланованих обшуків в рамках даного кримінального провадження, а також не витребувано всіх документів, які доказують протиправну діяльність ОСОБА_1 . Крім того, на даний час встановлюються інші факти вчинення ОСОБА_1 аналогічних злочинів, у зв`язку з чим існує реальна загроза знищення документів, а також інших речей предметів та цінностей, які можуть бути використанні як докази у вказаному кримінальному провадженні.

Вказана обставина свідчить про наявність ризику, передбаченого п.п.2 ч.1 ст.177 КПК України, – знищення, переховування або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

ОСОБА_1 перебуваючи на волі може впливати на свідків, деякі з яких до теперішнього часу ще недопитані, у тому числі колегу -працівника Управління патрульної поліції, яка перебувала 30.07.2019 в одному екіпажі з ОСОБА_1 . Крім того, в ході проведення досудового розслідування планується призначення ряду експертиз, що дає підстави вважати, що ОСОБА_1 , може впливати на експертів у цьому ж кримінальному провадженні. Також, ОСОБА_1 перебуваючи на волі може здійснювати тиск на заявника ОСОБА_5 шляхом погроз або умовлянь. Крім того, існує ризик, що перебуваючи на волі ОСОБА_8 може впливати на іншого підозрюваного у даному кримінальному провадженні - ОСОБА_3 , шляхом умовлянь дати неправдиві покази.

Вказана обставина свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч.1 ст.177 КПК України, – незаконний вплив на свідків, експертів, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні.

Таким чином, органом досудового слідства, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, встановлено наявність обґрунтованих ризиків передбачених п.п.1-4 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, іншого підозрюваного, експертів, у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

З урахуванням викладеного, з метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження є найбільш доцільним застосувати запобіжний захід підозрюваному ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою. Більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з триманням підозрюваного ОСОБА_1 під вартою не зможе запобігти вищевказаним ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, у зв`язку з тим, що лише повна ізоляція від суспільства підозрюваного забезпечить запобігання спробам ОСОБА_1 перешкоджати досудовому розслідуванню, а також гарантувати виконання останнім покладених на нього процесуальних обов`язків. При обранні альтернативного запобіжного заходу у виді застави, з урахуванням обставин, вчиненого ОСОБА_1 злочину та майнового стану останнього, вважають за можливе та доцільне визначити розмір застави, який буде дорівнювати 80 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 153 680 грн., оскільки застава у меншому розмірі не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків та запобігати ризику переховування від органів досудового розслідування та суду.

Тому просять застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з утриманням у СІЗО №10 м. Запоріжжя – арештному домі строком на 60 днів з можливістю внесення застави у розмірі не менше 80 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 153 680 грн. та просять у разі внесення застави покласти на ОСОБА_1 обв`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України: носити електронний засіб контролю, не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, та місця роботи; утриматися від спілкування зі свідками та іншим підозрюваним у даному кримінальному провадженні; прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою.

Згідно ст. 107 КПК України здійснюється фіксування кримінального провадження за допомогою технічних засобів.

У судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали клопотання, посилаючись на наявність визначених ст. 177 КПК України ризиків.

Підозрюваний ОСОБА_1 , його захисники – адвокати Ткач Д.М., Гуляєва С. Л. заперечували проти задоволення клопотання та просили обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Свідок ОСОБА_9 , якій роз`яснені ст.63 Конституцій України, допитана в судовому засіданні, пояснила, що вона з 12.09.2019 року є дружиною ОСОБА_1 , вона також є працівником поліції, зараз вона на 8-ому місяці вагітності та знаходиться повністю на утриманні свого чоловіка.

Вона разом зі своїм чоловіком, ОСОБА_9 , та неповнолітнім сином від першого шлюбу - ОСОБА_10 мешкають із серпня 2019 року на квартирі знайомих за адресою: у АДРЕСА_2 . Документів на право користування квартирою, та згоди власників на домашній арешт за цією адресою суду надати не може.

За адресою реєстрації ОСОБА_9 , власник житла також не надав заяви суду про можливість його відбування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку сторін кримінального провадження, суд вважає, що клопотання підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

17.05.2019 року відомості про кримінальне правопорушення внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62019080000000207 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України

19.09.2019 ОСОБА_1 повідомлено обґрунтовану підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Згідно з п.4 ч.2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Згідно вимог КПК України, запобіжні заходи, затримання у кримінальному провадженні застосовуються тільки з метою та за наявності підстав, визначених ст. 177 КПК. Запобіжний захід застосовується з метою запобігання спробам підозрюваного, обвинуваченого (ризикам): переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-які з речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Враховуючи викладене, керуючись конституційним принципом верховенства права, оцінивши всебічно, повно та об`єктивно всі наявні докази окремо та у сукупності, застосовуючи відповідні норми права, забезпечуючи права людини і основоположні свободи, враховуючи принципи справедливості та неупередженості, слідчий суддя, з урахуванням того, що за інкримінований ОСОБА_1 злочин за ч.3 ст.368 КК України передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років; згідно ст.12 КК України даний злочин відноситься до категорії тяжких злочинів. Таким чином, виходячи з положень ст.ст. 177, 178, 183, 194 КПК України, ст.ст. 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідає характеру та тяжкості діяння, яке інкримінується підозрюваному, будь-яких даних для застосування стосовно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено, доказів того, що він може знаходитися під домашнім арештом за будь-якою адресою суду не надано, а тому інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки підозрюваного під час досудового розслідування. Зазначене свідчить про наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, і більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти цим ризикам.

Між тим, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків передбачених цим Кодексом. Отже, задовольняючи клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи матеріальне становище та особу підозрюваного, те, що він офіційно працює, підозрюється у скоєнні тяжкого злочину, має на утриманні вагітну жінку, суд вважає за необхідне визначити заставу, відповідно ст. 182 КПК України, у розмірі 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Згідно п.16 Листа від 04.04.2013 № 511-550/0/4-13 ВСС УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України» слідчому судді, суду слід зважати, що визначені у ч. 5 ст. 182 КПК чіткі розміри застави дають можливість досягти мети запобіжного заходу без обмеження права на свободу та особисту недоторканність. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень, що сприяє виконанню завдань кримінального провадження.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Окрім цього, вважаю за необхідне відповідно до ч.3 ст.183 та ч. 5 ст.194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов`язки: не відлучатись з місця проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватись від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні; прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою; носити електронний засіб контролю.

Відповідно до ч.4 ст.202 КПК України, підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому перебуває ОСОБА_1 відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

На підставі викладеного та керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193,194, 196, 197, 199, 202, 205, 309 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого першого слідчого відділу СУ ТУ ДБР, розташованого у місті Мелітополі Чапала К. Г., погоджене з прокурором відділу Генеральної прокуратури України Масаловим П. В., про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . – задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 16-00 години 22 листопада 2019 року (включно) в умовах арештного дому у СІЗО-10 м. Запоріжжя.

Строк тримання під вартою обчислювати з моменту фактичного затримання, тобто з 16-00 години 23 вересня 2019 року.

Одночасно визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання обов`язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у межах 30 (тридцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 57 630,00 (п`ятдесят сім тисяч шістсот тридцять) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем), на наступний депозитний рахунок: ТУ ДСА України в Запорізькій області, код ЄДРПОУ 26316700, р/р 37319085001205 Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, обов`язково зазначати інформацію про постанову судді або ухвалу суду, який обрав заставу мірою запобіжного заходу, ПІБ підозрюваного.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 такі обов`язки:

- не відлучатись з місця проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- утримуватись від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні;

- прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою;

- носити електронний засіб контролю.

В іншій частині клопотання – в задоволенні відмовити.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 16 години 22 листопада 2019 року (включно).

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Відмова від носіння засобу електронного контролю, умисне зняття, пошкодження або інше втручання в його роботу з метою ухилення від контролю, а рівно намагання вчинити зазначені дії є невиконанням обов`язків, покладених судом на підозрюваного, обвинуваченого при обранні запобіжного заходу, не пов`язаного з позбавленням волі або у вигляді домашнього арешту.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя

Мелітопольського

міськрайонного суду О. В. Іваненко