Ухвала суду № 84555736, 23.09.2019, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 23.09.2019

Справа № 937/7828/19

Провадження 1-кс/937/5307/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про обрання запобіжного заходу

23 вересня 2019 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого — слідчого судді Іваненко О.В.,

за участю секретаря – Прозорової Т.О.,

розглянувши в кримінальному провадженні № 62019080000000207 від 17.05.2019 року клопотання слідчого першого слідчого відділу СУ ТУ ДБР, розташованого у місті Мелітополі Чапала К. Г., про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Велика Білозерка Великобілозерський район Запорізької області, громадянина України, одруженого, має на утриманні дитину 2018р.н., працюючого на посаді інспектора роти №1, батальйону №1 Управління патрульної поліції в м. Запоріжжі, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

який підозрюється у вчинені кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.368 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

за участю прокурора – Масалова П. В.,

за участю сторони кримінального провадження – слідчого Чапала К. Г.,

за участю захисника підозрюваного – адвоката Багаурі О.В.,

підозрюваного – ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В:

До Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області надійшло клопотання слідчого першого слідчого відділу СУ ТУ ДБР, розташованого у місті Мелітополі Чапала К. Г., погоджене з прокурором відділу Генеральної прокуратури України Масаловим П.В., про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Клопотання обґрунтовано тим, що першим слідчим відділом слідчого управління Територіального управління ДБР, розташованим у м. Мелітополь, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62019080000000207 від 17.05.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України. Досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до наказу ОСОБА_1 призначено на посаду інспектора роти №1, батальйону №1 Управління патрульної поліції в м. Запоріжжі.

Згідно функціональних обов`язків ОСОБА_1 організовує здійснення контролю за дотримання ПДР України його учасниками, здійснює провадження в справах про адміністративні правопорушення, складає протоколи про адміністративні правопорушення. Відповідно до п. 1 примітки до ст. 364 КК України, службовими особами у статті 368 цього Кодексу є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування. Згідно вимог ч. 1 ст. 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП мають право складати уповноважені на те посадові особи органів внутрішніх справ (Національної поліції). Відповідно до п. «з» ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» поліцейські є суб`єктами відповідальності за корупційні правопорушення. Отже, зважаючи на обсяг своїх владних повноважень, визначених Конституцією України, Законами України «Про Національну поліцію», «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», посадовою інструкцією, ОСОБА_1 на момент вчинення кримінального правопорушення був працівником правоохоронного органу, тобто службовою особою, яка постійно здійснює функції представника органу державної влади.

Досудовим розслідуванням установлено, що у ніч з 29 на 30 липня 2019 року інспектор роти №1, батальйону №1 Управління патрульної поліції в м. Запоріжжі Кириленко ОСОБА_2 . разом з інспектором Саньком ОСОБА_3 , здійснювали патрулювання в межах м. Запоріжжя.

Під час проведення патрулювання, 30.07.2019 приблизно о 02-20 год. інспектор патрульної поліції ОСОБА_1 . разом з інспектором Саньком ОСОБА_3 , знаходячись на Прибережній автомагістралі в місті Запоріжжі, біля перехрестя з вул. Немировича Данченка, навпроти ресторанного комплексу «Рибацький стан», зупинив транспортний засіб ВАЗ 21015 державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Під час спілкування ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_4 , що в нього є підозра щодо перебування ОСОБА_4 у стані алкогольного сп`яніння, у зв`язку із чим, ОСОБА_1 запропонував водію пройти тест за допомогою приладу «Драгер». На вказану пропозицію ОСОБА_4 відмовився, наголосивши на необхідності проведення відповідного дослідження у медичному закладі. Після отримання такої відповіді, поліцейський ОСОБА_1 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою отримання неправомірної вигоди, висловив ОСОБА_4 прохання передати йому грошові кошти у якості неправомірної вигоди за не складення відносно ОСОБА_4 протоколу про адміністративне правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП.

Після висловлення вказаного прохання, ОСОБА_4 поставив ОСОБА_1 питання щодо суми грошових коштів, яку необхідно надати за нескладення відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, на що ОСОБА_1 повідомив, що йому необхідно порадитись з колегою та сів до службового автомобіля. Надалі, зі службового автомобіля вийшов ОСОБА_5 та висунув ОСОБА_4 прохання передати йому грошові кошти в сумі 6000 гривень до 10 години 30.07.2019 за нескладення відносно нього протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, шляхом перерахування грошових коштів на наданий ОСОБА_5 картковий рахунок «ПриватБанк» № НОМЕР_2 , відкритий на ім`я ОСОБА_6 .

Таким чином, у поліцейських ОСОБА_1 і ОСОБА_5 виник спільний злочинний умисел на отримання неправомірної вигоди, у зв`язку із чим останні дійшли згоди та попередньо змовились спільно одержати від ОСОБА_4 грошові кошти за не складення відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП.

З метою реалізації спільного злочинного умислу, направленого на одержання неправомірної вигоди, ОСОБА_1 , разом з ОСОБА_5 , діючи за раніше досягнутої спільної злочинної домовленості, повідомив ОСОБА_4 про необхідність передати йому водійське посвідчення, яке ОСОБА_1 пообіцяв повернути після того, як ОСОБА_4 перерахує грошові кошти у сумі 6000,00 гривень на наданий ОСОБА_5 картковий рахунок. У подальшому, ОСОБА_4 приблизно о 09-10 год. 30.07.2019 знаходячись у відділенні «ПриватБанк», розташованому за адресою: м. Запоріжжя, вул. Чумаченка, 12, перерахував на наданий ОСОБА_5 картковий рахунок грошові кошти у сумі 6000,00 гривень.

Таким чином, 30.07.2019, приблизно о 09-10 год., поліцейський ОСОБА_1 , перебуваючи в м. Запоріжжі, більш точне місце досудовим розслідуванням не встановлено, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи їх настання, діючи умисно, за попередньою змовою з поліцейським ОСОБА_5 , з корисливих мотивів, шляхом отримання на наданий ОСОБА_5 раніше картковий рахунок «ПриватБанк» № НОМЕР_2 , відкритий на ім`я ОСОБА_6 , одержав від ОСОБА_4 грошові кошти в розмірі 6000,00 гривень у якості неправомірної вигоди для себе та поліцейського ОСОБА_5 за не складення відносно ОСОБА_4 протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП.

Цього ж дня, поліцейський ОСОБА_7 в ході телефонної бесіди з ОСОБА_4 повідомив останньому про надходження грошових коштів на наданий ним картковий рахунок.

У подальшому, приблизно о 09-30 год. ОСОБА_5 , знаходячись біля пологового будинку №7, по вул. Чумаченка в м. Запоріжжі передав ОСОБА_4 його водійське посвідчення.

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у тому, що він вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 368 КК України – прохання надати та одержання службовою особою, неправомірної вигоди для себе за не вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

19.09.2019 року ОСОБА_1 , повідомлено підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Вина ОСОБА_1 в інкримінованому йому злочині повністю підтверджується зібраними у провадженні доказами: заявою про скоєння кримінального правопорушення ОСОБА_4 ; протоколами допиту свідка ОСОБА_4 ; протоколом огляду, помітки та вручення заздалегідь ідентифікованих засобів – грошових купюр; протокол про результати аудіо-, відекоконтролю за особою; протокол за результатами контролю за вчиненням злочину; протоколами впізнання за фотознімками; іншими матеріалами провадження у їх сукупності. Таким чином, ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання лише у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років.

Аналізуючи поведінку підозрюваного та матеріали кримінального провадження сторона обвинувачення приходить до наступних висновків: ОСОБА_1 , усвідомлюючи ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення і наступного покарання у вигляді від 5 до 10 років реального позбавлення волі, може умисно ухилятися від явки в органи досудового слідства, слідчого судді або переховуватись від органів досудового розслідування, та суду, чим може перешкоджати встановленню істини по справі. Підозрюваний ОСОБА_1 , перебуваючи на волі, використовуючи своє становище, може знищити або вжити заходів до знищення або переховування адміністративних матеріалів аналогічної категорії по яким вчинялись протиправні дії з його боку, відеозаписів з зафіксованими порушеннями ПДД, речей та інших доказів по кримінальному провадженню, які можуть бути використані як докази його вини. На цей час, органом досудового розслідування не проведено всіх запланованих обшуків в рамках даного кримінального провадження, а також не витребувано всіх документів, які доказують протиправну діяльність ОСОБА_1 . Крім того, на даний час встановлюються інші факти вчинення ОСОБА_1 аналогічних злочинів, у зв`язку з чим існує реальна загроза знищення документів, а також інших речей предметів та цінностей, які можуть бути використанні як докази у вказаному кримінальному провадженні. Вказана обставина свідчить про наявність ризику, передбаченого п.п.2 ч.1 ст.177 КПК України, – знищення, переховування або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. ОСОБА_1 перебуваючи на волі може впливати на свідків, деякі з яких до теперішнього часу ще недопитані, у тому числі колегу - працівника Управління патрульної поліції, яка перебувала 30.07.2019 в одному екіпажі з ОСОБА_1 та ОСОБА_5 . Крім того, в ході проведення досудового розслідування планується призначення ряду експертиз, що дає підстави вважати, що ОСОБА_1 , може впливати на експертів у цьому ж кримінальному провадженні. Також, ОСОБА_1 перебуваючи на волі може здійснювати тиск на заявника ОСОБА_4 шляхом погроз або умовлянь. Крім того, існує ризик, що перебуваючи на волі ОСОБА_1 може впливати на іншого підозрюваного у даному кримінальному провадженні – ОСОБА_5 , шляхом умовлянь дати неправдиві покази.

З урахуванням викладеного, з метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження є найбільш доцільним застосувати запобіжний захід підозрюваному ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою.

Більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з триманням підозрюваного ОСОБА_1 під вартою не зможе запобігти вищевказаним ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, у зв`язку з тим, що лише повна ізоляція від суспільства підозрюваного забезпечить запобігання спробам ОСОБА_1 перешкоджати досудовому розслідуванню, а також гарантувати виконання останнім покладених на нього процесуальних обов`язків, як альтернативну міру запобіжного заходу у виді застави, з урахуванням обставин, вчиненого ОСОБА_1 злочину та майнового стану останнього, вважають за можливе та доцільне визначити розмір застави, який буде дорівнювати 80 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 153 680,00 грн.

Згідно ст. 107 КПК України здійснюється фіксування кримінального провадження за допомогою технічних засобів.

У судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали клопотання, посилаючись на наявність визначених ст. 177 КПК України ризиків.

В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Багаурі О. В. просили взагалі не обирати запобіжний захід, оскільки ризики, передбачені ст.177 КПК України не доведено.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку сторін кримінального провадження, суд вважає, що клопотання підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

17.05.2019 року відомості про кримінальне правопорушення внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62019080000000207 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України

19.09.2019 року ОСОБА_1 повідомлено підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Згідно з п.4 ч.2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Згідно вимог КПК України, запобіжні заходи, такі, як затримання у кримінальному провадженні застосовуються тільки з метою та за наявності підстав, визначених ст. 177 КПК. Запобіжний захід застосовується з метою запобігання спробам підозрюваного, обвинуваченого (ризикам): переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-які з речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Враховуючи викладене, керуючись конституційним принципом верховенства права, оцінивши всебічно, повно та об`єктивно всі наявні докази окремо та у сукупності, застосовуючи відповідні норми права, забезпечуючи права людини і основоположні свободи, враховуючи принципи справедливості та неупередженості, слідчий суддя, з урахуванням того, що за інкримінований ОСОБА_1 злочин за ч.3 ст.368 КК України передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років; згідно ст.12 КК України даний злочин відноситься до категорії тяжких злочинів, крім того, стосовно ОСОБА_1 вже розглядається кримінальне провадження за ч. 3 ст. 368 КК України у Запорізькому районному суді Запорізької області – справа № 317/1642/18. Таким чином, виходячи з положень ст.ст. 177, 178, 183, 194 КПК України, ст.ст. 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідає характеру та тяжкості діяння, яке інкримінується підозрюваному, будь-яких даних для застосування стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено, а тому інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки підозрюваного під час досудового розслідування. Зазначене свідчить про наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, і більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти цим ризикам.

Між тим, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків передбачених цим Кодексом. Отже, задовольняючи клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи матеріальне становище та особу підозрюваного, те, що він офіційно працює, підозрюється у скоєнні тяжкого злочину, одружений, має постійне місце мешкання, на утриманні має малолітню дитину – 2018 року народження, суд вважає за необхідне визначити заставу, відповідно ст. 182 КПК України, у розмірі 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Згідно п.16 Листа від 04.04.2013 № 511-550/0/4-13 ВСС УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України» слідчому судді, суду слід зважати, що визначені у ч. 5 ст. 182 КПК чіткі розміри застави дають можливість досягти мети запобіжного заходу без обмеження права на свободу та особисту недоторканність. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень, що сприяє виконанню завдань кримінального провадження.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Окрім цього, вважаю за необхідне відповідно до ч.3 ст.183 та ч. 5 ст.194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов`язки: не відлучатись з місця проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватись від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні; прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою; носити електронний засіб контролю.

Відповідно до ч.4 ст.202 КПК України, підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому перебуває ОСОБА_1 відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

На підставі викладеного та керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193,194, 196, 197, 199, 202, 205, 309 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого першого слідчого відділу СУ ТУ ДБР, розташованого у місті Мелітополі Чапала К. Г., погоджене з прокурором відділу Генеральної прокуратури України Масаловим П. В., про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 . – задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 18-00 години 22 листопада 2019 року (включно) в умовах арештного дому у СІЗО-10 м. Запоріжжя.

Строк тримання під вартою обчислювати з моменту фактичного затримання, тобто з 18-00 години 23 вересня 2019 року.

Одночасно визначити ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання обов`язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у межах 30 (тридцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 57 630,00 (п`ятдесят сім тисяч шістсот тридцять) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем), на наступний депозитний рахунок: ТУ ДСА України в Запорізькій області, код ЄДРПОУ 26316700, р/р 37319085001205 Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, обов`язково зазначати інформацію про постанову судді або ухвалу суду, який обрав заставу мірою запобіжного заходу, ПІБ підозрюваного.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 такі обов`язки:

- не відлучатись з місця проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- утримуватись від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні;

- прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою;

- носити електронний засіб контролю.

В іншій частині клопотання – в задоволенні відмовити.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 18 години 22 листопада 2019 року (включно).

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Відмова від носіння засобу електронного контролю, умисне зняття, пошкодження або інше втручання в його роботу з метою ухилення від контролю, а рівно намагання вчинити зазначені дії є невиконанням обов`язків, покладених судом на підозрюваного, обвинуваченого при обранні запобіжного заходу, не пов`язаного з позбавленням волі або у вигляді домашнього арешту.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали буде складено 27.09.2019 року о 09-30 годині.

Слідчий суддя

Мелітопольського

міськрайонного суду О. В. Іваненко