Ухвала суду № 84521345, 26.09.2019, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

26 вересня 2019 року справа № 580/2925/19

м. Черкаси

Суддею Черкаського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 Л ОСОБА_2 перевірено матеріали адміністративного позову у справі № 580/2925/19

за позовом ОСОБА_3

до Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області

про перерахунок пенсії, прийнято ухвалу.

23.09.2019 ОСОБА_3 , звернувшись до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області, просить:

- визнати протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати ОСОБА_3 з 01.01.2014 до 02.08.2014 пенсії у зв`язку з інвалідністю як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, призначеної відповідно до статтей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;

- зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_3 з 01.01.2014 до 02.08.2014 відповідно до частини 4 статті 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, виходячи із мінімального розміру пенсії за віком, встановленого частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати, з урахуванням раніше виплачених сум.

Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом. Вивчивши матеріали позовної заяви, варто зазначити, що вона не відповідає вимогам статті 160, статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків з огляду на таке.

Згідно пунктів 4, 5 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Відповідно до частини 4 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

У позові зазначено, що позивач звертався до відповідача із заявою 25.02.2019, проте відповіді не отримав. 14.05.2019 позивач вдруге звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії за період з 01.01.2014 до 02.08.2014. З листа відповідача від 14.05.2019 позивач дізнався про те, що відповідач не здійснив перерахунок пенсії за період з 01.01.2014 до 02.08.2014 на підставі статтей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Суд зазначає, що відповідно до пункту 4 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі.

Відповідно до положень частини 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, що обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У правовій позиції Верховного Суду України у рішенні від 22.02.2017 у справі №6-17цс17 зазначено: «порівняльний аналіз термінів «довідався» та «міг довідатися», що містяться в статті 261 Цивільного кодексу України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо. Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права, що також слідує із загального правила, встановленого статтею 60 Цивільного процесуального кодексу України, про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на котрі вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше».

Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Про виплату пенсії, що є щомісячним платежем, у меншому розмірі, ніж передбачено законом, та відповідно порушення своїх прав позивач мав дізнатися, отримуючи таку виплату за відповідний місяць, тому позивач, звернувшись 23.09.2019 до суду з позовними вимогами про перерахунок та виплату пенсії за період з 01.01.2014 до 02.08.2014, пропустив строк звернення до суду, не навівши поважних та об`єктивних причин пропуску зазначеного строку.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №522/6205/17 (ЄДРСР 74486787).

У позові зазначено про позицію Верховного Суду у постанові від 19.06.2018 у справі №646/6250/17, де зазначено про неможливість обмеження шестимісячним строком обов`язку України як держави забезпечити реалізацію громадянином України свого конституційного право на соціальний захист, підтверджується, також встановленим статтями 256 та 257 Цивільного кодексу України трирічним строком позовної давності, який означає строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. У протилежному випадку, обов`язок громадянина, зокрема, у формі майнового зобов`язання перед державою підлягав би судовому захисту протягом 3 років, а такий ж обов`язок держави перед громадянином - 6 місяцями.

Разом з тим, суд зазначає, що з 02.08.2014 до дня подачі позовної заяви пройшло 5 років.

Згідно частини 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Позивачем не надано обґрунтованого та підтвердженого належними і допустимими доказами клопотання про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду.

У позовній заяві зазначено, що листом відповідача від 28.05.2019 № 218/Ш-10 позивачу відмовлено у перерахунку та виплаті пенсії, проте зміст листа від 28.05.2019 № 218/Ш-10 свідчить про те, що позивачу надавалась відповідь на попереднє його звернення листом від 12.03.2019 № 94/Ш-10 та, що відповідно до статті 8 Закону України «Про звернення громадян» повторні звернення від одного і того ж громадянина з одного і того ж питання не розглядаються, якщо перше вирішено по суті.

Позивачем у обґрунтування позовних вимог не надано доказів своєчасного реагування та/або підтвердження отримання відповіді від 12.03.2019 № 94/Ш-10 – відмови відповідача у проведенні перерахунку та виплати ОСОБА_3 з 01.01.2014 до 02.08.2014 пенсії у зв`язку з інвалідністю як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160, статтею 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 2, 6-16, 19, 160, 161, 169, 241, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області про перерахунок пенсії, залишити без руху.

Позивачем вказані недоліки можуть бути усунуті шляхом надання:

- доказів на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги;

- заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням поважності причин пропуску строку звернення та наданням доказів на підтвердження таких обставин.

Надати позивачеві для усунення вказаних вище недоліків позовної заяви п`ять днів з моменту отримання копії даної ухвали.

У разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде повернута позивачеві.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та не оскаржується.

Суддя Л.В. Трофімова