Рішення № 84548845, 26.09.2019, Білопільський районний суд Сумської області

Справа № 573/1241/19

Номер провадження 2/573/369/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2019 року Білопільський районний суд Сумської області:

головуючої судді Терещенко О.І.,

з участю секретаря Кислої Ю.М.,

розглянув заочно у спрощеному позовному провадженні в місті Білопіллі цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

16 липня 2019 року поштою до суду надійшла позовна заява АТ КБ "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором б/н від 16 травня 2008 року, яку позивач мотивує тим, що на підставі вказаного договору відповідачу був наданий кредит у розмірі 4300 грн. у виді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач свої зобов`язання щодо своєчасного погашення кредитних коштів належним чином не виконує, станом на 17 червня 2019 року у ОСОБА_1 виникла заборгованість по кредиту в сумі 11299,93 грн., яка складається з наступного: 4458,90 грн. - заборгованість за тілом кредита; 2018,63 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредита, 3196,21 грн. – пеня за прострочене зобов`язання; 850,00 грн.- пеня за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн.; 250,00 грн. – штраф (фіксована частина), 526,19 грн. – штраф (процентна складова). У добровільному порядку відповідач не вчиняє дій, спрямованих на повернення заборгованості за кредитом, пенею та штрафами. Тому позивач звернувся з даним позовом до суду і просив стягнути з відповідача заборгованість по кредиту та судовий збір, сплачений ним при зверненні з позовом до суду.

Представник позивача АТ КБ "ПРИВАТБАНК" Кіріченко В.М. в судове засідання не з`явився, направив суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, причин свого неприбуття суду не повідомила, хоча належним чином була сповіщена про день, час і місце розгляду справи відповідно до вимог ст. 128 ЦПК України.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін в заочному провадженні за згодою позивача та за наявними в справі доказами.

Повно, об`єктивно та всебічно дослідивши наявні у справі докази та оцінивши їх у сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги АТ КБ "ПРИВАТБАНК" підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 16 травня 2008 року ОСОБА_1 звернулася до ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК", назву якого 21 травня 2018 року було змінено на АТ КБ "ПРИВАТБАНК", із анкетою-заявою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку (а. с. 12).

У подальшому, на підставі заяви ОСОБА_1 від 16 травня 2008 року, яка фактично є кредитним договором, оскільки спрямована на встановлення цивільних прав та обов`язків сторін та відповідає загальним засадам цивільного законодавства, між ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" та ОСОБА_1 був укладений договір без номеру, згідно якого ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" зобов`язався надати кредит у розмірі 4300 грн. у виді встановленого ліміту на картковий рахунок зі сплатою відсотків за користування кредитом (а. с. 12-28).

Своїм підписом у вказаній вище заявці відповідач підтвердила, що ознайомилася та погодилася з Умовами та правилами надання банківських послуг (далі-Умов), а також тарифами банку, які були надані їй для ознайомлення у письмовому вигляді. Також вона погодилася з тим, що вказана заява разом з пам`яткою клієнта, Умовами та правилами надання банківських послуг, а також тарифами являє між нею та банком договір про надання банківських послуг.

Згідно з пунктами 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Умов та правил надання банківських послуг сторони погодили, що Банк самостійно може змінювати розмір ліміту кредиту на картці, при цьому сторони погодили, що у даному випадку додаткова угода не складається.

Відповідно до п. 2.1.1.5.5 Умов позичальник зобов`язується погашати заборгованість за кредитом, сплачувати відсотки та комісію на умовах, передбачених договором.

Згідно з п. 2.1.1.7.6 Умов при порушенні позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов`язань більше ніж на 30 днів, позичальник сплачує банку штраф, розмір якого встановлюється тарифами договору. Штраф нараховується на окремий рахунок і підлягає оплаті в зазначені банком терміни.

Відповідно до п. 2.1.1.12.6.1 Умов у разі виникнення прострочених зобов`язань за борговими зобов`язаннями на суму від 100 грн., клієнт сплачує банку пеню відповідно до тарифів. Пеня нараховується в день нарахування процентів по кредиту.

Пунктом 1.1.7.11 Умов встановлено, що договір діє протягом 12 місяців з моменту його підписання. Якщо на протязі цього строку жодна із сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на той самий строк.

Позивач свої зобов`язання за вказаним договором виконав повністю, надавши ОСОБА_1 кредит у виді встановленого ліміту на платіжну картку.

Відповідач взяті на себе зобов`язання щодо своєчасної сплати кредитного боргу, відсотків та пені у строки, передбачені договором, належним чином не виконувала.

Із розрахунку АТ КБ "ПРИВАТБАНК" вбачається, що станом на 17 червня 2019 року у ОСОБА_1 виникла заборгованість по кредиту в сумі 11299,93 грн., яка складається з наступного: 4458,90 грн. - заборгованість за тілом кредита; 2018,63 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредита, 3196,21 грн. – пеня за прострочене зобов`язання; 850,00 грн. - пеня за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн.; 250,00 грн. – штраф (фіксована частина), 526,19 грн. – штраф (процентна складова). Останній платіж по сплаті заборгованості за кредитом проведено 08 серпня 2018 року в сумі 650 грн. (а. с. 4-11).

Розмір заборгованості за кредитним договором підтверджується умовами договору та розрахунком позивача.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. ст. 1048, 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) та сплатити відсотки за користування коштами у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч.1 ст. 526 Цивільного Кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, заперечення проти позову не надала, розрахунок позивача не спростувала.

Суд вважає, що факт порушення відповідачем ОСОБА_1 взятих на себе зобов`язань щодо своєчасної сплати кредиту у строки, передбачені договором, у судовому засіданні знайшов своє підтвердження.

Виходячи з викладеного вище, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача АТ КБ "ПРИВАТБАНК" 9673,74 грн. забогованості, яка складається з наступного: 4458,90 грн. - заборгованість за тілом кредита; 2018,63 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредита, 3196,21 грн. – пеня за прострочене зобов`язання.

Що стосується вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 850,00 грн. та 776,19 грн. штрафів, то ці вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання(частина друга та третя статті 549 ЦК України).

Згідно положення ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне і те саме правопорушення.

Таким чином, штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобов`язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

З огляду на викладене, з відповідача не можна одночасно стягувати пеню та штраф за порушення строку платежів, а тому у задоволенні позовних вимог про стягнення із ОСОБА_1 на користь банку пені за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн. та штрафу, що складає 1626,19 грн., необхідно відмовити. Така правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 21 жовтня 2015 року (справа №6-2003цс15) та від 24 вересня 2013 року (справа № 3-37гс13).

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача, пропорційно задоволеним вимогам, слід стягнути 1644,55 грн. понесених та документально підтверджених судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 280-285 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційного банку «ПРИВАТБАНК» (код ЄДРПОУ 14360570, 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50) заборгованість за кредитним договором без номеру від 16 травня 2008 року в сумі 9673(дев`ять тисяч шістсот сімдесят три) гривні 74 копійки, а також судові витрати у сумі 1644 (одна тисяча шістсот сорок чотири) гривні 55 копійок.

У задоволенні позовних вимог про стягнення пені в сумі 850,00 грн. та штрафів у сумі 776,19 грн. АТ КБ "ПРИВАТБАНК" відмовити за безпідставністю.

Письмова заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем до Білопільського районного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене позивачем протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Сумського апеляційного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення може бути оскаржене позивачем до Сумського апеляційного суду через Білопільський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ЦПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя