Рішення № 84488439, 16.09.2019, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

16 вересня 2019 року м. Ужгород№ 0740/910/18 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Микуляк П.П.,

при секретарі Петрус К.І.,

за участю:

позивача: ОСОБА_1 , представник - не з`явився,

відповідача: ГУ ДФС у Закарпатській області, представник – Блага О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

У відповідності до ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України проголошена вступна та резолютивна частини Рішення. Повний текст Рішення виготовлено та підписано 24 вересня 2019 року.

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області, яким просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби України від 18.05.2018 року №0979989-1305-0705.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 07 червня 2018 року позивачем було отримано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби України від 18.05.2018 року №0979989-1305-0705, яким було нараховано суму податкового зобов`язання за платежем 18010200 «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки» в розмірі 28288,96 грн.

Позивач вважає, що податковим органом хибно нараховано суму податку у розмірі 228288,96 грн., оскільки об`єкт нерухомості житловий будинок із залом урочистих подій та надвірними побудовами, ідентифіковано як цілісний житловий будинок загальною площею 685,2 м2, за такої позиції головним управлінням неправильно було застосовано пп. ґ) п.266.7.1 ст.266 Податкового кодексу України у зв`язку з чим суму податку збільшено на 25000,00 грн.

У судове засідання позивач не з`явився, явку свого представника не забезпечив, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, згідно наявного у матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

Представник відповідача проти позову заперечила, з мотивів, наведених у письмовому відзиві на позовну заяву, зазначила, що контролюючий орган діяв правомірно, просила у задоволенні позову відмовити.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.205 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог з наступних підстав.

Судом було встановлено, що позивач, ОСОБА_1 , на праві приватної власності, відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 13.08.2010 року, належить житловий будинок із залом урочистих подій та надвірними побудовами, загальна площа якого становить – 685,2 кв.м., з якої житлова – 142,7 кв.м. (а.с. 11).

18 травня 2018 року Головним управлінням ДФС у Закарпатській області винесено податкове повідомлення-рішення № 0979989-1305-0705, відповідно до якого ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2017 рік у сумі 28288,96 грн. (а.с.8).

Не погоджуючись із діями контролюючого органу, наголошуючи, що зал урочистих подій, на який нараховано податок як на житлову площу слід оподатковувати окремо від житлового будинку, ОСОБА_1 звернувся до ДФС України зі скаргою, у якій просив скасувати податкове повідомлення-рішення від 18.05.2018 № 0979989-1305-0705 (а.с.9).

Рішенням про результати розгляду скарги від 10.08.2018 ДФС України відмовлено позивачу у задоволенні скарги, а податкове повідомлення – рішення – від 18.05.2018 року – без змін. (а.с.13-14).

Статтею 67 Конституції України встановлено обов`язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Частиною другою ст.19 Основного Закону визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України від 02.12.2010 року №2755-VI (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - ПК України).

Згідно з п. 21.1 ст. 21 ПК України посадові особи контролюючих органів зобов`язані: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

У відповідності до п. 6.1 ст. 6 ПК України податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Елементи податку на майно визначені розділом XII Податкового кодексу України.

Законом №71-VIII з 2016 року розширено базу оподаткування для податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, шляхом оподаткування як житлової, так і нежитлової нерухомості.

Обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості з урахуванням таких особливостей:

- за наявності у власності платника податку одного об`єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до пп.266.4.1 п.266.4 ст.266 ПК України, та пільги органів місцевого самоврядування з неоподатковуваної площі таких об`єктів (у разі її встановлення) та відповідної ставки податку;

- за наявності у власності платника податку більше одного об`єкта житлової нерухомості одного або різних типів, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об`єктів, зменшеної згідно з пп.266.4.1 п.266.4 ст.266 ПК України, та пільги органів місцевого самоврядування з неоподатковуваної площі таких об`єктів (у разі її встановлення), та відповідної ставки податку.

Відповідно до пп.266.4.1 п.266.4 ст.266 ПК України база оподаткування об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується:

а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів;

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;

в) для різних типів об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів.

Підпункт 266.4.2 п.266.4 ст.266 ПК України надає право сільським, селищним, міським радам встановлювати пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об`єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями). Пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об`єктів житлової нерухомості для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів.

За змістом пп.266.4.2 п.266.4 ст.266 ПК України пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об`єктів житлової нерухомості, для фізичних осіб не надаються на об`єкт/об`єкти оподаткування, якщо площа такого/таких об`єкта/об`єктів перевищує п`ятикратний розмір неоподатковуваної площі, затвердженої рішенням органів місцевого самоврядування.

Згідно з пп.266.7.1 п.266.7 ст.266 ПК України, обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку:

а) за наявності у власності платника податку одного об`єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів "а" або "б" пп.266.4.1 п.266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку;

ґ) за наявності у власності платника податку об`єкта (об`єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи - платника податку, загальна площа якого перевищує 300 квадратних метрів (для квартири) та/або 500 квадратних метрів (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів "а"-"г" цього підпункту, збільшується на 25000 гривень на рік за кожен такий об`єкт житлової нерухомості (його частку).

Відповідно до пп.266.4.1. п.266.4 ст.266 ПК України база оподаткування об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку, зменшується, зокрема, для будинку незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів.

Таким чином, суд зазначає, що у 2016 році фізичним особам - платникам податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для об`єктів житлової нерухомості податок нараховується виходячи із бази оподаткування, зменшеної відповідно до пп.266.4.1 п.266.4 ст.266 ПК України, з урахуванням обмежень, встановлених пп.266.7.1 п.266.7 ст.266 ПК України, пільги органів місцевого самоврядування з неоподатковуваної площі таких об`єктів (у разі її встановлення) та відповідної ставки податку. Базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів направо власності.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, відповідно до відомостей, які містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права

У матеріалах справи наявна інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 01 жовтня 2015 року №139774014 відповідно до якої у власності позивача знаходиться житловий будинок, об`єкт житлової нерухомості, загальною площею 685,2 м.кв. та земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 , яка також зареєстрована за позивачем з цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування житлового будинку (а.с. 31-37).

При цьому, матеріали справи не містять жодних документів на підтвердження виведення площі вказаного залу урочистих подій з житлового призначення в нежитлове, а тому суд не приймає посилання позивача на те, що податковим органом помилково враховано площу залу урочистих подій – 442,9 кв. м., до бази оподаткування житлової нерухомості позивача, що призвело до невірного розрахунку податку.

Відтак, враховуючи наведене, суд приходить до висновку про безпідставність заявлених ОСОБА_1 позовних вимог та правомірність дій відповідача при винесенні податкового повідомлення-рішення від 18.05.2018 № 0979989-1305-0705.

Судом також не беруться до уваги посилання позивача, що п. 6.1 “Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно”, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.2002 (у редакції станом на 19.05.2010), допускалася видача одного свідоцтва про право власності на кілька об`єктів нерухомого майна, оскільки такої норми ні вказаний пункт, ані інші пункти Тимчасового положення не містять, а є тільки довільним тлумаченням вказаної норми позивачем. Зміна призначення нерухомого майна (його частки) матиме юридичні наслідки тільки після проведення його державної реєстрації і внесення відповідного запису до Реєстру прав на нерухоме майно.

Аналогічного висновку дійшов Закарпатський окружний адміністративний суд у Рішенні від 20 березня 2018 року (справа № 807/1205/17), яке було залишено без змін Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2018 року.

Відповідно до положень ст.139 КАС України не підлягають відшкодуванню понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору.

На підставі наведеного та керуючись ст. 242-246, 250, 255, 295 КАС України, суд –

В И Р І Ш И В :

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст.255 КАС України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя П.П. Микуляк