Рішення № 84521344, 19.09.2019, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2019 року справа № 580/2013/19

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гараня С.М.,

за участю:

секретаря судового засідання - Дорошенко Л.В.,

представника відповідача Державної служби України з безпеки на транспорті - Пугач Л.М. (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до управління Укртрансбезпеки у Черкаській області, управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області, Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування розрахунку і постанови про накладення штрафу,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду з позовом звернулась фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) до управління Укртрансбезпеки у Черкаській області (далі - відповідач 1), управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області (далі - відповідач 2), Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач 3), в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову управління Укртрансбезпеки у Черкаській області від 09.04.2019 № 113089 про накладення адміністративно-господарського штрафу.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу від 09.04.2019 № 113089 є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки після проведення габаритно-вагового контролю, представниками управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області водієві, який керував того дня вказаним вище транспортним засобом, не було повідомлено про результати габаритно-вагового контролю. Позивач також зазначає, що виявлення факту перевищення транспортним засобом позивача хоча б одного вагового та /або габаритного параметру на 2 % відсутнє. Крім того, позивач вказує на зазначення відповідачем у постанові невірних даних щодо місця знаходження позивача. Також позивач вказує, що в даному випадку він не був автомобільним перевізником, а є лише власником вантажного автомобіля RENAULT д.н. НОМЕР_1 .

Ухвалою суду від 01.08.2019 закрито провадження в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від 20.02.2019 № 940. В іншій частині вимог провадження у справі було закрите ухвалою суду від 01.08.2019р.

Представник позивача у судове засідання не прибув, 19.09.2019 надіслав на адресу суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву. У судовому засіданні представник відповідача просила суд в задоволенні позову відмовити, оскільки вважає, що під час вчинення дій з приводу яких подано позов, відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України, а тому постанова від 09.04.2019 № 113089 про накладення на позивача адміністративно-господарського штрафу не підлягає скасуванню.

Заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.

Судом встановлено, що за результатами здійснення 20.02.2019 посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області рейдової перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом у пункті габарити-вагового контролю а/д Н-01, 241+800 від м. Київ-Знам`янка, було проведено габаритно-ваговий контроль вантажного автомобіля RENAULT д.н. НОМЕР_1 .

За результатами проведення зважування складено довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю № 0018135 від 20.02.2019, відповідно якої повна маса транспортного засобу складає 40,960 тон та акт № 025137 від 20.02.2019 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів на підставі яких проведено розрахунок № 940 від 20.02.2019 плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування та нарахована плата за проїзд 14,6 євро.?

Крім цього, за результатами здійснення рейдової перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, працівниками управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області було складено акт проведення перевірки № 125323 від 20.02.2019 згідно якого виявлено, що ОСОБА_1 за допомогою водія ОСОБА_2 , який керував транспортним засобом марки RENAULT д.н. НОМЕР_1 надавав послуги з перевезення вантажу з перевищенням вагових обмежень без оформлення документів, перелік яких визначений ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: відсутній дозвіл який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий уповноваженими компетентними органами у разі перевезення вантажів з перевищенням вагових обмежень.

Дана перевірка проводилась на підставі направлення на перевірки № 004104 від 15.02.2019 та графіка проведення рейдових перевірок у період з 18.02.2019 по 24.02.2019.

Акт за належністю було направлено до територіального управління Укртрансбезпеки у Черкаській області за місцем знаходження суб`єкта господарювання.

Листом від 25.03.2019 позивача було запрошено на розгляд справи на 09.04.2019, який він отримав 09.04.2019, про що позивач вказує у своєму позові.

09.04.2019 розглянувши справу про порушення законодавства про автомобільний транспорт та враховуючи те, що під час перевірки транспортного засобу марки RENAULT д.н. НОМЕР_1 фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , що була проведена 20.02.2019 об 11 год. 03 хв. на 241+800 від м. Київ-Знам`янка, допущено порушення абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» управлінням Укртрансбезпеки у Черкаській області прийнято постанову № 113089 про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу у сумі 1700 грн.

Вважаючи вказане рішення відповідача протиправними, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 29 Закону України від 30 червня 1993 року № 3353-ХІІ «Про дорожній рух» (далі - Закон № 3353-ХІІ) з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

За статтею 33 Закону України від 08 вересня 2005 року № 2862-IV «Про автомобільні дороги» (далі - Закон № 2862-IV) рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30, транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Згідно з пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

За пунктом 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30, рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Як передбачено статтею 48 Закону України від 05 квітня 2001 року № 2344-ІІІ «Про автомобільний транспорт» (далі - Закон № 2344-ІІІ), автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Відповідно до підпункту 4 пункту 2 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року № 879 «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» (далі - Порядок № 879) габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Згідно з пунктами 3, 4, 6 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та відповідними підрозділами МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху.

Робота пунктів габаритно-вагового контролю в частині організації та проведення робіт із зважування транспортних засобів забезпечується службами автомобільних доріг в Автономній Республіці Крим, областях та м. Севастополі і підприємствами, визначеними в установленому законодавством порядку.

Габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів.

Відповідно до пунктів 15-18, 20 Порядку № 879 контроль за наявністю у водіїв великовагових та великогабаритних транспортних засобів дозволу на рух здійснюють відповідні підрозділи МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху, та територіальні органи Укртрансбезпеки, які здійснюють габаритно-ваговий контроль.

Габаритно-ваговий контроль на стаціонарних пунктах включає документальний, попередній та/або точний контроль, на пересувних - документальний, точний контроль.

У разі виявлення під час здійснення попереднього габаритно-вагового контролю на стаціонарних або автоматичних зважувальних пунктах факту перевищення установлених габаритно-вагових параметрів здійснюється точний габаритно-ваговий контроль.

За результатами точного габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка результатів здійснення контролю із зазначенням часу і місця його проведення, а на запит водія - міжнародний сертифікат зважування вантажних транспортних засобів, якщо пункт габаритно-вагового контролю уповноважений видавати такі сертифікати.

За результатами точного та/або документального габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних.

Згідно з пунктом 3 Порядку взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України, Міністерства внутрішніх справ України від 10 грудня 2013 року № 1007/1207 (далі - Порядок № 1007/1207) габаритно-ваговий контроль транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів під час їх проїзду автомобільними дорогами загального користування проводиться посадовими особами Укртрансінспекції та працівниками відповідних підрозділів МВС.

Відповідно до пункту 4 Порядку № 1007/1207 посадові особи Укртрансінспекції під час здійснення габаритно-вагового контролю: 1) визначають місця проведення габаритно-вагового контролю за погодженням з відповідним підрозділом МВС відповідно до вимог Порядку здійснення габаритно-вагового контролю; 2) розробляють та погоджують з відповідними підрозділами МВС, службами автомобільних доріг графіки роботи пунктів габаритно-вагового контролю в частині організації та проведення робіт зі зважування транспортних засобів; 3) здійснюють зупинку транспортного засобу для здійснення габаритно-вагового контролю у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) з дотриманням Правил дорожнього руху та Порядку зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної інспекції з безпеки на наземному транспорті та її територіальних органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2013 року № 422; 4) видають довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю (додаток 1); 5) складають акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних або вагових параметрів та визначають суму плати за проїзд за формулою розрахунку відповідно до пунктів 30 - 31 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю; 6) у разі невиконання водієм транспортного засобу вимог посадових осіб Укртрансінспекції щодо зупинки транспортного засобу для проведення габаритно-вагового контролю повідомляють про це працівників відповідних підрозділів МВС; 7) у разі відмови водія транспортного засобу від проходження габаритно-вагового контролю складають акт про відмову водія від проходження габаритно-вагового контролю (додаток 2); 8) реєструють транспортні засоби, щодо яких здійснювався габаритно-ваговий контроль і параметри яких перевищують нормативні, у журналі обліку великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів (додаток 3); 9) при здійсненні габаритно-вагового контролю перевіряють у водіїв великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів наявність дозволів на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, оформлених та виданих в установленому законодавством порядку; 10) у разі відсутності документів, визначених статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», застосовують до автомобільних перевізників адміністративно-господарські штрафи, визначені статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Позивач в своєму позові зазначає, що після проведення габаритно-вагового контролю, представниками управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області водієві, який керував того дня вказаним вище транспортним засобом, не було повідомлено про результати габаритно- вагового контролю. Дане твердження є хибним, оскільки в акті про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів № 025137 від 20.02.2019 державним інспектором зазначено, що водій відмовився від підпису даного акту.

Позивач також зазначає, що виявлення факту перевищення транспортним засобом позивача хоча б одного вагового та /або габаритного параметру на 2 % відсутнє.

Дане твердження також є хибним, оскільки ст. 33 Закону України «Про автомобільні дороги» передбачено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному КМУ.

Відповідно до розрахунку плати за проїзд № 940 від 20.02.2019 на момент здійснення габаритно-вагового контролю транспортного засобу позивача його загальна маса становила 40,960 тон при нормативно допустимій 40 тон, тобто перевищення вагових обмежень становило 960 кг, а отже перевищення параметрів від нормативу становило 2,40 %.

Тому транспортний засіб позивача на момент здійснення перевірки слід вважати великоваговим, оскільки його параметри перевищують нормативи більш як на 2 відсотки.

Стосовно зазначення невірних даних щодо місця знаходження позивача, судом встановлено, що адреса зазначена в постанові про застосування адміністративно-господарської санкції, а саме: Черкаська область, Кам`янський район, с. Телепине, вул. Центральна, 45, вказувалася згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Щодо твердження позивача, що він не є автомобільним перевізником, суд зазначає на таке.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань фізична особа-підприємець ОСОБА_1 являється суб`єктом господарювання, вид діяльності - вантажний автомобільний транспорт. Отже, на момент проведення перевірки перевізником виступав саме позивач, про що зазначено в акті про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів № 025137 від 20.02.2019, акті проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт № 125323 від 20.02.2019 та постанові про застосування адміністративно-господарського штрафу № 113089 від 09.04.2019.

Також до матеріалів справи додано товарно-транспортні накладні від 20.02.2019 відповідно до яких автомобільним перевізником автомобіля марки RENAULT д.н. НОМЕР_1 вказано ФОП ОСОБА_1 , водій який здійснює перевезення ОСОБА_2 .

По суті винесеної постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу № 113089 від 09.04.2019 суд зазначає, що ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено, що документами, на підставі яких виконуються перевезення вантажів є: для водія посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Водій, відповідно до ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» зобов`язаний мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень.

Відповідно до ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень вантажів без оформлення документів перелік яких визначений ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

На момент перевірки водій не надав державним інспекторам дозвіл який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий уповноваженими компетентними органами у разі перевезення вантажів з перевищенням вагових обмежень, або документ про внесення плати за проїзд великовагових ТЗ, чим безпосередньо порушили ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за що передбачена абз. 3 частини 1 ст. 60 вказаного Закону.

Закон чітко встановлює відповідальність саме власників транспортних засобів за відсутність у водія належних документів, оскільки у відповідності до ст. 30 Закону України «Про автомобільний транспорт», саме власник повинен забезпечити водія належними документами.

Враховуючи, що в ході розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт встановлені підстави для застосування адміністративно-господарського штрафу, керівником органу державного контролю - управління Укртрансбезпеки у Черкаській області 09.04.2019 стосовно позивача винесено постанову №113089 про застосування адміністративно-господарського штрафу, передбаченого абзацом 3 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» у сумі 1700 грн.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідач довів, що під час вчинення дій з приводу яких подано позов, він діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України, а тому вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 90, 139, 242-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. У разі застосування судом частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.М. Гарань

Повний текст рішення виготовлено 26.09.2019.