Рішення № 84548846, 23.09.2019, Білопільський районний суд Сумської області

Справа № 573/1110/19

Номер провадження 2-о/573/50/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(вступна і резолютивна частина)

23 вересня 2019 року м. Білопілля

Білопільський районний суд Сумської області в складі:

головуючої судді: Черкашиної М.С.,

за участю секретаря: Терещенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Білопіллі цивільну справу за заявою органу опіки та піклування Білопільської міської ради, заінтересовані особи: директор КУСОР Білопільського дитячого будинку-інтернат Турчин Володимир Іванович, ОСОБА_1 про звільнення від повноважень опікуна та призначення нового опікуна особі, що визнана недієздатною,

В С ТА Н О В И В:

Враховуючи складність у виготовленні повного тексту судового рішення, що потребує значного часу в обґрунтування доводів сторін, суд вважає за необхідне проголосити вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення буде виготовлено протягом десяти днів.

Керуючись ч. 6 ст. 259, 265, 268, 273 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви органу опіки та піклування Білопільської міської ради (місце знаходження: м. Білопілля, вул. Соборна, 70 Сумської області, ЄДРПОУ: 04058019), заінтересовані особи: директор КУСОР Білопільського дитячого будинку-інтернат ОСОБА_2 Іванович (місце знаходження: АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ: 03189334), ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 Білорусь) про звільнення від повноважень опікуна та призначення нового опікуна особі, що визнана недієздатною, відмовити.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Сумського апеляційного суду через Білопільський районний суд Сумської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст судового рішення буде складено протягом десяти днів з дня проголошення його вступної та резолютивної частин.

Суддя:

Справа № 573/1110/19

Номер провадження 2-о/573/50/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повний текст рішення)

23 вересня 2019 року м. Білопілля

Білопільський районний суд Сумської області в складі:

головуючої судді: Черкашиної М.С.,

за участю секретаря: Терещенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Білопіллі цивільну справу за заявою органу опіки та піклування Білопільської міської ради, заінтересовані особи: директор КУСОР Білопільського дитячого будинку-інтернат Турчин Володимир Іванович, ОСОБА_1 про звільнення від повноважень опікуна та призначення нового опікуна особі, що визнана недієздатною,

В С ТА Н О В И В:

24 червня 2019 року орган опіки та піклування Білопільської міської ради звернувся до суду із заявою про звільнення від повноважень опікуна та призначення нового опікуна особі, що визнана недієздатною. Вимоги мотивовані тим, що 23 травня 2019 року адміністрація КУСОР Білопільського дитячого будинку-інтернату звернулась до органу опіки та піклування з клопотанням про вирішення питання щодо встановлення опіки над підопічним установи ОСОБА_3 , який рішенням Білопільського районного суду Сумської області від 20 грудня 2013 року був визнаний недієздатним. Адміністрація дитбудинку просить розглянути питання щодо звільнення від повноважень опікуна ОСОБА_1 та призначити йому нового опікуна в особі директора КУСОР Білопільського дитячого будинку- інтернату Турчина Володимира Івановича. Рішенням Білопільського районного суду Сумської області від 20 грудня 2013 року ОСОБА_3 , 1995 року народження, було визнано недієздатним та призначено йому опікуна в особі директора КУСОР Білопільського дитячого будинку-інтернату Турчина В.І. У 2017 році двоюрідна бабуся підопічного ОСОБА_1 , яка раніше неодноразово відвідувала його в дитбудинку, виявила бажання бути його опікуном, піклуватись про нього, а в подальшому з її слів, навіть забрати його додому на постійне місце проживання. Тому, враховуючи необхідність підопічного у спілкуванні з рідними, адміністрація дитбудинку не заперечувала проти зміни опікуна, та 12 квітня 2017 року рішенням Білопільського районного суду Сумської області було звільнено директора дитбудинку від повноважень опікуна та призначено ОСОБА_3 нового опікуна в особі ОСОБА_1 . Проте, після ухвалення відповідного рішення ситуація змінилась. Згідно наданого установою акта ОСОБА_1 протягом всього періоду неналежно ставиться до своїх обов`язків опікуна: підопічного додому не забирає, в дитбудинку майже не відвідує (протягом 2017 року, в період оформлення опіки, приїздила до дитбудинку 5 разів, протягом 2018 року – 1 раз та протягом 2019 року – 1 раз), його оздоровленням не займається (кошти для придбання путівки та табору не виділяє), зв`язку з адміністрацією не підтримує, в телефонному режимі зв`язатись з опікуном неможливо, оскільки вона майже постійно перебуває за межами країни. Під час відвідування підопічного в останні рази (26.09.2018 та 22.03.2019) ОСОБА_1 була попереджена адміністрацією про неналежне виконання своїх обов`язків опікуна, проте свого ставлення до підопічного вона змінила. Оскільки на сьогоднішній день частиною пенсії та соціальної допомоги підопічного розпоряджається опікун, адміністрація дитбудинку не може забезпечити оздоровлення ОСОБА_3 влітку в таборі, відвідування ним розважальних заходів, що відбувається в місті чи придбання на прохання самого підопічного необхідних йому речей. Відповідно до своїх повноважень орган опіки та піклування порушує питання про звільнення опікуна чи піклувальника від виконання покладених на них обов`язків за своєю ініціативою, за клопотанням підопічних, державних або громадських організацій, а також згідно з обґрунтованими заявами будь-яких осіб, якщо буде встановлено, що опікун чи піклувальник не відповідає своєму призначенню, або неналежним чином не виконує свої обов`язки та у випадку влаштування підопічного до закладів. Посилаючись на викладені вище обставини, орган опіки та піклування Білопільської міської ради з метою захисту прав недієздатного, який на сьогоднішній день знаходиться на повному державному забезпеченні, звернувся із заявою про призначення директора КУСОР Білопільського дитячого будинку-інтернату Турчина Володимира Івановича опікуном недієздатного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнивши від обов`язків опікуна ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою Білопільського районного суду Сумської області від 25 червня 2019 року заяву було залишено без руху (а. с. 16-18).

27 червня 2019 року ухвалою суду цивільну справу призначено до судового розгляду за вказаною вище заявою (а. с. 26-27).

10 вересня 2019 року заявником надіслано відзив на заяву (а. с. 41-53). ОСОБА_1 вважає, що дана заява про звільнення її від повноважень опікуна необґрунтована та така, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Зазначає, що дійсно рішенням Білопільського районного суду від 12 квітня 2017 року було звільнено директора дитбудинку від повноважень опікуна та призначено її новим опікуном недієздатного ОСОБА_4 вважає, що весь час вона належно виконувала свої обов`язки опікуна. В 2017 році вона майже кожного місяця відвідувала свого підопічного ОСОБА_3 в Білопільському дитячому будинку-інтернат, про що долучає 7 квитків на проїзд з м. Суми до м. Білопілля. Вона спілкувалась з ним, привозила ОСОБА_5 продукти харчування та необхідні речі. У 2017 році в період з 19 червня по 09 липня він перебував в оздоровчому закладі санаторного типу «Ровесник», путівку до якого вона оплатила в сумі 3 700 грн., про що також долучає відповідний корінець путівки. Крім того, вказує, що ОСОБА_3 має на праві власності квартиру, яка розташована в АДРЕСА_3 . Тому, вона здійснює не тільки захист прав та інтересів підопічного, але і обов`язки щодо збереження належного йому майна. Оскільки він за вказаною адресою не проживає і щоб не було заборгованості по сплаті комунальних послуг, розмір яких без наявності лічильника значно підвищився, вона встановила в цій квартирі лічильники гарячої та холодної води, та сплатила кошти за проектні роботи та інші роботи, про що свідчать копії наданих документів, а також сплачувала комунальні послуги та заборгованість за опалення житла. Також, в листопаді 2017 року вона відвідувала ОСОБА_4 в інтернаті, привозила йому подарунки та продукти харчування. У 2018 році вона також неодноразово приїздила і відвідувала ОСОБА_4 на території дитячого будинку-інтернат, а саме наприкінці березня, червня та вересня місяців. В цей час вона також відвідувала квартиру, сплачувала комунальні послуги та проводила деякі роботи для заміни водопровідних труб. Кожного свого приїзду до ОСОБА_6 в інтернат, вона цікавилась про його стан здоров`я, спілкувалась з цього приводу з працівниками та директором закладу. Також, неодноразово телефонувала завучу закладу, яка запрошувала ОСОБА_6 до телефону і вони спілкувались. Наголошує, що вона відвідувала ОСОБА_4 і в 2019 році в березні місяці, привозила йому ігрову приставку, миючі засоби, цукерки, варення та інші продукти харчування. Під час свого приїзду, вона заходила до директора, цікавилась життям та здоров`ям підопічного, залишала кошти в сумі 200 грн. для потреб ОСОБА_6 . Також вона повідомила адміністрацію закладу про те, що влітку вона має намір вивезти ОСОБА_6 до республіки Білорусь для оздоровлення. В червні вона приїхала, щоб забрати ОСОБА_6 , але як з`ясувалось, його направили в літній табір, хоча її не попередили про це, коли вона повідомляла про свій майбутній приїзд . Наступного разу вона відвідувала підопічного в серпні цього року, та привозила йому продукти харчування та інше.

Вважає, що твердження заявника про неналежне її ставлення до виконання своїх обов`язків щодо опікуна, є безпідставними і такими, що не відповідають дійсності. Адміністрація закладу ніяким чином не фіксувала кількість її відвідувань підопічного. При цьому, ніяких претензій щодо попередження за неналежне виконання обов`язків опікуна, адміністрація закладу фактично не пред`являла, в тому числі акт, який був складений 23 травня 2019 року за її відсутності, і обставини, які викладені не відповідають дійсності. В таких діях вона вбачає упередженість адміністрації закладу і явну зацікавленість в усуненні її від обов`язків опікуна.

Звертає увагу на п. 4.14-4.15 Правил опіки та піклування яким визначено, що контроль за діяльністю опікунів і піклувальників здійснюється органами опіки та піклування із залученням громадськості шляхом планових відвідувань осіб, які перебувають під опікою (піклуванням).

Періодичність відвідувань установлюється окремим графіком, але не рідше ніж раз на рік, крім першої перевірки, яка проводиться через три місяці після встановлення опіки і піклування.

При потребі розгляд результатів перевірок виноситься на засідання опікунської ради для вжиття відповідних заходів.

Про результати перевірки складається акт у двох примірниках, один з яких зберігається в органах опіки та піклування і є підставою для оцінки діяльності опікунів і піклувальників, другий - в опікуна (піклувальника).

Також, наголошує, що вона є двоюрідною бабою ОСОБА_6 , з ним у неї склались добрі родинні стосунки, знає його з дитинства і опікується ним з 2015 року після смерті діда, з яким він проживав.

На підставі викладеного вище, вважає, що заявник не надав доказів про неналежне виконання нею обов`язків опікуна щодо недієздатного ОСОБА_4 , і просить у задоволенні заяви про звільнення її від повноважень опікуна, відмовити.

23 вересня 2019 року в судове засіданні представник заявника - органу опіки та піклування Білопільської міської ради не з`явився повторно, хоча належним чином був повідомлений про день, час та місце розгляду справи ( а.с. 30, 54).

Заінтересована особа – директор КУСОР Білопільський дитячий будинок –інтернат Турчин В.І. у судове засідання також не з`явився, надіславши письмову заяву про розгляд справи у його відсутність, не заперечує проти призначення його опікуном недієздатного ОСОБА_3 (а. с. 56 ).

Заінтересована особа – ОСОБА_1 у судовому засіданні заперечувала проти задоволення заяви про звільнення її від повноважень опікуна над недієздатним ОСОБА_3 та просила відмовити у задоволенні за необґрунтованістю та недоведеністю з підстав, викладених у відзиві на заяву.

Заслухавши заінтересовану особу – ОСОБА_1 , повно, всебічно і об`єктивно дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності з точки зору належності, допустимості і взаємозв`язку, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 3 ст. 12, ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 89 ЦПК України).

Суд розглядає цивільні справи не інакше як на підставі доказів сторін, наданих суду для обгрунтування своєї правової позиції. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення в справі i щодо яких у сторін виникає спір. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Суми, що стверджується паспортом серії НОМЕР_1 (а. с. 6).

Рішенням Білопільського районного суду Сумської області від 20 грудня 2013 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано недієздатним та призначено опікуном в особі директора КУСОР Білопільського дитячого будинку-інтернату Турчина ОСОБА_7 (а. с. 7-8).

На підставі рішення Білопільського районного суду Сумської області від 12 квітня 2017 року директора КУСОР Білопільський дитячий будинок-інтернату Турчина В.І. звільнено від повноважень опікуна відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Опікуном останнього призначено його двоюрідну бабу – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Зі змісту вказаного рішення вбачається, що двоюрідна бабуся підопічного ОСОБА_1 , яка раніше неодноразово відвідувала його в дитбудинку, виявила бажання бути опікуном ОСОБА_3 , піклуватись про нього, а в подальшому, навіть забрати його додому на постійне місце проживання (а. с. 10-11).

Відповідно до довідки КУСОР Білопільського дитячого будинку-інтернат, виданої 23 травня 2019 року за № 435 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно знаходиться в дитячому будинку-інтернаті на повному державному забезпеченні з 07 червня 2007 року і по теперішній час (а. с. 5).

Згідно акту, складеного комісією Білопільського дитячого будинку-інтернату вбачається, що ОСОБА_1 неналежно ставиться до виконання своїх обов`язків опікуна, а саме: свого підопічного додому не забирає, в дитбудинку майже не відвідує (протягом 2017 року, в період оформлення опіки, приїздила до дитбудинку 5 разів, протягом 2018 року – 1 раз та протягом 2019 року -1 раз), його оздоровленням не займається (кошти для придбання путівки до табору не виділяє), зв`язку з адміністрацією не підтримує, в телефонному режимі зв`язатись з опікуном майже не можливо. Під час відвідування підопічного в останні рази (26 вересня 2018 та 22 березня 2019 роки) ОСОБА_1 була попереджена адміністрацією про неналежне виконання своїх обов`язків опікуна, проте свого ставлення до підопічного вона не змінила (а. с. 9).

Крім того, з долученого акту Білопільського дитячого будинку-інтернату вбачається, що з метою захисту прав підопічного установи ОСОБА_3 , адміністрація дитбудинку неодноразово в усній формі попереджала опікуна вказаного підопічного – ОСОБА_1 про ухилення нею від виконання своїх опікунських обов`язків. Проте, на сьогоднішній день вона свого ставлення до підопічного не змінила – в дитбудинку його майже не відвідує, життям та станом здоров`я не цікавиться, кошти на потреби підопічного не виділяє (опікун розпоряджається частиною пенсії та державної соціальної допомоги підопічного) на а. с. 25.

З довідки про склад сім`ї та місце проживання, виданої 17 лютого 2017 року вбачається, що ОСОБА_1 , зареєстрована та проживає в АДРЕСА_2 . Разом з нею за вказаною адресою проживають члени сім`ї: ОСОБА_8 - чоловік, ОСОБА_9 – дочка та онука – ОСОБА_10 (а. с. 24).

Із змісту заяви директора КУСОР Білопільського дитячого будинку-інтернат Турчин В.І. просить призначити його опікуном підопічного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 12).

Рішенням виконавчого комітету Білопільської міської ради Сумської області від 29 травня 2019 року № 104 розглянуто звернення адміністрації Білопільського дитячого будинку-інтернату про звільнення ОСОБА_1 від повноважень опікуна відносно ОСОБА_3 , 1995 року народження та призначення йому нового опікуна в особі директора КУСОР Білопільського дитячого будинку-інтернату Турчина В.І. (а. с. 14).

Згідно зі ст. 55 Цивільного кодексу України опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.

Опіка встановлюється над фізичними особами, які визнані недієздатними (ст. 58 ЦК України).

Суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки і піклування (ч. 1 ст. 60 ЦК України).

Статтею 63 ЦК України передбачено, що опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника.

Аналогічні положення зазначені у Правилах опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 року № 34/166/131/88.

Згідно з п. 1.1, п. 1.2 Правил опіки та піклування, затверджених Наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 року №34/166/131/88, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 17 червня 1999 року за №387/3680 (далі Правила), опіка (піклування) є особливою формою державної турботи про неповнолітніх дітей, що залишились без піклування батьків, та повнолітніх осіб, які потребують допомоги щодо забезпечення їх прав та інтересів. Опіка (піклування) встановлюється також для захисту особистих і майнових прав та інтересів повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати свої обов`язки.

Відповідно до п. 2.1, п. 2.4 вищевказаних Правил опіка установлюється над неповнолітніми, які не досягли п`ятнадцяти років і залишились без піклування батьків, а також над громадянами, визнаними судом недієздатними внаслідок психічних захворювань.

Опіка (піклування) встановлюється за місцем проживання особи, яка підлягає опіці (піклуванню), або за місцем проживання опікуна (піклувальника).

Згідно п. 3.1 Правил для безпосереднього здійснення опіки та піклування органами опіки та піклування призначається опікун чи піклувальник. При призначенні опікуна (піклувальника) беруться до уваги його можливості виконувати опікунські обов`язки, стосунки між ним та підопічним. Опікун чи піклувальник призначається лише за його згодою і, як правило, з числа родичів чи близьких підопічному осіб.

Відповідно до ст. ст. 67, 69 ЦК України, опікун або піклувальник зобов`язані дбати про свого підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням, вживати заходів щодо захисту цивільних прав та інтересів підопічного.

В силу ст. 75 ЦК України суд, якщо він призначив опікуна чи піклувальника, або орган опіки та піклування за заявою особи звільняє її від повноважень опікуна або піклувальника. Особа виконує повноваження опікуна або піклувальника до винесення рішення про звільнення її від повноважень опікуна або піклувальника чи до закінчення місячного строку від дня подання заяви, якщо вона не була розглянута протягом цього строку.

Згідно з п. 5.1. Правил опіки та піклування опікуни та піклувальники на їх прохання можуть бути звільнені від виконання своїх обов`язків, якщо орган опіки та піклування за місцем проживання підопічного визнає, що дане прохання викликане поважною причиною.

Згідно п. 5.2. Наказу про затвердження Правил опіки та піклування Органи опіки та піклування за своєю ініціативою, за клопотанням підопічних, державних або громадських організацій, а також згідно з обґрунтованими заявами будь-яких осіб можуть звільнити опікуна або піклувальника від виконання покладених на нього обов`язків, якщо встановлять, що опікун чи піклувальник не відповідає своєму призначенню або належним чином не виконує своїх обов`язків.

Відповідно до ч. 3 ст.63 ЦК України, при призначенні опікуна для малолітньої особи та при призначенні піклувальника для неповнолітньої особи враховується бажання підопічного, тобто відносини опіки та піклування базуються на вільній згоді опікуна або піклувальника виконувати свої повноваження. Наявність певних об`єктивних обставин (хвороба опікуна або піклувальника, яка перешкоджає йому виконувати свої повноваження, погіршення матеріального становища, що негативно позначається на утриманні підопічної особи, тривалі службові відрядження, відсутність взаєморозуміння з підопічною особою), може унеможливлювати продовження відносин опіки або піклування за участю призначеного опікуна чи піклувальника. Так, законодавцем передбачено можливість звільнення опікуна чи піклувальника самостійно звернутися до суду чи органу опіки та піклування із заявою про звільнення від виконання своїх обов`язків. Також, ініціатором звільнення піклувальника може виступати і підопічний. З ініціативою звільнення опікуна або піклувальника може виступати і орган опіки та піклування. Така ініціатива може бути заявлена на підставі клопотання підопічного, державних або громадських організацій.

Отже, в даному випадку, до суду з заявою про звільнення ОСОБА_1 від обов`язків опікуна звертається орган опіки та піклування без будь-якого клопотання підопічного. Крім того, заявник не навів жодного факту із зазначенням доказів невиконання нею своїх обов`язків. Натомість, наданими суду доказами опікуна ОСОБА_1 підтверджено факт належного виконання піклувальником своїх обов`язків та спростовуються обставини, вказані заявником.

Звільнення опікуна від повноважень вчиняється, насамперед, для захисту прав та інтересів дитини, або за наявності певних обставин. В судовому засіданні не знайшла підтвердження позиція заявника, не виявлено жодної обставини яка б перешкоджала опікуну виконувати свої повноваження. Натомість, судом встановлено, що між опікуном та підопічним існують добрі, родинні відносини, між ними є взаєморозуміння, повага. ОСОБА_1 діє в інтересах свого двоюрідного онука, не байдужа до його майбутнього.

Таким чином, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв`язку, судом встановлено що рішенням Білопільського районного суду від 12 квітня 2017 обґрунтовано було призначено ОСОБА_1 опікуном над недієздатним ОСОБА_3 , під час судового розгляду судом не встановлено підстав для звільнення опікуна від повноважень, оскільки заявником не доведено, що опікун перестав дбати про підопічного чи діє всупереч його інтересам, а посилання на ті обставини, що ОСОБА_1 на даний не може здійснювати опіку над підопічним, так як остання проживає в іншій державі, суд не приймає до уваги, оскільки опікун хоча постійно проживаю у Білорусії, проте періодично відвідує ОСОБА_3 у дитячому закладі, що знаходиться в Україні, крім того, жодних допустимих доказів про стан її здоров`я, що не дають змоги здійснювати опіку чи інші обставини суду не надано, а навпаки остання проявляє активний інтерес щодо продовження виконувати обов`язки опікуна, що встановлено судом під час судового розгляду справи.

Аналізуючи вищевикладене, суд приходить до переконання, що заява про звільнення від повноважень опікуна та призначення нового опікуна особі, що визнана недієздатною, є не обґрунтованою.

Оцінюючи у сукупності наданні докази, встановленні у судовому засіданні обставини, суд приходить до висновку, що вимоги заявника не знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, а тому заява не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 55, 58, 60, 63, 75 ЦК України, ст. ст. 10, 13, 81, 89, 247, 265, 273, 293, 300, 354-355 ЦПК України, Правилами опіки та піклування, суд –

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви органу опіки та піклування Білопільської міської ради (місце знаходження: м. Білопілля, вул. Соборна, 70 Сумської області, ЄДРПОУ: 04058019), заінтересовані особи: директор КУСОР Білопільського дитячого будинку-інтернат ОСОБА_2 Іванович (місце знаходження: АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ: 03189334), ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 Білорусь) про звільнення від повноважень опікуна та призначення нового опікуна особі, що визнана недієздатною, відмовити.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Сумського апеляційного суду через Білопільський районний суд Сумської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: