Ухвала суду № 84477010, 24.09.2019, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/1151/19

2/583/470/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2019 року м. Охтирка

Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого судді Соколової Н.О.,

за участю секретаря судового засідання Марченко О.Ю.,

представника позивача-відповідача ОСОБА_1 ,

представника відповідача-позивача ОСОБА_2 .Т.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у загальному позовному провадженні в залі суду № 6 справу № 583/1151/19 за позовом Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_3 , третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Ремус» про звернення стягнення на предмет іпотеки та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» про визнання іпотеки припиненою,

встановив:

15.03.2019 до суду звернувся представник АТ «Укрсоцбанк» із зазначеним позовом. Свої вимоги мотивує тим, що відповідно до кредитного договору, укладеного між АКБ соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ТОВ «Ремус» 18.01.2018 № 755/1-04, останній отримав кредит у розмірі 300 000 грн. та зобов`язався у порядку та на умовах, визначених даним договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати неустойки та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені договором та додатком до нього – графіком погашення кредиту. У забезпечення виконання позичальником основного зобов`язання, між АКБ соціального розвитку «Укрсоцбанк» та майновим поручителем ОСОБА_3 18.01.2019 укладено іпотечний договір, відповідно до умов якого остання передала в іпотеку позивачу трьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1 , яка належить їй на праві власності. В порушення умов кредитного договору ТОВ «Ремус» свої зобов`язання не виконав, в зв`язку з чим станом на 13.11.2018 заборгованість за кредитним договором складає 548 240,28 грн. з них: 281 685, 00 грн. – сума заборгованості за кредитом; 120 084,95 грн. – сума заборгованості за відсотками; 34 354,19 грн. - сума заборгованості за комісіями; 50 437,27 грн. – пеня за несвоєчасне повернення кредиту; 21 501,88 грн. – пеня за несвоєчасне повернення відсотків; 28 168,52 грн. – інфляційні витрати за кредитом; 12 008,47 грн. – інфляційні витрати за відсотками. В добровільному порядку позичальник виконувати взяті на себе кредитні зобов`язання не бажає, а тому, у відповідності до умов укладеного іпотечного договору, позивач просить в рахунок погашення заборгованості за договором кредиту звернути стягнення на предмет іпотеки: трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 на свою користь шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною, яка станом на 23.01.2019, згідно оцінки експерта, складає 372 130,00 грн.

04.04.2019 ухвалою суду відкрито провадження у справі.

17.04.2019 відповідачем надано до суду відзив, який обґрунтовується тим, що 27.09.2017 року ТОВ «Ремус» було ліквідовано, як юридичну особу. Іпотека має похідний характер від основного зобов`язання. Зобов`язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника). Крім цього, останній платіж був здійснений третьою особою 29.08.2013, таким чином пропущено строк позовної давності, що також є підставою для відмови у позові. Також 26.02.2018 року позивач вже звернув стягнення на квартиру відповідача на підставі виконавчого напису нотаріуса.

17.04.2019 разом з відзивом надійшла заява позивача про застосування позовної давності.

19.04.2019 до суду надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_3 до Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» про визнання припиненим договору іпотеки яка мотивована тим, що ухвалою Господарського суду Сумської області від 27.09.2017 року ТОВ «Ремус» було ліквідовано, як юридичну особу. Відповідно до ч. 5 ст. 3 ЗУ «Про іпотеку», іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання. Згідно з ч. 1 ст. 609 ЦК України, зобов`язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника). Так як боржника було ліквідовано як юридичну особу, то і зобов`язання між боржником і кредитодавцем є припиненим.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 ЗУ «Про іпотеку», іпотека припиняється у разі припинення основного зобов`язання.

Тому ОСОБА_3 звернулася до суду з зустрічним позовом, в якому просить визнати припиненим іпотечний договір № 185 від 18 січня 2008 року, за яким в іпотеку передана трьохкімнатна квартира, загальною площею 59,8 кв м за адресою: АДРЕСА_2 , що укладений між ОСОБА_3 та АТ «Укрсоцбанк». Виключити з державного реєстру іпотек а також з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень: трьохкімнатну квартиру, загальною площею 59,8 кв м за адресою: АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_3 .

Ухвалою суду від 19.04.2019 зустрічний позов прийнято до спільного розгляду з первісним позовом.

23.05.2019 закрито підготовче провадження у справі та призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача-відповідача позовні вимоги підтримала в повному обсязі із зазначених у позові підстав, у задоволенні зустрічного позову просила відмовити.

Представник відповідача-позивача, проти позову заперечив, зустрічний позов просив задовольнити із підстав, викладених у відзиві та у зустрічній позовній заяві відповідно.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, оскільки підприємство є ліквідованим.

Суд заслухавши учасників процесу, дослідивши докази у справі, встановив таке.

18.01.2008 між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ремус», в особі директора ОСОБА_4 Івановича укладено договір кредиту № 755/1-04 з додатком № 1, який є невід`ємною частиною договору щодо встановлення тарифів та послуг банку, пов`язаних з наданням кредитів .

Відповідно до узгоджених умов договору кредиту ТОВ «Ремус» з метою поповнення обігових коштів отримав грошові кошти на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання у сумі 300 000,00 грн., зі сплатою 14,5% річних та комісій, в розмірі та порядку, визначеними тарифами на послуги по наданню кредитів, які містяться в додатку 1 до цього договору, що є невід`ємною частиною цього договору та порядком повернення кредиту рівними частинами в сумі 1 665,00 грн. не пізніше 17 числа кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому було надано кредит, в останній місяць – 18.01.2023 – 1965,00 грн. та з кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом не пізніше 17.01.2023 на умовах, визначених цим договором.

07.10.2008 між АКБ соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ТОВ «Ремус», в особі директора Борисюка В.І. укладено додаткову угоду №1 до договору кредиту № 755/1-04 від 18.01.2008 про винесення змін до договору кредиту, а саме в новій редакції викладено додаток №1 до договору кредиту, яким передбачена комісія за ведення кредитної справи позичальника в розмірі 4,5% щомісячно.

В забезпечення виконання кредитних зобов`язань 18.01.2008 року між АКБ соціального розвитку «Укрсоцбанк» та майновим поручителем ОСОБА_3 укладено іпотечний договір, відповідно до умов якого предметом іпотеки є трьохкімнатна квартира АДРЕСА_1 та яка належить на праві власності ОСОБА_3 Вартість предмету іпотеки, за згодою сторін, становить 277 750,00 грн., балансова вартість предмету іпотеки, відповідно витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно № 17091051 від 18.12.2007 становить 33 975,00 грн.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, можуть бути суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року, яким чинні Господарський процесуальний кодекс України та Цивільний процесуальний кодекс України викладено у новій редакції.

Відповідно до частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України у редакції вищевказаного Закону (далі -ЦПК України) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

З матеріалів справи вбачається, що 18.01.2008 між АКБ соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ТОВ «Ремус» укладено кредитний договір № 755/1-04. Для забезпечення виконання умов цього договору 18.01.2008 між АКБ соціального розвитку «Укрсоцбанк» та майновим поручителем ОСОБА_3 18.01.2019 укладено іпотечний договір, відповідно до умов якого остання передала в іпотеку позивачу трьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1 , яка належить їй на праві власності. Вказаний договір іпотеки було укладено для забезпечення виконання кредитного договору № 755/1-04, укладеного 18.01.2008 між АКБ соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ТОВ «Ремус», тобто між двома юридичними особами.

Справи, що відносяться до юрисдикції господарських судів, визначено статтею 20 ГПК України.

Так, за змістом пункту 1 частини першої цієї статті господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці.

З аналізу наведеної вище норми вбачається, що законодавець відніс до юрисдикції господарських судів такі справи: 1) спори, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем та 2) спори щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці.

За змістом частини першої статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, заставою.

Відповідно до положень статей 572, 575, 589,626 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави); іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи; право застави виникає з моменту укладення договору застави, а у випадках, коли договір підлягає нотаріальному посвідченню, - з моменту його нотаріального посвідчення. У разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про іпотеку», іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом;

Відповідно до ч. 6 ст. 3 ЗУ «Про іпотеку», іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Тобто, договір іпотеки укладається між іпотекодержателем та іпотекодавцем в забезпечення виконання боржником основного зобов`язання.

Виходячи з аналізу змісту та підстав поданого позову, АТ «Укрсоцбанк» як іпотекодержатель подало до суду позов до фізичної особи, як іпотекодавця за договором іпотеки, що укладений на забезпечення зобов`язання за кредитним договором, сторонами якого є юридичні особи. Джафарова подала до суду позов про визнання зазначеної іпотеки припиненою. Тобто, між сторонами наявний спір щодо правочину, укладеного для виконання зобов`язання за кредитним договором, сторонами якого є юридичні особи, що відповідає ознакам спору, який підлягає розгляду в порядку господарського судочинства згідно з наведеними вище приписами ГПК України.

Відповідно до положень ч.2 ст.4 ГПК України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням мають юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування.

Отже, враховуючи викладене, з дати набрання чинності ГПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII до юрисдикції господарських судів належать спори щодо розгляду спорів стосовно правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, якщо сторонами цього основного зобов`язання є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці. У цьому випадку суб`єктний склад сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, не має значення для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду відповідної справи.

Положення пункту 1 частини першої статті 20 ГПК України не пов`язують також належність до господарської юрисдикції справ у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, якщо сторонами цього основного зобов`язання є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці, з об`єднанням таких позовних вимог із вимогами до особи - боржника за основним зобов`язанням.

Вищевказану правову позицію висловлено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 02 жовтня 2018 року у справі № 910/1733/18 (провадження №12-170гс18) (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/77312765).

Пунктом 1 частини 1 ст. 255 ЦПК України передбачено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Згідно з ч. 1 ст. 256 ЦПК України, якщо провадження у справі закривається з підстав, визначених пунктом 1 частини 1 статті 255 ЦПК України цього Кодексу, суд повинен повідомити заявникові, до юрисдикції якого суду віднесено таких справ.

З огляду на викладене, враховуючи, що спір між сторонами виник щодо правочину, укладеного для забезпечення виконання основного зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи, що відповідає ознакам спору, який підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, тому відповідно до п.1 ч.1ст.255 ЦПК України провадження у справі підлягає закриттю оскільки спір не підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства,

Згідно з ч.2 ст.255 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

Оскільки справа підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1ст. 255 ЦПК України, то згідно до положень, викладених в п.5 ч.1 ст.7 Закону України « Про судовий збір», поверненню сторонам підлягає сплачений ними судовий збір.

Керуючись ст. ст. 13, 255, 256, 258, 260 ЦПК України, суд

постановив:

Провадження у справі за позовом Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_3 , третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Ремус» про звернення стягнення на предмет іпотеки та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» про визнання іпотеки припиненою - закрити.

Роз`яснити позивачам право на звернення з даним позовом в порядку господарського судочинства до Господарського суду Сумської області.

Повернути Акціонерному товариству «Укрсоцбанк» Україна, м. Київ, вул. Ковпака,29, Ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 00039019 з державного бюджету 5581,95 грн судового збору, сплаченого за платіжним дорученням №0000503199 від 07.02.2019р. на розрахунковий рахунок № 31212206018013, код банку отримувача 899998.

Повернути ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 , РНОКПП з державного бюджету 1921,00 грн. судового збору, сплаченого за квитанцією №0.0.1330951514.1 від 19.04.2019р. на розрахунковий рахунок № 31212206018013, код банку отримувача 899998.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом 15 днів з часу її проголошення.

Суддя Охтирського міськрайонного суду

Сумської області Н.О.Соколова