Ухвала суду № 84521040, 26.09.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/5478/19

УХВАЛА

26 вересня 2019 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Балан Я.В., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України Одеській області, про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернулась ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України Одеській області, про:

визнання протиправною відмови Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №619-01/5-п від 14.12.2018 року, у виплаті ОСОБА_1 пенсії за період з 11.08.2018 року по 30.09.2018 року;

зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області виплатити ОСОБА_1 заборгованість з виплати пенсії за період з 11.08.2018 року по 30.09.2018 року;

звернення постанови до негайного виконання.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2019 року, вищевказану позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві п`ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.

25 вересня 2019 року, через канцелярію Одеського окружного адміністративного суду, від ОСОБА_1 , надійшла заява на виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху (вх. №34781/19 від 25.09.2019р.)

Суд звертає увагу, що в ухвалі Одеського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2019 року, зазначалося, що недоліки позовної заяви необхідно усунути шляхом надання до суду належним чином оформленого позову, відповідно до вимог статей 160, 161 КАС України, його копій відповідно до кількості учасників справи, наданням доказів по справі зазначених судом, доказів сплати судового збору у розмірі 768,40 гривень (оригінал).

Розглянувши заяву на виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху ОСОБА_1 , суд зазначає, що недоліки зазначені в ухвалі Одеського окружного адміністративного суду – не усунуті.

Зокрема, позивачем не подано належним чином оформленого позову, відповідно до вимог статей 160, 161 КАС України, його копій відповідно до кількості учасників справи, не надано доказів по справі зазначених судом та доказів сплати судового у розмірі 768,40 гривень.

При цьому позивачем зазначено: «… ні сума боргу, ні факт його не виплати, не є предметом цього спору, так як повністю визнається відповідачем…».

Крім того, відповідно до частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Стосовно сплати судового збору ОСОБА_1 , зазначено, що вона: «не надає квитанцію про сплату судового збору…», та доводить до відома суду, що у довідці про доходи, наданій до матеріалів позовної заяви, є відомості лише про нараховану пенсію за 2018 рік, а не отриману.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що згідно з ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

З урахуванням зазначених норм закону, обов`язковою умовою для звільнення від сплати судового збору є незадовільний майновий стан сторони.

У суду відсутня можливість оцінити майновий стан ОСОБА_1 , а тому відсутні і законодавчо визначені підстави для звільнення її від сплати судового збору або відстрочення його сплати.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

ОСОБА_1 , оскаржується відмова Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №619-01/5-п від 14.12.2018 року. До суду позивач звернулась 19 вересня 2019 року, тобто з пропуском встановленого законодавством строку.

Суд зазначає, що початок перебігу шестимісячного строку у процесуальному законі визначено альтернативно – це день, коли особа або дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.

При визначенні початку перебігу строку звернення до суду суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Так, порівняльний аналіз термінів «дізнався» та «повинен був дізнатись», що містяться у статті 122 КАС України, дає підстави для висновку про встановлення чинним процесуальним законодавством презумпції можливості та обов`язку особи знати про стан своїх прав, а тому самого лише посилання на момент, коли особа для себе з`ясувала, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням її прав у сфері публічних правовідносин, недостатньо.

Виходячи із закріпленої у КАС України презумпції можливості та обов`язку особи знати про стан своїх прав, доведенню також підлягає факт, що позивач не міг дізнатися про порушення свого права, що прямо випливає із загального правила про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на котрі вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Подібну правову позицію висловив Верховний Суд України у справі №6-17цс17.

Суд також зауважує, що поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.

Відповідно до ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що позивачу необхідно звернутися до суду з окремою заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду з наданням доказів поважності пропуску строку.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, поновлення процесуального строку без об`єктивної наявності виключних підстав та наведення відповідних причин є порушенням принципу правової визначеності та порушує права учасників справи на справедливий судовий розгляд за пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Суд зазначає, що інститут залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання до відкриття провадження по справі.

Належним чином оформлений позов, який вважається поданим у день первинного - направляється сторонам, та саме за поданим належним чином оформленим позовом, суд вирішує питання про відкриття провадження по справі.

Відповідно до ч.2 ст.121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Суд роз`яснює, що вищезазначені недоліки позовної заяви необхідно усунути шляхом надання до суду:

належним чином оформленого позову, відповідно до вимог статей 160, 161 КАС України та його копій відповідно до кількості учасників справи;

заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням поважних причин його пропуску та доказів на підтвердження їх поважності;

доказів сплати судового збору у розмірі 768,40 гривень (оригінал).

Суд вважає за доцільне також зазначити, що у разі своєчасного виконання ухвали суду, та направлення необхідних документів засобами поштового зв`язку, позивачу, з метою попередження повернення судом позовної заяви позивачеві з підстав невиконання вимог ухвали суду про залишення адміністративного позову без руху, необхідно завчасно повідомити суд відповідними засобами зв`язку (телефон, факс, електрона пошта, тощо) про надіслання матеріалів до суду, оскільки згідно з п.1 та п.2 розділу ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України від 28 листопада 2013 року №958, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 28.01.2014 року за №173/24950, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв`язку (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку): 1) місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1; 2) у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2; 3) між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+3; 4) між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+4, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об`єкті поштового зв`язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення. При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

Керуючись ст.ст.2, 79, 94, 121, 132, 133, 160, 161, 169, 171, 243, 248 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) продовжити строк для усунення недоліків позовної заяви по адміністративній справі №420/5478/19.

Встановити строк для усунення недоліків позовної заяви десять днів з дня отримання копії ухвали про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви позивачем.

В іншому випадку позов буде повернутий позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею в порядку ст. 256 КАС України та відповідно до ст.294 КАС України оскарженню не підлягає.

Суддя Балан Я.В.